Результати проєкту (травня 2024 - травня 2025)

9 травня 2024 року відбувся фінал захоплюючого Хакатону «Energy Youth». Захід зібрав креативних молодих студентів з інституту енергетики та систем керування, інституту гуманітарних та соціальних наук та інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Всього взяло участь у Хакатоні 46 учасників та 6 менторів для команд.

Під час заходу учасники були розділені на команди, кожна з яких працювала над власним проєктом з використанням сучасних технологій та інноваційних підходів у сфері енергетики. Організатори та ментори заходу допомогли командам підготувати цікаві проєкти.

«Energy Youth» охопив широкий спектр тем, включаючи: відновлювані джерела енергії, розвиток нових технологій та методів збирання та використання відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія, розробка інструментів та стратегій для зменшення споживання енергії в промисловості, господарствах та громадських будівлях, смарт-міста використання інтернету речей, штучного інтелекту  та інших технологій для створення інтелектуальних міст та енергоефективних систем управління.

Інноваційні рішення та перспективи учасники Хакатону представили у фіналі вражаючими презентаціями, які відзначалися креативністю, глибиною аналізу та практичністю застосування. У фіналі за перемогу змагались 7 команд з презентаціями своїх проєктів, а саме:

• «Нові рішення для активізації ринку електроавтомобілів в Україні»
• «Smart city»
• «Вепонізація енергоресурсів»
• «Використання водневих акумуляторів для інвалідних візків»
• «Smart Grid»
• «Система моніторингу енерговитрат для підвищення енергоефективності в освітніх закладах»
• «Використання малих ВЕУ для освітлення великих магістралей»

Від ідей для підвищення свідомості про енергоефективність до впровадження новаторських технологій, кожна команда принесла свій внесок у розвиток сектору енергетики. Хакатон «Energy Youth» завершився вибором найкращих проектів та нагородженням переможців.

І місце – команда групи спеціальності «Атомна енергетика» та проєкт «Використання водневих акумуляторів для інвалідних візків»

ІІ місце - команда групи спеціальності «Міжнародні відносини» та проєкт   «Вепонізація енергоресурсів» 

ІІІ місце розділили дві команди  - спеціальності «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з проєктом «Система моніторингу енерговитрат для підвищення енергоефективності в освітніх закладах» та спеціальності «Обчислювальний інтелект» з проєктом «Smart city».

Захід продемонстрував, що об'єднання молодих розумів та новаторських підходів може змінити світ до кращого.

Хакатон «Energy Youth» було проведено у рамках виконання проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

15 травня 2024 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в онлайн форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом». Івент, організований командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» Національного університету «Львівська політехніка» спільно з викладачами Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відбувся під гаслом харківських колег «Сміливість навчати», які в надскладних умовах демонструють високий професіоналізм у розвитку міжнародної співпраці, проведенні наукових розробок та освітній діяльності. Керівниця Кафедри Жана Моне Національного юридичного університету  ім. Ярослава Мудрого «Поглиблене вивчення права та цінностей ЄС: український контекст », завідувачка кафедри права Європейського Союзу д.ю.н., проф. Тетяна Комарова зазначила, що «європейська інтеграція – це не тільки про економіку, але й європейські цінності». Це надважливо для прифронтового Харкова, адже «за 30 км до кордону, на якому закінчується цивілізація, то важливо говорити про європейські цінності». Доповідачка сконцентрувалася на презентації досвіду діяльності Кафедри Жана Моне «Поглиблене вивчення права та цінностей ЄС: український контекст» на базі Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого», поділилася кращими практиками залучення до проєктів провідних лекторів-європеїстів, які свого часу безпосередньо напрацьовували плани європейської інтеграції для країн-кандидатів на членство в ЄС. Так, харківські студенти мали нагоду в рамках проєкту поспілкуватися з  професором Гентського університету Г. Муносом, професором Варшавського університету А. Боднаром, професором Лодзінського університету Л. Гжейжаком, професоркою Університету Миколи Роменіса Л. Якулевичене та ін.), що стало можливим завдяки багатолітнім професійним зв’язкам. Неабиякий інтерес викликала інформація про заснування Клубу з права ЄС, проведення тренінгових шкіл, фокус-групами котрих є не лише студенти, а й вчителі, судді, юристи, журналісти та ін. Наприкінці виступу проф. Т. Комарової відбулася жвава дискусія, адже львівські колеги цікавилася шляхами залученості молоді до вивчення європейських студій, як в університеті формуються знання з торгівельного права ЄС, які навчальні курси викладаються кафедрою, пов’язані з ЄС. З’ясувалося, що це майже 25 освітніх компонентів, які слугують міцним ядром розвитку знань про ЄС та європейську інтеграцію України в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Натомість к.ю.н., доц. Тетяна Анакіна (доцентка кафедри права Європейського Союзу Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, член команди Кафедри Жана Моне «Поглиблене вивчення права та цінностей ЄС: український контекст», запрошена лекторка Мадридського Університету Комплютенсе) логічно продовжила виступ своєї колеги, зосередившись на досвіді викладання дисциплін із права Європейського Союзу у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого та історичній генезі формування спеціалізованої кафедри з права ЄС в університеті. Доповідачка детально зупинилася на структурі навчальних курсів (обов’язкових та вибіркових), як-от: «Право ЄС», «Право ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ» та ін. Подібно як у Львівській політехніці, то популярністю з-поміж студентів користуються теми, присвячені співробітництву ЄС та України у сфері енергетики, транспорту, охорони довкілля, безпеки та оборони. Доц. Т. Анакіна поділилася досвідом імплементації кращих європейських освітніх практик у навчальний процес, наприклад, організування мут-кортів, а також більш активне застосування інтерактивних методів навчання.

Не менш цікавим і насиченим досвідом поділилися учасники проєкту EUSTS Національного університету «Львівська політехніка» у впровадженні європейських студій. Так, проф. Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS, директорка ІГСН НУЛП) зосередилася на особливостях та основних етапах розвитку європейських студій в Національному університеті «Львівська політехніка», результатах соціологічного опитування, перспективах запровадження міждисциплінарних освітніх програм із вивчення ЄС та європейської інтеграції України, де головну увагу приділила освітній програмі «Енергетична безпека», яка, на погляд учасників команди EUSTS, є надзвичайно актуальною та інноваційною в контексті європейських енергетичних трендів. Доцентка Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності НУЛП) поділилася кращими практиками викладання європейських студій для студентів технічних спеціальностей, вироблених упродовж двох років імплементації проєкту EUSTS у НУЛП, які варті поширення в інших ЗВО України. Доцентка Олена Лукачук (менторка INNOVATION HUB, учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин НУЛП) репрезентувала досвід проєктної діяльності студентської молоді НУЛП, у тому числі й завдяки програмам від ЄС, а також конкретні результати такої роботи. 

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для формування знань про ЄС як відповідального глобального актора сучасної системи міжнародних відносин для студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків) провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Під час практичної частини учасники застосували вправу «Прогулянка галереєю «Тур по ЄС»», де студентська молодь ознайомились із ключовими інституціями ЄС, керівними посадовцями Євросоюзу та різноманітними фактами про ЄС. Також провели Кахут з історії європейської інтеграції, де студенти позмагались між собою у знаннях про різноманітні факти та особливості, що стосуються європейських держав та ЄС. 

На початку заходу проф. Т. Комарова відзначила проблему браку кадрів в Україні з європейської інтеграції, а це – близько 2000 фахівців щорічно. На завершення зустрічі проф. Я. Турчин наголосила, що тільки спільними зусиллями, впровадженням міждисциплінарних програм є можливим підготувати таких спеціалістів – євроінтеграторів з права, економіки, енергетики, транспорту, довкілля тощо, забезпечивши різносторонні потреби України в наближенні до ЄС. Загалом до заходу долучилося  понад 50 осіб – студентів (28 осіб), викладачів, аспірантів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Національного університету «Львівська політехніка» (27 осіб). Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту – незламним харківчанам за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку міждисциплінарних освітніх програм з європейських студій у ЗВО України.

Також до підготовки заходу долучилися доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС), доц. Ірина Сухорольська (каф. ПМВ).

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням.

Визначено переможців конкурсу відеороликів "Best European Practices"

06 червня 2024 р. команда проєкту "Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка»" оголосила результати захоплюючого конкурсу відеороликів на тему "Best European Practices", який привернув увагу талановитих творчих студентів з багатьох спеціальностей Львівської політехніки. У рамках цього заходу учасники створювали відеоролики, що презентують та пояснюють найкращі європейські практики у будь-якій сфері: культура, освіта, інновації, екологія, інформаційні технології тощо.

Конкурс зібрав вражаюче розмаїття ідей та креативних підходів до відображення європейських досягнень. Відеоролики не лише були інформативними, але й мотивували глядачів до вдосконалення та впровадження передових практик у своїх власних спільнотах.

Переможцями конкурсу стали команди таких проєктів:

• 1 місце – проєкт «Е-спадщина» (команда групи ВП-21: Христина Хробак, Міщерякова Влада, Якимів Роман, Крутько Вікторія, Снігур Анастасія, Мищак Ольга, Іванина Олена);
• 2 місце:
  •  проєкт «Ринок електрокарів України» (команда групи МВ-24: Ющенко Михайло, Нагірний Олексій, Шкіль Анастасія, Лось Анастасія, Геделюк Анастасія, Піх Марія, Рожах Софія, Сивак Оксана, Романенко Єлизавета);
  • проєкт «Smart Grid як основа інноваційних перетворень на ринку електричної енергії України в умовах євроінтеграційних процесів» (команда групи OІ-11сп: Денис Олійник, Яромир-Олег Куспісь, Юрій Романчак, Богдан Клочко, Данило Кліщ, Наталія Вишинська та Спеліна Віталій)
• 3 місце:
  • проєкт «Інтеграція принципів Smart City та запровадження енергетичних інновацій у процес післявоєнної відбудови адміністративно-територіальних одиниць» (команда групи ОІ-11 сп Стефанишин Павло-Петро, Поліщук Олександр, Суржикивич Віталій, Гаврилюк Володимир, Кіцанюк Павло, Вальчевський Павло, Глинь Павло та Угера Віталій);
  • проєкт «Діджиталізація в Україні: стан, тенденції та перспективи» (команда групи КБ-208 Кубай Роман, Петровський Андрій Сергійович, Пліш Олег);
  • проєкт «Екотуризм» (студетнка групи СТ-21 Рущак Андріана).

