(станом на 01.01.2024 року)
Упродовж останніх десяти років за підсумками міжнародних та національних рейтингів Національний університет «Львівська політехніка» – у п’ятірці найкращих українських університетів.
У щорічному рейтингу найкращих університетів світу World University Rankings 2024 від британського видання Times Higher Education, до якого увійшло 1906 університетів із 108 країн, зокрема 15 вітчизняних закладів вищої освіти, Національний університет «Львівська політехніка», як і минулого року, ввійшов до групи 601–800 найкращих університетів світу та є одним із лише двох вишів України, які потрапили в топ-1000 світових закладів вищої освіти.
Times Higher Education World University Rankings – один із трьох найбільших міжнародних рейтингів університетів, поряд із Шанхайським ARWU та рейтингом агентства Quacquarelli Symonds (QS). Місце університету в рейтингу визначають 13 критеріїв у п’яти основних напрямах оцінювання: викладання (30%, репутація та середовище навчання), дослідження (30%, репутація та надходження від досліджень), цитування (30%), міжнародна співпраця (7,5%, кількості іноземних студентів та викладачів, частка наукових праць з міжнародною участю), надходження від трансферу знань (2,5%). Особливістю рейтингу є суттєвий вплив репутаційних показників. На 33% (15% у напрямі викладання та 18% для досліджень) підсумковий бал визначається тим, як оцінили заклад вищої освіти учасники міжнародного опитування вчених та викладачів.
У предметному рейтингу Times Higher Education Львівська політехніка представлена у категоріях «Computer science» (позиція 201-250: усього до рейтингу увійшло 1027 університетів, зокрема вісім – українських), «Business & Economics» (позиція 301-400: усього до рейтингу увійшло 909 університетів, зокрема шість – українських), «Physical Sciences» (позиція 601-800: усього до рейтингу увійшло 1370 університетів, зокрема одинадцять – українських), «Engineering» (позиція 601-800: усього до рейтингу увійшло 1374 університетів, зокрема одинадцять – українських), «Social sciences» (позиція 801+: усього до рейтингу увійшло 997 університетів, зокрема три – українських). У ще одному глобальному рейтингу – QS World University Rankings – Львівська політехніка представлена у двох предметних галузях, а у галузі «Інженерія - Нафта» ми є єдиним українським університетом, який увійшов до цього рейтингу, до того ж посів високі позиції – 101-160.
Вже з перших років свого заснування Львівська політехніка зарекомендувала себе потужним осередком науки й освіти в Європі, генератором технічних ідей та винаходів. На основі багаторічної теоретичної й експериментальної діяльності в університеті сформувалися відомі в Україні та за її межами наукові школи.
Діяльність Національного університету «Львівська політехніка» відповідає місії, візії та цінностям, які визначені у Стратегічному плані розвитку Львівської політехніки до 2025 року, затвердженому 26.03.2019 р. Зокрема, місія університету — формувати майбутніх лідерів, які працюватимуть мудро, творчо, ефективно; візія — стати найкращим університетом в Україні за показниками міжнародних та національних рейтингів; до цінностей університету належать професіоналізм, патріотизм, доброчесність, академічна свобода, прагнення до змін, духовність, традиції.
Структура університету
В структурі університету 15 навчально-наукових інститутів, а також Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, 10 коледжів, 100 кафедр, науково-дослідна частина, науково-технічна бібліотека, видавництво, астрономічна обсерваторія, Народний дім «Просвіта», 5 навчально-оздоровчих таборів. Функціонує унікальне середовище для продукування і реалізації креативних ідей та успішних стартапів – Tech StartUp School. Також, нещодавно в університеті створили перший на Львівщині Науковий парк SID CITY.
Освітня діяльність університету
Підготовка більше 32 тисяч студентів здійснюється за 67 бакалаврськими спеціальностями
(79 освітніми бакалаврськими програмами), 55 магістерськими спеціальностями
(165 магістерськими програмами). В університеті здійснюють підготовку докторів філософії за 54 освітньо-науковими програмами, та докторів наук – за 39 спеціальностями.
Освітній процес забезпечують науково-педагогічні працівники чисельністю понад 2226 осіб, з яких майже 434 – доктори наук, професори та 1347 – кандидати наук, доценти.
