Наукова діяльність кафедри міжнародної інформації

Від часу створення кафедри МІ в 2006 році співробітники кафедри МІ проводили наукові дослідження у рамках таких планових науково-дослідних робіт та міжнародних проектів Національного університету «Львівська політехніка»:

  • Українсько-австрійського проекту «Методи просторової інвентаризації емісій парникових газів Кіотського протоколу з врахуванням їх невизначеностей» (2009-2010 рр.);
  • Гранту 7РП ЄС «Геоінформаційні технології, просторово-часові підходи та оцінювання повного вуглецевого балансу для підвищення точності інвентаризацій парникових газів» (2011-2014 рр.; грант 7РП ЄС — Marie Curie Project n°247645 FP7-PEOPLE-2009-IRSES);
  • Українсько-австрійського проекту «Регіональний просторовий кадастр емісій парникових газів з врахуванням невизначеностей вхідних даних» (2011-2012 рр.);
  • Держбюджетної НДР «Геоінформаційні технології побудови регіональних кадастрів емісії парникових газів для підтримки прийняття ефективних економіко-адміністративних рішень» (2011-2012 рр.);
  • Держбюджетної НДР «Геоінформаційні технології аналізу стоку та емісії парникових газів у лісовому господарстві для підтримки прийняття рішень» (2013-2014 рр.).
  • Українсько-китайського проекту «Просторова інвентаризація парникових газів у житловому секторі китайських та українських регіонів для підтримки прийняття ефективних економіко-адміністративних рішень» (2013-2014 рр.);
  • Українсько-австрійського проекту «Просторово-часове оцінювання невизначеності кадастрів емісії парникових газів: ретроспективний аналіз для Австрії та України та ефективне прогнозування» (2015-2016 рр.);
  • Українсько-австрійського проекту «Селективний ретроспективний аналіз кадастрів парникових газів України та Австрії для підтримання прийняття управлінських рішень щодо дотримання Паризької кліматичної угоди» (2019-2020 рр.).

Основні зусилля викладачі кафедри МІ зосереджуються на розвитку наступних наукових напрямів:

1. Моделювання міжнародних інформаційних потоків.

2. Інформаційно-аналітичне забезпечення внутрішньої та зовнішньої політики.

3. Національний, регіональний та місцевий брендинг.

Студенти кафедри МІ приймають участь та перемагають на Всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт зі спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», демонструючи високий рівень теоретичної підготовки в галузі знань «Міжнародні відносини» та фахові компетентності інформаційних аналітиків-дослідників.

27 квітня 2018 року в Інституті міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка відбувся ІІ етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», де студентка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Долішна, яка навчається на магістерській освітньо-науковій програмі «Міжнародна інформація», здобула друге місце. Дипломантку підготував старший викладач кафедри міжнародної інформації Львівської політехніки, кандидат юридичних наук Андрій Гачкевич.

26 квітня 2019 року відбувся заключний етап ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» в 2018-2019 н.р. Однією із переможниць стала Марія Орел (науковий керівник - доцент кафедри МІ, кандидата політичних наук Віра Максимець).

3 грудня 2019 року в Київському національному торговельно-економічному університеті відбулось підбиття підсумків ІІІ Всеукраїнського конкурсу студентських науково-популярних есе «Трансформація сучасної світосистеми» та оголошення його переможців. Третє місце посів студент кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Львівської політехніки Роман Бібік (тема есе – «Українська діаспора та її вплив на формування зовнішньої політики Канади щодо України»). Науковий керівник – асистент кафедри МІ, к.політ.н. Наталія Дмитришин.

Розвиваючи наукову роботі зі студентами ООП “Міжнародна інформація” викладачі кафедри разом із здібними здобувачами освіти активно публікуються у фахових наукових виданнях:

Гачкевич А. О., Пенцак П. В. Неочевидні тонкощі ідентифікації плагіату та скандальні промови відомих американських політиків // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2019. – № 2. – С. 12–21.

Максимець В. Є., Падалка А. С. Twitter-дипломатія як інструмент формування зовнішньополітичного курсу держави // Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць. – 2020. – Вип. 156 (№ 5). – С. 307–311.

Максимець В. Є., Попадюк Л. І. Стратегічні комунікації: основні принципи та використання в блогосфері // Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць. – 2020. – Вип. 156 (№ 5). – С. 312–317.

Павлюх М. В., Дорофєєва Х. Р. Маніпулювання масовою свідомістю у соціальних мережах під час президентських виборів 2019 року в Україні // Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць. – 2020. – Вип. 157 (№ 6-9), ч. 3: Політичні науки. - С. 84–87.

Гачкевич А. О., Белей М. І. Ідентичний підхід до національного брендінгу // Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. – 2020. – № 2 (8). – С. 57–72. .

Гачкевич А. О., Шевчук А. О., Сірош В. О. Теоретико-методологічні основи використання державами брендингу та репутаційного менеджменту як інструментів управління приватними компаніями // Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. – 2021. – № 1 (9). – С. 358–370.

