Результати проєкту (квітня 2023р - квітня 2024)

25 квітня 2023 року в рамках виконання проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне успішно відбувся інтерактивний захід  - Speaking Club «Нові європейські тренди та професійне зростання», який викликав неабиякий інтерес у студентів Львівської політехніки, адже в заході взяло участь понад 90 осіб.

Представниці української компанії KINDGEEK з розробки програмного забезпечення Ліля Мариняк (Head of Business Development Office), Таня Струк (Head of Human Capital Office) та Мар’яна Гецко (Business Development Manager) поспілкувалися зі студентами і викладачами про найпоширеніші міфи довкола професій в сфері IT (наприклад, в IT багато заробляють; в IT тільки хлопці; IT – це стабільність; не обов’язково знати англійську, щоб працювати в IT; IT – найкращі роботодавці), саморозвиток і навчання (які soft skills потрібно розвивати?; напрямки розвитку – читати професійну літературу, бути в контексті ринку, вибирати напрямок – курси та професійні профілі), пошук ідеальної роботи (якими повинні бути кроки до успішного найму; як моніторити ринок праці, знайти свою професію та підібрати навчання для себе, розвивати власний профіль і належним чином підготуватися до співбесіди з потенційним роботодавцем, правильно підготувати CV чи резюме та ін.). Наприкінці інтерактивної зустрічі у студентів виникло чимало запитань до спікерів заходу, а найактивніші учасники отримали призи від компанії KINDGEEK. 

Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність за якісний, мегацікавий та інформаційний тренінг представницям української компанії KINDGEEK Лілі Мариняк, Тані Струк та Мар’яні Гецко.

З докладнішою інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися на його сайті у рамках Порталу Львівської політехніки.

26 та 28 квітня 2023 року в рамках виконання проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей" у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне успішно провели Green Deal Euro Day у Ліцеї «Сихівський» та у Львівській Академічній Гімназії.

В заході взяли участь 170 учнів із двох навчальних закладів, учні 5-их,  10-их та 9-их класів.

Команда проєкту познайомили дітей із Європейським Green Deal та розказали  про ключові напрями, такі як чиста енергія, кліматична дія, будівництво та реновація, стійка промисловість, стійка мобільність, зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття, стійка аграрна політика. 

Також, поспілкувалися з учнями на тему забруднення та життя у екостилі та, в ігровій формі, визначили найбільш екосвідомих та екообізнаних учнів, які отримали заохочувальні призи.

Команда проєкту EUSTS висловлює велику подяку керівництву Ліцею «Сихівський», зокрема Івану Ярославовичу Ухніцькому, директорці Львівської Академічної Гімназії Юхман Ларисі Ігорівній та класним керівникам, за сприяння у організації заходу.

5 травня 2023 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в онлайн форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти в Україні: обмін досвідом». Івент організовано командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» НУЛП. 

Під час теоретичної панелі-дискусії к. політ. н., доцент Оля Івасечко представила напрацювання проф. Ярини Турчин про особливості розвитку європейських студій в Національному університеті «Львівська політехніка», а к. політ. н., доцент Олег Цебенко – 15 особливостей проєкту EUSTS та кращі практики його реалізації. 

Прогресивним досвідом із учасниками заходу поділилась директорка навчально-наукового Інституту розвитку академічного потенціалу Донецького національного університету імені Василя Стуса, координаторка Інформаційного центру ЄС, доктор філософії з політології  Анна Осмоловська, яка репрезентувала доповідь «Досвід впровадження інноваційних міждисциплінарних освітніх програм і реалізації міжнародних проєктів в контексті євроінтеграції України: кейс Стусівського університету». Доповідачка акцентувала увагу на міжнародних партнерських зв’язках ДонНУ, яких нараховується більше семи десятків, пріоритетних напрямах інтернаціоналізації сфери освіти, міжнародній академічній мобільності, кращих практиках реалізації програм подвійних дипломів з провідними ЗВО ЄС, які започатковані та діють у Стусівському університеті. Анна Осмоловська сфокусувалась на розкритті особливостей та змістовому наповненні нових освітніх програм для повоєнного відновлення України, як-от: ОП 053 «Реабілітаційна психологія в надзвичайних ситуаціях», ОП 232 «Соціальне підприємництво», ОП 292 «Цифрова бізнес-дипломатія», Міждисциплінарна ОП  (052+073) «Управління постконфліктними територіями». Також спікерка зупинилася на практичних порадах щодо запровадження освітніх програм в університеті, спрямованих на підготовку фахівців для післявоєнного відновлення України. Окрім цього, доповідачка закцентувала увагу авдиторії на цілій низці міжнародних проєктів, які нині реалізуються в Стусівському університеті, а саме: Ukraine Digital: Ensuring academic success in times of crisis, Проєкт «Learnopolis+» за підтримки DAAD; OPTIMA (Open Practices, Transparency and Integrity for Modern Academia) Erasmus+ KA2 (проєкти співпраці): розвиток потенціалу вищої освіти; Проєкт «AMU Summer Schools project»; Проєкт «CIVICA for Ukraine»; Future Ukraine стипендіальна програма для біженців із України в університетах Німеччини (2022-2026). Корисною була й інформація про роботу Інформаційного центру ЄС, який функціонує у ДонНУ з 2013 року та проводить світовий флешмоб #ErasmusDays, Дні Кар'єри ЄС, Вебінари з євроклубами України, Проєкт «Час.Опис» зі школярами.

Ще однією запрошеною гостею заходу була професорка Національного університету «Львівська політехніка»,  д.хім.н., професор Віра Лубенець, яка є академічним координатором проєкту Erasmus + GOODPHARMA. Доповідачка акцентувала увагу на особливостях та кращих практиках реалізації проєкту, специфіці упровадження кращих європейських практик у сфері фармації у вітчизняній науці та хімічній сфері.

Також цікавим досвідом поділився канд.хім.наук, доцент Сергій Радіо, завідувач наукової частини НДЧ ДонНУ імені Василя Стуса, старший науковий співробітник НДЛ «Хімія поліоксометалатів і складнооксидних систем». Тема доповіді стосувалась розробки міждисциплінарних освітніх програм у галузі природничих наук для поствоєнної відбудови України. Спікер розкрив екологічні наслідки російсько-української війни. Ключову увагу зосередив на підготовці фахівців ДонНУ у галузі хімії, біології, екохімії та екології, які виконуватимуть важливу професійну роль у повоєнному відновленні екології України.

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методик навчання зі студентами Донецького національного університету імені Василя Стуса провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Студенти продемонстрували високий рівень знань та вмотивованість до вивчення європейських студій.

До заходу долучилось чимало учасників (загалом 44 особи), які активно задавали питання, висловлювали свої думки та доповнення.

Захід організовано під керівництвом координаторки проєкту EUSTS, професорки Ярини Турчин.

З докладнішою інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися на сайті. 

Упродовж квітня 2023 року в рамках виконання проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка»» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне відбулась серія заходів із медіаграмотності «Правда про ЄС». В заході взяли участь більше 100 учасників студентів та викладачів із Національного університету «Львівська політехніка».

Команда проєкту ознайомила учасників із основними формами поширення дезінформації та її основними формами прояву. Учасники заходу дізнались про основні механізми виявлення неправдивої інформації, проаналізували актуальні приклади дезінформації, що спрямована проти ЄС. На завершення учасники тренінгу практично, працюючи у команді, спростувати один із фейків, пов’язаних із інтеграцією України до ЄС.

12 травня 2023 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне відбувся інтерактивний захід «Eurodoc як інструмент євроінтеграції українських молодих вчених» за участю Олександра Березка, доцента кафедри СКІД та президента Eurodoc.

Eurodoc (Європейська рада здобувачів наукових ступенів та молодих вчених) - це міжнародна федерація 26-и національних асоціацій молодих вчених з 24-х країн ЄС та Ради Європи. Це велика європейська мережа від Ірландії на заході до Азербайджану на сході, яка представляє інтереси близько мільйона вчених. Eurodoc комунікує і співпрацює з усіма ключовими стейкхолдерами в Європі в галузі науки та освіти, вчключно з Єврокомісією, Європарламентом, загальноєвропейськими асоціаціями університетів та науково-дослідницьких інститутів. Сьогодні організація насамперед сфокусована на розвитку кар’єри молодих вчених, проблемах їхнього ментального здоров'я та відкритій науці, хоча спектр тем, з якими працює Eurodoc є значно ширшим.

Олександр Березко розповів присутнім студентам технічних спеціальностей про історію входження України в Eurodoc у 2014 і наголосив, що роль Львівської політехніки в цьому процесі була вкрай важливою, адже попередні перемовини про вступ відбулись власне в нашому університеті в межах Міжнародного молодіжного наукового форуму «Litteris et Artibus» за рік до того. Сьогодні Україну представляє в Eurodoc Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, де Олександр є консультантом.

Доповідач також детально зупинився на досягненнях українців в межах організації й навів приклади як наші співвітчизники можуть не лише отримати доступ до найновіших знань та трендів розвитку найкової сфери, а й впливати на рішення, долучаючись до спільного творення ключових регуляторних документів, які формують правила гри в Європі. Загалом, участь українців у Eurodoc є гарним прикладом наукової дипломатії, яка допомогає відстоювати інтереси України. Прикладом цього є, наприклад, те, що вже 25 лютого 2022 року Eurodoc опублікував заяву із підтримкою України та засудженням дій росії, що зробили також багато організації-членів. Після цього була сформована спеціальна робоча група з пошуку найкращих способів допомоги українським вченим, яка згодом опублікувала відкритий лист до єврокомісарки Марії Габрієл з чіткими рекомендаціями, які вже частково впроваджені.

Олександр закликав студентів бути активними членами громадянського суспільства, яке зараз активно формується в Україні, й долучатися до міжнародних організацій, завдяки чому можна ефективно позиціонувати нашу державу в світі та налагоджувати плідні зв'язки в Європі та світі.

Студенти активно долучилися до дискусії та виявили зацікавлення щодо можливостей реалізації своїх наукових пошуків як на рівні університету, так і за підтримки європейських партнерів. Захід відбувся у гідридному форматі до якого долучились більше 50 студентів ІГСН та ІЕСК. Команда проєкту дякує усім учасникам цього івенту та продовжує працювати над підготовкою інших не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом. Запрошуємо долучатись до наших заходів усіх бажаючих.

#ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus

Завершився перший навчальний рік в рамках реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка». За результатами навчання весняного семестру 2022/2023 376 студентів денної форми навчання першого та другого освітнього рівнів та 16 студентів заочної форми навчання успішно завершили вивчення трьох вибіркових навчальних дисциплін: «Екологічна та кліматична стійкість ЄС», «Україна-ЄС: цифрова трансформація» та «Енергетика ЄС та нові тренди для України».