Незалежна сертифікаційна установа «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна» в листопаді 2023 року здійснила другий наглядовий аудит розробленої, впровадженої й сертифікованої у 2018 та ресертифікованої у 2021 році системи управління якістю Львівської політехніки. За результатами другого наглядового аудиту системи управління якістю на відповідність стандарту ISO 9001:2015 університет одержав новий позитивний звіт аудиторів на відповідність у сфері «Надання послуг у сфері вищої освіти, наукового досліджування та експериментального розробляння, послуг архітектурних, інженерних, технічного випробовування й аналізування» (у 2021 році університет отримав сертифікат із терміном дії до листопада 2024 року).
В Університеті функціонує Центр забезпечення якості освіти (далі – ЦЗЯО), метою якого є здійснення безперервного моніторингу якості освіти та розроблення висновків щодо стану якості освіти в університеті, а також підготування рекомендацій для прийняття необхідних рішень щодо покращення якості освіти та моніторинг їх реалізування. Започаткування ЦЗЯО враховувало вимоги Закону України «Про вищу освіту» до системи внутрішнього забезпечення якості освітніх послуг ЗВО. Також, у діяльності ЦЗЯО враховано рекомендації Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до систем внутрішнього забезпечення якості освітніх послуг ЗВО.
У Львівській політехніці працює 36 сучасних навчально-наукових центрів і лабораторій, зокрема за підтримки КК «РОШЕН», Львівського ІТ-кластеру, ІТ-компаній GlobalLogic, Eleks, Sigma Software, SoftServe, PLVision LLC, Intellias, Perfectial, Conscensia та Vakoms, AMC Bridge, компанії Сypress, «СІЛЕГО ТЕХНОЛОДЖІ (Україна)», холдингу Leoni; ТзОВ «Сіменс медицина»; компанії відновлюваної енергетики “Еко Оптіма” тощо.
Триває імплементація інклюзивної освітньої політики задля дотримання загальнолюдських, національних, соціокультурних цінностей. Важливим інструментом забезпечення соціальної доступності є індивідуальний супровід осіб з інвалідністю та хронічними захворюваннями, що його реалізує Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень» ‒ спеціальний підрозділ Міжнародного центру професійного партнерства «ІНТЕГРАЦІЯ».
Війна в Україні поставила перед усім суспільством нові виклики щодо підтримки ветеранів, членів їхніх сімей, сімей загиблих воїнів та інших прирівняних до них осіб. З 2020 року по 2023 рік кількість студентів із числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, УБД, дітей загиблих захисників України та дітей УБД загалом збільшилася з 245 до 815 осіб. Десятирічний досвід університету з підтримки ветеранів війни став підґрунтям для започаткування діяльності Центру ветеранського розвитку, який був створений на базі сформованого 2018 року університетського підрозділу «Ветеранська служба». Із серпня 2023 року за підтримки Міністерства у справах ветеранів України та Міжнародної організації міграції облаштовано сучасний навчальний клас на суму 707 602 грн, у якому здійснюють підготовку фахівців із супроводу ветеранів війни та членів їхніх сімей
Наукова діяльність університету
У 2023 році науковці університету виконували: 28 науково-дослідних робіт відповідно до тематичного плану наукових досліджень і розробок, фінансованих за кошти державного бюджету Міністерства освіти і науки України; 11 науково-дослідних робіт, що фінансуються за кошти НФД України; 1 науково-дослідну роботу за державним замовленням; 1 науково-дослідну роботу за базовим фінансуванням; 1 науково-технічний (інфраструктурний) проєкт; 23 міжнародні наукових проєкти, колективні гранти та понад 260 госпдоговорів на замовлення організацій та підприємств, з яких 4 – міжнародні.
У результаті виконання в науково-дослідній частині науково-технічного (інфраструктурного) проєкту оновлено дослідницьку інфраструктуру Центру колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія перспективних технологій створення та фізико-хімічного аналізу нових речовин і функціональних матеріалів» — закуплено та введено в експлуатацію газовий хроматограф Agilent 8890 з мас-селективним детектором Agilent 5977С і спектрофотометр УФ-видимого-ближнього-ІЧ діапазону UV-3600i SHIMADZU вартістю понад 7 млн грн.