Гулай В. В., Ніколаєв С. М., Єлшинова В. М. Дослідження інвестиційної привабливості в міжнародних відносинах на прикладі країн з перехідною економікою // Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. – 2020. – № 2 (8). – С. 276–292.

Данкович В. В., Токар О. Є. Динаміка позиції України в міжнародному рейтингу відкритості бюджету // Молодий вчений. – 2021. – № 10 (98). – С. 178–182.

Максимець В. Є., Фтоміна Л. О. Інституційна основа публічної дипломатії Словацької республіки // Гілея: науковий вісник : збірник наукових праць. – 2020. – № 159 (№ 11-12), ч. 3: Політичні науки. – С. 76–80.

Анісімович-Шевчук О. З., Панько Д. А. Соціальні мережі у контексті формування міжнародної громадської думки (на прикладі соцмережі ТікТок) // Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. – 2022. – Вип. 43. – С. 220–227.

Анісімович-Шевчук О. З., Троян В. Р. Public diplomacy of the Republic of Finland and features of its implementation in Ukraine // Мова - Культура - Політика: Міжнародний журнал. – 2022. – Vol. 1. – С. 231–246.

Павлюх М. В., Телефус С. О. Алгоритм нейролінгвістичних маніпуляцій у політичному прогнозуванні на прикладі моделі Мілтона // Політичне життя. – 2022. – 2022. №3. – С. 98–104.

У вересні  2017 року асистент кафедри міжнародної інформації, кандидат політичних наук Тарас Польовий отримав запрошення для наукового стажування в Польща як один із переможців Стипендіальної Програми Уряду Республіки Польща для молодих науковців.

Стипендіальна програма Студіуму Східної Європи Варшавського університету призначена для кандидатів із України, Росії, Молдови, Білорусі, а також країн Середньої Азії і Закавказзя. Стипендія надається для проведення стажування, яке включає в себе річну програму додаткових індивідуальних досліджень в академічних центрах Польщі. Участь у програмі передбачає мовне стажування, відвідування академічних занять та написання наукової роботи під керівництвом наукового консультанта.

22–23 травня 2019 року завідувач кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Львівської політехніки професор Василь Гулай та доцент кафедри Віра Максимець перебували у Державній вищій професійній школі у Влоцлавку (Польща) на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія національної безпеки у ситуації загроз – практичні наслідки для співпраці органів самоврядування, суспільства та мілітарних служб».

Зокрема, представники Університету виступили з доповідями «Суспільні загрози національній безпеці в умовах гібридної війни Російської Федерації проти України: дослідження інструментами OSINT-розвідки» та «Стратегічне планування національної безпеки в умовах гібридної війни Російської Федерації проти України».

Ас. кафедри МІ Польовий Т.Є. впродовж квітня-червня 2019 приймав участь у реалізації  Стипендіальній програмі «Stypendia Polskiego Komitetu ds. UNESCO». Місце реалізації: Uniwersytet w Białymstoku. Тема проекту: Rosyjska propaganda na Białorusi: wpływy, narzędzia, zagrożenia.

У вересні – жовтні 2019 року ас. каф МІ Любомир Хахула провів наукові дослідження в Коледжі Європи у Натоліні, що знаходиться в Варшаві і є одним із академічних кампусів (другий знаходиться в місті Брюгге в Бельгії) Коледжу Європи – незалежного закладу післядипломної освіти з європеїстики, заснованого в 1949 році у Гаазі. Наукове перебування в Натоліні передбачало головно наукові дослідження в бібліотеці навчального закладу, яка є найбільшою в Польщі збіркою спеціалізованої літератури із європеїстики, а також надає доступ до понад 500 ресурсів провідних світових академічних видань. Освітня складова наукового перебування в Коледжі Європи в Натоліні передбачала виголошення публічної лекції «Two Ukrainian Historical Memories about World War II: Kyiv and Lviv», яка викликала жваве обговорення представниками таких країн як Польща, Іспанія, Франція, Фінляндія, Марокко, Білорусь, Україна.

У грудні 2020 року розпочалася реалізація індивідуального наукового дослідження асистента кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Львівської політехніки, кандидата політичних наук Тараса Польового на базі кафедри міжнародних відносин і сучасної історії факультету історії і міжнародних відносин Білостоцького університету (Республіка Польща). Воно відбувається в рамках участі у Вишеградській стипендіальній програмі (Visegrad Scholarship Program) під керівництвом доктора габілітованого, професора Євгеніуша Міроновіча.

22 січня 2021 року завідувач кафедри міжнародної інформації Національного університету «Львівська політехніка» професор Василь Гулай виступив на міжнародній науковій конференції Kształtowanie obywatelstwa europejskiego w społeczeństwach posttotalitarnych. Refleksje po 15 latach od rozszerzenia Unii Europejskiej, організованій у межах проєкту ShareEU Інститутом європеїстики Ягеллонського університету (Республіка Польща). Серед науковців із Польщі, Італії, Румунії та Словаччини викликала зацікавлення доповідь єдиного українського репрезентанта, де ґрунтовно проаналізовано передумови, характер і наслідки трансформації місця та ролі лідерів громадянського суспільства в Україні від Євромайдану восени 2013 року до сьогодення.