Кращі відеоролики розміщено на фейсбук-сторінці проєкту EUSTS (https://www.facebook.com/profile.php?id=100083517677790).

Команда проєкту "Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка»" висловлює вдячність всім учасникам за їхній зусилля та творчий підхід. Вітаємо переможців і всіх учасників з вагомими досягненнями та сподіваємося на подальшу співпрацю у сприянні розвитку європейських практик у всьому світі.

В Університеті завершився другий рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей»

Завершився другий рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка». За результатами весняного семестру 2023/2024 навчального року 318 студентів успішно засвоїли три вибіркові навчальні дисципліни: «Екологічна та кліматична стійкість ЄС», «Україна-ЄС: цифрова трансформація» та «Енергетика ЄС та нові тренди для України». А загалом за навчальний рік 537 студентів покращили свої знання про ЄС та європейську інтеграцію України.

Лекційні курси наповнені новою та актуальною інформацією, а всі практичні заняття проведено в інтерактивній формі із застосуванням різноманітних методів навчання, наприклад: дебати, прогулянка галареєю, снігова куля, віткорини, метод «Мікрофону», проблемне коло, SCAMPER тощо.

Одним з підсумкових завдань модулів є колективні проєкти, під час виконання котрих студенти здебільшого зосередилися на дослідженні ініціатив ЄС та особливостей їхньої імплементації в Україні, враховуючи професійну спеціалізацію своїх команд.

Так, модуль «Екологічна та кліматична стійкість ЄС» успішно освоїли 148 студентів (ІЕСК, ІКНІ, ІКТА, ІХХТ, ІСТР, ІБІС, ІГСН). У межах виконання індивідуальних проєктів команди презентували дослідження про особливості програм підтримки ЄС, зокрема на теми: «Екологічний транспорт та розвиток системи громадського транспорту на електричній та гібридній базі», «Забруднення екології через видобуток та обробку руд в ЄС», «Зелене майбутнє: як ЄС допомагає Східному партнерству», «Life – програма ЄС з екології та клімату», «Розвиток зеленої енергетики України шляхом використання біопалива та біогазу» та інші.

Знання про цифрову трансформацію та кращі практики ЄС покращили 108 студентів денної форми навчання (ІМІТ, ІКТА, ІГСН, ІХХТ, ІБІС, ІТРЕ, ІКНІ, ІППО) завдяки модулю «Україна-ЄС: цифрова трансформація». Найактуальнішими для студентів стали тематики, присвячені впровадженню сучасних цифрових технологій в різних галузях економіки, інноваційним методам навчання, кібербезпеці, а також регуляторним аспектам цифрової трансформації у відповідності до європейських стандартів. Студенти презентували свої командні напрацювання з вивчення особливостей цифрових трансформацій різних сфер економіки в Україні та ЄС, зокрема на такі теми: «Електронне голосування в ЄС: виклики та загрози», «Спільна технологічна політика ЄС», Проєкт «EU4Digital», «Діджиталізація адміністративних послуг органів місцевого самоврядування: досвід ЄС та України», «Актуальність розвитку електронних інтернет-сервісів до ступу до навчальної літератури», «Цифровізація як глобальний тренд», «Досвід ЄС з використання хмарних технологій» та ін.

62 студенти (ІЕСК, ІКТА та ІГСН) засвоїли прогресивний досвід ЄС щодо енергоефективності та енергозаощадливості. Студенти репрезентували низку своїх досліджень, які стосувались як енергетичних трендів ЄС, так і особливостей імплементації енергетичних програм та ініціатив Брюсселя в Україні. З-поміж поданих студентами проєктів варто виокремити такі: «Гідроенергетика України», «Ключові напрями сучасної енергетичної політики ЄС: проблеми та виклики цифровізації», «Розвиток відновлювальної енергетики у ЄС», «Енергозберігаючі технології в Україні: виклики та шляхи вирішення за підтримки Європейського Союзу» та інші.

Студенти позитивно оцінили змістове наповнення модулей та методики їх викладання, позаяк отримали не лише теоретичні знання про Європейський Союз, а й практичні навики імплементації європейського досвіду для розвитку та повоєнного відновлення України.

За підсумками успішного вивчення модулів кожен студент отримав сертифікат про завершення навчання.

Окрім того, студенти стали учасниками шести лекцій-дискусій за участю відомих практиків, експертів, дослідників Європейського Союзу (Ігоря Панченка, керівника регіональної цифрової трансформації при Міністерстві цифрової трансформації України; Максима Столярчука, начальника управління з питань цифрового розвитку Львівської обласної військової адміністрації; Дайнюса Жалімаса, декана юридичного факультету Університету Вітовта Великого, представника Литовської Республіки в Європейській Комісії «За демократію через право»; Андрія Урсти, аналітика енергетичних ринків аналітичного центру DiXi Group; Євгена Магди – політолога, директора Інституту світової політики, к.політ.н., доцента Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського»; Олександра Суходолі – завідувача відділу критичної інфраструктури, енергетичної та екологічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, доктора наук з державного управління, професора; Світлани Романко – засновниці й директорки Razom We Stand («Стоїмо Разом»),), учасниками регіонального бізнес-вебінару «Наближення до стандартів ЄС та можливості для українського бізнесу: досвід Західного регіону» (запрошений спікер – Сергій Пилипів, керівник компанії Grafix, голова Комітету навколишнього середовища Дистрикту 2232 Ротарі Інтернешнл, розробник вітряка для стисненого повітря Green Mill, тренер Ротарійського інституту лідерства), воркшопу «Прокачай свою діджиталізацію», Академії з європейських студій «Децентралізація та розвиток громад: програми ЄС для України», зимової школи «European best practices: energy, digital and environmental dimensions», інтерактивного заходу Speaking Club «Нові європейські тренди та професійне зростання», заходів із медіаграмотності «Правда про ЄС», інтерактивного заходу Eurolibrary (запрошений спікер – Анастасії Дорошенко, к.т.н., доцентка кафедри автоматизованих систем управління Інституту комп’ютерних наук та технологій, координатора низки проєктів напряму Жан Моне в Національному університеті «Львівська політехніка».) та екскурсії у Lviv Open Lab – простір інноваційної освіти у Львові– в межах європейських паблік-турів.

Першокурсники Інституту енергетики та систем керування дізналися про особливості використання сонячної, вітрової та біологічної енергії під час відвідин Музею історії електрифікації Львівщини у рамках реалізації проекту EUSTS

12 вересня 2024 року 42 студенти-першокурсники спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», а саме груп ЕЕ-11 та ЕЕ-13 Інституту енергетики та систем керування стали учасниками публічної екскурсії в інтерактивному Музеї історії електрифікації Львівщини, що відбулася в рамках реалізації проекту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка».

Експозиція музею зорієнтована на популяризацію використання відновлювальних джерел енергії у регіоні та ощадливе ставлення до електрики побутових споживачів у теперішній нелегкий для енергетичної системи України час. У доступній інтерактивній формі відображено шлях електрифікації Львівщини з урахуванням як історичних фактів, так і сучасних енергетичних трендів. Особлива увага приділяється розподіленій генерації, забезпеченню стабільності та гнучкості роботи енергосистеми, шляхом суттєвого збільшення використання на території Львівської області відновлюваної енергетики. Це втілюється у життя через спільні проекти з Європейським банком реконструкції та розвитку, а також залучення додаткових інвестицій від міжнародних компаній, зокрема Vestas, Notus Energy та Goldbeck Solar, що підтверджує зростаючий інтерес до відновлюваних джерел енергії в Україні.

Першокурсники довідалися, що вперше про електрику львів’яни дізналися ще у 1894 році, коли запустили електричний трамвай. Під час екскурсії почули цікаву історію, що перші дугові електричні лампи змонтували у 1882 році в сеймовій залі Галицького сейму (теперішня будівля Львівського національного університету імені Івана Франка). Отримали від екскурсовода інформацію, що за Польщі електричні прилади давали в оренду, а робота в тодішніх Міських Закладах Електричних (MZE) по зарплаті та престижності прирівнювалася до сучасного ІТ-шника.

Також студенти послухали цікаву історію від директорки музею Богдани Бержицької, що з 1900-х років Оперний театр став ключовим в електрифікації Львова. Тоді у його підземеллі розмістили розподільчий пункт та акумуляторні батареї. З розподільного пункту освітлювали не тільки приміщення театру, а й прилеглі вулиці.

Водночас з активною електрифікацією міста зростала й кількість охочих провести світло до власного помешкання. Отож, з підключенням до електромережі встановлювалися й лічильники, за оренду яких споживач зазвичай сплачував від 0,5 до 5 австро-угорських корон залежно від параметрів лічильника.

Однією з перших до електромережі доєдналася міська клінічна лікарня, що на теперішній вулиці Пекарській, оскільки електрифікували на той час не лише приватні помешкання, а й промислові приміщення та офіси.

Студенти на власні очі побачили план прокладання кабельних ліній міста Львова 1908 року авторства Зиґмунда Рудаковського, який чудом вцілів і зберігся до наших днів, а також тодішні посвідчення електриків, які давали право на пожиттєвий безкоштовний проїзд, що було неабиякою розкішшю у той час. 

