Результати проєкту (травня 2025 - травня 2026)

1 травня 2025 року в змішаному форматі відбулась публічна лекція Олени Вусик - старшої проєктної менеджерки реформи управління відходами Команди відновлення та підтримки реформ Міндовкілля, юристки, аналітикині, експертки з нормопроектування, радниці Української кліматичної мережі 2023-2024 років на тему «Вступ України до ЄС: проблеми та успіхи на шляху імплементації законодавства ЄС в частині захисту довкілля і зміни клімату» в межах імплементації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей в Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність: публічні лекції).

Варто відзначити, що тематика, яку порушила Олена Вусик, викликала чималий інтерес у студентів, адже до заходу долучилось 96 учасників (56 онлайн і 40 очно). 

Спікерка, насамперед, окреслила шлях України до переговорів, наголосивши, що Угода про асоціацію України з ЄС дала змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Олена Вусик  закцентувала увагу студентської молоді на важливих датах, як-от: 28 лютого 2022 року - Україна надіслала до ЄС заявку на членство; 17 червня 2022 року - Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС; 23 червня 2022 року - Європейська рада надала Україні статус кандидата; 14 грудня 2023 року - відкрито переговори про вступ після виконання вимог.

Разом з тим, аналітикиня окреслила послідовність процедури набуття країною-кандидатом членства в ЄС, де першим кроком є виконання «Копенгагенських критеріїв», визначених Європейською Радою ще в 1993 році. Особливу увагу спікерка звернула на чотири основні стадії приєднання країни до ЄС, а саме: 1) аплікаційну – подання заявки на вступ; 2) оцінювальну – розгляд заявки та прийняття позитивного рішення;3) переговорну– проведення переговорів з державою-кандидаткою; 4) ратифікаційну – підписання договору про вступ та набрання ним чинності.

Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбиті на 35 розділів. 33 з них об’єднані в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер «Основи процесу вступу до ЄС» відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 («Інституції») та 35 («Інші питання») розглядаються окремо. Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг кожного розділу на відповідність законодавству України та права Євросоюзу. До кінця 2025 року Євросоюз може відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України. Скринінги відповідності українського законодавства праву ЄС майже завершені.

Примітно, як зауважила Олена Вусик, що Переговорний розділ 27 «Environment/Довкілля» входить в Топ-5 розділів за кількістю актів права ЄС, які Україні потрібно імплементувати. Це майже 200 директив та регламентів. Перший раунд імітаційних сесій за участі Міндовкілля щодо стану апроксимації актів ЄС відбувся 14-18 квітня. Наступний раунд імітаційних сесій запланований вже на 5-9 травня поточного року. 

Експертка виокремила й типові помилки країн-кандидатів, зокрема: відсутність єдиної позиції, різні державні органи просувають різні підходи, формальне перенесення acquis без реальної імплементації та адаптації, ігнорування громадянського суспільства призводить до втрати довіри та негативних оцінок з боку ЄС, надмірна централізація без делегування та залучення стейкхолдерів. Олена Вусик презентувала кейси окремих країн-аплікантів, наприклад, Північної Македонії, де спостерігаються реформи без узгодженості, поспішне прийняття законодавства; закони ухвалюються без належних консультацій з громадськістю або секторальними стейкхолдерами; неготовність інституцій; відсутність кадрів, бюджету, інструкцій для імплементації; критика від громадянського суспільства; оцінка реформ європейськими партнерами як проведених «на папері», що потрапило у тіньові звіти; негативна оцінка змін Єврокомісією; «розрив» між нормами та реальним виконанням тощо.

На завершення експертка наголосила на потребі балансу між стандартами ЄС та національними інтересами, коли наближення до стандартів ЄС не означає автоматичне перенесення всіх норм без адаптації; стандарти Євросоюзу залишаються ціллю, але шлях до них має бути поетапним і враховувати національні особливості. Важливо розуміти, що захист національних інтересів не суперечить євроінтеграції, а головним елементом успішної інтеграції є вміння пояснювати необхідність певних адаптацій, а не просто опиратися змінам.

