Неядерні дослідження Об’єднаного науково-дослідного центру

Неядерні дослідження Об’єднаного науково-дослідного центру (Non-nuclear direct of the Joint Research Centre, JET) – підпрограма програми «Горизонт 2020», яка передбачає дослідження та інновації в галузі ядерної енергетики, які підтримуються в рамках Угоди Європейського товариства з атомної енергії (програма «Євроатом»), для  розвитку передових методів ядерної без­пеки, радіаційного захисту та нерозповсюдження ядер­ної зброї.

Підпрограма в рамках Об’єднаного науково-дослідного цен­т­ру реалізовується за пріоритетами:

1. Передова наука

Підтримка досліджень із удосконалення наукової бази даних (необхідної для прийняття політичних рішень і кра­що­го розуміння природних процесів, які лежать в основі суспільних викликів) та вивчення нових напрямів науки і техніки (завдяки програмі пошуково-дослідних ро­біт).

2. Індустріальне лідерство

Підтримка інновацій і конкурентоспроможності шля­хом: розвитку співробітництва в галузі трансферу знань і техно­ло­гій; використання, стандарти­за­ції і перевірки косміч­них даних і технологій (зокрема, для вирішення суспільних вик­ли­­ків).

3. Суспільні виклики

3.1. Охорона здоров’я, демографічні зміни та до­бро­бут населення

Сприяння удосконаленню методів, стандартів і прак­ти­ки виконання законодавства ЄС з питань охорони здоров’я та захисту прав споживача шляхом:

  • оцінювання ризиків і можливостей пов’язаних із ви­ко­ристанням нових технологій і матеріалів ( у т. чис­лі наноматеріалів) у продуктах харчування, кормах  та споживчих товарах, а також розроблення та верифікація узгоджених методів ви­мі­рювань, ідентифікації, кількісного аналізу, ком­плек­­сних стратегій тестування і найсучасніших ме­то­дів для оцінювання токсикологічної небезпеки (вра­ховуючи альтернативні методи досліджень на тва­ринах); оцінка впливу забруднення навко­лишньо­го середовища на здоров'я;
  • розроблення і покращення якості обстежень (health testing) та скрінінгових досліджень (в тому числі проведення генетичних тестувань і обсте­жень на виявлення онкологічних захворювань).

3.2. Продовольча безпека, стійке сільське госпо­дарство, морські дослідження та біоекономіка

Підтримка  розвитку, реалізації і моніторингу євро­пей­ської політики в галузі сільського та рибного госпо­дарств (враховуючи продовольчу безпеку та біоеко­номіку) шляхом:

  • створення глобальної системи та методів для про­гно­зу­вання врожаю та моніторингу врожайності сільського­сподарських культур; покращення ко­рот­ко- та середньострокового прогнозування сільсько-господарської продукції з врахуванням наслідків змін клімату;
  • підтримки інновацій в галузі біотехнологій та під­ви­­щення ефективності використання ресурсів;
  • моделювання процесу прийняття рішень у сільсько­му господарстві; аналіз впливу єдиної сільсько­госпо­дарської політики ЄС («Common Agricultural Policy, CAP towards 2020») на країни, що розви­ва­ються та країни з перехідною економікою;
  • подальшого розвитку методів регулювання ри­бальст­ва, контролю риби та риб­ної продукції; біо­еко­номічного моделювання для кра­що­го розумін­ня прямих (риболовля) і непрямих (зміна клімату) впли­вів діяльності людини на дина­міку рибних запа­сів, морське середовище та со­ціально-еконо­мічні наслід­ки.

3.3. Безпечна, екологічно чиста та ефективна енергетика

Тематика досліджень:

  • безпечне енергопостачання (стосовно зале­жності Єв­­ро­­­пи від неєвропейських систем пос­та­чання і пе­редачі електроенергії); розроблення «до­рож­ніх карт» з енергетики;
  • мережі для передачі електроенергії (моделювання та штучне моделювання транс-євро­пейських енерге­тич­них мереж, енергосистем в реальному часі; ана­ліз інтелектуальних мереж (smart/super grid techno­logies);
  • енергоефективність (методи моніторингу та оцінки результатів політики енергоефективності, техніко-економічний аналіз використання енергоефектив­них технологій, інструментів, інтелектуальних ме­реж);
  • низьковуглецеві технології (в тому числі ядерна без­пе­­ка програми «Євроатом»).

