Мар’ян Лобур, випускник кафедри систем автоматизованого проектування Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій, нині працює на фірмі Google розробником програмного забезпечення.
Під час навчання хлопець був активний у студентському середовищі, багато працював над собою, не раз брав участь і ставав призером Всеукраїнських олімпіад з програмування. Він, як і всі його ровесники, мріяв працювати в одній із престижних фірм, серед яких була і Google. Тож коли після закінчення навчання фірма запросила на інтерв’ю (розшукали його завдяки кількаразовій участі в олімпіадах ACM International Collegiate Programming Contest ), був водночас і дуже здивований, і… приємно вражений. А після позитивної відповіді радості не було меж. Цікавлюся у Мар’яна Михайловича, яким було його перше враження від фірми.
– Враження – дуже позитивне, – каже мій співбесідник. – Коли приїхав до Німеччини, де розташований офіс фірми, спочатку розгубився: чужа країна, чужа мова, а ще – перша робота і… ніякого практичного досвіду праці над реальними проектами. Обсяг роботи теж шокував. Тож спочатку було доволі складно. Та за кілька місяців я втягнувся і зміг працювати на належному рівні з колегами в команді.
– Не сумували за домом, звичною обстановкою?
– Загалом сумувати не було коли та й фірма не залишила мене наодинці з проблемами. Спочатку знайшли тимчасове житло і навіть платили за нього. Потім допомогли знайти постійне житло, дали можливість пройти безкоштовні курси вивчення німецької мови, якої я практично не знав. Проте в Німеччині як на роботі, так і в побуті я міг спілкуватися англійською мовою.
– Хто допомагав освоїтися в Google?
– Спочатку за мною закріпили ментора. Він допомагав зрозуміти всі «ази» роботи, знайомив із системами, з проблемами, які можуть виникати в ході їх проектування. А ще сприяв у налагодженні деяких бюрократичних справ. Оскільки на фірму щораз прибуває багато нових програмістів, то для новачків розробили непоганий путівник «Твої перші кроки в Google». Він підказує, що треба зробити найперше, які процедури пройти, тобто є незамінним путівником на роботі і в повсякденному житті.
– Як склалася доля на фірмі?
– У Мюнхенському офісі я працював над системою Bazel. Після двох років переїхав до Варшавського офісу, де й працюю донині. Спочатку розробляв одну із внутрішніх систем, а останній рік мене долучили до розроблення системи Kubernetes. Працюю в команді, що розробляє модулі для збирання логів і метрик з різних компонентів цієї системи. Kubernetes – це і програми користувачів, і наші внутрішні компоненти, необхідні для оркестрації контейнерів. До прикладу, якщо треба запустити невеличкий сервіс на сотні машин, то ця система дозволяє виконати таке завдання за допомоги одної команди. Kubernetes – це дуже складна система, що потребує знань у багатьох галузях інформаційних технологій. До прикладу, коли працює одночасно тисяча машин, треба бути готовим до того, що, як мінімум, одна чи дві з них постійно не працюватимуть, скажімо, за помилки в апаратному чи програмному забезпеченні або за банального відімкнення світла. Розробляючи систему, такі нюанси потрібно враховувати.
– Як почуваєтеся на побутовому рівні і яка можливість кар’єрного росту?
– Атмосфера тут дуже доброзичлива і творча. Окрім цього, дуже хороша зарплата і соціальний пакет, спортзал, харчування. Ставлення до працівника, незалежно від професійного рівня, чудове: до твоєї думки дослухаються, є змога самовиразитися. Забезпечено і професійний ріст: у кожному офісі є кілька проектів, тож можна обрати той, над яким готовий працювати. Якщо, на твою думку, цей проект не забезпечує достатнього росту, його можна змінити. Знаю людей, які це роблять щороку. Таке тут сприймають позитивно, адже зміна проектів допомагає збагатитися знаннями з багатьох галузей, від різних людей навчитися чогось нового.
– Чи працює ще хтось з українців у Google?
– Наскільки мені відомо, у Варшавському офісі я – наразі єдиний випускник Львівської політехніки, але є кілька інших спеціалістів з України. Крім цього, знаю трьох випускників Львівської політехніки, які працюють в Американському офісі Google.
– Що побажали б нашим студентам, які теж хочуть знайти добре місце праці?
– Щоб потрапити до фірми рівня Google, потрібно багато працювати над собою: не лише виконувати університетські завдання, а й цікавитися новітніми технологіями, брати участь у різних олімпіадах, конкурсах. І обов’язково – мати велике бажання потрапити до міжнародної компанії.