«Незабутні враження. Музей історії електрифікації Львівщини – захопливе та пізнавальне дозвілля для студентів і всіх бажаючих. Спробували власноруч запустити перший трамвай. Побачили, як працює котушка Тесли. Дізнались, як уявляли собі електричний прогрес наші предки. Увімкнули електричну лампу, яка була першою в місті та багато чого іншого», – зазначили студенти групи ЕЕ-11 Діана Брезіцка, Богдан Байда, Максим Сторощук, Олександр Кушнір.

У музеї представлено неймовірно велику кількість раритетних предметів: оригінали довоєнних лічильників, запобіжників, різноманітних схем і карт, мінітрамвай, копію вуличної дугової лампи, яка освітлювала дорогу львівʼянам від 1909 року, макет шахти, лабораторія Тесли, де за допомогою котушки Тесли можна безпровідниково засвітити лампи, електричний стілець тощо. Ці експонати можна брати в руки, розглядати й навіть перевіряти їхню справність.

«У музеї можна протестувати котушку Тесли, спробувати запустити електричний трамвай та електростанцію, побути диспетчером та навіть побачити електричний стілець! Дякуємо працівникам музею, за те, що зберігаєте і досліджуєте історію та вмієте цікаво розповісти та робите відвідування музею приємною атракцією!», – поділилися враженнями студенти групи ЕЕ-13. 

Разом зі студентами до екскурсії долучилися куратор групи ЕЕ-11 Юрій Білецький, доцент кафедри електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем, куратор групи ЕЕ-13 Петро Баран, доцент кафедри електроенергетики та систем управління та члени команди проекту EUSTS: Ярина Турчин, директорка Інституту гуманітарних та соціальних наук, Лідія Каша, доцентка кафедри електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем, Олександр Марковець, завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, Наталія Вовк, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, Ольга Івасечко, Олег Цебенко, Ірина Сухорольська, Олена Лукачук, доценти кафедри політології та міжнародних відносин.

Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність директорці Музею історії електрифікації Львівщини Богдані Бержицькій за інтерактивну, цікаву та змістовну екскурсію, яка без сумніву надихнула енергетиків-початківців навчатися ще старанніше!

Захід було проведено у рамках виконання проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

У рамках проекту EUSTS студенти-міжнародники відвідали  UNBROKEN – центр незламності українців, який фінансово підтримують усі європейські країни

13 вересня 2024 року команда проекту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) провела публічну екскурсію «Що зроблено або співфінансовано за рахунок коштів ЄС?» для 46 студентів першого курсу спеціальності «Міжнародні відносини». Студенти відвідали Національний реабілітаційний центр Незламні (UNBROKEN) – екосистему підтримки і турботи про людей, життя яких кардинально змінила війна.

UNBROKEN – це комплекс будівель на базі Першого медичного об’єднання Львова: кілька корпусів реабілітаційного центру, госпіталь, будинки для постшпитального супроводу, центр протезування та ортезування, дослідницький і навчальний центри, а також низка об’єктів соціальної сфери, як-от резиденції для пацієнтів і їхніх сімей, дитячий садок, школа, парк.

Завдання Центру з відділеннями реконструктивної хірургії, ортопедії, психологічної, психосоціальної й фізичної реабілітації, а також опікової травми, – щороку надавати допомогу 50 тисячам пацієнтів та проводити понад 10 тисяч операцій.

Співробітники UNBROKEN Богдан та Яна, розповіли учасникам екскурсії, що проект реалізується за підтримки Офісу Президента України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства у справах ветеранів України, Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради. А також, що ідея проекту захопила велику кількість донорів із різних країн, які об’єдналися в прагненні допомоги українцям у такий нелегкий час, виділивши значну кількість благодійної, гуманітарної, фінансової допомоги на будівництво та облаштування Центру. 

Міста-побратими Львова підтримали проєкт UNBROKEN. Зокрема, Вільнюс виділив 700 тисяч євро, Фрайбург – 500 тисяч євро, Вроцлав 1 мільйон злотих, Варшава 420 тисяч євро, німецький уряд передбачив стрічку в 10 млн. євро тощо. Кожному з партнерів, які долучилися до реновації, присвячено поверх у корпусі центру Unbroken.

Водночас будівництво центру відбувається у відповідності до сучасних потреб енергоефективності та ощадливості. Для прикладу, це перший об’єкт в Україні, де використовували нові архітектурні технології – тканинні фасади FACID. 

Міська влада Львова ініціювала створення UNBROKEN Cities Network – об’єднання міст з усього світу для підтримки та розвитку реабілітації в Україні. До ініціативи долучилося місто Вюрцбург разом із місцевим благодійним фондом, профінансувавши закупівлю обладнання для дитячої реабілітації на суму 500 тисяч євро.

Також студентам показали процес будівництва нового соціального житла для внутрішньо переміщених людей з інвалідністю. Цей проект «Житло для ВПО і відновлення звільнених міст України» було розпочато 29 листопада 2023 року. Він реалізовується Львівською міською радою за фінансування European Union in Ukraine, управляє проектом Nefco in Ukraine, а реалізує команда міста Львова. На будівництво житла Європейська комісія виділила 20 мільйонів євро грантових коштів.

Учасники екскурсії мали можливість побачити всю інфраструктуру центру, дороговартісне медичне обладнання, спеціальні кімнати, побувати у центрі ментального відновлення Незламних. Для прикладу, відвідали «Ерготерапевтичну квартиру» з кухнею, де пацієнти здобувають навички дбати про себе в максимально домашніх умовах. Ерготерапевти навчають Незламних знову тримати в руках зубну щітку чи олівець, вживати їжу, одягатися, прасувати, здійснювати покупки тощо. 

Також студенти отримали унікальну нагоду побувати у Центрі протезування та ортезування і на власні очі побачили, як відбувається процес протезування від замірів до отримання готового протезу. Особливу увагу при будівництві Центру було приділено інноваціям, сталому розвитку та енергоефективності. Будівля зведена з використанням інноваційних CLT-панелей. Для опалення Центру використовуються теплові насоси LG та променисті стельові панелі EFFI. На даху облаштовано “зелену” покрівлю ZinCo, яка акумулює дощову воду та поступово відводить її у міську систему зливової каналізації. Внутрішній дворик оснащений системою сніготанення. Ініціативу було реалізовано в рамках Спеціальної програми підтримки України EU4ResilientRegions і здійснено на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини, за співфінансування Європейського Союзу. Проєкт також став можливим завдяки підтримці GIZ Ukraine.

Разом зі студентами до екскурсії долучилися кураторка групи МВ-12 Юлія Лемко, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин, кураторка групи МВ-14 Ірина Сухорольска, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин, учасниця проекту EUSTS, а також члени команди проєкту EUSTS: Ярина Турчин, директорка Інституту гуманітарних та соціальних наук, Лідія Каша, доцентка кафедри електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем, Олександр Марковець, завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, Наталія Вовк, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, Ольга Івасечко, Олег Цебенко, Олена Лукачук, доценти кафедри політології та міжнародних відносин.

Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність керівництву та усім співробітникам Національного реабілітаційного центру Незламні (UNBROKEN) за цікаву і дуже потрібну екскурсію та проведений Урок Незламності для наших студентів Львівської політехніки. 

Захід було проведено у рамках виконання проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

19 вересня 2024 року в змішаному форматі відбулася публічна лекція  Оксани Миляник, експертки із зеленого відновлення, членкині команди підтримки реформ при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, координаторки екологічної сталості, SoftServe, експертки із законодавства, учасниці Zero Waste Alliance Ukraine, на актуальну тему «Пріоритети захисту довкілля України в контексті європейської інтеграції».

Під час лекції спікерка акцентувала увагу студентської молоді на незадовільному стані довкілля, адже кожного року утворюється близько 400 млн. тонн відходів пластику і лише 10% повторно переробляється; близько 170 трильйонів шматків пластикових відходів потрапляє в океан; щороку людство викидає близько 1 мільярда тонн їжі; 4 000 дітей помирає від брудної питної води щодня; більше 90% людей на планеті дихає забрудненим повітрям; близько 1 млн. видів рослин і тварин на межі зникнення через діяльність людини; кожна одна батарейка забруднює 16 кв. метрів землі токсичними речовинами. Також лекторка наголосила на глобальних екологічних проблемах і на концепції сталого розвитку, як ключовому інструменті їх вирішення.

Під час лекції Оксана Миляник розкрила зміст План дій циркулярної економіки (CEAP) 2020 року, що став складовою Європейського Зеленого Курсу. Мета плану – досягнення кліматично-нейтральної, ресурсно-ефективної та конкурентної економіки. Він передбачає запровадити стале споживання та забезпечення того, щоб ресурси, які ми використовуємо, залишались в економіці якомога довше.

Лекторка окреслила й ключові реформи України в євроінтеграційному процесі, з-поміж яких виокремила наступні: запобігання та контроль промислового забруднення (модернізація існуючих промислових об’єктів відповідно до найкращих доступних технологій (європейські стандарти), дії в напрямку кліматичної нейтральності (декарбонізація промисловості та всіх сфер економіки, низьковуглецеві технології, ВДЕ, безпечне сільське господарство, енергоефективне будівництво, екологічний транспорт, скорочення викидів вуглецю), збереження природних ресурсів (охорона окремих природних зон, запобігання незаконному вирубуванню лісів), управління відходами, циркулярна економіка (обізнаність населення щодо сталого споживання, розширена відповідальність виробника, закриття сміттєзвалищ і рекультивація полігонів, сучасна інфраструктура з оброблення відходів), контроль якості води, стічних вод (моніторинг якості води, контроль за забрудненням вод промисловими об’єктами, належна інфраструктура водних об’єктів).

