Універсальний дизайн – це стратегія, яка має на меті забезпечити рівний доступ усіх людей до об’єктів інфраструктури, комунікацій, послуг. Принципи універсального дизайну розробила група архітекторів, інженерів та дизайнерів ще 1997 року й до основних віднесла: просте, зручне та рівноправне використання середовища, його доступність, гнучкість у користуванні, сприйняття інформації незалежно від сенсорних можливостей користувачів. Це дозволить людям з інвалідністю, літнім людям, батькам із малолітніми дітьми користуватися послугами нарівні з усіма.
У Львівській політехніці також працюють над упровадженням принципів універсального дизайну, що є одним із пунктів стратегічного розвитку нашого ЗВО. Зокрема впродовж 2022 року планують реалізувати чимало ініціатив, які зроблять Політехніку ще доступнішою для людей з інвалідністю. Про це розповідає головний інженер Національного університету «Львівська політехніка» Володимир Пашкевич: «У фінансування на цей рік ми заклали справді важливі речі, які зроблять наш університет доступнішим. Наприклад, у головному корпусі працюємо над реконструкцією санвузлів із влаштуванням кабінок для людей з інвалідністю, хочемо організувати зручний доїзд до вбиралень. Усі ці проєктні пропозиції розробляємо спільно з кафедрою архітектурного проєктування та інженерії і в 2022 році маємо їх зреалізувати. Також працюємо й над удосконаленням корпусів. Щодо корпусу №1, пандуси й спеціальні санвузли там уже встановили. Варто зазначити, що в цьому корпусі розташований центр «Ветеранська служба», тому, очевидно, що реконструкція була на часі. У 22 навчальному корпусі пандус також встановили, це плануємо зробити й у корпусі № 4».
Треба розуміти, що реконструювати одночасно всі університетські будівлі досить складно, адже це великі та дороговартісні роботи. Тому, як зазначає головний інженер, всі ці зміни мають відбуватися поступово й комплексно:
«Ми розуміємо, якщо наш університет стане повністю доступний, це мотивуватиме й інших людей з інвалідністю вступати саме до нас. Але наразі головна проблема для реалізування цих планів – великі капіталовкладення. Якщо, наприклад, пандуси ми можемо встановити досить швидко, то окремі пропозиції вимагають великих капіталовкладень. Їх ми розплановуємо на декілька років. Звісно, робимо запити на урядові програми. І якщо їх підтримають, очевидно, процес піде швидше. Коли в нас з’являться фінансові можливості, можна буде, наприклад, відновити роботу ліфтів у 4 корпусі, після цього реконструювати санвузли. Також зараз провадимо реконструкцію 36 корпусу на проспекті Чорновола, 57. Там уже працює ліфт і облаштовано санвузли, цьогоріч встановимо й пандуси. Все це насправді належить до комплексу вартісних робіт».
Важливим для створення безбар’єрного навчального простору є «Архітектурний атлас доступності», над яким працюють на кафедрі архітектурного проєктування та інженерії під керівництвом завідувача Ігоря Гнеся. Всі їхні пропозиції в майбутньому також хочуть зреалізувати. Володимир Пашкевич акцентує, що дальші роботи вестимуть поетапно, а спершу реалізовуватимуть ті проєкти, над якими вже почали працювати:
«Наші архітектори пропонують шляхи розв’язання багатьох питань, але хочу акцентувати й на тому, що не в кожному навчальному корпусі ми можемо провадити таку реконструкцію. Наприклад, 3 корпус – це пам’ятка архітектури, тому будь-які роботи треба планувати по-іншому. Окремо хотів би згадати про спеціальні тактильні смуги для незрячих, які цьогоріч плануємо встановлювати. Їх ми поклеїмо за 80 сантиметрів перед сходами і вони будуть інформувати людей, про те, що попереду спуск або підйом. Станом на сьогодні ми опрацьовуємо це для корпусу № 1, але на майбутнє хочемо встановити такі смуги в усіх інших корпусах. Також сподіваюся, що колись нам удасться продублювати всі підписи в університеті шрифтом Брайля. Зараз це вже зроблено в 1 корпусі й коштувало близько 60 тис. грн. Я дуже хочу, щоб усі наші корпуси були доступні, а кожен, хто переступає поріг Політехніки, мав рівні можливості в користуванні освітнім простором. На цьому, головним чином, і зосереджено сьогодні нашу роботу».