У 2023 році Львівська політехніка організувала та провела 79 наукових заходів: 70 міжнародних та 9 всеукраїнських. Результати наукових досліджень працівників університету відображено: у 248 монографіях; у 34 підручниках; у 250 навчальних посібниках; у 80 словниках; у понад 4100 наукових статтях (із них 2752 – у фахових виданнях України, 1332 – у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз даних) і більш ніж у 2800 матеріалах конференцій.
Вагома частка результатів наукових досліджень належить молодим ученим. У звітному періоді за їхньою участю видано 46 монографій, 44 навчальні посібники, 3 підручники, 25 словників і понад 1300 наукових публікацій, з них 422 – у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз даних.
До міжнародних наукометричних баз даних Scopus і Web of Science входять чотири наукові фахові видання університету категорії А: зокрема з листопада 2023 року розпочато індексацію в наукометричній базі Scopus наукового журналу Architectural Studies, а з грудня — наукового журналу «Геодинаміка» / Geodynamics: Chemistry and Chemical Technology - Scopus (Q3) та Web of Science; Mathematical Modeling and Computing - Scopus (Q3); Geodynamics - Scopus, Web of Science; Architectural Studies - Scopus.
Працівники Львівської політехніки активно провадять винахідницьку діяльність. Упродовж 2023 року подано 92 заявки на видання патентів України (з них 18 заявок на винахід) та 11 заявок на реєстрацію авторського права на службовий твір. Від Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» отримано 77 охоронних документів (з них 7 патентів на винаходи) та 7 свідоцтв про реєстрацію авторського права на службовий твір. Укладено одну ліцензійну угоду на право використання винаходу на суму 30,0 тис. грн.
У 2023 році завершили підготовку 8 докторантів і 75 аспірантів. Підготовку докторантів, аспірантів та здобувачів забезпечують 627 наукових керівників (наукових консультантів), 298 з-поміж них — доктори наук, професори. У 2023 році докторанти, аспіранти та працівники університету захистили 6 докторських, 1 кандидатську та 51 дисертацію на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії.
Атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів в університеті здійснюють 22 постійно діючі спеціалізовані вчені ради для захисту докторських і кандидатських дисертацій за 52 спеціальностями. У 2023 році відповідними наказами ректора у Львівській політехніці утворено 73 разові спеціалізовані вчені ради для присудження наукового ступеня доктора філософії.
Університет протягом 2022-2024 років перебудував тематику та пріоритети у науково-дослідній і дослідно-експериментальній роботі у відповідності до нагальних потреб української держави. Відпвоідні роботи проводяться одночасно за кількома агрегованими науковими напрямами: Miltech, Medtech, Інфраструктура та навколишнє середовище, Альтернативна енергетика, а також у напрямах суспільних та соціально-гуманітарних наук з метою розбудови економіки сталого розвитку та психологічної і соціальної підтримки постраждалих від військової агресії російської федерації, як цивільних так і військових.
За напрямом Miltech відбувається плідна робота зі створення БПЛА, їх дооснащення програмними засобами цілевказання і навігації на основі СШІ, створення і випробування лінійки наземних платформ розмінування в межах проєкту НАТО MinesEye, завершено розроблення магнітометричної апаратури надвисокої чутливості для пошуку маломагнітних мін, засоби для РЕБ та РЕП, зокрема для забезпечення стійкого зв'язку з БПЛА у прифронтових умовах, акустичної розвідки, постановки завад і маскування тощо.
В межах Medthech напряму завершено сертифікацію напівпромислової лінії з виготовлення медичних виробів гідрогелевих для лікування поранень, зупинки кровотеч та низки інших, роботи з удосконалення технологій і спеціальних полімерних матеріалів протезування; у напрямку інфраструктури та навколишнього середовища у межах міжнародних та державних програм постійно виконується геодезичний і екологічний моніторинг ряду об"єктів державного і регіонального рівнів, постійно відбувається проєктна діяльність з напрацювання проєктів відновлення житлової та промислової забудови у постраждалих регіонах, відбувається створення Західноукраїнського науково дослідного центру з відновлення та розвитку інфраструктури. Науковцями опрацьовується ряд проєктів з водневої енергетики (пряме фото перетворення води), низьковуглецеві технології виробництва ефективних високоміцних бетонів для потреб оборони, "зелені" паливні технології. Університет реалізує десятки науково-освітніх проєктів за програмами Erasmus, 6 наукових проєктів за програмами Horizon, переважна більшість з них націлена на досягнення глобальних цілей сталого розвитку. Університет активно розвиває науково-дослідну базу, створено ЦККНО "Лабораторія перспективних технологій створення та фізико хімічного аналізу нових речовин і функціональних матеріалів" (вартість встановленого нового обладнання більше 20 млн.грн.).