Усі практичні заняття проведено в інтерактивній формі із застосуванням різноманітних методів, наприклад: колесо майбутнього, дебати, рольові ігри, SWOT-аналіз тощо.

Одним із обов’язкових завдань курсів була презентація студентських проєктів, під час виконання яких студенти здебільшого зосередилися на дослідженні ініціатив ЄС та особливостей їхньої імплементації в Україні. Вибір тематик проєктів опирався на спеціалізацію команди.

Модуль «Екологічна та кліматична стійкість ЄС» успішно освоїли 122 студенти-бакалаврів та 28 студентів-магістрів денної форми п’яти навчально-наукових інститутів Львівської політехніки (ІХХТ, ІСТР, ІГСН, ІЕСК,ІКТА,ІБІС та ІАРД). У межах виконання індивідуальних проєктів студенти презентували дослідження про особливості програм підтримки ЄС, зокрема: «Програма Life та питання клімату», «Ініціатива Eu4enviromnment: особливості, практики, ризики імплементації в Україні», «Зелений курс України як забезпечення стійкості розвитку у повоєнний час відбудови», «LIFE – програма ЄС з екології та клімату», «REPowerEU: доступна, безпечна та стійка енергія для Європи», «Ініціатива EU4Climate та особливості її імплементації в Україні», «Адаптація до змін клімату в ЄС: проблеми і перспективи» та інші.

Навики цифрової трансформації відповідно до досвіду ЄС отримали 104 студенти денної форми навчання (ІХХТ, ІТРЕ, ІЕСК, ІКНІ, ІКТА, ІППО, ІМІТ) та 16 студентів заочної форми навчання (ІКНІ) у межах модулю «Україна-ЄС: цифрова трансформація». Найактуальнішими з-поміж студентів були тематики, присвячені проблемам кібербезпеки та цифровізації державних послуг («Діджиталізація документів органів влади», «Проблеми цифровізації в українському суспільстві», «Цифрова Україна: змінюємо державу разом з ЄС», «ChatGpt»). Проєкт «Роль ЄС у розвитку кібербезпеки України. EU4Digital: кібербезпека – Схід» студентська команда презентувала не лише у Львівській політехніці, але і громаді Жовкви – у Районній бібліотеці для дорослих м. Жовква.

70 студентів (ІЕСК, ІКТА, ІКНІ, ІППО, ІМІТ, ІБІС) отримали знання із досвіду ЄС щодо енергоефективності та енергозаощадливості. Студенти репрезентували низку своїх досліджень, які стосувались як енергетичних трендів ЄС, так і особливостей імплементації енергетичних програм та ініціатив Брюсселю в Україні. З-поміж поданих студентами проєктів варто виокремити такі: «Ринок автомобілів в ЄС та в Україні: порівняльний аналіз», «План RepowerEU», «Smart Grid», «Енергоощадні технології в Україні: досвід ЄС», «Енергетичні проблеми Закарпатської області», «Сонячна енергія як альтернатива атомній енергетиці» та інші. 

Студенти відзначили позитивними відгуками вивчені модулі. Позаяк отримали не лише теоретичні знання про Європейський Союз, а й практичні навики імплементації європейського досвіду для розвитку громад України.

За підсумками успішного вивчення модулів кожен студент отримав сертифікат про закінчення навчання.

Окрім того, студенти стали учасниками лекцій-дискусій за участю практиків, експертів, дослідників Європейського Союзу, учасниками «Winter Euroschool: european best practices: energy, digital and environmental dimensions», Академії з європейських студій «Децентралізація та розвиток громад: програми ЄС для України», інтерактивного заходу «Навчальна мобільність (learning mobility) Еразмус+ та її значення для розвитку європейських студій в Україні», інтерактивного заходу Speaking Club «Нові європейські тренди та професійне зростання», заходах із медіаграмотності «Правда про ЄС» та інтерактивному заході «Eurolibrary».

Команда проєкту EUSTS долучилася до організації публічної лекції Дайнюса Жалімаса 

на тему: «Європейська інтеграція України»

14 вересня 2023 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне відбулася публічна лекція Дайнюса Жалімаса на тему: «Європейська інтеграція України».

Дайнюс Жалімас, доктор юридичних наук, професор, декан юридичного факультету Університету Вітовта Великого (м. Каунас, Литовська Республіка), представник Литовської Республіки в Європейській Комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії), голова Конституційного Суду Литовської Республіки у 2014–2020 рр., зустрівся з понад сотнею студентів І–IV курсів освітніх програм «Міжнародні відносини» та «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».

Дайнюс Жалімас вже тривалий час підтримує українців та надає фахові консультації щодо реформування Конституційного суду України, оновлення правової культури в українському суспільстві, захищає інтереси українців у міжнародних судах та допомагає українцям у реалізації євроатлантичного стратегічного курсу. Зокрема саме він був одним із головних ідеологів внесення до Конституції України змін про незворотність євроатлантичного стратегічного курсу держави.

У своїй лекції Дайнюс Жалімас поділився зі слухачами власними міркуваннями про інтеграцію України на прикладі реформування судової системи. Зокрема професор озвучив ряд практичних рекомендацій, спрямованих та успішне впровадження європейських стандартів у вітчизняному судочинстві, серед яких: 1) судді повинні усвідомити свою незалежність і не намагатися догодити будь-якій владі, 2) судді зобов’язані керуватися лише конституцією, але в той же час розуміти свою відповідальність перед суспільством і не зловживати своєю незалежністю, 3) судді – члени суспільства і не мають від нього відрізнятися більше, ніж це необхідно для незалежності суддівської роботи, інакше суспільство не буде довіряти правосуддю.

Професор Жалімас торкнувся і політичної ситуації в Україні. Доповідач кілька разів наголошував на тому, що в Україні не варто зараз проводити парламентських виборів, їх треба буде провести після завершення воєнного стану, апелюючи до норм виборчого законодавства Литовської Республіки, які вважає прийнятними і для українських нормативно-правових актів. Дайнюс Жалімас висловив власну думку про те, що відкриті, вільні та демократичні вибори у країні, де оголошений воєнний стан, відбутися не можуть через цензуру, наявність територій, на території яких вибори не можуть бути проведені з певних причин, що у підсумку дозволить похитнути статус легітимного обрання нових представників влади.

Згадував лектор і про конституційність поправок до конституції і про референдуми, внаслідок яких у майбутньому неможливі поправки, які б суперечили незалежності країни, демократії і природним правам людини, а також перешкоджали виконанню обов’язків, пов’язаних з членством в ЄС і НАТО. Саме їх він і рекомендував впроваджувати в Конституції України, щоб закріпити відкритість конституції до міжнародного права та права ЄС. Наголошував на здобутках Асоціації конституційного правосуддя в країнах Балтії та Чорноморського регіону, членами якої є і Литва, і Україна.

Дайнюс Жалімас висловив слова вдячності та поваги Збройним Силам України та кожному українцю, які відчайдушно стоять на захисті свого будинку, свого міста, своєї країни та всієї Європи.

Студенти активно долучилися до дискусії та виявили зацікавлення щодо практичних рекомендацій дотримання євроатлантичного курсу України та можливих подальших консультацій литовців у цьому питанні.

Команда проєкту висловлює велику подяку лектору Дайнюсу Жалімасу за зустріч зі студентами Львівської політехніки та усім слухачам лекції і викладачам кафедр політології та міжнародних відносин і зовнішньоекономічної та митної діяльності.

Спільними зусиллями до Перемоги та членства у НАТО й Європейському союзі!

#ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus

Відбулося перше в новому 2023–2024 навчальному році засідання ННЦ «Європейські студії для технічних університетів»

25 вересня 2023 року команда ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» провела інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: візії студентів» за участі студентів другого курсу спеціальності «Міжнародні відносини» та учасників студентської ініціативи Innovation Hub.

У межах заходу особистим досвідом впровадження європейських студій у Львівській політехніці поділилася Ярина Турчин, керівниця проекту EUSTS, директорка ІГСН. Доповідачка розповіла студентам про ґенезу європейських студій, проекти, підтримані програмою Erasmus + напряму «Жан Моне у сфері вищої освіти», особливості викладання європейських студій у закладах вищої освіти на прикладі Львівської політехніки, а також можливості запровадження міждисциплінарних освітніх програм з європейських студій із урахуванням результатів опитувань професійних фокус-груп, які були представлені під час заходу.

Про організацію проектної та інноваційної діяльності студентів-політехніків ознайомила присутніх Олена Лукачук, менторка Innovation Hub, доц. кафедри політології та міжнародних відносин, наукова співробітниця групи комерціалізації наукових досліджень НДЧ, членкиня команди проєкту EUSTS. Учасниця заходу розповіла про роботу Innovation Hub, досвід написання студентами перших проектних заявок, можливості програми Erasmus + напряму «Розвиток потенціалу у сфері молоді», а також налагодження співпраці студентів із Ротаракт Клубом Львів, Tech StartUp School, House of Europe, ініціативами «Посли європейської молоді» та «Європейські культурні простори». Також спікерка зазначила про необхідність долучення Львівської політехніки до загальноєвропейської студентської організації Erasmus Student Network.

Анастасія Шкіль, студентка групи МВ-24, учасниця Innovation Hub, презентувала власне бачення використання у вивченні європейських студій підходів STEM-навчання, зокрема запропонувала спільно напрацьовувати проєкти міждисциплінарного спрямування, запрошувати на зустрічі зі студентами закордонних експертів, організовувати регулярні наукові ярмарки та екскурсії, ввести елементи гейміфікації до навчального процесу.

Прокоментувала цю доповідь студентка групи МВ-24, учасниця Innovation Hub Марія Піх, яка наголосила, що основні напрямки STEM-освіти зможуть сформувати у студентів найважливіші характеристики, які визначають компетентного фахівця: уміння побачити проблему; уміння побачити в проблемі якомога більше можливих сторін і зв’язків; оригінальність, відхід від шаблону; здатність до абстрагування або аналізу; здатність до конкретизації або синтезу; гнучкість як уміння зрозуміти нову точку зору і стійкість у відстоюванні своєї позиції.

Олексій Нагірний, студент групи МВ-24, координатор Innovation Hub, проаналізував можливості, спрямовані на покращення  викладання курсів із «зеленої» енергетики в університетах різних країн, а також роботу студентських екологічних організацій, виділив аспекти, які варто взяти на озброєння львівським політехнікам та використовувати їх на постійній основі. Серед них – проведення заходів, семінарів, інформаційних кампаній.

