Результати проєкту (травня 2024 - травня 2025)

10 травня 2024 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в онлайн форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом». Івент організовано командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» Національного університету «Львівська політехніка» спільно з викладачами Національного авіаційного університету (м. Київ). Досвідом та власним баченням до впровадження європейських студій з урахуванням грантових можливостей від ЄС  поділилася проф. Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS, директорка ІГСН НУЛП) та зосередилася на особливостях розвитку європейських студій в Національному університеті «Львівська політехніка», перспективах запровадження міждисциплінарних освітніх програм із вивчення ЄС та європейської інтеграції України. Натомість проф. Ніна Ржевська (завідувачка кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій Факультету міжнародних відносин  НАУ), враховуючи  індивідуальну освітню траєкторію підготовки здобувачів зауважила, що завдяки вибірковим освітнім компонентам у Національному авіаційному університеті імплементуються знання про ЄС, головно щодо інформаційної безпеки ЄС. Професорка анонсувала старт роботи зі впровадження міжгалузевої інноваційної освітньої програми з європейських студій в НАУ, адже ефективний дипломат сучасного кшталту не лише повинен володіти гуманітарними, але й технічними, та природничими знаннями. «Авіація та космос – простір для дипломатичних і міжнародних звязків» - зазначила проф. Н. Ржевська.  Доцентка Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності НУЛП) поділилася кращими практиками викладання європейських студій для студентів технічних спеціальностей, вироблених упродовж двох років імплементації проєкту EUSTS у НУЛП, які варті поширення в інших ЗВО технічного спрямування України. Артем Сапсай (доцент кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій Факультету міжнародних відносин  НАУ) зосередився на тематиці технологічної дипломатії України, зокрема обговорення концептуальних аспектів технологічної дипломатії; місця технологічної дипломатії  в державних органах влади України та агенціях ЄС; фактору безпеки технологічної дипломатії України; ролі науково-освітянського простору для розвитку технологічної дипломатії України. Досягнення таких цілей, на думку А. Сапсая, є можливим за умови підготовки фахівців через міждисциплінарні програми. Доцентка Олена Лукачук (менторка INNOVATION HUB, учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин НУЛП) репрезентувала досвід проєктної діяльності студентської молоді НУЛП, у тому числі й завдяки програмам від ЄС, а також конкретні результати такої роботи. Доцентка Наталя Боротканич (представниця України в програмному комітеті «Цифровізація, промисловість, космос» програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», доцентка кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій Факультету міжнародних відносин  НАУ) популяризувала грантові можливості для технічних університетів в межах рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», поділившись власним досвідом та цінними рекомендаціями до написання проєктних заявок. Зокрема, була деталізована інформація про напрями програми Горизонт Європа – передова наука; глобальні виклики та європейська промислова конкурентоспроможність; інноваційна Європа. Особливу увагу Наталя Боротканич акцентувала на можливостях гуманітаріїв у програмі «Горизонт Європа». У підсумку теоретичної частини науковці обох університетів узгодили свої дії щодо спільної роботи над впровадженням міждисциплінарних програм з європейських студій, які поєднають гуманітарні та технічні знання та напрацювання.

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для формування знань про ЄС як відповідального глобального актора сучасної системи міжнародних відносин для студентів Національного авіаційного університету провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Під час практичної частини учасники застосували вправу «Прогулянка галереєю «Тур по ЄС»», де студентська молодь ознайомились із ключовими інституціями ЄС, керівними посадовцями Євросоюзу та різноманітними фактами про ЄС. Також провели Євроквіз «Що ти знаєш про ЄС?»», де студенти НАУ позмагались між собою у знаннях про різноманітні факти та особливості, що стосуються європейських держав та ЄС.

Загалом до заходу долучилося  понад 70 осіб – студентів (30 осіб), викладачів, аспірантів Національного авіаційного університету та Національного університету «Львівська політехніка» (43 особи). Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку європейських студій у ЗВО в Україні.

Також до підготовки заходу долучилися доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС), доц. Ірина Сухорольська (каф. ПМВ).

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням.

6 1 2 3 4 5

 

9 травня 2024 року відбувся фінал захоплюючого Хакатону «Energy Youth». Захід зібрав креативних молодих студентів з інституту енергетики та систем керування, інституту гуманітарних та соціальних наук та інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Всього взяло участь у Хакатоні 46 учасників та 6 менторів для команд.