Особливе зацікавлення у студентів викликала «ієрархія управління відходами», яку презентувала спікерка. Ключовими компонентами цієї ієрархії є: 1) запобігання утворенню відходів; 2) підготовка до повторного використання; 3) рециклінг; 4) інші операції з відновлення (у тому числі відновлення з виробленням енергії); 5) видалення.

Учасників лекції цікавили питання про досвід європейських країн з охорони довкілля, у чому полягають невідповідності законодавства України щодо європейського в частині екології при скринінгу, які територіальні громади є найбільш еко-свідомими тощо.

Учасниками лекції Оксани Миляник стали понад сто слухачів (63 очно в аудиторіях, а 47 онлайн), з-поміж яких – студенти різних спеціальностей та інститутів (ІППО, ІГСН, ІЕСК), викладачі, учасники проєкту EUSTS із кафедр соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, політології та міжнародних відносин, електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем. 

Захід проведено у межах проєкту «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність – серія публічних лекцій). Команда проєкту щиро дякує всім учасникам івенту та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих активностей на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.

Звіт заходу: 19 вересня 2024 року у змішаному форматі для студентів Львівської політехніки відбулася публічна лекція  Оксани Юринець – народної депутатки
Верховної ради України VIII скликання,
голови підкомітету регіонального розвитку та транскордонної співпраці у комітеті європейської інтеграції
Президентки ГО
«Агенція європейського співробітництва» на тему: «Молодь та європейська інтеграція України».

Під час свого виступу спікерка сфокусувалась на розкритті змісту поняття «євроінтеграція» в контексті наближення України до ЄС та визначальній ролі у цьому процесі української молоді як категорії свідомих, активних громадян, покликаних стати агентами змін у нашій державі. Особливу увагу Оксана Юринець закцентувала на Угоді про асоціацію, виокремивши щонайменше десять ключових позицій, а саме: це інструмент проєвропейських перетворень;  юридичні зобов’язання, а не декларації; спільні цінності; відносини європейського взірця між державою та суспільством; посилення прав споживачів; більше якісних товарів за нижчими цінами; чистіше довкілля; посилення безпеки; якісніша освіта, а також імпульс до секторальної співпраці. Лекторка зупинилась на порядку денному руху України до набуття членства в ЄС, а також залученості представників громадянського суспільства до переговорного процесу (у тому числі й молоді). Зокрема, йшлося про постанову Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2024 року згідно з якою створено 36 переговорних груп, які відповідатимуть за конкретний тематичний напрям перемовин щодо вступу України до Європейського Союзу.  Оксана Юринець також звернула увагу студентської молоді на змісті критеріїв, яким мають відповідати громадські організації, які бажають взяти участь у такій діяльності.  Так, ГО повинні мати державну реєстрацію не менше 5 років; протягом останніх 3 років реалізовувати проєкти за тематикою, яка охоплює переговорний розділ; володіти досвідом підготовки законопроєктів, звітів, аналітичних оцінок та інших документів, що стосуються адаптації українського законодавства до права ЄС. Не менш важливе місце серед критеріїв відбору це наявність фактичного досвіду в реалізації спільних проєктів з партнерами з ЄС, зокрема дослідницьких, членство у Платформі громадянського суспільства Україна-ЄС також буде перевагою. Ключове завдання, яке покладається на членів переговорних груп від громадськості, це участь у засіданнях групи, розробка аналітичних матеріалів, проєкти правових актів, експертні висновки та інші документи. 

Оксана Юринець зацікавила молодь і новинами від Євроінтеграційного дайджесту, наголосивши, що Україна передала Європейській Комісії Звіт в межах Пакета розширення ЄС 2024 року;  розпочалися сесії з підготовки української делегації до зустрічей за переговорним розділом «Статистика» у межах офіційного скринінгу Єврокомісії; ЄС на півроку продовжив санкції проти осіб, причетних до агресії росії проти України; Швеція виділить понад 40 млн. євро для закупівлі енергетичного обладнання. 

Цікавими для студентської аудиторії стала інформація про міфи щодо вступу України в ЄС, які навела та розвінчала лекторка. 

Наприкінці заходу вдалося обговорити Звіт України у межах Пакета розширення ЄС 2024 року. Спікерка зазначила, що це документ об'ємом близько 900 сторінок, який містить оновлену інформацію щодо державної політики на шляху до повноправного членства України в ЄС за період квітень - серпень 2024 року. Близько 140 державних установ були залучені до його підготовки. А вже в жовтні цього року очікується новий Звіт Європейської Комісії щодо прогресу України в межах Пакету розширення ЄС. 

Найбільше студентську молодь цікавили питання про реальні терміни вступу України до ЄС, ключові перепони на шляху до членства України в ЄС, як війна росії проти України вплине на процес набуття Україною членства в Організації? 

Анонсована лекція викликала чималу зацікавленість, Захід відвідало понад 100 осіб (81 учасник онлайн+55 очно), з-поміж яких – студенти ІППО, ІГСН Національного університету «Львівська політехніка», викладачі, учасники команди проєкту EUSTS. 

Захід проведено у межах проєкту «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність – серія публічних лекцій). Команда проєкту щиро дякує всім учасникам івенту та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих активностей на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.

24 вересня 2024 року в Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся інтерактивний захід під назвою «Світ громад», організований в межах проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS). У заході взяли участь 58 осіб, серед яких – 49 студентів та 9 викладачів університету.

Захід розпочався з виступу доцентки кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, учасниці проєкту EUSTS Наталія Вовк, яка детально представила процес децентралізації в Україні та підкреслила важливість інструментів Європейського Союзу, які вже активно використовуються для розвитку місцевих громад. Спікерка наголосила на важливості євроінтеграційного курсу та можливостях використання програм ЄС у сферах освіти, культури, інфраструктури та місцевого самоврядування.

Після теоретичної частини учасники були поділені на шість команд, кожна з яких працювала над моделюванням власної громади в межах гри «Світ громад». 

Завдання учасників полягало у створенні стратегій розвитку своїх громад, з урахуванням пріоритетів децентралізаційної реформи та євроінтеграційного курсу. Студенти обирали стратегії залучення інвестицій, розвитку місцевої інфраструктури, покращення соціальних послуг та екологічної стійкості. Вони аналізували потреби своїх громад і приймали рішення щодо того, як оптимально використовувати ресурси для забезпечення сталого зростання.

Команди також вивчали можливості, які пропонують європейські програми підтримки. Учасники активно шукали шляхи залучення міжнародних грантів і партнерств для фінансування проєктів з розвитку громад. Однією з ключових тем стало питання співпраці громад з міжнародними організаціями для підвищення рівня освіти, охорони здоров'я та інфраструктури.

Кожна команда представила свою громаду як активного учасника європейських процесів, де основним акцентом була інтеграція європейських цінностей і стандартів у місцеве управління. У підсумку, всі учасники підкреслили, що успішний розвиток громад залежить від здатності до співпраці, адаптації кращих європейських практик та ефективного використання наданих можливостей.

На завершення заходу учасники мали можливість перевірити свої знання під час вікторини, яка стала не лише фінальною частиною, але й своєрідним підсумком отриманих навичок та інформації. Питання вікторини стосувалися ключових аспектів децентралізації в Україні, ролі Європейського Союзу у підтримці реформ, а також можливостей, які відкривають європейські програми для місцевих громад. Особлива увага приділялася програмам, спрямованим на розвиток інфраструктури, освіти, соціальних послуг та екології.

Імітаційна гра «Світ громад» як й інші заходи, організовані командою проєкту EUSTS є важливим кроком у поглибленні розуміння ролі європейських програм у розвитку територіальних громад України.

Участь у симуляційній грі також взяли члени команди проекту EUSTS: Ярина Турчин, директорка Інституту гуманітарних і соціальних наук, Олександр Марковець, завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, Ольга Івасечко, Ірина Сухорольська, Олег Цебенко, Олена Лукачук, доценти кафедри політології та міжнародних відносин, Лідія Каша, доцентка кафедри електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем Інституту енергетики та систем керування.

Команда проєкту щиро дякує всім студентам та викладачам, які взяли участь у цьому заході, і продовжить працювати над підготовкою інших не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України.

Більш детальна інформація про проєкт EUSTS.

4 жовтня 2024 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в онлайн форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом». Івент організовано командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» НУЛП спільно з Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро).

У своєму виступі проф. Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS) поділилася інформацією щодо генези європейських студій, чинників впливу на встановлення європейських студій в Україні, основних етапів становлення та  впровадження європейських студій в Україні та НУЛП зокрема, механізмів стимулювання розвитку європейських студій в НУЛП, розкрила можливі форми поширення знань про Європейський Союз із застосуванням інноваційних методів навчання. Опираючись на дані соціологічних опитувань, проведених НЦЦ «Європейські студії для технічних університетів», обґрунтувала доцільність і перспективність запровадження міждисциплінарних програм, які викликають особливе зацікавлення у студентів технічних спеціальностей та мають вагоме практичне значення з погляду імплементації європейських політик у різні сфери  функціонування України на шляху до повноправного членства в ЄС. На думку керівниці проєкту EUSTS, міждисциплінарні освітні програми з європейських студій найбільш доцільно впроваджувати на магістерському рівні, а до їхнього викладання залучати фахівців різних наукових напрямів і зовнішніх стейкхолдерів.  Д.політ.н, проф. Олександр Рудік  Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» поділився досвідом викладання європейських студій публічним службовцям, студентам і студенткам у закладах вищої освіти міста Дніпра, зокрема Дніпровському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України, Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, а нині – Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка». Основну увагу професор приділив розкриттю власного досвіду від участі в міжнародних проектах з підготовки державних службовців-фахівців із європейської інтеграції (TEMPUS TACIS та міжнародної програми за підтримки Великої Британії); просуванню знань про ЄС у профспілкових колах регіону; використанню новітніх методів викладання європейських студій; питанню локалізації політики європейської інтеграції; змісту навчальних модулів («ЄС: інститути та спільні політики», «Угода про асоціацію з ЄС як інструмент модернізації та європеїзації», «Політика європейського Союзу» тощо) Натомість професор кафедри історії та політичної теорії Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», д. політ. н., доц. Анастасія Кравець сфокусувалася на теоретичних та практичних аспектах імплементації рекомендацій Європейської комісії щодо вдосконалення вітчизняної регіональної та енонаціональної політики як важливої складової євроінтеграційного процесу України. Професорка розкрила зміст нормативних документів ЄС щодо захисту прав національних меншин, особливості їх впровадження на національному та регіональному рівнях, а також обґрунтувала доцільність запровадження вибіркового курсу з європейської інтеграції для студенів третього освітнього рівня (PHD) у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка». Доц. Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS) узагальнила результати двох років існування проєкту EUSTS в НУЛП, зупинилася на основних викликах під час імплементації європейських студій в університеті, як-от: заохотити студентів до вибору дисциплін; зробити заняття цікавими; урізноманітнити навчальний процес; актуалізувати навчальні матеріали; постійна популяризація новин та результатів проєкту EUSTS та запропонувала рішення до їх розв’язання, продемонструвавши найкращі практики та результати. Доцентка Олена Лукачук (менторка INNOVATION HUB, учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин НУЛП) репрезентувала досвід проєктної діяльності студентської молоді НУЛП, у тому числі й завдяки програмам від ЄС, а також конкретні результати такої роботи – у тому числі безпосередню участь студентів у європейських освітньо-наукових програмах, стажування на базах практики, які безпосередньо реалізують європейську інтеграцію.