Прокоментувала цю доповідь студентка групи МВ-24, учасниця Innovation Hub Наталія Василиця, яка підкреслила важливість партнерства за ініціативи ЄС та ЮНЕСКО між навчальними закладами, дослідницькими центрами і промисловими партнерами в секторі зеленої енергетики.

Марта Дмитрів, студентка групи МВ-24, учасниця Innovation Hub, свій виступ присвятила огляду  інновацій у вивченні та викладанні європейських студій. Доповідачка запропонувала змінювати локації для проведення лекційних та практичних занять, використовувати нові програми інтерактивного супроводу поданого матеріалу, налагоджувати безперебійний зворотній зв’язок між студентами та викладачами, проводити заняття із використанням симуляційних технологій, надавати можливості поглиблення комунікації з потенційними роботодавцями, формувати стартап-культуру в студентському середовищі.

Анастасія Бурбан, студентка групи МВ-24, учасниця Innovation Hub, розглянула європейські студії як засіб формування екологічної культури майбутніх фахівців. Учасниця заходу наголосила, що багато університетів і навчальних закладів в Європі пропонують програми та курси, які інтегрують аспекти екології та сталого розвитку в європейські студії, зокрема це магістерська програма з Європейських студій і охорони навколишнього середовища, навчальна дисципліна «Європейська екологія», програма з регіонального розвитку та екології в Центральній і Східній Європі, курс «Європейська енергетика та зміни клімату».

Прокоментувала цю доповідь студентка групи МВ-24, учасниця Innovation Hub Злата Климова, наголосивши, що формування екологічної свідомості фахівців можливо забезпечити лише через неформальну освіту, використовуючи техніки learning by doing, outdoor activities тощо, а й через цікаві міждисциплінарні навчальні програми, які можна вивчати в університетах та запровадження в студентських кампусах популярних у Європі еко-поселень.

До заходу долучилися й викладачі, гаранти освітніх програм кафедри політології та міжнародних відносин, а саме: професор Галина Луцишин, доцент Ірина Малик, доцент Руслан Демчишак, доцент Юрій Тишкун, доцент Леся Корнат, асистент Ярина Завада, асистент Артем Кокош.

Практична частина заходу із застосуванням симуляційних технологій для формування знань про діяльність ключових інституцій ЄС була проведена тренерами з методик викладання, учасниками проєкту EUSTS, – доц. Ольгою Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олегом Цебенко (кафедра ПМВ), доц. Оленою Лукачук (кафедра ПМВ) для студентів другого курсу спеціальності «Міжнародні відносини». Було обрано симуляційну гру «Засідання Ради Європейського Союзу».

На порядок денний засідання було винесено три питання:

1. Прогрес України у євроінтеграційних реформах, зокрема стан виконання семи рекомендацій від ЄК;
2. Аналіз процесу розширення ЄС та підготовка звіту Єврокомісії в рамках пакету розширення 2023 у жовтні 2023 року;
3. Допомога / підтримка України з боку ЄС після 24 лютого 2022 року та  створення Українського фонду (Ukraine Facility).

Студенти під час засідання обрали ролі, які вони представляли в особі Ольги Стефанішиної, Віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Жозепе Борреля, Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, Олівера Варгеї, Комісара ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення,  Анни Люрманн, Міністра у європейських справах та питаннях клімату Німеччини, Лоуранси Бун, Міністра у європейських та закордонних справах Франції, Педра Санчеса, Прем’єр-міністра Іспанії та кореспондента POLITICO.

Засідання завершилося прийняття рекомендацій для України щодо продовження судової реформи та проведення подальших антикорупційних заходів. 

До підготовки івенту також долучилися доц. Наталія Вовк (кафедра СКІД), доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС), доц. Ірина Сухорольська (кафедра ПМВ).

Захід відбувся в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне. Загалом участь у заході взяла 61 особа.

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням: https://lpnu.ua/yests

#ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus

4 жовтня 2023 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне в офлайн форматі відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвіду з викладачами Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій». Івент організовано командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» НУЛП спільно з учасниками проєктів «Захист персональних даних в ЄС» (DataProEU),  «Надійний штучний інтелект: європейський підхід» (TrustAI), «Доповнена реальність в освіті: впровадження європейського досвіду» (AR4EDU), які реалізуються у Львівській політехніці. У своєму виступі проф. Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS) поділилася інформацією щодо особливостей впровадження європейських студій в НУЛП. Опираючись на дані соціологічних опитувань, проведених НЦЦ «Європейські студії для технічних університетів», обґрунтувала доцільність і перспективність запровадження міждисциплінарних програм, які викликають особливе зацікавлення у студентів технічних спеціальностей, наприклад, цифрова політика ЄС, енергетична політика ЄС, кліматична стійкість ЄС тощо.  Доц. Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS) зупинилася на основних викликах під час імплементації європейських студій в університеті, як-от: заохотити студентів до вибору дисциплін; зробити заняття цікавими; урізноманітнити навчальний процес; актуалізувати навчальні матеріали; постійна популяризація новин та результатів проєкту EUSTS та запропонувала рішення до їх розв’язання, продемонструвавши найкращі практики та результати. Керівниця проєктів DataProEU та TrustAI доц. Анастасія Дорошенко ознайомила із кращими методиками реалізації зазначених проєктів Жан Моне, наголосивши на важливості популяризації знань про захист персональних даних та імплементації такого досвіду ЄС в Україні. Особливу увагу закцентувала на результатах і практиках проведення Літньої школи Data Privacy in IoT, а також Data Protection Day, які користуються неабияким зацікавленням у студентів. На завершення заходу керівник проєкту AR4EDU проф. Василь Теслюк ознайомив слухачів із досвідом ЄС у впровадженні цифрових технологій (доповненої реальності) у навчальний процес. Продемонстрував європейські стандарти цифрової компетентності громадян, студентів та освітян та обґрунтував актуальність їх впровадження в національний освітній простір. Чимало уваги було приділено питанню інновацій у навчанні та дослідженнях, включаючи розробку відкритих онлайн-курсів і використання інструментів змішаного навчання. Важливо, що такий позитивний досвід уже існує в ІКНІ. Також були продемонстровані результати Літньої школи «Цифрова освіта для студентів. Доповнена реальність в освіті» під час якої студенти НУЛП мали можливість працювати із найсучаснішими продуктами, розробленими для цифрової освіти, генерувати власні ідеї корисних застосунків для навчання та реалізовувати їх. Професор В. Теслюк на практиці продемонстрував освітні можливості 3D окулярів доповненої віртуальної реальності, розкрив методику їхнього використання у навчальному процесі країн ЄС, що викликало особливий інтерес в учасників івенту.

За виступами учасників провадилася активна та результативна дискусія. З’ясовано спільні тематичні зацікавлення проєктантів Жан Моне в НУЛП, кращі практики та подальші перспективи щодо запровадження нових модулів і освітніх програм з європейських студій.

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для студентів спеціальності комп’ютерні науки провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Викладачі продемонстрували кілька інтерактивних вправ для формування знань студентів про ЄС та європейську інтеграцію України. Заняття розпочалось із вікторини «Що ти знаєш про ЄС?».  Під час виконання другої вправи «Смарт-квіз», студентів було поділено на 6 груп, які змагались на кращі знаннями про ЄС та цифрові технології. На завершення заняття студенти «прогулялися» віртуальною галерею «Європейський Союз» та ознайомились із ключовими постатями, фактами та інституціями ЄС.

Загалом до заходу долучилося  57 осіб – студентів, викладачів ІГСН, ІЕСК та ІКНІ. Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку європейських студій в НУЛП.

Також до проведення заходу долучилися доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС), доц. Ірина Сухорольська (каф.ПМВ), доц. Олена Лукачук (ПМВ).

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням: https://lpnu.ua/yests

#ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus

5 жовтня 2023 року студенти Національного університету «Львівська політехніка» відвідали Lviv Open Lab – простір інноваційної освіти у Львові в межах європейських паблік-турів проєкту EUSTS. Lviv Open Lab є сучасним коворкінгом для молоді та частиною мережі молодіжних просторів ТВОРИ, який функціонує з 2020 року. Його головною метою є популяризація науки, технологій та STEAM–освіти для підлітків та молоді, створення можливостей для їхнього розвитку та обміну прогресивними ідеями. Коворкінг співпрацює та підтримується цілою низкою країн ЄС, сприяє популяризації української молодіжної науки в європейському освітньому та науковому просторі. 

Під час екскурсії студенти НУЛП дізнались про флагманську ініціативу простору – щорічний науковий фестиваль Open Lab (OL), який щорічно проводиться у Львові. Показово, що у 2021 році він став першим такого роду заходом популяризації науки у нашому місті, який об’єднав понад 2700 відвідувачів – головно молодь і сім’ї з дітьми. Місією фестивалю є виведення науки із закритих просторів лабораторій та кабінетів на широкий загал, створення платформи – місця зустрічі наукового та повсякденного, надати поштовх для розвитку науки у доступній та зрозумілій для кожної людини формі. Отож, OL – це, по-перше, науковий фестиваль, який поєднує практику та теорію у форматі edutainment, застосовуючи методи навчання з елементами гри; по-друге, це платформа для популяризаторів науки; по-третє, простір, де наука доступна та видима у звичайних речах.

Зацікавленість серед студентів викликав проєкт «Амбасадорки та амбасадори науки», який також провадить Lviv Open Lab разом з мережею молодіжних просторів ТВОРИ в рамках проєкту «Трамплін до рівності», Фондом народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine у партнерстві з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Експерти проєкту ставлять за мету розвіяти міфи про те, що справжніми науковцями можуть бути виключно чоловіки, тому увага акцентувалася на гендерно-чутливій популяризації науки; спростувати поширене твердження, що наука є вкрай нудною справою; довести важливість «прокачки» софт-скілів під час демонстрації власних наукових доробків.

Не менше зацікавлення в студентів-учасників проєкту EUSTS викликав науковий інтенсив для молоді «OCTOSCIENCE», назва котрого походить від поєднання слів «octopus» (восьминіг) та «science» (наука). Тут молодь знайомиться із вісьмома  напрямками науки, як-от: хімія та екологія; біотехнології та біологія; інженерія та фізика; 3D моделювання та VR. На кожному з етапів інтенсиву слухачів супроводжують ментори та діляться власним науковим досвідом, пояснюють, як віднайти себе в науці та полегшити майбутнє навчання в університеті за згаданими спеціальностями. Також «OCTOSCIENCE» передбачає численні відкриті зустрічі у неформальній обстановці, де учасники дізнаються про професійний науковий шлях своїх менторів. Проєкт підтримується Фондом місцевого співробітництва Посольства Фінляндії в Україні.

