Кафедра організована у Львівській політехніці 1 жовтня 1944 р. під назвою «Кафедра радіотехніки і телемеханіки» з метою підготовки інженерів за спеціальністю «Радіотехніка». Першим завідувачем кафедри призначено доктора технічних наук, професора Харкевича О.О. (згодом з 1964 р. дійсного члена Академії Наук СРСР). У березні 1945 р. кафедру розділено на дві кафедри — «Радіотехніки» та «Автоматики і телемеханіки». Виконуючим обов’язки завідувача кафедри «Радіотехніка» призначено доц. Гітшова Г.В., а з червня 1946 р. до лютого 1976 р. кафедрою завідував Величко Ю.Т., який виріс від старшого викладача до доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри. За цей час кафедра двічі міняла назву: — в 1952 р. у зв’язку з організацією радіотехнічного факультету її перейменовано на кафедру «Теоретична радіотехніка» та одночасно з неї виділилась кафедра «Радіоприймальні пристрої»; — в 1960 р. у зв’язку з організацією нового факультету радіотехніки та автоматики кафедра отримала назву «Теоретична радіотехніка та радіовимірювання», причому частина викладачів перейшла на кафедри «Радіотехнічні пристрої» та «Конструювання і технологія виробництва радіоапаратури». З лютого 1976 р. до лютого 1986 р. кафедрою «Теоретична радіотехніка та радіовимірювання» завідував один із учнів проф. Величка Ю.Т. — доцент, кандидат технічних наук Мандзій Б.А. З лютого 1986 р. до 1996 р. кафедрою завідував к.т.н., доцент Волочій Б.Ю. З 1996 р. по 2004 р. кафедру очолював д.т.н., проф. Мандзій Б.А., з 2004 р. по 2014 р. — д.т.н., проф. Недоступ Л.А. , з 2014 р. по 2016 р. — д.т.н., проф. Бондарєв А.П., з 2016 р. — проф. Кіселичник М.Д.
У жовтні 2001 р. кафедра «Теоретична радіотехніка та радіовимірювання» увійшла до складу новоствореного Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки.
Кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювання приймає участь у підготовці бакалаврів та магістрів за спеціалізацією «Телекомунікаційні системи та мережі» у межах спеціальності 172 «Телекомунікації та радіотехніка».
Підготовлений на кафедрі фахівець має ґрунтовні знання щодо принципів функціонування, технологій та протоколів сучасних цифрових телекомунікаційних систем та мереж, концепції побудови телекомунікаційних систем та мереж наступного покоління й управління ними.
Підготовлений фахівець уміє застосовувати отримані знання з принципів функціонування, технологій, протоколів, методів проектування, створення та технічної експлуатації телекомунікаційних систем та мереж, використовувати отримані знання про архітектуру, принципи побудови та функціонування телекомунікаційних систем та мереж наступних поколінь при їх побудові в майбутньому.
Фахівці з телекомунікаційних систем та мереж затребувані в організаціях, що є операторами телекомунікацій, зокрема Укртелеком, Київстар, Лайф, Водафон, а також в організаціях, що займаються проектуванням радіотехнічного та телекомунікаційного обладнання і розробкою програмного забезпечення, зокрема Сайпрус Системс, Елекс, Софт Серв, Глобал Лоджік тощо.
Кафедра також готує спеціалістів інтернет-речей (internet of Things — IoT). Це новітня технологія, яка виникла на перетині схемотехніки, телекомунікацій та інформатики.
Для якісної підготовки спеціалістів, здатних проектувати «Речі» для Інтернету Речей та використовувати готові рішення, була розроблена відповідна методика У основу методики покладено три аспекти. По-перше, неперервне (з 2 по 5 курс) вивчення і застосування програмування для ІоТ. По-друге, одночасне вивчення макро- і мікро-схемотехніки та особливостей програмування. По-третє, пріоритет предметної області (зовнішньої технічної задачі) над конкретними варіантами апаратної та програмної реалізації. За базову платформу прийнята плата Р5оС 4 Ріоnеег Кіt з ядром Согtех СМ0 розробки фірми Сургеss.
Для втілення цієї методики до навчальних планів додано дві навчальних дисципліни — програмування апаратних засобів та проектування програмно-апаратних систем.
Курс програмування програмно-апаратних засобів орієнтований на вивчення мови С для вбудованих систем, методів отримання та обробки даних. Основна увага присвячена особливостям програмування контролерів, на які не зважають у традиційних курсах інформатики. А саме, використання внутрішнього представлення даних, застосування переривань та табличного керування, вивчення методів програмування для реального часу (затримки, синхронізація) та урахування обмежених ресурсів пам’яті і часу для виконання програм. Окремий розділ курсу присвячений взаємодії програми із різноманітними периферійними аналоговими та цифровими пристроями, вбудованими у кристал РЗоС 4. Це порти в воду /ви ведення, лічильники, таймери із широтноімпульсною модуляцією, пристрої керування індикаторами, операційні підсилювачі, цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі. Практична складова курсу передбачає розробку закінченого проекту, складовими якого є апаратна конфігурація та повний цикл розробки програмного забезпечення.
Курс проектування програмно-апаратних систем розділений на три блоки: Сенсори та актуатори, архітектура Інтернету Речей, протоколи обміну даними. Під час вивчення цього курсу студен¬ти забезпечують взаємодію плат РSоС із різноманітнішими сенсорами, актуаторами та організовують обмін даними між пристроями та персональними комп’ютерами/смартфонами/хмарою. Особлива увага приділена зв’язку між пристроями через радіоканал та використанню ними стандартних техно¬логій телекомунікації (Bluetooth, WiFi, Internet).
Розроблені навчальні курси та їх апробація дають можливість гарантувати підготовку спеціалістів, здатних своєчасно реагувати на перспективні технологічні виклики ІоТ. Отримані результати щодо підготованих за цими курсами спеціалістів показали їх працездатність та відповідність сучасним вимогам незалежно від динаміки можливих технологічних змін платформ ІоТ.
Наші спеціалісти затребувані на фірмах: Сургеss, Global Login, EPAM, Ericsson, Symphony Solutions, Soft Serve, Lohica, Pial Up.
Навчальний процес та наукову роботу сьогодні на кафедрі проводять 5 докторів та 11 кандидатів наук, серед яких 6 професорів та 3 доценти.
Викладачі кафедри приймають активну участь у розробці і поновленню навчально-методичного забезпечення з дисциплін, які закріплені за кафедрою. Так у 2017/2018 навчальному році було видано 6 методичних вказівок до лабораторних робіт з дисциплін «Теорія сигналів» та «Основи схемотехніки».