Попри складну безпекову ситуацію за виступами учасників провадилася активна та цікава дискусія. З’ясовано спільні тематичні зацікавлення, кращі практики та подальші перспективи щодо розвитку європейських студій в обох університетах, а також обговорено проблему синергію між науковою спільнотою та регіональною владою у підготовці фахівців з європейської інтеграції.

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для студентів Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Викладачі продемонстрували кілька інтерактивних вправ для формування знань студентів про ЄС та європейську інтеграцію України, як-от: вікторину «Що ти знаєш про ЄС?», вправу «Смарт-квіз», а на завершення заняття студенти «прогулялися» віртуальною галерею «Європейський Союз» та ознайомились із ключовими постатями, фактами та інституціями ЄС. Також до проведення заходу долучилися доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС), доц. Ірина Сухорольська (каф.ПМВ).

Загалом до заходу долучилося  49 осіб – студентів, аспірантів, викладачів Національного університету «Львівська політехніка» та Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку європейських студій в ЗВО України.

Більш детальна інформація про проєкт EUSTS.

7 жовтня 2024 року в межах проєкту «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS) відбулася публічна лекція керівниці національного контактного пункту «Європейський інститут технологій та інновацій» (програми HORIZON EUROPE), д.е.н., к.т.н., професорки кафедри математичного моделювання та аналізу даних Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Віталіни БАБЕНКО на тему: «Європейський інститут інновацій та технологій: діджітал-можливості для молоді». Спікерка розкрила особливості діяльності Європейського інституту інновацій та технологій, який функціонує за підтримки програми HORIZON EUROPE, зокрема: його ключових напрямах (зміни клімату; культура та креативність; вода; стала енергетика; здоров’я; цифровізація та ін.); начальних програмах EIT Digital для молоді; підтримці інновацій та стартапів; кар’єрних можливостей для української молоді; відкритих конкурсах за п’ятьма основними напрямами – Цифрові технології, Цифрова промисловість, Цифрові міста, Цифровий добробут і Цифрові фінанси; ініціативах EIT для вищих навчальних закладів за напрямами «Розвиток потенціалу інновацій та підприємництва у вищих навчальних закладах» і «Інноваційна та підприємницька спроможність у ЗВО для вдосконалення Deep Tech»; магістерських програмах для студентів і викладачів від EIT тощо. Віталіна Бабенко ретельно ознайомила слухачів із сайтом EIT та актуальними конкурсними пропозиціями, що викликало неабияке зацікавлення учасників. На завершення лекції відбулася невелика, але інформаційна дискусія щодо вимог до участі в конкурсах від EIT, а також механізмах стимулювання залученості української молоді, викладачів, університетів до таких інноваційних програм.

Загалом до заходу долучилося понад 130 учасників – студентів, аспірантів, викладачів та членів Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Інституту гуманітарних та соціальних наук. Команда проєкту щиро дякує всім учасникам івенту та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих активностей на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом. Особливу вдячність висловлюємо проф. Віталіні Бабенко та іншим колегам з Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, котрі попри вкрай складну безпекову ситуацію прийняли запрошення від НУЛП та продемонстрували надзвичайно високий професійний рівень.

Захід проведено у межах проєкту «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність – серія публічних лекцій).

Детальна інформація про проєкт EUSTS.

16 жовтня 2024 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в онлайн форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом». Івент організовано командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» Національного університету «Львівська політехніка» (м. Львів) спільно з викладачами Запорізького національного університету (м. Запоріжжя). Д.політ.н., проф. Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS, Голова Кафедри Жана Моне «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей НУЛП», директорка Інституту гуманітарних і соціальних наук НУЛП) закцентувала увагу на особливостях імплементації європейських студій в НУЛП, головно, через реалізацію Жан Моне програм, позитивних практиках у поширенні знань про ЄС у середовищі академічної спільноти, а також викликах, які потребують реагування, ознайомила учасників заходу із результатами опитування Центру НУЛП «Європейські студії для технічних університетів» у тому числі й щодо створення міждисциплінарних програм. К. філол. н., доц.,  Ірина Бондаренко (координаторка проєкту «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: освіта, медіа, мистецтво» (EUROTOLERCULTURE), декан філологічного факультету ЗНУ) охарактеризувала ключові напрями проєкту: 1) освіта (навчальний курс «Європейські стратегії формування толерантного суспільства: медіа, освіта, мистецтво»); 2) форум-театр для вразливих груп населення (ВПО, жертв насильства); 3) творчий конкурс «Побачити, відчути, почути: на шляху до порозумінь» для студентської та шкільної молоді; 4) тренінги для вчителів («Етична освіта: європейська філософія виховання толерантної особистості»); 5) конференція («Європейські парадигми формування культури, толерантності в освіті, медіа, мистецтві»); 6) дебати («Я-Інший у перспективі ХХІ століття»). Також доповідачка поділилася практиками залучення студентів через використання головного меседжу «Ми допоможемо тобі», а також посилення співпраці з громадськими та владними інституціями регіону в реалізації проєкту. К.і.н., доц. Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності НУЛП) поділилася досвідом із практик викладання європейських студій для студентів технічних спеціальностей через призму головних викликів, як-от: заохотити студентів до вибору дисциплін; зробити заняття цікавими; урізноманітнити навчальний процес; актуалізувати навчальні матеріали; постійно популяризувати новини і результати проєкту, а також шляхах їх подолання командою EUSTS. Д. екон. н., проф. Анна Селіщева (професор кафедри міжнародної економіки, природних ресурсів та економіки міжнародного туризму ЗНУ, координатор проєкту «Європейські практики соціального підприємництва: сталість інклюзія та креативність» (EUROSECRET) зосередилася на змісті модулів «Розвиток соціального підприємництва в країнах ЄС», «Європейські бізнес-моделі молодіжного підприємництва» тощо, задекларувала очікувані результати проєкту та поділилася досвідом проведення різноманітних заходів під час його реалізації (круглий стіл «Соціальне підприємництво та традиційні форми господарювання в ЄС», семінар-тренінг «Шкільний соціальний бізнес», вебінар «Європейські моделі соціального бізнесу» та ін). Д.е.н., проф., Світлана Кушнір (координаторка проєкту «Євроінтеграція та сталий розвиток територій України як запорука забезпечення продовольчої безпеки в умовах повоєнного відновлення» (NEWAGRO), професорка кафедри фінансів, банківської справи, страхування та фондового ринку ЗНУ) під час свого виступу найперше зосередилася на меті проєкту, його завданнях та  актуальності, значенні України для глобальної продовольчої безпеки, змістовому наповненні навчального курсу NEWAGRO та методах викладання (ділова гра, сторі-теллінг, експрес-розминка та ін.), результатах проведення круглого столу «Відновлення сільських територій в умовах повоєнного відновлення», флешмобу «Посади дубочок», конкурсі креативних есе та інших заходах реалізації проєкту. К. філ. наук, доцент, Юлія Курилова (доцентка кафедри української літератури ЗНУ) ознайомила учасників івенту з новим проєктом «Гендерна інклюзія в повоєнному відновленні України: європейський досвід у досягненні рівних можливостей», який має своєю метою формування гендерної культури та гендерної інклюзії в міждисциплінарному ракурсі. Спікерка розкрила основні складові навчального модуля: поняття гендерної культури; історичний контекст гендерної інклюзії; гендерний вимір військових конфліктів;  гендерна інклюзія в економіці тощо, а також методики викладання, шляхи залучення знань із різних наукових галузей задля досягнення цілей проєкту. Доц. Олена Лукачук (менторка INNOVATION HUB, учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин НУЛП) висвітлила досвід проєктної діяльності студентської молоді в НУЛП через залучення до діяльності INNOVATION HUB, дружні візити в різні інституції, співпрацю з Tech StartUp School, програму STАRTUP Прорив 2024, участь у Ротарійському діловому форумі, роботу над Мапою об’єктів культурної спадщини разом зі студентами Торунського університету та ін.

Попри складну безпекову ситуацію за виступами учасників провадилася активна та цікава дискусія з обміну кращим досвідом у викладанні європейських студій та пошуку нових можливостей для наукової кооперації.