Чимало корисної інформації студенти дізналися й про можливості від міжнародного проєкту «Клуб молодого винахідника». Кілька років тому Lviv Open Lab та Центр науки Тернополя розпочали співпрацю із польськими партнерами – Центром науки Коперник та Фундацією «Школа з класом», щоб започаткувати створення схожих клубів в Україні. Ідея «Клубу молодого винахідника» полягає в організації освітніх позакласних зустрічей, де діти й підлітки разом пізнають світ науки шляхом особистої участі, самостійного досвіду та експериментів. У Польщі та за кордоном загалом вже функціонує кілька сотень таких клубів. Тепер можливість заснувати свій клуб з’явилася і в українських вчителів, громадських активістів у галузі освіти, батьків та всіх, хто цікавиться інноваціями в навчанні.

Окрім цього студенти ознайомилися з проєктом «Наука вражає», який передбачає комплекс заходів у сфері інноваційної освіти та практичних наук, а саме: природничих та технологічних професій з використанням новітніх підходів задля повноцінної реалізації наукового потенціалу дітей та молоді. Цей проєкт реалізовується спільно з UNICEF.

Lviv Open Lab – простір, який формує молодіжну наукову політику на кшталт європейського та міжнародного рівня. Так, у 2021 році Lviv Open Lab став переможцем конкурс «Відкриті двері» від ГО «Доступно. UA» у категорії «Публічні простори». Проєкт «Клуб молодого винахідника», реалізований Lviv Open Lab разом із Центром науки Коперніка у Польщі отримав нагороду європейської мережі наукових центрів ECSITE Awards 2021, а науковий фестиваль OL увійшов у список кращих практик 2021 Inspire Awards від ініціативи UNICEF «Міста дружні до дітей та молоді».

Захід проведено в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей в Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне за ініціативи доцентів кафедри політології та міжнародних відносин  Олега Цебенко та Олі Івасечко. Також до його організації долучилися директорка Інституту гуманітарних і соціальних наук Ярина Турчин, доцентки кафедри ПМВ Ірина Сухорольська та Олена Лукачук, завідувач кафедри СКІД Олександр Марковець, доцентка кафедри СКІД Наталія Вовк і доцентка кафедри електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем Лідія Каша. Загалом участь у заході взяло 42 особи, з яких 38 студентів та 4 викладачі Львівської політехніки.

Команда проєкту висловлює вдячність представникам Lviv Open Lab за цікаву та корисну екскурсію, вагомий внесок у розвиток молодіжного освітньо-наукового простору – Анастасія Мартинюк – керівниця молодіжного простору Lviv Open Lab та Олена Малець – проєктна менеджерка молодіжного простору Lviv Open Lab, а також усім учасникам цього івенту.

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням: https://lpnu.ua/yests

#ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus
 

У Львівській політехніці провели регіональний бізнес-вебінар «Наближення до стандартів ЄС та можливості для українського бізнесу: досвід Західного регіону»

13 жовтня 2023 року було проведено регіональний бізнес-вебінар «Наближення до стандартів ЄС та можливості для українського бізнесу: досвід Західного регіону» в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.

Захід відбувався в гібридному форматі та об’єднав понад 50 учасників: представників бізнесу, влади та академічної спільноти довкола питань євроінтеграційних устремлінь Львівщини щодо формування кліматичної стійкості та енергетичної безпеки регіону. Насичена трьохгодинна дискусія фахівців-практиків дозволила підвести підсумки, озвучити проблеми, окреслити перспективи розвитку Західного регіону на шляху до стандартів ЄС у сфері екології, енергетики, біоекономіки, водних ресурсів, вугільного потенціалу, лісового господарства.

Розпочала бізнес-вебінар керівниця проєкту EUSTS проф. Ярина Турчин, яка зупинилася на оцінці євроінтеграції регіонів, головно Львівщини. Доповідачка закцентувала увагу на тому, як глибоко європейська інтеграція проникла у різні регіони країни, а також, як на місцях змогли використати можливості, надані Україні європейськими партнерами задля імплементації стандартів ЄС, розвитку областей та людського потенціалу. Натомість Олена Лукачук, учасниця проєкту EUSTS розкрила потенціал кандидатського статусу України та його значення для євроінтеграції Львівщини, а також наголосила на окремих напрямках секторальної інтеграції: екологія, енергетика, транспорт, цифрова сфера.

Під час вебінару виступили знані практики з проблематики Європейського зеленого курсу ЄС, відновлювальної енергетики, досягнення кліматичної та екологічної стійкості України. Так, Орест Кійко, д.т.н., проф., завідувач кафедри технології меблів та виробів з деревини Національного лісотехнічного університету України, розкрив особливості стратегії розвитку біоекономіки Львівської області, розробником якої він є, та поділився досвідом її впровадження, моніторингу та введення поточних змін. Водночас спікер озвучив складові зелених трансформацій в Україні, перспективи та виклики для розвитку лісового сектору, формати співробітництва з місцевими органами влади щодо лісництва та біоекономіки Львівського регіону на період 2021–2027 рр., а також концепції New European Bauhaus та її реалізації в Україні в контексті повоєнного відновлення.

Вадим Табакера, заступник директора Департаменту економічної політики – начальник управління регіонального розвитку ЛОВА, озвучив практичні кроки впровадження Європейського зеленого курсу для Західного регіону, розкрив особливості стратегічного планування та економіки мікрорегіону, переваги використання Аналітичного порталу Львівщини, основні напрями підтримки структурних змін у вугільних регіонах України з можливим залученням європейських інвестицій, окреслив промоційну стратегію інвестиційної привабливості регіону. Неабияке зацікавлення у студентів викликала інформація про підтримку молодіжних стартапів регіональною владою та Програму сприяння інноваційному та науково-технологічному розвитку у Львівській області.

Наталія Крута, заступниця начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну на прикладі басейну річки Вісла розкрила проблематику управління водними ресурсами в Україні, озвучила плани управління річковими басейнами, окреслила основні складові програми заходів Управління річковим басейном Вісли (ПУРБ) та залученість міжнародних партнерів у досягненні екологічних цілей на приладі функіоування в регіоні лабораторіє моніторингу вод та ґрунтів. Під час дискусії обговорили імплементацію європейських стандартів щодо стану та збереження водних ресурсів в Україні відповідно до Водної Рамкової Директиви ЄС та Угоди про асоціацію з ЄС.

Власним досвідом у сфері використання відновлювальної енергетики в бізнесі ділився Сергій Пилипів, засновник компанії «Grafix» (м. Харків), голова Комітету навколишнього середовища Ротарі Інтернешнл Дистрикту 2232. Компанія «Grafix» займається фарбуванням обладнання, використовуючи зелені джерела енергії та входить до ТОП 3 експортерів України з фарбувального обладнання. Команда «Grafix» розробила проєкт створення системи генерації 1 млрд. МВТ чистої відновлювальної енергії, зокрема виробництва вітряків для стисненого повітря Green Mill та планує запустити 100 вітряків упродовж 2024–2025 рр. шляхом залучення грантових коштів на 1 млн. доларів. Також Сергій Пилипів запросив студентів до участі в екологічній акції висаджування сотні великих дубів 14 жовтня 2023 р. Молодь Львівської політехніки активно включилася до дискусії з питань відновлювальної енергетики, а найкреативніші студенти отримали заохочувальні призи від фірми «Grafix».

Загалом до заходу долучилося 53 особи – студентів, викладачів, а також представників регіональної влади та бізнесу.

Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей до забезпечення кліматичної, екологічної та енергетичної стійкості України.

Вебінар модерували проф. Ярина Турчин (кафедра ПМВ) і доц. Олена Лукачук (кафедра ПМВ).

Також до проведення заходу долучилися доц. Олександр Марковець, доц. Наталія Вовк (кафедра СКІД), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС), доц. Олег Цебенко, доц. Ольга Івасечко, доц. Ірина Сухорольська (кафедра ПМВ).

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням: https://lpnu.ua/yests

18 жовтня 2023 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом з викладачами Інституту енергетики та систем керування». Івент організовано командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» НУЛП. У своєму виступі проф. Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS) поділилася інформацією щодо особливостей впровадження європейських студій в НУЛП та перспективами розвитку міждисциплінарних освітніх програм. Аналізуючи особливості євроінтеграційного процесу в Україні, закцентувала увагу на доцільності більш ґрунтовного вивчення енергетичної політики ЄС та імплементації європейських стандартів в енергетичний сектор України, посилення енергетичної стійкості нашої держави, у тому числі через розвиток відновлювальної енергетики із дотриманням стандартів у сфері охорони довкілля та запобігання змінам клімату.  Доповідачка підкреслила міждисциплінарність та актуальність ОП «Енергетична безпека», яка успішно реалізується в ІЕСК, а також розкрила особливості ОП «Екологічна та енергетична безпека в міжнародних відносинах», що впроваджується Інститутом міжнародних відносин КНУТШ. На основі результатів опитування, проведеного НЦЦ «Європейські студії для технічних університетів» проф Ярина Турчин відзначила перспективність запровадження міждисциплінарної програми з енергетичної політики та кліматичної стійкості ЄС.  Доц. Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS) проаналізувала основні виклики під час імплементації європейських студій в НУЛП та практичні кейси їхнього розв’язання, головно шляхи активізації студентської молоді до вивчення та розуміння політик ЄС у сфері цифровізації, енергетики, екологічної та кліматичної стійкості. Заступниця завідувача кафедри ТТАЕ, гарант освітньої програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти «Атомна енергетика», к.т.н, доц. Тетяна Римар детально зупинилася на потребі вивчення європейських стандартів та законодавства в атомній енергетичній галузі, розкрила сучасні реалії в атомній енергетиці Європейського Союзу та України, а також гостру потребу у фахівцях з атомної енергетики з відповідними компетентностями, затребуваними на ринку праці. Особливий інтерес викликали програми підготовки спеціалістів з атомної енергетики в університетах Швеції, як-от: програма з атомної енергетики і середовища (KTH Royal Institute of Technology); програма з енергетичної техніки (Uppsala University); програма з ядерної науки та технологій (Uppsala University); програма з енергетичного та екологічного менеджменту (Linköping University); програма зі сталого розвитку (Lund University), а також ОПП «Атомна енергетика» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 143 «Атомна енергетика» в НУЛП. Натомість голова науково-методичної комісії спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»,  к.т.н., доц. Іванна Васильчишин  обрала темою своєї доповіді «Інтеграція європейських студій у навчальні плани спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», яку розпочала з аналізу прогресу реформ у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики в Україні в контексті імплементації європейських стандартів. Також доповідачка деталізувала прогресивний досвід зарубіжних університетів у підготовці фахівців з електротехніки (Electrical Engineering), зокрема, на прикладі Варшавського технічного університету з яким ІЕСК розвиває ефективну освітньо-наукову кооперацію. Модерувала захід доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС) – учасниця команди EUSTS.