Під час заходу учасники були розділені на команди, кожна з яких працювала над власним проєктом з використанням сучасних технологій та інноваційних підходів у сфері енергетики. Організатори та ментори заходу допомогли командам підготувати цікаві проєкти.

«Energy Youth» охопив широкий спектр тем, включаючи: відновлювані джерела енергії, розвиток нових технологій та методів збирання та використання відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія, розробка інструментів та стратегій для зменшення споживання енергії в промисловості, господарствах та громадських будівлях, смарт-міста використання інтернету речей, штучного інтелекту  та інших технологій для створення інтелектуальних міст та енергоефективних систем управління.

Інноваційні рішення та перспективи учасники Хакатону представили у фіналі вражаючими презентаціями, які відзначалися креативністю, глибиною аналізу та практичністю застосування. У фіналі за перемогу змагались 7 команд з презентаціями своїх проєктів, а саме:

  • «Нові рішення для активізації ринку електроавтомобілів в Україні»
  • «Smart city»
  • «Вепонізація енергоресурсів»
  • «Використання водневих акумуляторів для інвалідних візків»
  • «Smart Grid»
  • «Система моніторингу енерговитрат для підвищення енергоефективності в освітніх закладах»
  • «Використання малих ВЕУ для освітлення великих магістралей»

Від ідей для підвищення свідомості про енергоефективність до впровадження новаторських технологій, кожна команда принесла свій внесок у розвиток сектору енергетики. Хакатон «Energy Youth» завершився вибором найкращих проектів та нагородженням переможців.

І місце – команда групи спеціальності «Атомна енергетика» та проєкт «Використання водневих акумуляторів для інвалідних візків»

ІІ місце - команда групи спеціальності «Міжнародні відносини» та проєкт   «Вепонізація енергоресурсів» 

ІІІ місце розділили дві команди  - спеціальності «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з проєктом «Система моніторингу енерговитрат для підвищення енергоефективності в освітніх закладах» та спеціальності «Обчислювальний інтелект» з проєктом «Smart city».

Захід продемонстрував, що об'єднання молодих розумів та новаторських підходів може змінити світ до кращого.

Хакатон «Energy Youth» було проведено у рамках виконання проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.

З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.

5 4 1 2 3

15 травня 2024 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в онлайн форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом». Івент, організований командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» Національного університету «Львівська політехніка» спільно з викладачами Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відбувся під гаслом харківських колег «Сміливість навчати», які в надскладних умовах демонструють високий професіоналізм у розвитку міжнародної співпраці, проведенні наукових розробок та освітній діяльності. Керівниця Кафедри Жана Моне Національного юридичного університету  ім. Ярослава Мудрого «Поглиблене вивчення права та цінностей ЄС: український контекст », завідувачка кафедри права Європейського Союзу д.ю.н., проф. Тетяна Комарова зазначила, що «європейська інтеграція – це не тільки про економіку, але й європейські цінності». Це надважливо для прифронтового Харкова, адже «за 30 км до кордону, на якому закінчується цивілізація, то важливо говорити про європейські цінності». Доповідачка сконцентрувалася на презентації досвіду діяльності Кафедри Жана Моне «Поглиблене вивчення права та цінностей ЄС: український контекст» на базі Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого», поділилася кращими практиками залучення до проєктів провідних лекторів-європеїстів, які свого часу безпосередньо напрацьовували плани європейської інтеграції для країн-кандидатів на членство в ЄС. Так, харківські студенти мали нагоду в рамках проєкту поспілкуватися з  професором Гентського університету Г. Муносом, професором Варшавського університету А. Боднаром, професором Лодзінського університету Л. Гжейжаком, професоркою Університету Миколи Роменіса Л. Якулевичене та ін.), що стало можливим завдяки багатолітнім професійним зв’язкам. Неабиякий інтерес викликала інформація про заснування Клубу з права ЄС, проведення тренінгових шкіл, фокус-групами котрих є не лише студенти, а й вчителі, судді, юристи, журналісти та ін. Наприкінці виступу проф. Т. Комарової відбулася жвава дискусія, адже львівські колеги цікавилася шляхами залученості молоді до вивчення європейських студій, як в університеті формуються знання з торгівельного права ЄС, які навчальні курси викладаються кафедрою, пов’язані з ЄС. З’ясувалося, що це майже 25 освітніх компонентів, які слугують міцним ядром розвитку знань про ЄС та європейську інтеграцію України в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Натомість к.ю.н., доц. Тетяна Анакіна (доцентка кафедри права Європейського Союзу Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, член команди Кафедри Жана Моне «Поглиблене вивчення права та цінностей ЄС: український контекст», запрошена лекторка Мадридського Університету Комплютенсе) логічно продовжила виступ своєї колеги, зосередившись на досвіді викладання дисциплін із права Європейського Союзу у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого та історичній генезі формування спеціалізованої кафедри з права ЄС в університеті. Доповідачка детально зупинилася на структурі навчальних курсів (обов’язкових та вибіркових), як-от: «Право ЄС», «Право ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ» та ін. Подібно як у Львівській політехніці, то популярністю з-поміж студентів користуються теми, присвячені співробітництву ЄС та України у сфері енергетики, транспорту, охорони довкілля, безпеки та оборони. Доц. Т. Анакіна поділилася досвідом імплементації кращих європейських освітніх практик у навчальний процес, наприклад, організування мут-кортів, а також більш активне застосування інтерактивних методів навчання.