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для формування знань про ЄС як відповідального глобального актора сучасної системи міжнародних відносин для студентів Запорізького національного університету (м. Запоріжжя) провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Також до підготовки заходу долучилися доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС), доц. Ірина Сухорольська (каф. ПМВ).

Загалом до заходу долучилося  52 особи – студенти, аспіранти, викладачі Національного університету «Львівська політехніка» та Національного запорізького університету. Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку європейських студій в ЗВО України.

Детальна інформація про проєкт EUSTS.

У Львівській політехніці спілкувалися про бізнес-можливості Західного регіону та спроби їх наближення до стандартів ЄС

3 жовтня 2024 року команда проекту EUSTS провела у Львівській політехніці регіональний бізнес-вебінар «Наближення до стандартів ЄС та можливості для українського бізнесу: досвід Західного регіону».

Учасниками заходу стали 65 осіб, серед яких представники бізнесу, кластерів, бізнес-асоціацій, влади й академічної спільноти, зокрема викладачі кафедри політології та міжнародних відносин і 56 студентів освітньої програми «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».

Під час бізнес-вебінару обговорювали актуальні питання євроінтеграційних устремлінь Західного регіону, особливості ведення переговорів із міжнародними партнерами, специфіку реалізації проектів із залученням іноземних інвестицій у розвиток вітчизняного бізнесу, основи бізнес-дипломатії у час війни та потенційні моделі використання європейського досвіду для економічного розвитку територіальних громад Західного регіону України. Насичена двогодинна дискусія фахівців-практиків дала змогу підвести підсумки, озвучити проблеми, окреслити перспективи розвитку Західного регіону на шляху до стандартів ЄС у різних сферах економіки та бізнесу.

Зі вступним словом до учасників бізнес-вебінару звернулася керівниця проєкту EUSTS, професорка Ярина Турчин, яка окреслила можливості, надані Україні європейськими партнерами, з метою імплементації стандартів ЄС, соціально-економічного розвитку областей та людського потенціалу Західного регіону України.

Серед ключових доповідачів заходу були представники Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації: керівниця Мар’яна Луцишин, координаторка з питань комунікації Оксана Кокоць та Альф. Вони поділилися зі студентами інформацією про щоденну роботу Асоціації, яка була заснована ще у 1999 році за підтримки Європейської Комісії в Україні. Зараз Європейська Бізнес Асоціація є однією з наймасштабніших спільнот бізнесу, які працюють на українському ринку, активно покращують інвестиційний клімат України та сприяють розвитку співробітництва між Україною та ЄС. Членами Асоціації є понад 1000 компаній.

Мар’яна Луцишин ознайомила студентів-міжнародників з одним із інструментів фінансової підтримки ЄС для України, а саме Ukraine Facility Plan 2024–2027. Цей план, загальною сумою 50 млрд. євро, зорієнтований на надання грантів та довгострокових позик з низькою процентною ставкою, що дозволить стимулювати додаткові інвестиції в економіку України.

«Україна має великий потенціал для розвитку бізнесу. Війна завдала значних ударів по українській економіці. Проте, саме бізнес є рушієм її відновлення та розвитку, створюючи нові робочі місця, стимулюючи економічне зростання та наповнюючи бюджет країни. Підтримка підприємництва, стимулювання інвестицій та створення сприятливого бізнес- клімату – мали б стати одними із пріоритетних завдань влади на шляху до європейського майбутнього», – підсумувала Мар’яна Луцишин, керівниця Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації.

Під час бізнес-вебінару було присвячено увагу висвітленню процесам кластеризації в Україні на прикладі досвіду формування та функціонування Львівського кластеру медичного бізнесу. Виконавча директорка кластеру Олеся Халецька розповіла слухачам про особливості ведення медичного бізнесу в Україні, співпрацю з міжнародними партнерами, участь у навчальних програмах, дружніх візитах та про проекти кластеру. А також наголосила, що об’єднання у кластери – це дієва міжнародника практика ведення сучасного бізнесу, яка нещодавно почала формуватися в Україні й поступово стає результативною.

«Кластер представляє медичну галузь на міжнародній арені з метою активізації медичного туризму, залучення інновацій, інвестицій та сприяє перетворенню Львівщини на медичний хаб Східної Європи. Це об’єднання водночас сприяє синергійній інтеграції в міжнародні ринки та зміцненню бренду кожного учасника Львівського кластеру медичного бізнесу. Кластер співпрацює з групою міжнародних партнерів та залучає фінансування на реалізацію проєктів, які спрямовані на підвищення конкурентоспроможності медичного бізнесу в регіоні. Команда кластеру спрямовує свої зусилля та адвокаційні дії на те, щоб медичний бізнес був визнаний однією із ключових SMART-спеціалізацій Львівського регіону», – наголосила Олеся Халецька, виконавча директорка ГС «Львівський кластер медичного бізнесу».

Власним досвідом наближення бізнесу до стандартів ЄС поділився Тарас Демкура, віце-президент Національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), член світової координаційної ради компанії Amway, Амбасадор проєктів культурної дипломатії, бізнесмен і меценат із Тернополя.

«Членство в Міжнародній Торговій Палаті ICC Ukraine – унікальна для мене можливість промоції і реалізації економічного, соціального і культурно- історичного потенціалу України і Тернопільщини в світі, повсякденна громадська і представницька діяльність за цими векторами. Основним завданням ICC Ukraine є системна допомога експортерам країни, допомога вітчизняним підприємцям у виході на зовнішні ринки, сприяння розвитку міжнародної торгівлі та інвестицій із впровадженням кращих світових практик. Стратегічними цілями організації є формування позитивного міжнародного іміджу України, створення сприятливого бізнес-середовища для сталого розвитку та процвітання. Принципові преференції ICC Ukraine – це партнерські взаємини із Національними комітетами Світової організації бізнесу (The World Business Organization) у 93 країнах світу для сприяння міжнародній торгівлі, опанування нових ринків, пошуку партнерів та залучення інвестицій», – розповів Тарас Демкура, віце-президент Національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine).

Тарас Демкура озвучив студентам дієві інструменти формування культурної дипломатії, а саме – налагодження міжкультурної комунікації, створення унікального культурного контенту для презентації країни чи регіону, просування історико-культурної спадщини за принципом особистої ініціативи, небайдужості до питання іміджу України у світі, у тому числі завдяки позадержавній фінансовій підтримці. Саме вони лягли в основу його проєктів з культурної дипломатії, серед яких видання мистецького альбому Віри Стецько «Таїна Пінзеля»; документальний фільм «Таїна Пінзеля – від Бучача до Лувру», пересувна виставка-експозиція мистецьких творів сучасних художників з Тернопільщини, скульптура Св. Онуфрія, копія оригіналу творіння Яна Георга Пінзеля та чимало інших.

Команда проєкту EUSTS висловлює слова вдячності усім учасникам бізнес-вебінару за цікаві виступи, динамічні обговорення, обмін кращими практиками ведення бізнесу, залучення іноземних інвестицій, налагодження співпраці з міжнародними партнерами, вироблення нових моделей забезпечення економічної стійкості України.

Вебінар модерувала доцентка кафедри політології та міжнародних відносин, наукова співробітниця R&D-центру Львівської політехніки Олена Лукачук.

Також до проведення заходу долучилися доценти Олександр Марковець і Наталія Вовк (кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності), Лідія Каша (кафедра електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем), Олег Цебенко, Ольга Івасечко та Ірина Сухорольська (кафедра політології та міжнародних відносин).

Бізнес вебінар «Наближення до стандартів ЄС та можливості для українського бізнесу: досвід Західного регіону» було проведено в рамках реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.

Детальна інформація про проєкт EUSTS.

7 жовтня 2024 року в межах проєкту Еразмус + Жан Моне кафедра «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS)  студенти університету відвідали малі сонячні електростанції у Золочівському районі. 

Під час візиту студенти оглянули різні типи сонячних електростанцій, включно з наземними, даховими СЕС та станціями, що функціонують за принципом "схід-захід". Особливу увагу привернули малі дахові СЕС, які забезпечують енергією виробництво матраців, сприяючи значному скороченню енергетичних витрат та зниженню собівартості виробничого процесу. Це є чудовим прикладом того, як підприємства можуть підвищити енергоефективність та економічність за рахунок використання відновлюваних джерел енергії.

Студенти також відвідали наземну сонячну електростанцію, збудовану компанією Леоенерджі для підприємства Terra-pack, що спеціалізується   на виробництві пакувальних матеріалів. Власники підприємства продемонстрували інтеграцію чистих енергетичних рішень у виробничі процеси, поділились досвідом того, як використання відновлюваних джерел енергії сприяє зменшенню залежності від традиційних ресурсів та підвищенню стійкості бізнесу.

Представники підприємств наголосили на важливості впровадження інноваційних рішень, що не лише знижують екологічне навантаження, але й дозволяють суттєво зекономити енергоресурси та підвищити рентабельність виробництва.

Цей візит має важливе значення не лише для набуття технічних знань, але й для виховання у студентів розуміння глобальних викликів, пов'язаних із кліматичними змінами та відповідальністю бізнесу перед суспільством. Також ця подія ще раз  підкреслила важливість гармонійного поєднання технологічних інновацій і соціальної відповідальності для створення більш стійкого та справедливого майбутнього. Загалом участь в екскурсії «Європейські паблік тури» взяло 30 студентів та учасники проєкту. Команда проекту висловлює вдячність організаторам заходу за цікаву екскурсію!

23 жовтня 2024 року в онлайн форматі для студентів Львівської політехніки відбулася публічна лекція  Ольги Кревської – Директорки директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації України на тему: «Інтеграція України в Єдиний цифровий ринок ЄС: регуляторне зближення з правом ЄС у digital сфері».

Під час свого виступу спікерка сфокусувалась на розкритті чотирьох основних питань, а саме: євроінтеграційному шляху України, інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС, переговорах про вступ до ЄС, а також Програмі ЄС «Цифрова Європа 2021-2027».