Практичну частину заходу із застосуванням інтерактивних методів навчання для студентів Інституту енергетики та систем керування (спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Атомна енергетика») провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Заняття розпочалося із застосуванням методики «brain storm»   та вікторини «Що ти знаєш про ЄС?», де студенти продемонстрували свої знання про Європейський Союз. Під час виконання другої вправи «Прогулянка галерею ЄС» студенти ознайомились із основними політиками та інституціями ЄС, дізнавшись більше цікавих фактів про їхню діяльність. На завершення заняття 11 команд студентів змагались у розумовій вікторині «Смарт-квіз», де відповідали на актуальні питання про ЄС, його політики у сферах енергетики та екології.

Загалом до заходу долучилося  113 осіб – студентів, викладачів ІГСН та ІЕСК. Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку європейських студій в НУЛП.

Також до проведення заходу долучилися доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Ірина Сухорольська (каф.ПМВ), доц. Олена Лукачук (ПМВ).

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням: https://lpnu.ua/yests

27 жовтня 2023 року в змішаному форматі для студентів Львівської політехніки відбулася публічна лекція Андрія Урсти – аналітика енергетичних ринків аналітичного центру DiXi Group на тему: «Енергетичні ринки ЄС:базові принципи функціонування та вплив російської повномасштабної агресії».

Під час свого виступу спікер сфокусувався на розкритті змісту первинного та вторинного права ЄС щодо гарантування енергетичної безпеки ЄС. Особливу увагу Андрій Урста закцентував на Договорі про заснування Європейського співтовариства вугілля та сталі (ЄСВС) від 18 квітня 1951 р.,  Договорі про Європейський Союз від 7 лютого 1992 р., Лісабонському договорі від 13 грудня 2007 р., Директиві 2009/73/ЄС щодо правил регулювання внутрішнього ринку природного газу, Регламенті 715/2009/ЄС щодо умов доступу до мереж транспортування природного газу, Директиві 2019/944/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електроенергії, Регламенті 2019/943/ЄС щодо внутрішнього ринку електроенергетики, принципах ціноутворення, незалежних регуляторах енергетичних ринків, прозорості та запобіганні маніпуляціям (Регламент 1227/2011), захисті вразливих споживачів. Також спікер наголосив на тому, чому Європейському Союзу не вдалося запобігти енергетичній кризі, спричиненій повномасштабним збройним вторгненням росії проти України, яких заходів вжив Брюссель задля пом'якшення її наслідків та превентивних заходах, передбачених на перспективу. Наприкінці лекції вдалося обговорити проблему розгортання “третього” Північного Потоку (проєкт Арктик СПГ 2) - нового терміналу для експорту скрапленого природного газу в Арктиці, допомогу якому надали  приватні інжиніронгові компанії, зокрема, німецька Linde, а також  французька Technip  в умовах активної фази російсько-української війни. Не залишилося поза увагою й питання переорієнтації енергетичної системи України на власні енергетичні ресурси з моменту повномаштабного вторгнення росії проти України.

Анонсована лекція викликала чималу зацікавленість, загалом на захід зареєструвалось 179 учасників, а відвідало понад 100 осіб, з-поміж яких – студенти Національного університету «Львівська політехніка», викладачі, учасники команди проєкту EUSTS.

Захід проведено в рамках проєкту «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність – серія публічних лекцій). Команда проєкту щиро дякує всім учасникам івенту та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.

#ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus

15 листопада 2023 року у Львівській політехніці в межах реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки Еразмус+ напряму Жан Моне відбувся воркшоп «Прокачай свою діджиталізацію». Інтерактивний захід посприяв розвитку практичних цифрових навиків учасників, а також формуванню знань, які допоможуть вдосконалити робочий та особистий досвід в цифровому світі.

Під час воркшопу спікери – Олександр Марковець (завідувач кафедри СКІД) та Руслана Паздерська (аспірант кафедри СКІД) поділилися знаннями та лайфхаками застосування цифрових технологій для: розуміння цифрового середовища:

• ознайомлення учасників з основами цифрового світу та важливістю цифрової грамотності;
• оволодіння ключовими інструментами: навчання практичним аспектам використання різних цифрових інструментів та ресурсів для ефективної роботи та особистого розвитку;
• сприяння цифровому трансформаційному мисленню: розвиток навичок аналізу та прийняття інновацій в цифровому контексті;
• створення стратегії для особистого цифрового розвитку: допомога учасникам розробити план дій для постійного удосконалення своїх цифрових навичок та адаптації до змін у цифровому середовищі, зокрема представлення власного бренду у соціальних мережах.

Також учасники довідалися про основні правила інформаційної безпеки та обговорили небезпеки діджиталізації. Загалом до воркшопу долучилися 30 осіб не лише з Політехніки, а й з Києва, Тернополя, Івано-Франківська та Золочева.

Команда проєкту EUSTS щиро дякує всім учасникам цього заходу – студентам та викладачам і продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України. З докладнішою інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися на його сайті у рамках Порталу Львівської політехніки.

#ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus

29 листопада 2023 року Ольга Івасечко - учасниця проєкту Жан Моне кафедра "Європейські студії для технічних спеціальностей в Національному університеті" Львівська політехніка" (EUSTS) та Жан Моне модуля "Відповідальне глобальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога" (EU_LEAD), кандидатка політичних наук, доцент кафедри політології та міжнародних відносин Національного університету “Львівська політехніка” взяла участь у відкритті проєкту "Європейський Союз, європейська безпека та глобальне урядування" (EU-ES-GG) в Інституті права, психології та інноваційної освіти, координатором якого є д. ю. н., проф. Віталій Ковальчук. Учасники «EU-ES-GG» розкрили особливості, ключові цілі, плановані результати та фокус-групи проєкту. Презентовано анімаційний мультфільм та відео за тематикою модулю.

З вітальним словом виступили: Володимир Ортинський – директор Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, доктор юридичних наук, професор; Світлана Шитікова – Координаторка Національного Еразмусу плюс офісу в Україні; Наталія Гоц – керівниця Центру міжнародної освіти НУ “Львівська політехніка”, докторка технічних наук, професорка Національного університету "Львівська Політехніка"; Михайло Микієвич – завідувач кафедрою європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор; Івона Ніжнік-Добош – завідувачка кафедри адміністративного права факультету права Ягелонського університету, докторка юридичних наук, професорка; Юлія Боброва – директорка Центру дослідження права війни Ужгородського Національного університету, доцентка кафедри міжнародного права Ужгородського Національного університету, докторка юридичних наук; Юрій Гладун – старший експерт з правоохоронної діяльності Консультативної місії Європейського Союзу в Україні; Уляна Парпан – помічник Першого заступника Львівської обласної ради, докторка юридичних наук, професорка кафедри адміністративного права та процесу ІППО Національного університету “Львівська політехніка”; Іван Нагорняк, заступник гендиректора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Івасечко О.Я. від імені учасників проєктів EUSTS та EU_LEAD привітала колег із перемогою, побажала легкого старту та успішної реалізації модулю. Також наголосила на позитивній тенденції щодо зростання кількості проєктів напряму Жан Моне як в Україні, так і в межах Національного університету "Львівська політехніка", що демонструє підтримку України з боку ЄС не лише на політичному рівні , але й у вигляді освітньо-наукових грантів. Також О.Івасечко акцентувала увагу й на діяльності ННЦ "Європейські студії для технічних університетів в Національному університеті " Львівська політехніка" у межах EUSTS та запросила долучитись усіх бажаючих до організування та проведення спільних заходів задля поширення кращих практик викладання європейських студій. Команди проєктів «EUSTS» і «EU_LEAD» висловлюють вдячність колегам за запрошення до такого важливого заходу та зичуть успішної реалізації проєкту.

30 листопада 2023 року відбулася публічна лекція Ігоря Панченка - керівника регіональної цифрової трансформації при Мінцифрі України та Максима Столярчука - начальника управління з питань цифрового розвитку Львівської ОВА на актуальну тему «Цифровий розвиток регіонів України: тренди довоєнного періоду та перспективи післявоєнного відновлення».

Під час свого виступу Ігор Панченко першочергово акцентував увагу на трендах регіональної цифрової трансформації довоєнного періоду, як-от: Paperless та електронні публічні послуги, що включає Е-документообіг в усіх ОДА, РДА та ОМС, підключення ОМС до СЕВ ОВВ, впровадження ІС в ЦНАП, шеринг та валідація електронних документів у застосунку Дія, впровадження в медичних закладах е-лікарняних, підключення органів реєстрації до РТГ ДМС, запровадження комплексної послуги є-Малятко, електронні щоденники в навчальних закладах тощо. Особливу увагу спікер приділив питанню доступу до швидкісного Інтернету як на рівні загальноосвітніх навчальних закладів, центрів надання адміністративних послуг, екстреної медичної допомоги, закладів охорони здоров’я, культури, спортивно-оздоровчих, соціального захисту населення, інклюзивно-ресурсних центрів, пожежно-рятувальних команд та частин, центрів зайнятості, так і територіальних громад, населених пунктів, закладів соціальної інфраструктури та населення. Також Ігор Панченко висвітлив програму розвитку цифрових навичок, з-поміж яких цифрограм, освітні серіали, хаби цифрової освіти. Були представлені напрями й післявоєнного відновлення, а саме: використання технологій та впровадження інновацій, модернізація державної ІТ – інфраструктури, кібербезпека, штучний інтелект, фіксований інтернет та зв'язок, цифрові компетентності, гіперавтоматизація, збільшення частки ІТ в економіці України.

Натомість, Максим Столярчук акцентував увагу на цифровому розвитку Львівщини, як-от: системах електронного документообігу в територіальних громадах, наближенні послуг до мешканців через розвиток мережі ЦНАП, розвитку сфери відкритих даних, а саме розгортання Місцевого порталу відкритих даних та Порталу місцевої статистики Львівщини, інформаційного аудиту ЛОВА і залучення до розвитку сфери відкритих даних в територіальних громад, а також роботі з донорами (Проєкт «Сприяння безпеці громадян України у відповідь на кризу спричинену війною» ПРООН; Проєкт «Посилення стійкості громад в регіонах України» ПРООН; Проєкт TAPAS USAID/UK Aid).