Студентську молодь цікавили питання врахування Україною негативного досвіду Північної Македонії, можливих траєкторій розвитку євроінтеграційного треку України після 2029 року, впливу війни росії проти України на вступ до ЄС і можливе визначення спеціальних умов вступу, досвід Грузії в євроінтеграції та виклики зумовлені проросійською владою, а також про управління відходами тощо.

Команда проєкту EUSTS щиро вдячна Олені Вусик за чудовий виступ та виокремлений час, а також усім учасникам заходу та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням: https://lpnu.ua/yests

У ЛЬВІВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНЦІ ВІДБУВСЯ ТРЕНІНГ ІЗ МЕДІАГРАМОТНОСТІ «ПРАВДА ПРО ЄС»

Упродовж квітня-травня 2025 року в межах реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне відбулась серія тренінгів із медіаграмотності «Правда про ЄС». 

Під час заходу учасники ознайомились із основними способами поширення дезінформації, дізнались як протидіяти їй, проаналізували актуальні приклади фейкових новин, які поширюються з метою дискредитації Європейського Союзу, а також євроінтеграційного поступу України задля блокування її вступу до ЄС, ослаблення стабільності та безпеки в Європі. Учасники тренінгу поділились власним досвідом виявлення фейкової інформації, подискутували з низки питань, зокрема: чому важливо бути медіаграмотним та чому більшість людей ведеться на маніпуляції? 

Практична частина тренінгу включала командну роботу студентів над спростуванням неправдивої інформації про ЄС та євроінтеграції України. Молодь розвінчувала найбільш поширені фейки, як-от: 1. «Кандидатство в ЄС для України – це формальність, яка, фактично, нічого не дає для розвитку держави»; 2. «Навіщо для України той статус кандидата, включили би одразу в ЄС. Скільки ще можна тягнути?»; 3. «Албанія, Туреччина та багато інших країн  вже по 10–30 років кандидати до членства в ЄС.  Україні теж доведеться стільки чекати». Учасники проаналізували запропонований їм міф, виокремили шляхи його спростування та визначили джерела та ресурси, де можна знайти правдиву інформацію, що стосувалася їхнього кейсу.

До заходу долучилось 108 учасників – студентів освітніх програм «Кібербезпека» та «Міжнародні відносини» Національного університету «Львівська політехніка».

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті в межах Порталу Львівської політехніки.

«Східне партнерство на роздоріжжі: між викликами і новими можливостями»

У Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся міжнародний науковий захід «Синергія країн Східного партнерства: від кризи до можливостей», який став майданчиком для міждержавного та міждисциплінарного діалогу щодо перспектив Східного партнерства як платформи для політичної, економічної та соціальної трансформації, особливостей взаємовідносин між ЄС та країнами СП у контексті європейської інтеграції, найперше у сферах демократизації та верховенства права, регіонального співробітництва, безпеки, цифровізації, клімату, енергетики, науки та технологій тощо.

Захід зібрав представників академічних установ, громадянського суспільства та управлінських структур з різних країн-учасниць ініціативи. Метою стало не лише обговорення реформ і політик, але й формування рекомендацій для поглиблення довіри та стабільності в регіоні. У заході взяло участь понад 60 учасників.

Захід урочисто відкрили Олег Матвійків, перший проректор Львівської політехніки, та Ярина Турчин, координаторка проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей» (EUSTS). У своїх промовах вони підкреслили важливість поєднання технічної освіти з розумінням європейських політик, наголосивши на унікальній ролі Львівської політехніки в просуванні європейських цінностей серед студентів технічних спеціальностей. Східне партнерство, за їхніми словами, має не лише технічний, але й глибоко ціннісний вимір, що потребує переосмислення в умовах війни та геополітичної турбулентності.

Модераторкою заходу була Олена Лукачук, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин, учасниця проєкту EUSTS, яка забезпечила високий рівень дискусії, утримуючи баланс між академічністю та практичністю обговорень.

На заході були представлені експерти з Молдови, Грузії, Вірменії, Польщі, Хорватії, Азербайджану та України. Думки щодо майбутнього ініціативи «Східне партнерство» розділилися. Частина учасників підтримувала збереження та гнучку модернізацію формату, інші – ставили під сумнів його ефективність в умовах асиметричних політик країн-учасниць.