Не менш цікавим і насиченим досвідом поділилися учасники проєкту EUSTS Національного університету «Львівська політехніка» у впровадженні європейських студій. Так, проф. Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS, директорка ІГСН НУЛП) зосередилася на особливостях та основних етапах розвитку європейських студій в Національному університеті «Львівська політехніка», результатах соціологічного опитування, перспективах запровадження міждисциплінарних освітніх програм із вивчення ЄС та європейської інтеграції України, де головну увагу приділила освітній програмі «Енергетична безпека», яка, на погляд учасників команди EUSTS, є надзвичайно актуальною та інноваційною в контексті європейських енергетичних трендів. Доцентка Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності НУЛП) поділилася кращими практиками викладання європейських студій для студентів технічних спеціальностей, вироблених упродовж двох років імплементації проєкту EUSTS у НУЛП, які варті поширення в інших ЗВО України. Доцентка Олена Лукачук (менторка INNOVATION HUB, учасниця проєкту EUSTS, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин НУЛП) репрезентувала досвід проєктної діяльності студентської молоді НУЛП, у тому числі й завдяки програмам від ЄС, а також конкретні результати такої роботи. 

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для формування знань про ЄС як відповідального глобального актора сучасної системи міжнародних відносин для студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків) провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Під час практичної частини учасники застосували вправу «Прогулянка галереєю «Тур по ЄС»», де студентська молодь ознайомились із ключовими інституціями ЄС, керівними посадовцями Євросоюзу та різноманітними фактами про ЄС. Також провели Кахут з історії європейської інтеграції, де студенти позмагались між собою у знаннях про різноманітні факти та особливості, що стосуються європейських держав та ЄС. 

На початку заходу проф. Т. Комарова відзначила проблему браку кадрів в Україні з європейської інтеграції, а це – близько 2000 фахівців щорічно. На завершення зустрічі проф. Я. Турчин наголосила, що тільки спільними зусиллями, впровадженням міждисциплінарних програм є можливим підготувати таких спеціалістів – євроінтеграторів з права, економіки, енергетики, транспорту, довкілля тощо, забезпечивши різносторонні потреби України в наближенні до ЄС. Загалом до заходу долучилося  понад 50 осіб – студентів (28 осіб), викладачів, аспірантів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Національного університету «Львівська політехніка» (27 осіб). Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту – незламним харківчанам за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку міждисциплінарних освітніх програм з європейських студій у ЗВО України.

Також до підготовки заходу долучилися доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС), доц. Ірина Сухорольська (каф. ПМВ).

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням.

1 2 3 4 5 6

 

Визначено переможців конкурсу відеороликів "Best European Practices"

06 червня 2024 р. команда проєкту "Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка»" оголосила результати захоплюючого конкурсу відеороликів на тему "Best European Practices", який привернув увагу талановитих творчих студентів з багатьох спеціальностей Львівської політехніки. У рамках цього заходу учасники створювали відеоролики, що презентують та пояснюють найкращі європейські практики у будь-якій сфері: культура, освіта, інновації, екологія, інформаційні технології тощо.