Перспективним напрямком роботи на 2024 рік Максим Столярчук зазначив підтримку військових через впровадження в ЦНАПах області послуги Я-Ветеран та постійне вдосконалення практичних навичок адміністраторів для якісного надання послуг військовим/ветеранам/членам їхніх сімей через організацію семінарів, форумів тощо; картування на офіційному сайті ЛОВА та розробку чат-боту щодо місцевих послуг територіальних громад та можливостей для Ветеранів; стимулювання та підтримку розвитку на Львівщині defense-tech інновацій через колаборацію з Brave -1. Безперечно, що усі аспекти цифрового розвитку як країни, так і регіонів повинні бути співзвучними з напрямками цифрового розвитку ЄС, наголосили експерти.

Під час публічної лекції Ігора Панченка та Максима Столярчука були присутні 90 учасників, з-поміж яких - студенти різних спеціальностей НУЛП, викладачі, а також учасники проєкту EUSTS з кафедр СКІД, ПМВ і ЕКС. Учасників заходу цікавили питання цифровізації медичної галузі, запровадження Дії Бізнес у Варшаві та інші.

Івент проведено у межах проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей в Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне. З докладнішою інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися на його сайті у рамках Порталу Львівської політехніки. #ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus

20 грудня 2023 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне відбувся інтерактивний захід «Поширення кращих практик викладання європейських студій та створення міждисциплінарних програм у закладах вищої освіти України: обмін досвідом з викладачами Волинського національного університету імені Лесі Українки». Івент організовано командою ННЦ «Європейські студії для технічних університетів» НУЛП.

Захід розпочався з вітального слова декана факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки, д.політ.н., проф. Шуляк Антоніни, яка підкреслила важливість розвитку європейських студій у ЗВО України на шляху її кандидатства до ЄС. У своїх виступах проф. Ярина Турчин (керівниця проєкту EUSTS)  і доц. Наталія Вовк (учасниця проєкту EUSTS) поділилися досвідом впровадження європейських студій в НУЛП, перспективами розвитку міждисциплінарних освітніх програм, а також практичними кейсами посилення уваги студентів до вивчення знань про ЄС та європейську інтеграцію України (у тому числі технічних спеціальностей). Завідувачка кафедри міжнародних відносин і регіональних студій Волинського національного університету імені Лесі Українки, голова координаційної ради Інституту Польщі, д. геогр. н, проф. Наталія Коцан ознайомила учасників заходу з основними  напрями діяльності Інституту Польщі у ВНУ ім. Л. Українки, а саме – інформаційно-промоційним, науково-дослідницьким, освітнім, перекладацьким і волонтерським та підкреслила важливість ролі Центру в умовах російсько-української війни. У цьому ж закладі успішно функціонує й Науково-аналітичний Центр «Стала, інклюзивна та смарт Європа»: на шляху партнерства і міждисциплінарної взаємодії», який очолює професорка Жана Моне, очільниця Лабораторії проектів Волинського національного університету імені Лесі Українки, д. е. н., проф. Наталія Павліха. Доповідачка закцентувала увагу на передумовах створення та завданнях навчально-наукової виробничої лабораторії «Лабораторія проектів та ініціатив», особливостях міжнародних грантів університету, зокрема, «Управління проектами ЄС» (Жан Моне модуль) і «Сталий, інклюзивний та розумний розвиток в умовах децентралізації: досвід ЄС» (Жан Моне кафедра), впровадженні сертифікованих курсів за проєктами для зовнішніх слухачів, співробітництві з громадами, а також закликала до синергії проєктів та міжуніверситетської співпраці. Чимало уваги під час заходу було приділено змістовому наповненню освітніх програм, які формують знання студентів про ЄС, зокрема, координатор центру ЄС у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, доцент кафедри міжнародних відносин і регіональних студій Волинського національного університету імені Лесі Українки, к. геогр. н., Наталія Романюк продемонструвала досвід використання інтерактивних методів проведення семінарських занять на прикладі ОК «Актуальні проблеми міжнародних відносин України та ЄС», а також роботи Євроклубів як ефективної форми поширення європейських цінностей серед студентської молоді. Натомість доцент кафедри міжнародних відносин і регіональних студій Волинського національного університету імені Лесі Українки, к. геогр. н., Галина Копачинська розкрила особливості викладання базових питань європейських студій в межах ОК ОПП «Міжнародні відносини» факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки, а також важливість впровадження англомовних освітніх компонентів, що дає змогу поширювати більш актуальні знання з-поміж студентства.

Практичну частину заходу на тему «Європейський Союз у сучасній системі міжнародних відносин» із застосуванням інтерактивних методів навчання для студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки провели тренери з методик викладання, учасники проєкту EUSTS – доц. Ольга Івасечко (кафедра ПМВ), доц. Олег Цебенко (кафедра ПМВ). Заняття розпочалося із промоції проєкту EUSTS, а далі провели навчальну вікторину «Що ти знаєш про ЄС?», де студенти продемонстрували свої знання про Європейський Союз. Натомість під час виконання вправи «Прогулянка галерею ЄС» студенти ознайомились із основними політиками та інституціями ЄС, дізнавшись більше цікавих фактів про їхню діяльність.

Загалом до заходу долучилося  понад 40 осіб – студентів, викладачів Волинського національного університету імені Лесі Українки та Національного університету «Львівська політехніка». Команда проєкту EUSTS висловлює вдячність усім учасникам івенту за цікаві дискусії, професійні доповіді, обмін кращими практиками та вироблення нових ідей для розвитку європейських у ЗВО в Україні.

Також до проведення заходу долучилися доц. Олександр Марковець (кафедра СКІД), доц. Ірина Сухорольська (каф.ПМВ), доц. Олена Лукачук (ПМВ), доц. Лідія Каша (кафедра ЕКС).

З більш детальною інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися за покликанням: https://lpnu.ua/yests

Результатами навчання осіннього семестру 2023/2024 навчального року в рамках реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка»

За результатами навчання осіннього семестру 2023/2024 навчального року в рамках реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» 219 студентів денної форми навчання успішно завершили вивчення трьох вибіркових навчальних дисциплін: «Екологічна та кліматична стійкість ЄС», «Україна-ЄС: цифрова трансформація» та «Енергетика ЄС та нові тренди для України».

Усі практичні заняття проведено у інтерактивній формі із застосуванням різноманітних методів, як-от: імітаційні вправи, мозкова атака, ажурна плита, віткорини, метод «мікрофону», проблемне коло, SCAMPER та ін.

Одним із обов’язкових завдань курсів була презентація студентських проєктів, під час виконання яких студенти здебільшого зосередилися на дослідженні ініціатив ЄС та особливостей їхньої імплементації в Україні. Вибір тематик проєктів опирався на спеціалізацію команд.

Предмет «Екологічна та кліматична стійкість ЄС» успішно освоїли 57 студенти денної форми навчання (3 академічні групи) чотирьох навчально-наукових інститутів Львівської політехніки (ІЕСК, ІКТА, ІГДГ, ІГСН). За результатами вивчення цієї дисципліни студенти здобули розуміння роботи природних екосистем, їх біорізноманіття та взаємозв'язок із змінами клімату; розвинули навички аналізу та оцінки екологічних проблем, що дозволяє їм розуміти природу екологічних викликів у контексті ЄС; розуміння принципів сталого розвитку та їх застосування до політики та практики в Європейському союзі тощо. 

У межах виконання індивідуальних проєктів студенти презентували дослідження щодо зеленого майбутнього України, розвитку систем утилізацій та переробки відходів, імплементації програм підтримки EU4environment, EU4Climate, EUWI+, та Європейського зеленого курсу (European Green Deal).

Розуміння цифрової трансформації українського та європейського суспільства отримали 74 студенти денної форми навчання (4 академічні групи) з Інституту комп'ютерних технологій, автоматики та метрології та Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій у межах курсу «Україна-ЄС: цифрова трансформація». Здобувачі отримали навики аналізу впливу цифрової трансформації на розвиток України та країн Європейського союзу, розуміння можливостей і викликів, які виникають у зв'язку із цифровою трансформацією. 

Особливо актуальними серед студентів були проєкти, присвячені таким темам: «Е-спадщина», «Штучний інтелект. Взаємодія із Україною та Європейським Союзом», «Цифровізація освітніх закладів. Середні школи», «Інтеграція інформаційних ресурсів молодіжних організацій до європейської онлайн-спільноти», «Проблеми цифровізації в Україні» та ін.

57 студентів з 2 академічних груп (ІЕСК, ІХХТ, ІТРЕ та ІГСН) в рамках курсу «Енергетика ЄС та нові тренди для України» отримали знання із досвіду ЄС щодо енергоефективності та енергозаощадливості, зокрема такі: розуміння основних принципів та структури енергетичних систем в Європейському союзі; розуміння принципів та методів енергозбереження та енергоефективності; вміння розробляти та впроваджувати стратегії зменшення споживання енергіїя; здатність розуміти та взаємодіяти з міжнародними організаціями та партнерами в галузі енергетики; аналіз впливу європейських енергетичних тенденцій на Україну.

На кінцевих заняттях студенти репрезентували низку своїх досліджень на такі теми: «Розвиток сектору відновлюваної енергетики: підтримка нових проєктів у сфері виробництва та використання відновлюваної енергії», «Європейська програма зеленого вина (EGVP) та захист і підтримка виробників органічного вина в ЄС», «Розвиток зеленої енергетики для зменшення залежності від викопного палива», Європейська програма передбачення змін клімату (EUCP)», «Екологічний транспорт та розвиток систем громадського транспорту на електричній та гібридній базі» та інші.

Студенти відзначили позитивними відгуками вивчені курси. Здобувачі отримали не лише теоретичні знання про Європейський Союз, а й набули практичних навиків імплементації досвіду для розвитку громад України.

За підсумками успішного вивчення курсів кожен студент отримав сертифікат про закінчення навчання.

Окрім того, студенти були слухачами шість лекцій-дискусій онлайн за участю практиків, експертів, дослідників Європейського Союзу (Ігоря Панченка, керівника регіональної цифрової трансформації при Міністерстві цифрової трансформації України; Максима Столярчука, начальника управління з питань цифрового розвитку Львівської обласної військової адміністрації; Дайнюса Жалімаса, декана юридичного факультету Університету Вітовта Великого, представника Литовської Республіки в Європейській Комісії «За демократію через право»; Андрія Урсти, аналітика енергетичних ринків аналітичного центру DiXi Group та ін.). учасниками європейського паблік-туру, в межах якого відвідали Lviv Open Lab, активними учасниками регіонального бізнес-вебінару «Наближення до стандартів ЄС та можливості для українського бізнесу: досвід Західного регіону», воркшопу «Прокачай свою діджиталізацію», імітаційної гри «Світ громад» та інтерактивних заходів, організованих під час засідань Навчально-наукового центру «Європейські студії для технічних університетів» Львівської політехніки.