У квітні 2021 року в провідній американській газеті Washington Post опубліковано статтю про результати дослідження, одним зі співавторів якого є професор кафедри міжнародної інформації Львівської політехніки Микола Густі. Саме дослідження опубліковане у Nature Climate Change – щомісячному рецензованому науковому журналі видавництва Nature Publishing Group. Це необхідно для оцінки прогресу в галузі пом’якшення наслідків зміни клімату та інформування цілей викидів згідно з Паризькою угодою.

15 травня 2021 року з інціативи доц. кафедри МІ Ольги Анісімович-Шевчук у межах госпгодовірної науково-дослідної теми на замовлення Судововишнянської міської територіальної громади Яворівського району Львівської області та за підтримки департаменту освіти і науки й управління туризму та курортів Львівської обласної державної адміністрації, кафедра міжнародної інформації Національного університету «Львівська політехніка» підготувала та провела науково-теоретичну конференцію «Туристичний потенціал Судовишнянської ОТГ Львівської області: стан та перспективи розвитку».

Учасниками заходу були представники органів влади, місцевого самоврядування, науковці, професори, доктори та викладачі Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та Варшавського університету.

18 листопада 2021 року у Вищій державній професійній школі (м. Хелм, Республіка Польща) відбулася міжнародна конференція «Загрози східному флангу НАТО в контексті внутрішньої безпеки прикодонних регіонів» за участю польських і українських науковців, а також фахівців сектору оборони та безпеки Польщі, з огляду на ситуацію останніх тижнів на польсько-білоруському кордоні. Організатором цього наукового заходу виступила кафедра національної безпеки Інституту математики та інформатики Вищої державної професійної школи Хелма.

Зокрема, викладачі ІМФН презентували такі доповіді:

«Безпека соціальних мереж: технічні засади формування та функціонування в умовах гібридних інформаційних атак Російської Федерації проти України та Польщі» (директор ІМФН професор П. Пукач, завідувач кафедри МІ професор В. Гулай, доцентка кафедри МІ К. Базилюк);

«Українські трудові мігранти та біженці з України в Польщі від 2014 року як поле інформаційної інтервенції Російської Федерації та її «агентів впливу» (доцентки кафедри МІ В. Максимець та Н. Гриньох);

«Політика памʼяті періоду Другої світової війни як інструмент гібридної інформаційної війни Росії проти України та Польщі» ( асистент кафедри МІ Л. Хахула, завідувач кафедри МІ професор В. Гулай).

Впродовж жовтня 2021-лютого 2022 року проходило індивідуальне наукове дослідження асистента кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Львівської політехніки, к. політ. н. Тараса Польового як учасника Вишеградської стипендіальної програми (Visegrad Scholarship Program). Реалізація індивідуального наукового дослідження відбувається на базі кафедри міжнародних відносин і сучасної історії факультету історії та міжнародних відносин Білостоцького університету (Республіка Польща) під керівництвом доктора габілітованого, професора Євгеніуша Міроновіча.

1-14 лютого 2022 року асистент кафедри міжнародної інформації, к. іст. н. Любомир Хахула здійснював наукові дослідження в Інституті політичних студій Польської академії наук за підтримки лабораторії імені Річарда Пайпса Інституту. 2021 року Любомир Хахула став стипендіатом цієї лабораторії, що дає йому змогу працювати в Бібліотеці Річарда Пайпса (1923–2018) – відомого американського совєтолога польського походження, директора Дослідницького центру з вивчення Росії Гарвардського університету. Ознайомлення з найновішою науковою літературою, аналіз джерел з Архіву політичних партій Інституту політичних студій Польської академії наук допоможе Любомирові успішно реалізувати науковий проєкт «Українська національна меншина в Польщі: політики пам’яті після 2014 року».

Український футуролог, доцент кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Петро Сухорольський за сприяння Польського товариства футурології у березня 2022 року опублікував статтю Wojna na Ukrainie («Війна в Україні»). Автор зауважує, що друзі з цього товариства допомагають доносити до польської аудиторії правду про війну та особливості української ситуації. Докладно зі статтею Wojna na Ukrainie можна ознайомитися на сайті Польського товариства футурології.

У грудні 2022 року науковців кафедри МІ під керівництвом ст. викл. Марії Павлюх вперше розробили та подали на розгляду МОН України проєкт фундаментального дослідження на тему “Національна безпека держави та моделювання інформаційної політики України і Польщі у протидії кампаніям Російської Федерації”, який був підтриманий Науково-технічною радою Львівської політехніки на двох етапах розгляду.

Оновлено 1 рік тому