Конкурс зібрав вражаюче розмаїття ідей та креативних підходів до відображення європейських досягнень. Відеоролики не лише були інформативними, але й мотивували глядачів до вдосконалення та впровадження передових практик у своїх власних спільнотах.

Переможцями конкурсу стали команди таких проєктів:

  • 1 місцепроєкт «Е-спадщина» (команда групи ВП-21: Христина Хробак, Міщерякова Влада, Якимів Роман, Крутько Вікторія, Снігур Анастасія, Мищак Ольга, Іванина Олена);
  • 2 місце:
    •  проєкт «Ринок електрокарів України» (команда групи МВ-24: Ющенко Михайло, Нагірний Олексій, Шкіль Анастасія, Лось Анастасія, Геделюк Анастасія, Піх Марія, Рожах Софія, Сивак Оксана, Романенко Єлизавета);
    • проєкт «Smart Grid як основа інноваційних перетворень на ринку електричної енергії України в умовах євроінтеграційних процесів» (команда групи OІ-11сп: Денис Олійник, Яромир-Олег Куспісь, Юрій Романчак, Богдан Клочко, Данило Кліщ, Наталія Вишинська та Спеліна Віталій)
  • 3 місце:
    • проєкт «Інтеграція принципів Smart City та запровадження енергетичних інновацій у процес післявоєнної відбудови адміністративно-територіальних одиниць» (команда групи ОІ-11 сп Стефанишин Павло-Петро, Поліщук Олександр, Суржикивич Віталій, Гаврилюк Володимир, Кіцанюк Павло, Вальчевський Павло, Глинь Павло та Угера Віталій);
    • проєкт «Діджиталізація в Україні: стан, тенденції та перспективи» (команда групи КБ-208 Кубай Роман, Петровський Андрій Сергійович, Пліш Олег);
    • проєкт «Екотуризм» (студетнка групи СТ-21 Рущак Андріана).

Кращі відеоролики розміщено на фейсбук-сторінці проєкту EUSTS (https://www.facebook.com/profile.php?id=100083517677790).

Команда проєкту "Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка»" висловлює вдячність всім учасникам за їхній зусилля та творчий підхід. Вітаємо переможців і всіх учасників з вагомими досягненнями та сподіваємося на подальшу співпрацю у сприянні розвитку європейських практик у всьому світі.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

 

В Університеті завершився другий рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей»

Завершився другий рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка». За результатами весняного семестру 2023/2024 навчального року 318 студентів успішно засвоїли три вибіркові навчальні дисципліни: «Екологічна та кліматична стійкість ЄС», «Україна-ЄС: цифрова трансформація» та «Енергетика ЄС та нові тренди для України». А загалом за навчальний рік 537 студентів покращили свої знання про ЄС та європейську інтеграцію України.

Лекційні курси наповнені новою та актуальною інформацією, а всі практичні заняття проведено в інтерактивній формі із застосуванням різноманітних методів навчання, наприклад: дебати, прогулянка галареєю, снігова куля, віткорини, метод «Мікрофону», проблемне коло, SCAMPER тощо.

Одним з підсумкових завдань модулів є колективні проєкти, під час виконання котрих студенти здебільшого зосередилися на дослідженні ініціатив ЄС та особливостей їхньої імплементації в Україні, враховуючи професійну спеціалізацію своїх команд.

Так, модуль «Екологічна та кліматична стійкість ЄС» успішно освоїли 148 студентів (ІЕСК, ІКНІ, ІКТА, ІХХТ, ІСТР, ІБІС, ІГСН). У межах виконання індивідуальних проєктів команди презентували дослідження про особливості програм підтримки ЄС, зокрема на теми: «Екологічний транспорт та розвиток системи громадського транспорту на електричній та гібридній базі», «Забруднення екології через видобуток та обробку руд в ЄС», «Зелене майбутнє: як ЄС допомагає Східному партнерству», «Life – програма ЄС з екології та клімату», «Розвиток зеленої енергетики України шляхом використання біопалива та біогазу» та інші.