Особливу увагу Ольга Кревська закцентувала на основних етапах вступу в ЄС, які Україна вже пройшла, як-от: Україна подає заявку на членство в ЄС-  28 лютого 2022; ЄС надає Україні статус кандидата на вступ разом із 7-ма рекомендаціями, а їх виконання є передумовою для рішення ЄС про відкриття переговорів з Україною про членство;  Україна виконує 7 рекомендацій ЄС, де йдеться про реформу КСУ, судову реформу, посилення боротьби з корупцією та відмиванням коштів, виконання антиолігархічних  заходів узгодження регулювання медіа та реклами з правом ЄС, посилення захисту та реалізації прав нацменшин.  -   липень 2022- жовтень 2023; Україна проводить селф-скринінг відповідності національного законодавства праву ЄС. Цей етап не є обов'язковою процедурою ЄС, однак Україна  стала першою державою, яка здійснила селф-скринінг ще до офіційного скринінгу Єврокомісії, щоб краще бути готовою до нього.  

Лекторка констатувала той факт, що Європейська Комісія уперше публікує Звіт про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС, де:

1)  визнано високий прогрес України у виконанні 7-ми рекомендацій, що стало підґрунтям для рекомендації ЄК лідерам країн ЄС відкрити переговори з Україною.

2) визначено ще 4 додаткових кроки в межах цих 7-ми рекомендацій, виконання яких є передумовою для ухвалення стороною ЄС переговорної рамки щодо України.

З) визначено майже 100 рекомендацій для України по кожному переговорному розділу.        

Окрім цього, Ольга Кревська наголосила на тому, що Україна також виконує ще 4 додаткові кроки в межах 7-ми рекомендацій ЄС, зокрема йдеться про ухвалення законів, про поетапне збільшення штату НАБУ, розширення повноважень НАЗК про лобіювання, а також про захист прав нацменшин. Відтак, ЄС ухвалює історичне рішення про відкриття переговорів про вступ з Україною, зазначила експертка. 

  Уряд України публікує результати селф-скринінгу, затверджує план виконання рекомендацій ЄК щодо кожного переговорного розділу, а ЄК розпочинає офіційний скринінг відповідності національного законодавства праву ЄС.            

Лекторка зупинилась на особливостях інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, розглянувши Цифрову Стратегію ЄС до 2030 року, невід’ємними компонентами, якої є наступні: цифрові навички – мінімум 80% населення мають базові цифрові навички; безпечна та ефективна цифрова інфраструктура – гігабітне суспільство; цифрова трансформація бізнесу – більше ніж 90% МСП з базовим рівнем цифрової інтенсивності; цифровізація публічних послуг – 100% послуг, цифровий ID.

Ольга Кревська наголосила на тому, що інтеграція України у Єдиний цифровий ринок ЄС має потенційні економічні переваги, а наближення України до Єдиного цифрового ринку ЄС – пріоритетний напрямок галузевої інтеграції з ЄС. Це також важливий інструмент поглиблення економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, сприяння розвитку цифрової економіки України відповідно до європейських та міжнародних стандартів.

Під час виступу спікерка зазначила, що інтеграція України у Єдиний цифровий ринок ЄС передбачає:регуляторне зближення з правом ЄС у цифровій сфері; зниження регуляторних бар'єрів для транскордонної цифрової торгівлі між Україною та ЄС;прискорення розвитку цифрової економіки України завдяки розширенню доступу до онлайн ринків та цифрових технологій ЄС.

  Також окреслено лекторкою й основні економічні переваги від інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, з-поміж яких наступні:зниження транзакційних торговельних витрат у торгівлі товарами та послугами між ЄС та Україною; зростання ефективності роботи бізнесу, продуктивності економіки та ВВП України; активізація та зростання двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС;розвиток інноваційних продуктів та послуг, цифрової інфраструктури в Україні; зростання добробуту громадян України та ЄС:  доступ та знижені ціни на цифрові інноваційні товари та послуги, захист прав споживачів.

Виокремлено експерткою рівні інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС, а саме: Угода про асоціацію і Додаток 17-3; дорожня карта інтеграції до ЄЦР ЄС; переговори про вступ.  Спікеркою акцентовано увагу на ключових досягненнях у цьому напрямку, а саме: синхронно з ЄС імплементовано Кодекс електронних комунікацій ЄС; українські цифрові підписи визнаються в ЄС як удосконалені;приєднання до Програми ЄС Цифрова Європа; участь України у консорціумі Potential; перспектива приєднання до політики ЄС Roam like at home; створення Європейських цифрових інноваційних хабів.

Особливо важливою була інформація представниці Мінцифри про Переговорний Розділ «Цифрова трансформація і медіа» тематичними блоками якого є наступні: загальна цифрова стратегія; електронні комунікації; довірчі послуги; кібербезпека; цифрові послуги; дані; ШІ;напівпровідники;медіа. А двостороння зустріч передбачається на 31 березня - 1 квітня 2025, яка буде  основною щодо членства в ЄС.

Також Директорка директорату європейської та євроатлантичної інтеграції представила інформацію про ключові acquis, серед яких: загальна стратегія: Digital Decade Policy Programme 2030, Digital Europe Programme;

Електронні комунікації: 50 актів: Directive (EU) 2018/1972 (EECC), Regulation (EU) 2018/1971 (BEREC), Regulation (EU))2022/612 (Roaming); Довірчі послуги: Regulation (EU) No 910/2014, Regulation (EU) 2024/1183; Кібербезпека: 18 актів: Directive (EU) 2016/1148 NIS, Directive (EU) 2022/2555 NIS2; Цифрові послуги: 20 актів: DSA, DMA, P2B, Directive 2000/31/EC; Дані: Directive (EU) 2019/1024, Regulation (EU) 2022/868 Data Governance Act, Regulation (EU) 2023/2854 Data Act; ШІ: Regulation (EU) 2024/1689 AI Act. Напівпровідники: Regulation (EU) 2023/1781 Chips Act.

Особливо цікавою для студентської авдиторії була інформація Ольги Кревської про участь України в Програмі ЄС «Цифрова Європа» (фінансування у сфері цифровізації за різними напрямами до 2027 року), а саме фіксація рекордного бюджету для цифрових грантів 6 млрд. євро на напрями, що доступні для України, як-от: штучний інтелект, дані та хмарні послуги 2,1 млрд.; цифрові навички 580 млн.; високопродуктивний комп'ютинг 2,2 млрд.; використання цифрових технологій в економіці та суспільстві 1,1 млрд. Участь у програмі можуть брати учасники від України  +  Європейські  партнери = Міжнародний консорціум, зокрема  державний сектор, приватний сектор, громадські організації, заклади вищої освіти та наукові установи.

        Експертка презентувала й переваги програми для закладів вищої освіти, зокрема такі, як: можливість отримання доступу до цифрових ресурсів і навчальних матеріалів для покращення якості освіти та досліджень; залучення українських науковців  та спеціалістів відповідного профілю до реалізації спільних ініціатив; підвищення інтересу до кар'єри, розвиток навичок у цифровій сфері та залучення талантів; сприяння та вдосконалення цифрової трансформації підприємницького напряму як на міжнародному, так і на національному рівні; співпраця з іноземними навчальними закладами в міжнародних консорціумах;підвищення інституційної спроможності закладів вищої освіти; вдосконалення дослідницької діяльності; сприяння трансферу технологій, розроблених в університетських лабораторіях, для приватного сектору.

Наприкінці заходу вдалося обговорити про те, що 12 вересня 2023 року  Офіс з розвитку підприємництва та експорту визначено національним контактним пунктом Програми ЄС «Цифрова Європа», вся актуальна інформація про відкриті конкурси Програми публікується на порталі Дія.Бізнес, а всі безоплатні консультації можна отримати на порталі Дія.Бізнес щодо участі в Програмі ЄС «Цифрова Європа».

Спікерка зазначила, що Україна приймає участь у всіх 6-ти кейсах ЕUDІ WALLET, а Консорціум РОТЕNТІАL має на меті покращити доступ громадян до надійних і безпечних засобів електронної ідентифікації та послуг, таких як електронні підписи чи засвідчення атрибутів. Це дозволить громадянам зберігати свою особу в безпечному цифровому гаманці, який діє за кордоном. І, також висвітлила Ольга Кревська спрямованість Європейських цифрових інноваційних хабів: підтримка цифрової та зеленої трансформації бізнесу (особливо малих і середніх підприємств та компаній із середньою капіталізацією) та/або організацій державного сектору у великих масштабах налічують одну або декілька організацій, які працюють разом і доповнюють експертизу одна одної; покривають певну географічну територію, надаючи підтримку клієнтам у межах території; можуть працювати в різних технологіях та секторах: ШІ, великі дані, кібербезпека, енергетика, водопостачання, сільське господарство, харчова промисловість, виробництво, охорона здоров'я, транспорт, медико-біологічні науки, морська промисловість тощо; зазвичай налічують науково-дослідні та технологічні організації, університети, галузеві асоціації / торгово-промислові палати, кластери, ЕЕМ, акселератори / інкубатори, агенції регіонального розвитку або інновацій, інноваційні малі та середні підприємства, муніципалітети тощо.

Найбільше студентську молодь цікавили питання про досягнення України на шляху інтеграції в Єдиний цифровий ринок ЄС, а також питання цифрової дипломатії України.  Окрім цього, Ольга Кревська анонсувала актуальні вакансії євроінтеграторів в Міністерстві цифрової трансформації України та запросила студентів-міжнародників поповнити їхню команду цінними кадрами. Йшла мова також і про можливість проходження стажування/практики студентами в Мінцифрі.

Анонсована лекція викликала чималу зацікавленість, адже до заходу долучилось 100 учасників, з-поміж яких – студенти ІППО, ІГСН Національного університету «Львівська політехніка», викладачі, учасники команди проєкту EUSTS. 