Упродовж 1–9 лютого 2024 року відбулася онлайн «Winter Euroschool: european best practices: energy, digital and environmental dimensions» у межах проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки ERASMUS+ напряму Жан Моне з метою популяризації знань про ЄС та євроінтеграційний процес України.

Тематика зимової онлайн єврошколи стосувалася актуальних питань функціонування ЄС та європейської інтеграції України. Під час чотириденного заходу учасники обговорили основи функціонування та правову систему Європейського Союзу, його інституції та цінності, ключові засади енергетичної та екологічної політик, тренди цифрової трансформації, співробітництво та партнерство між Україною та ЄС.

Онлайн-захід зібрав чимало учасників, загалом - 75 учасників. Зокрема, учнів, студентів, аспірантів, викладачів, наукових співробітників, менеджерів різних рівнів. Особливе захоплення викликала широка територіальна репрезентативність учасників. Це не лише Львів та Львівщина (Самбір, Старий Самбір), але й Київ, Дніпро, Вінниця, Харків, Чернігів, Кривий Ріг, Хмельницький, Одеса та інші міста України. Загалом зацікавлення виявили представники 26 закладів вищої освіти, 6 коледжів, а також ліцеїв, гімназій та шкіл.

 Захід розпочався з вітального слова керівниці проєкту EUSTS  проф. Ярини Турчин, а його ключовими спікерами стали: Іван Нагорняк, Петро Байковський, Ольга Мелень-Забрамна, Марія Лопушанська, Оксана Горпинюк,  Петро Сухорольський, Олена Лукачук, Зоряна Зазуляк, Олександр Марковець та Руслана Паздерська, які порушували у спілкуванні зі слухачами актуальні питання як функціонування ЄС, так і особливостей співробітництва України з Організацією. У межах єврошколи було проведено низку лекцій-дискусій, а саме: «ЄС як глобальний актор у сучасному мінливому світі», «Поводження з відходами на рівні ЄС: виклики та кращі практики для України»,  «Правова та інституційна системи ЄС: просто про основне», «Вплив війни на енергетику України. Шляхи подолання енергетичної кризи за підтримки ЄС», «Екосистема інновацій та вікно можливостей від ЄС: як в Україні сформувати сприятливе середовище для ідей, людей та бізнесу?”, «Боротьба з кіберзлочинністю в Україні та ЄС», «Правові основи інформаційної безпеки України в умовах євроінтеграції», «Порядок денний відносин ЄС - Україна»,  «Чому розширення ЄС - це складно? (Особливості майбутніх переговорів про вступ України в ЄС)»,  «Ключові пріоритети молодіжної політики ЄС та виклики для України в умовах повномасштабного збройного вторгнення росії», «Цифри та факти: гендерна рівність в Україні та ЄС». 

Зимова єврошкола супроводжувалася щоденними інтерактивами й від модераторів заходу - Олега Цебенка та Ольги Івасечко. Також своїми знаннями та досвідом про можливості ЄС для молоді, міжнародні обміни, ініціативу ЄС «Посли європейської молоді», роль молоді у творенні європейської політики України, молодіжну політику ЄС, поділились студенти-міжнародники, випускники проектів Еразмус+, практики, амбасадори європейської молоді, як-от: Юлія Вайда, Ірина Тишкевич, Тетяна Бондар, Дарія Панова, Єлизавета Адамська, Поліна Нечайко  та  Богдан Мірінчик.

Важливо, що «Winter Euroschool: european best practices: energy, digital and environmental dimensions» стала майданчиком для комунікації та обміну досвідом учнів, студентів, аспірантів, викладачів, наукових співробітників, менеджерів різних рівнів. Усі учасники зимової школи отримають сертифікати участі обсягом 16 годин.

Команда проєкту «EUSTS» щиро вдячна усім за активну участь та запрошує долучатись до наступних не менш корисних івентів. Детальна інформацієя про проєкт.

#ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus

22 лютого 2024 року відбулася публічна лекція Євгена Магди – політолога, директора Інституту світової політики, к. політ. н., доцента Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського» на тему: «Російсько-українська війна та європейська інтеграція України». Захід проведено у межах проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки ERASMUS+ напряму Жан Моне.

Координаторка проєкту д.політ.н., професорка, директорка Інституту гуманітарних і соціальних наук Ярина Турчин представила доповідача чималій студентській та викладацькій аудиторії, яка нараховувала понад сто учасників.

Євген Магда розпочав лекцію з дискусії довкола ключових питань, як-от: 1). Коли розпочалася війна – 2014 чи 2022? 2). Чому Росія розпочала війну? 3). Чи могли українці уникнути цієї війни? Також спікер виокремив її особливості, наголосивши на тому, що, фактично, це війна за незалежність України. Окрім цього, лектор сфокусувався на перспективах вступу України до НАТО та ЄС, віхах європейської інтеграції, факторі Молдови, яка намагається створити власну success story європейської інтеграції. Особливу увагу Євген Магда приділив аналізу труднощів на шляху інтеграції України до ЄС, з-поміж яких виокремив: продовження російсько-української війни; неготовність європейського істеблішменту до розширення; критичний стан української економіки, адже в наслідок війни Україна стала найбіднішою країною Європи; завищені суспільні очікування від європейської інтеграції; загострення відносин з країнами Вишеградської четвірки. На завершення лекції Євген Магда презентував «формулу прискорення» інтеграції України до ЄС з її невід’ємними компонентами, зокрема: 1) європейська інтеграція має стати національною ідеєю для громадян України; 2) активізація інформаційної кампанії щодо переваг членства у ЄС; 3) визначити проблемні напрямки європейської інтеграції задля їх виправлення; 4) запровадити курс «Основи ЄС» у середній школі; 5) ухвалити дорожні карти євроінтеграції у провідних галузях економіки.

Під час дискусійної частини заходу студентську молодь цікавили питання надання гарантій безпеки Україні, повернення українських біженців із за кордону, вирішення Придністровського конфлікту, реінтеграції окупованих територій та інші.

Висловлюємо вдячність усім, хто долучився до нашого заходу та запрошуємо до наступних не менш цікавих івентів у межах нашого проєкту.

З докладнішою інформацією про проєкт EUSTS можна ознайомитися на його сайті у рамках Порталу Львівської політехніки.

#ErasmusUA #JeanMonnet #Львівськаполітехніка #ErasmusPlus

У Львівській політехніці завершила роботу друга Академія з європейських студій «Децентралізація та розвиток громад: програми ЄС для України»

З метою популяризації знань про Європейський Союз та можливості розвитку громад в Україні команда проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне упродовж березня 2024 року провела другу Академію з європейських студій «Децентралізація та розвиток громад: програми ЄС для України».

Програма Академії складалася з восьми шестигодинних модулів:

• Модуль 1. Децентралізація та розвиток громад в умовах криз (ключовий спікер – д.політ.н., проф., директор Інституту гуманітарних і соціальних наук Турчин Я.Б.);
• Модуль 2. Міжнародні програми підтримки територіальних громад (ключовий спікер – Івасечко О.Я., к.політ.н., доцент кафедри політології та міжнародних відносин)
• Модуль 3. Донорська підтримка українських громад (ключовий спікер – Лукачук О.В., к.і.н., доцент кафедри політології та міжнародних відносин);
• Модуль 4. Зелене повоєнне відновлення: національний, регіональний та локальний виміри (ключовий спікер – Сухорольська І.Ю., к.політ.н., доцент кафедри політології та міжнародних відносин);
• Модуль 5. Трансформація стратегій розвитку територіальних громад з урахуванням викликів повномасштабної війни (ключовий спікер – Цебенко О.О., к. політ. н., доцент, заступник директора Інституту гуманітарних і соціальних наук);
• Модуль 6. Інноватика сталого розвитку та зелене місто: від планів до проєктів (ключовий спікер – Каша Л.В., к.т.н., доцент, заступник директора Інституту енергетики та систем керування);
• Модуль 7. Євроінтеграція: формування цінностей через спільні проєкти (ключовий спікер – Вовк Н.С., к.і.н., доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності);
• Модуль 8. Використання інформаційних технологій для налагодження комунікації громад в умовах децентралізації: досвід ЄС та українські реалії (ключовий спікер – Марковець О.В., к.т.н., доц., завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності).

Під час роботи модулів обговорено важливі питання децентралізації та розвитку громад в Україні та країнах ЄС, зокрема: як децентралізація наближає Україну до ЄС; особливості упровадження цифрових інструментів у громадах; перспективи повоєнного відновлення та розвитку українських міст; ключові грантові можливості для ОТГ України, за допомогою яких вони можуть залучити фінансові ресурси з ЄС та інших джерел з метою розвитку власних громад; фінансування та створення «зелених міст» за прикладом країн ЄС; вивчення особливості формування цінностей громад через спільні проєкти; використання досвіду країн ЄС для організації комунікації керівництва ОТГ з громадянами та ін.

Спікерами Академії були провідні українські та закордонні фахівці, науковці, депутати, представники місцевої влади різного рівня:

• Тереса Астрамовіч-Лейк, д.політ.н., професор Вармінсько-Мазурського університету, голова комісії міжнародного співробітництва Сейміку Вармінсько-Мазурського воєводства;
• Оксана Юринець, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, д.е.н.,професор кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Національного університету «Львівська політехніка», голова ГО «Агенція європейського співробітництва»;
• Данило Сороковий, виконавчий директор Асоціації місцевих рад «Ради Львівщини»;
• Іванов Денис, керівник відділу впровадження DREAM – Державної цифрової екосистеми управління відновленням;
• Михайло Мороз, заступник керівника Відділу з питань регіональної діяльності U-LEAD;
• Марта Супрун, експертка з міжнародної співпраці Cities 4 Cities United 4 Ukraine;
• Данило Петрів, проєктний менеджер Агенції регіонального розвитку Львівської області;
• Ігор Назар, фахівець із питань розвитку громад, ПРООН в Україні;
• Вадим Табакера, заступник директора Департаменту економічної політики – начальник управління регіонального розвитку Львівської обласної військової адміністрації;
• Ольга Білоніжка, голова програм та проєктів у Громадській Спілці «Український Альянс Нуль Відходів»;
• Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля»;
• Юрій Полянський, проектний менеджер комунальної установи Інститут міста, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка, експерт у галузях урбаністики, сталого розвитку та змін клімату;
• Наталія Селюкова, експертка зі стратегічних комунікацій, координаторка проєкту «Центри підтримки та розвитку жінок» в Запорізькій області за підтримки ООН Жінки, досвід роботи у програмах DOBRE, Ucan Ukraine (USAID), ULEAD (GIZ);
• Діана Попфалуші, екоактивістка, проєктна менеджерка ГО «Плато», співведуча подкасту «Пояснизаеко»;
• Мар’яна Івахів, начальниця відділу планування соціально-економічного розвитку та інвестицій Підберізцівської сільської ради, Львівська область;
• Тарас Репицький, депутат Львівської міської ради, голова правління МГО «Інститут Суспільних Ініціатив», засновник ГО «Сихів Медіа», ГО «Ветеран Медіа», голова ОСББ;
• Ольга Завитій, к.е.н., доцент кафедри бізнес-аналітики та інноваційного інжинірингу Західноукраїнського національного університету;
• Володимир Климко, к.т.н., провідний інженер відділу розроблення систем енергетичного менеджменту для електростанцій відновлюваної енергетики компанії Emerson Electric;
• Ольга Романенко, к.е.н., доцент Державний торговельно-економічний університет;
• Ілля Несходовський, к.е.н., громадський діяч, Керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів «АНТС»;
• Валерій Роздобудько, к.е.н, доцент Державний торговельно-економічний університет, директор аудиторської фірми;
• Марія Курило, заступниця начальника управління інформаційної політики, очільниця відділу пресслужби Львівської обласної військової адміністрації;
• Олександр Березко, к.т.н., доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка», президент Європейської ради аспірантів та молодих дослідників Eurodoc, консультант Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України;
• Мирон Пацай, заступник начальника відділу технічного нагляду та комп’ютерного забезпечення ЛОДА;
• та інші.

