Вступна кампанія у Львівській політехніці ще не завершилася — триває додатковий набір на вільні місця ліцензійного обсягу. Тож відповідальний секретар Приймальної комісії університету Михайло Гончар розповів про її проміжні підсумки.
— Скільки у Політехніці нових студентів?
— Наразі 5793 вступники на основі повної загальної середньої освіти прийняті на денну форму бакалаврату, ще 245 — на заочну. На денну зараховані також 313 вступників на основі диплома молодшого спеціаліста, 117 — на заочну. Вступників на денну форму магістратури налічується 2820, на заочну — 669. Це менше, ніж торік.
— Єдина державна електронна база з питань освіти повідомляє, що абітурієнтів, які подали заяви на бакалаврат, поменшало в Україні на понад 30 %. Через зміни правил надання відстрочки для студентів?
— Звісно. Відповідно до Закону про мобілізацію, який набув чинності 18 травня, відстрочку надають тільки тим вступникам на бакалаврат, які здобувають таку освіту вперше. Оскільки новий закон не передбачає права на відстрочку для здобувачів другої вищої освіти, вступати до вишів удруге вже немає сенсу. Тому цьогоріч на бакалаврат вступали лише ті, хто вперше здобуватиме вищу освіту.
— Торік серед вступників в Україні найбільше заяв подали до Львівської політехніки: на бакалаврат — 36 079; на магістратуру — 13 252. Цього року абітурієнтів у нашому університеті поменшало?
— Лише на п’ять-шість відсотків. Тобто ми приблизно на минулорічному рівні. Кількість заяв у нас нормальна. Більше в Україні подали тільки до Львівського національного університету імені Івана Франка.
— Скільки наразі прийнято на державну форму навчання і скільки — на комерційну?
— На денну державну форму навчання — 2441 вступник на основі повної загальної середньої освіти, ще 83 — на основі диплома молодшого спеціаліста. На магістратуру — 1584. Решта — на комерційну форму навчання.
— Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький запевнив, що «кількість місць державного замовлення повністю відповідає кількості вступників, які бажають вступити на освітні програми за такими гостродефіцитними спеціальностями, як фізика та астрономія, авіаційна та ракетно-космічна техніка, хімічні технології, електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Чи заповнені вони у Політехніці?
— Так. На такі спеціальності не йде багато вступників. Тому місць там вистачає, і нам цілком достатньо державних.
— Чи багато цього року пільговиків?
— Дуже багато. Понад тисячу вступників звернулися до нас щодо пільги. Це не означає, що всі вони будуть у нас навчатися — дехто просто зареєстрував пільгу. Ми подали кандидатури приблизно 500 пільговиків на додаткові місця. Зарахували до Політехніки близько 700. Це багато.
— Яка «географія» абітурієнтів? З яких областей найбільше вступників?
— З Львівської області — дві третини. Західні області України мають пріоритет, Центр і Схід — не дуже.
— Чи вступали цьогоріч абітурієнти з тимчасово окупованих територій?
— У Львівській політехніці є Освітній центр «Крим — Україна». Абітурієнти з тимчасово окупованих територій користуються його послугами. Але реально вступають з них відсотків десять.
— Які інститути університету під час вступної кампанії мали найбільшу популярність в абітурієнтів?
— До Інституту економіки і менеджменту подали 6595 заяв. До Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій — 5011. До Інституту права, психології та інноваційної освіти — 4275. До Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології — 3176. До інших інститутів — менш як 2000 заяв.
— На які спеціальності та освітні програми був цього року найбільший попит серед вступників?
— Найбільше заяв наші абітурієнти подали на спеціальність «Менеджмент» — 2362. На «Психологію» — 1997, на «Маркетинг» — 1508, на «Кібербезпеку» — 1404. на «Право» — 1044.
— Чи змінився попит, якщо порівняти з попередніми роками?
— Торік було більше заяв на комп’ютерні спеціальності. І не було такої кількості заяв на спеціальність «Психологія». Цього року вона зросла. Натомість зменшилася кількість заяв на освітні програми «Право», «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини». Але тут є пояснення. Міністерство освіти і науки ввело обмеження: встановило мінімальний конкурсний бал, і, відповідно, абітурієнти зі слабенькими балами не могли подавати заяви.