Пропозиція - сприяти закупівлі для університету нового SEM- скануючого електронного мікроскопа для підтримки мультидисциплінарних університетських досліджень. Вартість близько 300 тис. євро. Старий мікроскоп для сучасних досліджень давно не придатний.
Міжнародна співпраця університету
Міжнародну співпрацю у 2023 році політехніки реалізовували через міжнародну академічну мобільність, навчання іноземних студентів, підготовку та виконання міжнародних освітніх проєктів і грантів, проведення освітніх заходів у гібридній формі з урахуванням викликів та вимог воєнного часу.
Напрацьовані міжнародні освітні й наукові контакти дали Львівській політехніці у 2023 році можливість укласти нові угоди про співпрацю із закордонними закладами вищої освіти. Впродовж цього часу підписано та пролонговано 122 міжнародні угоди про співпрацю, серед яких рамкові угоди з університетами, кафедральні й інститутські угоди а також угоди про подвійні дипломи студентів і угоди про стажування НПП. Загалом у 2023 році були чинні 377 міжнародних угод про співпрацю із закладами вищої освіти та організаціями зі 40 країн світу.
114 студентів пройшли семестрове навчання за кордоном в університетах-партнерах за різними програмами міжнародної академічної мобільності (впродовж не менш ніж 60 днів), серед яких: 35 осіб за програмою подвійних дипломів, 13 осіб за програмою NAWA, 61 особа за програмою Erasmus+ КА1, 5 осіб за іншими програмами. Загалом у 2023 році семестрове навчання за програмою академічної мобільності Erasmus+ КА1 пройшли 60 студенток та 1 студент зі спеціальними освітніми потребами, пов’язаними зі станом здоров’я. Для участі в різних програмах академічної мобільності до закордонних закладів-партнерів були скеровані 334 здобувачі вищої освіти Львівської політехніки, тобто мобільність молоді наблизилася до показників перед піндемією та війною.
У 2023 році академічна мобільність науково-педагогічних працівників зросла та досягнула довоєнного рівня. 657 науково-педагогічних працівників Львівської політехніки взяли участь у різних видах міжнародної академічної мобільності. 357 науково-педагогічних працівників пройшли підвищення кваліфікації в закордонних установах згідно з наказами про відрядження, з них 226 осіб пройшли стажування в закордонних університетах-партнерах і 91 особа взяла участь у різних видах навчання з метою підвищення кваліфікації. Участь у наукових дослідженнях у закордонних університетах та організаціях взяла 21 особа.
У європейських університетах-партнерах провели лекції 65 науково-педагогічних працівників Львівської політехніки, а 38 науково-педагогічних та адміністративних працівників взяли участь у тренінгах за програмою академічної мобільності Erasmus+ КА1.
У 2023 році у Львівській політехніці продовжено реалізацію програми «Візит-професор», метою якої є залучення відомих науковців та висококваліфікованих фахівців до читання лекцій і проведення факультативних курсів тривалістю від 60 годин. У звітному році в очній і/або дистанційній формі викладав 31 іноземний учасник програми «Візит-професор». За їхньої участі в університеті проведено 18 міжнародних факультативних курсів, які передбачали лекції для студентів поза навчальним планом і допомагали розширити знання молоді за обраним фахом. Десять іноземних фахівців були працевлаштовані у Львівській політехніці як науково-педагогічні працівники. Зросла кількість викладачів-іноземців за програмою «Гостьовий лектор», яка передбачає короткі курси лекцій тривалістю від 10 годин. У цій програмі взяли участь 57 висококваліфікованих закордонних фахівців, з них четверо професорів викладали очно. Загалом упродовж 2023 року 738 науково-педагогічних, адміністративних і наукових працівників університету брали участь у різних видах академічної мобільності в закордонних ЗВО та організаціях і 42 представники закордонних ЗВО приїхали з візитом до Львівської політехніки.