За результатами успішного тестування видано 130 сертифікатів слухачам Академії, з-поміж яких студенти і викладачі провідних українських закладів вищої освіти (Донецький національний університет імені Василя Стуса, Хмельницький Національний Університет, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Національний університет «Одеська юридична академія»), представники органів місцевої влади та об’єднаних територіальних громад (Львівської міської ради, «Офісу Львівської громади у с. Малехів», Рава-Руської міської ради тощо), а також інших організацій (Мережа підтримки громадських досліджень «Довкола», Львівське бюро євроінтеграції та ін.).

Учасники Академії залишили свої схвальні відгуки про роботу Академії, зокрема такі:

• «Участь у Академії європейських студій дала можливість мені отримати глибокі знання і розуміння процесів децентралізації та розвитку громад в нашій країні. Програма надала мені важливі інсайти щодо того, як Європейський Союз сприяє розвитку нашої країни через різноманітні ініціативи та програми фінансування. Лекції були дуже пізнавальними та корисними. Дякую організаторам за такий цінний досвід!»
• «Участь у програмі Академії європейських студій «Децентралізація та розвиток громад: програми ЄС для України» дало змогу зануритися в практичні питання децентралізації. У комплексних модулях програми було детально розглянуто складні механізми децентралізації, а також, як програми ЄС відіграють важливу роль у сприянні розвитку громад в Україні. Спікери були професійно обізнаними, показали розуміння проблем та можливостей, з якими стикаються українські громади. Обговорення були не лише інформативними, але й надихаючими, демонструючи реальні приклади успішних ініціатив та їх позитивний вплив на місцеві громади. Крім того, фокусування на програмах ЄС, адаптованих для України, забезпечило комплексне розуміння механізмів підтримки, доступних для проектів розвитку громад. Від можливостей фінансування до передового досвіду в управлінні проектами. Зустрічі в рамках програми дали учасникам цінні інструменти для сприяння позитивним змінам у своїх громадах. Учасники програми мали можливість обмінятися ідеями щодо практичних стратегій ефективної реалізації політики децентралізації. Атмосфера співпраці сприяла змістовним дискусіям і створенню контактів між професіоналами з різних професій. Загалом моя участь у програмі Академії європейських студій була корисним досвідом, поглибленим розумінням принципів децентралізації, впливу програм ЄС та відновленим почуттям зобов’язання робити свій посильний внесок у ініціативи розвитку громад в Україні. Велика подяка організаторам Академії європейських студій щодо втілення програми «Децентралізація та розвиток громад: програми ЄС для України». Сподіваюсь, що ваша ініціатива буде розширюватись, а згодом — після нашої перемоги над агресором, зможете охопити всі територіальні громади та поділитися з ними теоретичним та практичним досвідом у сфері децентралізації та розвитку громад».
• «Участь у Академії європейський студій дала можливість ознайомитись з децентралізацією та розвитком громад в умовах криз,. На прикладі Польщі розглянути стратегічне планування розвитку територіальних громад. Дізналась, які можливості відкриваються для територіальних громад у співпраці з U-LEAD. Вдалося перейняти досвід Червоноградської, Дрогобицької громади для втілення нових ідей у нашу територіальну громаду. На конкретних прикладах дізналась про донорську підтримку українських громад Литовською Республікою. Було цікаво слухати про енергетичну децентралізацію громад як шлях до їх енергонезалежності. Особливої уваги заслуговує тема трансформації стратегій розвитку територіальних громад з урахуванням викликів повномасштабної війни. Обов’язково рекомендуватиму даний курс для своїх колег та знайомих, які дотичні до органів місцевого самоврядування».

Команда проєкту дякує всім учасникам Академії за активну участь, а спікерам – за цікаві і змістовні доповіді!

10 квітня 2024 року відбулося засідання Eurolibrary – заходу, передбаченого в межах імплементації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей в Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне, активність: серія Eurolibrary.

Спікеркою Eurolibrary сьогодні була Анастасія Дорошенко – к.т.н., доцентка кафедри автоматизованих систем управління Інституту комп’ютерних наук та технологій, координатора низки проектів Жан Моне в Національному університеті «Львівська політехніка». Доповідачка презентувала надзвичайно цікаву та корисну інформацію, присвячену захисту персональних даних із урахуванням європейського досвіду.

Під час заходу Анастасія Дорошенко сфокусувалась на таких ключових моментах титульної тематики, як-от: історичні аспекти проблеми захисту персональних даних, перші кращі практики нормативно-правового регулювання цього питання, приклади про злиття персональних даних у різних країнах світу та різними компаніями, штрафні санкції щодо усіляких порушень. Також акцентовано увагу на класифікації видів персональних даних. Із загального переліку персональних даних виділено спеціальні, чутливі категорії персональних даних, обробка яких дозволяється лише у чітко визначених випадках. До таких категорій відносено персональні дані про: расове або етнічне походження; політичні, релігійні або світоглядні переконання; членство в політичних партіях та професійних спілках; засудження до кримінального покарання; дані, що стосуються здоров’я, статевого життя, а також біометричні або генетичні дані.
Особливу увагу лекторка приділила проблемі захисту персональних даних у Європейському Союзі. Так, для прикладу, Анастасія Дорошенко звернула увагу   на регламент Європейського Союзу, що спрямований на забезпечення захисту персональних даних громадян Європейського Союзу та врегулювання процесу обробки таких даних компаніями - GDPR (General Data Protection Regulation), який набув чинності 25 травня 2018 року.

Цей регламент встановлює принципи роботи з даними; особливості згоди користувачів на таку обробку; права користувачів щодо їх персональних даних; деталізує порядок збору, обробки та зберігання таких даних для контролюючих організацій та ін. Окремої уваги заслуговує відповідальність за порушення GDPR, адже санкції досить суворі.

Спікерка наголосила й на важливості принципів, яких слід дотримуватись при обробці персональних даних, як-от: законності та справедливості; легітимної мети; адекватності, належності (відповідності) та пропорційності (ненадмірності) персональних даних щодо легітимної мети; точності (достовірності), актуальності персональних даних.

Виступ Анастасії Дорошенко викликав чималу зацікавленість, адже на захід зареєструвалося 142 учасники, а відвідало понад 113, з-поміж яких – студенти різних спеціальностей, викладачі, учасники проєкту EUSTS з кафедр соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, політології та міжнародних відносин і електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем. Присутні активно задавали питання, висловлювали свої позиції та ставлення щодо питань, відображених у дослідженні. Основний фокус питань стосувався захисту персональних даних в Національному університеті «Львівська політехніка», а також тих компаній міжнародного рівня, яких торкнулися штрафні санкції за недотримання принципів захисту персональних даних.

Команда проєкту EUSTS дякує усім учасникам цього івенту і продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом. Запрошуємо долучатись до наших заходів усіх охочих!

Команда проєкту EUSTS провела Green Deal Euro Days у Львівській українській гуманітарній гімназії ім. Олени Степанів

11 та 16 квітня 2024 року стали особливими днями для Львівської української гуманітарної гімназії імені Олени Степанів, адже учасники  проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» зустрілися з учнями та провели у школі Green Deal Euro Day. Цей захід, який вже другий рік поспіль проводиться за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне, став невід'ємною частиною освітнього процесу, спрямованого на популяризацію принципів сталого розвитку та виховання екологічної свідомості молоді.

За два дні у заході взяли участь 186 гімназистів 5-их та 10-их класів, які мали чудову можливість ознайомитися з Європейським Green Deal та його ключовими напрямами. Представники проєкту розповіли про стратегічний план, спрямований на перетворення Європейського Союзу в першочергову зону нульових викидів парникових газів та стійкого економічного розвитку. Ця ініціатива має за мету досягти кліматичної нейтральності до 2050 року та забезпечити стале та інклюзивне зростання, яке б сприяло благополуччю суспільства та захисту навколишнього середовища.

Одним з ключових елементів успішної реалізації Європейського Green Deal є освіта та усвідомлення молодого покоління щодо екологічних проблем та шляхів їх вирішення. Участь гімназистів у заході, на якому вони мали можливість ознайомитися з основними принципами та цілями Європейського Green Deal, є важливим кроком у цьому напрямку.

Варто відзначити, що освічені громадяни здатні краще розуміти та підтримувати заходи, спрямовані на збереження навколишнього середовища,  свідченням чого є активна участь гімназистів у заході та їх сильна зацікавленість.

Окрім теоретичної частини, учасники заходу взяли участь у дискусіях про забруднення довкілля та переваги життя у екостилі. На завершення відбулася цікава ігрова частина, під час якої були визначені найбільш екосвідомі та екообізнані учні, які, як переможці, отримали заохочувальні призи.

Команда проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті “Львівська політехніка”» щиро вдячна керівництву Львівської української гуманітарної гімназії імені Олени Степанів за їхню підтримку в організації заходу. Особлива подяка директорці Василишин Ларисі Миколаївні, заступниці директора Дзюбинській Ларисі Миколаївні та класним керівникам за сприяння в успішному проведенні Green Deal Euro Days.

Цей захід став не лише платформою для навчання, а й важливим кроком у формуванні екологічної свідомості молодого покоління, яке має великий потенціал у створенні зеленого та стійкого майбутнього.