3.4. Інтелектуальна транспортна система, «зе­ле­ний»  та інтегрований транспорт

Тематика досліджень:

  • низьковуглецеві технології для всіх видів транс­пор­ту (електрифікація автомобілів, літаків, ко­раб­лів та інших транспортних засобів, які пра­цю­ють на альтернативних видах палива; доступність і  вар­тість викопного палива та викопних джерел енер­­гії, а також вплив електрифікації автомо­більно­го транс­пор­ту на електричні мережі і вироб­ництво електро­енергії);
  • екологічно чисті та ресурсоефективні транспортні засоби (розроблення удосконалених методів вимі­рю­ван­ня викидів шкідливих речовин і розрахунку еко­ло­гічного навантаження; інвентаризація та мо­ні­то­ринг викидів забруднюючих речовин);
  • системи інтелектуальної мобільності (техніко-еко­но­мічна оцінка нових транспортних систем, покра­щен­ня організації до­рожнього руху, розроблення ін­тегро­ваних підходів до організації перевезень);
  • комплексна транспортна безпека (засоби для збору, обміну та аналізу інформації про нещасні випадки і ава­рії на дорозі, воді, у повітрі; ефективне запобі­ган­ня нещасних випадків).

3.5. Запобігання змінам клімату, навколишнє середовище, ефективне вико­ристання ресурсів і сировини

Сприяння екологічній безпеці, стійкому управлінню сві­то­вими природніми ресурсами шляхом:

  • надання доступу до інформації про стан навко­лишньо­го середовища (завдяки подальшому розвит­ку геопросторових інструментів та іннова­цій­них струк­­тур ІКТ (таких, як Інфра­струк­тура просторової інформації ЄС (ISPIRE);
  • вимірювання і моніторинг основних факторів нав­ко­лишнього середовища; оцінка екоситемних послуг із урахуванням наслідків кліматичних змін;
  • розроблення комплексної системи моделювання для оцінки стійкості природних ресурсів на основі  те­ма­­тичних моделей (ґрунт, землекоритсання, вода, якість повітря, викиди парникових газів, лісове та сільське господарство, енергетика, транспорт), вра­ховуючи зміни клімату;
  • підтримки трансферу технологій, заходів з управ­лін­ня основ­ними ресурсами (ліси, ґрунти, продукти хар­­чу­вання), а також досліджень щодо зменшення наслідків кліматичних змін і екологічних проблем ви­користан­ня ресурсів; пошуку компромісу в кон­ку­­рен­ції на землю (для використання землі при ви­роб­ництві продуктів харчування, енергії);
  • комплексної оцінки політики сталого виробництва і споживання (безпека постачання стратегічної сиро­ви­ни, ресурсоефективність, низьковуглецеві і еколо­гічно чисті технології, розвиток продуктів і пос­луг);
  • комплексного аналізу заходів з пом’якшення наслід­ків зміни клімату та/або адаптації до них.

3.6. Інноваційні, рефлективні сус­пільст­ва та сус­пільст­ва рівних можливостей

Сприяння досягненню стратегічних цілей ЄС у межах  іні­ціатив «Інноваційний союз», «Громадська безпека» і «Гло­бальна Європа». Напрями діяльності:

  • комплексний аналіз факторів, які стимулюють і гальму­ють дослідження та інновації, розроблення платформи моделювання оцінки їх макро- та мікро­еко­номічних впливів;
  • контроль за реалізацією інноваційної політики ЄС у рамках ініціативи «Інноваційний союз» завдяки вико­рис­танню систем публічної інформації та інтелек­ту­альних систем для збору необхідних даних;
  • підтримка державної і регіональної політики у сфері інтелектуальної спеціалізації (smart specialisation);
  • розроблення для ЄС ефективних  інструментів уп­рав­­­лін­ня кризовими явищами у фінансовій сфері (із застосуванням економетрики та макроекономічного ана­лізу реформи фінансової системи);
  • мо­ніторинг діяльності Європейського дослідницького простору, аналіз факторів, які стимулюють і гальму­ють деякі з його ключових елементів (мо­більність науковців, ініціювання національних про­грам науко­вих досліджень) і вироблення політики розвитку; надання доступу до наукових баз даних користу­ва­чам з країн-учасниць ЄС, країн-кандидатів на вступ до ЄС і асоційо­ва­них країн.

3.7. Безпечні суспільства – захист свобод та безпеки європи та її громадян

Напрями діяльності:

  • розроблення кількісного аналізу цифр­ової економіки; дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на цифрове суспільство; вивчення впливу безпеки на життєдіяльність людей (Digital Living);
  • оцінка вразливості основних інфраструктур (у тому чис­лі світових навігаційних систем, фінансових рин­ків); удосконалення методів боротьби із шахрайством і засобів спостереження за морським простором; оцін­ка ефективності технологій ідентифікації особи (digital identity);
  • розвиток  світових  інформаційних систем раннього попе­редження про стихійні лиха і інформа­ційних сис­тем управління ризиками;
  • виклики світовій безпеці (тероризм, нерозповсю­джен­ня ядерної зброї (хімічної, біологічної, радіацій­ної, ядерної),  загрози спричинені соціально-політич­ною нестабільністю, інфекційні захворювання) їхня оцін­ка та управління; стійкість до нових або гібрид­них загроз.
Оновлено 1 рік 2 місяці тому