Захід проведено у межах проєкту «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність – серія публічних лекцій). Команда проєкту щиро дякує всім учасникам івенту та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих активностей на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.

20 листопада 2024 року в онлайн форматі для студентів Львівської політехніки відбулася публічна лекція  Владислава Рамазанова – кандидата економічних наук, керівника експертної групи безпеки постачання та розвитку конкурентного ринку природного газу  Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики України на тему: «Інтеграція енергетичного сектору України до ЄС: виклики та перспективи».

Під час свого виступу спікер сфокусувався на проблемі інтеграції енергетичного сектору України до ЄС, що в умовах сьогодення є вкрай актуальним. Владислав Рамазанов окреслив такі аспекти енергетичної безпеки, як-от: енергетична незалежність, диверсифікація постачання енергоресурсів, розвиток відновлюваної енергетики та енергоефективність.

Також експерт наголосив на тому моменті, що ЄС має за мету забезпечити стабільне, стійке та стале постачання енергоресурсів шляхом розвитку інтегрованого єдиного енергетичного ринку та співпраці з іншими країнами. Це включає розвиток відновлюваної енергетики, зменшення залежності від вуглеводнів та покращення енергоефективності. 

Особливу увагу лектор приділив висвітленню інформації про потенціал України для розвитку своєї енергетичної сфери, зокрема в галузі відновлюваної енергетики, яка може сприяти зменшенню залежності від імпорту та забезпечити стале та стійке постачання енергії. 

Крім того, Владислав Рамазанов закцентував увагу слухачів на розвитку енергоефективності та модернізації енергетичної інфраструктури, що є важливими напрямками для забезпечення енергетичної безпеки. 

Експерт презентував візію (форсайт) щодо майбутнього українського енергетичного сектору, наголосивши на тому, що Україна в перспективі стане важливим партнером ЄС в енергетичній сфері, забезпечуючи стабільне та надійне постачання енергоресурсів. Співпраця може включати обмін технологіями, досвідом та кращими практиками у сфері енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

Анонсована лекція викликала чималу зацікавленість, адже до заходу долучилось 62 учасники, з-поміж яких – студенти-міжнародники Національного університету «Львівська політехніка», викладачі, учасники команди проєкту EUSTS. 

Найбільше студентську молодь цікавили питання про досягнення України на шляху інтеграції в єдиний енергетичний ринок ЄС, а також головні перешкоди на цьому шляху. 

Захід проведено у межах проєкту «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність – серія публічних лекцій). Команда проєкту щиро дякує всім учасникам лекції та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих активностей на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.

20 листопада 2024 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в онлайн форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом». Івент організовано командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» Національного університету «Львівська політехніка» (м. Львів) спільно з викладачами Національного університету «Одеська юридична академія» (м. Одеса). Учасники заходу поділилися досвідом та власним баченням до впровадження європейських студій у закладах вищої освіти України. Так, проф. Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS, керівниця кафедри Жан Моне «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей НУЛП», директорка Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка») закцентувала увагу на особливостях розвитку та імплементації міжнародних програм у Львівській політехніці, що дозволяє не тільки впроваджувати кращий європейський досвід викладання, але й популяризувати власні надбання закордоном, спільно з міжнародними партнерами реалізовувати важливі наукові та освітні проєкти. З-поміж найбільш перспективних напрямів роботи спікерка виокремила  розробку міждисциплінарних програм з європейських студій з тематики енергетичної політики, розвитку цифрового потенціалу та кліматичної політики за стандартами ЄС, адже такі теми викликають особливий інтерес у студентському середовищі НУЛП і є затребуваними роботодавцями з огляду на євроінтеграційні перспективи України. Проф.  Борис Кормич (виконавець модулю Жан Моне «Комплексний підхід ЄС до безпеки: подолання загроз, створення сильної екосистеми безпеки», завідувач кафедри морського та митного права Національного університету «Одеська юридична академія») поділився власним досвідом поширення знань з європейської безпеки, зокрема через проведення наукового дослідження на тему «Співробітництво Україна-ЄС у протистоянні гібридним викликам», розробку модуля «Європейський досвід у впровадженні безпеки» із залученням широкого кола стейкхолдерів з університету Уппсала, Бірмінгемського університету, Катанійського університету. Адже спільно з європейськими колегами вдалося успішно розробити та імплементувати низку навчальних курсів, як-от: «Інтегрована морська політика для Півдня України», «Геоекономічна політика Чорноморського регіону» та ін. Реалізований модуль Жан Моне головно акцентувався на питаннях чим є феномен безпеки в сучасному світі, якими є головні виклики та шляхи досягнення безпеки. Спікер продемонстрував як змінювалося змістове наповнення модулю з огляду на нові виклики європейській безпеці в контексті повномасштабного російського вторгнення. Доц. Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка») поділилася досвідом із практик викладання європейських студій для студентів технічних спеціальностей через призму головних викликів, як-от: заохотити студентів до вибору дисциплін; зробити заняття цікавими; урізноманітнити навчальний процес; актуалізувати навчальні матеріали; постійно популяризувати новини і результати проєкту, а також шляхах їх подолання командою EUSTS. Розкрила особливості викладання модулів «Енергетика ЄС та нові тренди для України», «Україна-ЄС: цифрова трансформація», «Екологічна та кліматична стійкість ЄС» із широким залученням практик проектного менеджменту. LLM Дар’я Мінченко (начальниця відділу міжнародних зв’язків, доцент кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія») розкрила особливості організації міжнародної роботи в Одеській юридичній академії, залученості до численних міжнародних проєктів – Еразмус+ Жан Моне, К2, академічних обмінів, UNOPS (програма підготовки для слідчих ДБР), співробітництва з представниками закордонних вишів та міжнародних організацій. Продемонструвала численні збірки за результатами наукових конференцій, посібники (у тому числі англомовні), опубліковані у межах виконання міжнародних проєктів. Дар’я Мінченко зупинилася і на викликах у реалізаціях грантів, зокрема в умовах пандемії COVID-19, російської агресії, відсутності енергопостачання, що, безумовно, змінило, але не зупинило роботу команд проектів. Доц. Тетяна Краснопольська (доцентка кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія») ознайомила учасників заходу з кращими практиками викладання європейських студій для здобувачів-політологів  Одеської юридичної академії на всіх освітніх рівнях – від бакалаврів до аспірантів. Це стало можливим завдяки якісно напрацьованим та імплементованими в освітні програми навчальні курси про ЄС, євроінтеграцію, екополітику, децентралізацію, демократію, наприклад, «Євроінтеграція міжнародного публічного управління», «Специфіка політичного розвитку України у світлі євроінтеграції» та ін. Під час дискусії учасники обговорили спільні проблеми та перспективи у впровадженні академічних і наукових програм від ЄС, шляхи кооперації та подальші професійні плани.

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для формування знань про ЄС як відповідального глобального актора сучасної системи міжнародних відносин для студентів Національного університету «Одеська юридична академія» (м. Одеса) провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Також до підготовки заходу долучилися доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС), доц. Ірина Сухорольська (каф. ПМВ), доц. Олена Лукачук (каф. ПМВ).

Загалом до заходу долучилося  51 особа – студенти, аспіранти, викладачі Національного університету «Львівська політехніка» та Національного університету «Одеська юридична академія». Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку європейських студій в ЗВО України.

Детальна інформація про проєкт EUSTS.

У Львівській політехніці втретє проведено воркшоп «Прокачай свою діджиталізаціюЙ» командою проєкту EUSTS

25 листопада 2024 року у Львівській політехніці в межах реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки Еразмус+ напряму Жан Моне відбувся воркшоп «Прокачай свою діджиталізацію». Інтерактивний захід посприяв розвитку практичних цифрових навиків учасників, а також формуванню знань, які допоможуть вдосконалити робочий та особистий досвід у цифровому світі.

Захід відкрила керівниця проєкту EUSTS, д.політ.н., проф., директор Інституту гуманітарних і соціальних наук Ярина Турчин, яка підкреслила важливість інтеграції європейського досвіду у процеси цифровізації України, а також акцентувала на необхідності підвищення цифрової грамотності як ключового аспекту розвитку суспільства та конкурентоспроможності молодих фахівців на ринку праці.

Під час воркшопу спікер Олександр Марковець, завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук, поділився знаннями та лайфхаками щодо застосування цифрових технологій для:

• ефективного використання українських онлайн-сервісів, таких як Дія, Вулик, Трембіта, та е-Малятко, із детальним роз’ясненням особливостей ідентифікації, аутентифікації й авторизації в цифровому середовищі;
• створення та покращення цифрової ідентифікації особи, зокрема, надано практичні поради щодо оформлення профілю для підвищення його професійної привабливості;
• дотримання правил інформаційної безпеки. Олександр Марковець наголосив на важливості захисту даних у цифровому світі та окреслив потенційні ризики діджиталізації.

Асистент кафедри СКІД Руслана Паздерська представила особливості використання соціальних мереж для розвитку особистого бренду. Зокрема, спікерка детально розповіла про такі інструменти, як SnapSeed (редагування зображень), UNUM (планування контенту) та Grammarly (покращення текстового наповнення), які допомагають створити естетичний і професійний профіль у соцмережах.

Загалом до воркшопу долучилися понад 30 осіб.

Також до проведення заходу долучилися доцентка Наталія Вовк (кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності), доценти Олег Цебенко, Ольга Івасечко, Ірина Сухорольська, Олена Лукачук (кафедра політології та міжнародних відносин) та доцентка Лідія Каша (кафедра електромехатроніки та комп'ютеризованих електромеханічних систем).

Команда проєкту EUSTS щиро дякує всім учасникам цього заходу – студентам і викладачам – та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України.

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

Детальна інформація про проєкт EUSTS.