Переможцями конкурсів на здобуття освітніх стипендій, грантів і проєктів стали понад 30 працівників і творчих колективів університету. Найвагоміші міжнародні освітні проєкти навчально-наукових інститутів у 2023 році реалізували за програмою Erasmus+, а саме: 93 проєкти Erasmus+ КА1 міжнародної академічної мобільності, укладені із закладами вищої освіти ЄС; 15 проєктів Erasmus+ КА2; 19 проєктів Erasmus+ Жан Моне. З урахуванням досягнень попереднього року Львівська політехніка координує 23 освітні проєкти Erasmus+ Жан Моне (серед них 18 проєктів «Жан Моне Модуль» і 3 проєкти «Жан Моне Кафедра»), що дало їй змогу за кількістю проєктів Erasmus+ Жан Моне розділити перше місце серед закладів вищої освіти України.
Центр міжнародної освіти та кафедри університету у 2023 році уклали 59 нових міжінституційних угод, що дало змогу реалізувати 193 мобільності за цією програмою. Партнерами цих міжінституційних угод є університети Німеччини, Польщі, Франції, Туреччини, Кіпру, Греції, Італії, Литви, Латвії, Нідерландів, Румунії, Швеції, Іспанії, Португалії, Словаччини, Словенії, Хорватії, Чехії, Естонії, Фінляндії.
Інноваційна діяльність і співпраця з бізнесом
Бізнес-інноваційний центр Tech StartUp School, який працює вже шість років, став важливим суб’єктом для розвитку Львова, про що свідчать такі факти: у Стратегії розвитку м. Львова до 2027 року зазначено, що Стартап-школа є основним місцем для розвитку інновацій міста; Стартап-школа стабільно входить до топ-10 організацій, які змінили місто.
Пріоритетними напрямами роботи та розвитку Tech StartUp School у 2023 році були: пошук, селекція та навчання талановитих студентів і найкращих викладачів, а також учнівської молоді на інкубаційних і преакселераційних стартап-програмах; розвиток проєктної діяльності Наукового парку Національного університету «Львівська політехніка»; масштабування роботи Biotech Hub — лабораторії для біотехнологічних експериментів; підтримка краудфандингу інновацій та соціальних проєктів; розвиток інноваційних технологій в умовах повномасштабної війни в Україні; удосконалення програм з бізнес-освіти для інноваторів і стартаперів; подання заявок на фінансування за грантові кошти проєктів, пов’язаних з технологіями та інноваціями; створення осередків міжнародної науково-технологічної співпраці.
Виконуються 13 інноваційних навчальних програм та проктів, зокрема Стартап Батяри, Creative Spark, проєкти GIST, InterHEI, Developing Innovative Sustainable Cooperation Opportunities (DISCO) (№ 220195 HEI — DISCO), CIG R&D LAB тощо. Працюють Tech LabInno — технологічна лабораторія інновацій, ідея якої полягає в тому, щоб здійснювати швидке прототипування для стартап-команд та Biotech Hub — інноваційне середовище, створене для навчання, досліджень і розроблення прототипів для стартапів у галузі біотехнологій.
Завданням Наукового парку Львівської політехніки є поєднання наукового потенціалу викладачів, працівників і студентства з практичними потребами українського та міжнародного бізнесу. На базі Наукового парку були відібрані для реалізації такі проєкти: «Прототипування безпілотного літального апарата «Вітроплав» для ведення аеророзвідки, патрулювання місцевості та картографування» та «Розроблення прототипу дрона-розміновувача для екстракції нерозірваних боєприпасів зі значним вмістом ферометалів».
Науковий парк Львівської політехніки разом з партнерами отримав грант від Horizon Europe на реалізацію нового проєкту INPACE, а також Проєкт H2Heat за програмою Horizon, реалізовуваний разом із фахівцями й партнерами з провідних країн світу, загальна мета якого полягає в тому, щоб продемонструвати повний ланцюжок створення вартості для опалення зеленим воднем комерційних будівель.