Знання про цифрову трансформацію та кращі практики ЄС покращили 108 студентів денної форми навчання (ІМІТ, ІКТА, ІГСН, ІХХТ, ІБІС, ІТРЕ, ІКНІ, ІППО) завдяки модулю «Україна-ЄС: цифрова трансформація». Найактуальнішими для студентів стали тематики, присвячені впровадженню сучасних цифрових технологій в різних галузях економіки, інноваційним методам навчання, кібербезпеці, а також регуляторним аспектам цифрової трансформації у відповідності до європейських стандартів. Студенти презентували свої командні напрацювання з вивчення особливостей цифрових трансформацій різних сфер економіки в Україні та ЄС, зокрема на такі теми: «Електронне голосування в ЄС: виклики та загрози», «Спільна технологічна політика ЄС», Проєкт «EU4Digital», «Діджиталізація адміністративних послуг органів місцевого самоврядування: досвід ЄС та України», «Актуальність розвитку електронних інтернет-сервісів до ступу до навчальної літератури», «Цифровізація як глобальний тренд», «Досвід ЄС з використання хмарних технологій» та ін.

62 студенти (ІЕСК, ІКТА та ІГСН) засвоїли прогресивний досвід ЄС щодо енергоефективності та енергозаощадливості. Студенти репрезентували низку своїх досліджень, які стосувались як енергетичних трендів ЄС, так і особливостей імплементації енергетичних програм та ініціатив Брюсселя в Україні. З-поміж поданих студентами проєктів варто виокремити такі: «Гідроенергетика України», «Ключові напрями сучасної енергетичної політики ЄС: проблеми та виклики цифровізації», «Розвиток відновлювальної енергетики у ЄС», «Енергозберігаючі технології в Україні: виклики та шляхи вирішення за підтримки Європейського Союзу» та інші.

Студенти позитивно оцінили змістове наповнення модулей та методики їх викладання, позаяк отримали не лише теоретичні знання про Європейський Союз, а й практичні навики імплементації європейського досвіду для розвитку та повоєнного відновлення України.

За підсумками успішного вивчення модулів кожен студент отримав сертифікат про завершення навчання.

Окрім того, студенти стали учасниками шести лекцій-дискусій за участю відомих практиків, експертів, дослідників Європейського Союзу (Ігоря Панченка, керівника регіональної цифрової трансформації при Міністерстві цифрової трансформації України; Максима Столярчука, начальника управління з питань цифрового розвитку Львівської обласної військової адміністрації; Дайнюса Жалімаса, декана юридичного факультету Університету Вітовта Великого, представника Литовської Республіки в Європейській Комісії «За демократію через право»; Андрія Урсти, аналітика енергетичних ринків аналітичного центру DiXi Group; Євгена Магди – політолога, директора Інституту світової політики, к.політ.н., доцента Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського»; Олександра Суходолі – завідувача відділу критичної інфраструктури, енергетичної та екологічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, доктора наук з державного управління, професора; Світлани Романко – засновниці й директорки Razom We Stand («Стоїмо Разом»),), учасниками регіонального бізнес-вебінару «Наближення до стандартів ЄС та можливості для українського бізнесу: досвід Західного регіону» (запрошений спікер – Сергій Пилипів, керівник компанії Grafix, голова Комітету навколишнього середовища Дистрикту 2232 Ротарі Інтернешнл, розробник вітряка для стисненого повітря Green Mill, тренер Ротарійського інституту лідерства), воркшопу «Прокачай свою діджиталізацію», Академії з європейських студій «Децентралізація та розвиток громад: програми ЄС для України», зимової школи «European best practices: energy, digital and environmental dimensions», інтерактивного заходу Speaking Club «Нові європейські тренди та професійне зростання», заходів із медіаграмотності «Правда про ЄС», інтерактивного заходу Eurolibrary (запрошений спікер – Анастасії Дорошенко, к.т.н., доцентка кафедри автоматизованих систем управління Інституту комп’ютерних наук та технологій, координатора низки проєктів напряму Жан Моне в Національному університеті «Львівська політехніка».) та екскурсії у Lviv Open Lab – простір інноваційної освіти у Львові– в межах європейських паблік-турів.

1 2 9 11 9
Оновлено 2 тижні 3 дні тому