З одного боку, наголошувалося на його потенціалі як механізму інтеграції (зокрема у випадках України та Грузії), з іншого – звучала критика у зв’язку з низькою залученістю чи пасивністю деяких країн, як-от Білорусь чи Азербайджан.

Леонід Боагі, Президент Платформи молодих мерів та місцевих радників, Віце-президент Конгресу місцевих органів влади Молдови, Президент Ради директорів Альянсу земляцьких об’єднань Молдови, поділився досвідом залучення місцевих адміністрацій до імплементації європейських програм та ініціатив, наголосивши на значенні децентралізації як запоруки демократичних змін.

Костянтин Гагнідзе, керівник проєктів у латвійських, українських та грузинських організаціях, Президент JEF Georgia (Молоді європейські федералісти Грузії), представив досягнення Грузії в рамках Східного партнерства, а також виклики, пов’язані з політичною стабільністю та безпекою у регіоні.

Анна Хворостянкіна, завідувач кафедри права, політології та міжнародних відносин Євразійського міжнародного університету у Вірменії, керівник кафедри Жана Моне з правових досліджень ЄС та європеїзації права, проаналізувала складну траєкторію від політичного розвороту до наближення Вірменії до ЄС, з огляду на геополітичні тиски та нестабільність у регіоні.

Магда Євген, директор Інституту світової політики, доцент кафедри видавничої справи та редагування Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», виступив з глибоким аналітичним рефлексом щодо трансформації ідеї Східного партнерства, поставивши питання про доцільність його подальшого існування у нинішньому форматі.

Александр Казак, асистент кафедри публічної політики та адміністрації Інститут політології Гданського університету, переосмислив політику ЄС щодо Білорусі, наголошуючи на конфлікті між принципами безпеки та цінностями, що формують європейську зовнішню політику.

Любо Руніч, професор Коледжу Університету прикладних наук м. Шибеник та Маріо Домінік Бурич, магістр права, Університет прикладних наук м. Шибеник, представили стратегічне бачення ЄС щодо інтеграції штучного інтелекту з дотриманням етичних стандартів, особливо в умовах міждержавного співробітництва.

Олена Лазоренко, старший науковий співробітник НАК України, дослідник KIU, президент ГО «Ліга професійних жінок», розповіла, як наукова дипломатія стала важливим інструментом комунікації України з ЄС та партнерами, зокрема в умовах війни. Акцент був зроблений на ролі жінок-науковиць, громадських ініціатив та міжінституційних проєктів, які допомагають вибудовувати мости довіри.

Петро Сухорольский, доцент кафедри політології та міжнародних відносин Національного університету «Львівська політехніка», у своєму виступі розглянув питання інформаційної та іміджевої безпеки України. Він підкреслив, що репутаційний фактор стає не менш важливим за військову міць, особливо у справі мобілізації міжнародної підтримки та консолідації суспільства.

Джамал Валієв, студент бакалаврської програми за спеціальністю «Міжнародні відносини» Академії державного управління при Президентові Республіки Азербайджан, представив прагматичний підхід Азербайджану до участі в Східному партнерстві, з акцентом на енергетичному співробітництві та вибірковій інтеграції.

Ключовим моментом заходу став круглий стіл: «Час для рішень: як трансформувати виклики в довгострокове співробітництво?». Обговорення стосувалося моделей оновлення або трансформації Східного партнерства. Учасники пропонували: переходити до індивідуалізованого підходу до кожної країни-партнера; формувати тематичні альянси всередині ініціативи (наука, цифровізація, безпека); переосмислити стратегію ЄС у регіоні з урахуванням нової реальності повномасштабної війни та гібридних загроз. Це був не просто підсумок, а відкрита платформа для стратегічного мислення. Тут народжувалися ідеї, які здатні не лише адаптувати, а й оновити механізми співпраці.

Міжнародний науковий захід у Львові не був рядовим академічним форумом. Це була жива дискусія про майбутнє, де голос кожного спікера додавав новий вимір до розуміння регіональної політики. У світі, де виклики постають швидко і неочікувано, подібні заходи стають не лише інтелектуальними, а й практичними інструментами для вироблення нових стратегій.

Міжнародний захід відбувся у рамках реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту.