Асистентка кафедри ІСМ Валерія Савчук торік як аспірантка отримала премію Президента України для молодих учених. І таких талантів на кафедрі вдосталь: премії отримують майже щороку.
– Моя кафедра – одна з найбільш лояльних до молодих науковців, – вважає Валерія (на світлині). – Поталанило, що моїм науковим керівником став тодішній завідувач кафедри професор Володимир Пасічник. Під його керівництвом писала бакалаврську та магістерську роботи. Мені завжди подобалася викладацька праця, тому вступила до аспірантури. Володимир Володимирович запропонував мені попрацювати з інформаційними технологіями в галузі туризму, дослідити їх. Оскільки ця тема ще не вивчена ні в Україні, ні у світі, то я з радістю та ентузіазмом взялася за роботу. 16 березня цього року успішно захистила кандидатську дисертацію.
– За що отримали премію Президента України для молодих учених?
– До початку моїх досліджень уже було розроблено програмне забезпечення додатка для туристичної сфери Львова. Я суттєво доповнила його, розробивши мобільний додаток, що дозволяє туристові переглядати цікаві міські туристичні місця. Додала й безпекову компоненту, за що отримала премію Президента України. Над нею працювала спільно з професором Ігорем Виклюком з Буковинського університету. Ця компонента допомагає туристові ще до поїздки довідатися, чи нема в обраній для відпочинку країні небезпечних ситуацій (терактів, піщаних бур, тропічних дощів, над чим працювала я, ураганів і пожеж, які досліджував професор Виклюк). Ми розробили рекомендації, як поводитися, коли вже втрапив у якусь із цих халеп, підібрали систему інформації відповідно до уподобань туриста, розробили методи взаємодії зі системою «підказок». Врахувавши всі недоліки попередніх методів впливу на мережу (відкриті і закриті простори, підземелля, товщина стін, вплив погодних умов, одночасна скупченість відвідувачів під час туристичного сезону тощо), я суттєво вдосконалила методи позиціонування користувача в замках, музеях тощо. Оскільки дослідження й удосконалення туристичних інформаційних технологій – процес нескінченний, то буду й далі працювати в цій галузі. Уже й ідеї є.
Нинішній завідувач кафедри професор Василь Литвин пишається своїми працівниками, адже 50 відсотків колективу – молоді науковці до 40 років, 80 відсотків із них – з науковими ступенями.
– Готуємо наукову зміну за спеціальностями «Комп’ютерні науки» та «Системний аналіз», – розповідає очільник кафедри. – У полі наших досліджень – дискретна оптимізація для розвитку територіальних громад в Україні, онтологічний інжиніринг, аналіз великих даних, опрацювання природно мовних текстів, укладання словників-перекладів жестів української мови для людей із вадами слуху. Аспіранти створили програмний комплекс, який дозволяє озвучувати фільми для незрячих, програмне забезпечення для інклюзивної освіти (допомагає людям із різними нозологіями адаптуватися до суспільного життя), розробляють систему нейронних мереж для розпізнавання безпілотних апаратів. Вони перейняті побудовою бази знань для провадження автоматичного тестування на ІТ-фірмах, дискретною оптимізацією складних задач, системою віртуальних екскурсій університетом. Також створюють різне програмне забезпечення для військових. Бакалаври спеціальності «Системний аналіз» спільно з ІТ-кластером розробили нову освітню програму «Business Analysis & Data Science», яку 12 квітня успішно презентували для школярів на Дні відкритих дверей. Маємо свій кафедральний сайт, окремі додатки до якого розробляють студенти, наприклад, інтернет-радіо. Молоді науковці беруть активну участь у різних конкурсах. Їхні дослідження впровадили у військовій і туристичній галузях, адміністративно-територіальному керуванні, школах та гімназіях, де є інклюзія, та в інших сферах. Дуже добра в нас співпраця зі Шльонською політехнікою (Польща) і Лісабонським університетом (Португалія), а також Академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
– Як вдається зацікавлювати молодь наукою?
– Тут є кілька чинників. Маємо дуже відому і сильну наукову школу, яку очолює Володимир Пасічник. Крім цього, ще 5 професорів успішно керують науковою роботою аспірантів. До студентської науки і держбюджетної тематики долучаємо талановитих студентів ще з другого-третього курсів. Уперше цього року на спеціальність «Системний аналіз» на бюджетну форму навчання набиратимемо дві групи. Близько 20 відсотків студентів, які вступають до магістратури, – бакалаври інших університетів країни. Майже всі магістри-першокурсники мають наукові праці, над якими працювали на бакалавраті, активні у різних дослідженнях. Їхні наукові доробки, зазвичай, впроваджено ще до захисту кандидатських дисертацій. Практично кожен аспірант старших курсів працює на пів або чверть ставки посади асистента. А також у нас є можливість кар’єрного зростання.