— На які спеціальності поменшало бюджетних місць?
— Суттєво — на «Комп’ютерну інженерію». Дуже поменшало на спеціальності «Менеджмент», «Економіка», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Маркетинг», «Право». На всіх інших — більш-менш стабільно.
— В Україні загалом подано майже на 10 тисяч заяв менше на комп’ютерні спеціальності. Їх привабливість знизилася через скорочення ринку праці в ІТ-сфері? Студенти орієнтуються на перспективи працевлаштування?
— Війна скоротила переповнений комп’ютерниками ринок праці в ІТ-сфері.
— Чим цьогорічна вступна кампанія відрізнялася від попередніх?
— Не було вступу лише за мотиваційним листом. Цього року обов’язковим було проходження зовнішнього незалежного оцінювання та національного мультипредметного тесту.
— Цьогоріч в Україні вперше застосовано систему грантів. Як це вплинуло на вступну кампанію?
— Особливого впливу система грантів на вступну кампанію не мала, але внесла певні корективи у вибір абітурієнтів. Тобто багато хто зі вступників відмовився від свого державного місця, сподіваючись, що зможе отримати грант на ту спеціальність, яку захоче здобувати.
— Може, замість запровадження грантів краще було б збільшити кількість бюджетних місць у вишах?
— Система грантів набагато економніша для бюджету. Державне навчання, тобто система бюджетного фінансування, передбачає, що на підготовку студента йдуть певні кошти — 70–80 тисяч гривень на рік. А грант — зовсім інший підхід: держава компенсує частину вартості комерційного навчання. За найкращих умов — 37,5 тисячі гривень, в інших випадках — 15 або 25 тисяч. А отже, кошти, які держава витрачає на підготовку такого студента, вдвічі чи втричі менші. Тому вважаю, що з часом усе перейде на грантову систему навчання. Студент буде навчатися там, де захоче, бо, маючи нормальні вступні сертифікати ЗНО чи НМТ, зможе претендувати на грант, і держава частково компенсує йому, якщо він піде на дороге навчання, 50–60 тисяч гривень. Чому б і ні? Так набагато простіше.
— Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький повідомив в інтерв’ю, опублікованому 9 вересня в газеті «Дзеркало тижня», що найбільше грантів цьогоріч здобули Львівський національний університет імені Івана Франка (1262) та Львівська політехніка (1154).
— У Львівській політехніці не вели підрахунку грантів. Проте в нас багато вступників можуть претендувати на них.
— Заступник міністра також повідомив, що у Львівській політехніці 31 % студентів-контрактників отримали гранти для вступу на базі повної загальної середньої освіти на денну форму навчання для здобуття ступеня бакалавра. Він наголосив: «Краще порівнювати не кількість грантів, а їх відсоток серед студентів-контрактників — це показник того, куди вступають талановиті абітурієнти».
— Звісно, що вступники з високими балами йдуть у найкращі заклади освіти. Однак у Львівській політехніці наразі не підраховували відсотка студентів-контрактників, які отримали гранти. Чекаємо завершення вступної кампанії — у нас ще дозарахують щонайменше двісті студентів, і тоді ми вже матимемо повну інформацію, бо ще не знаємо, яку форму навчання вони оберуть.
— Чи були скарги вступників на роботу Приймальної комісії?
— Не було — у нас досвідчені й інтелігентні працівники.
— Які тенденції у вступних кампаніях започаткувала війна?
— Через повітряні тривоги не можемо провести якісні іспити. Міністерство освіти і науки не може провести ЗНО і змушене було замінити його на НМТ. Тоді як ЗВО проводили з кожного предмета, то НМТ є узагальненим: абітурієнт складає іспити одночасно з чотирьох дисциплін. Це складніше для вступників — вони витрачають більше часу й зазнають значнішого навантаження.
— А якість абітурієнтів не погіршується?
— Ні, але це якість «на вході» до вишу, бо абітурієнти ретельно готувалися до вступних іспитів. А от якими вони будуть «на виході» — побачимо.