На кафедрі хімії і технології неорганічних речовин (ХТНР) Інституту хімії та хімічних технологій (ІХХТ) Національного університету «Львівська політехніка» наприкінці 2024 року одночасно акредитували дві магістерські освітньо-професійні програми (ОПП) — «Хімічні технології неорганічних речовин і водоочищення» й «Технічна електрохімія».
Мета першої з них — підготовка фахівців за такими трьома професійними напрямами: «Хімічні технології неорганічних речовин і водоочищення»; «Неорганічний каталіз»; «Енергоконденсовані речовини і матеріали».
ОПП «Технічна електрохімія» орієнтована на потреби підприємств хімічної, енергетичної, машинобудівної, металургійної та приладобудівної галузей, а також медицини, аграрного сектору й оборонної промисловості. Завдяки співпраці кафедри ХТНР з Фізико-механічним інститутом імені Г.В. Карпенка НАН України студенти, які навчаються за цією ОПП, здобувають сучасні знання в галузі захисту металевих конструкцій від корозії.
Гарант ОПП «Хімічні технології неорганічних речовин і водоочищення» — доктор технічних наук, професор кафедри ХТНР Андрій Слюзар — пояснив:
— Акредитація ОПП засвідчує її відповідність сучасним вимогам і критеріям забезпечення належної якості підготовки студентів. Необхідність акредитації ОПП «Хімічні технології неорганічних речовин і водоочищення» зумовлена тим, що потреба в спеціалістах у напрямах «Хімічні технології неорганічних речовин» і «Неорганічний каталіз» дещо зменшилась, оскільки з об’єктивних причин закрилися або призупинили діяльність багато підприємств з виробництва добрив, кислот, сірки (наприклад, ДГХП «Сірка» у Яворові та Новому Роздолі, ВАТ «КАРПАТНАФТОХІМ» у Калуші). Зате зросла потреба у фахівцях з водопідготовки й кондиціювання вод, що вельми актуально для багатьох галузей промисловості. Свідченням цього є зростання зацікавленості студентів з регіонів України, де є об’єкти атомної та теплової енергетики (Хмельницька й Рівненська АЕС, Бурштинська, Добротвірська та інші ТЕС), на яких дуже важливим питання є підготовка води для парових турбін і контурів охолодження атомних реакторів.
У межах ОПП «Хімічні технології неорганічних речовин і водоочищення» ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну відкрили напрям (вибірковий блок) «Енергоконденсовані речовини і матеріали». Це зумовлено дуже гострою потребою підготовки фахівців у сфері піротехнічних виробів, необхідних для Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України. Під час повномасштабної війни їхня актуальність, зрозуміло, зросла.
Без хіміків відбудова неможлива
— Чи буде попит на випускників, які обрали вашу ОПП?
— Без хіміків-технологів повноцінне функціонування економіки України зараз і в період її відбудови після війни неможливі, — зазначив Андрій Слюзар. — Їх потребують і надалі потребуватимуть не лише підприємства хімічної індустрії, а й аграрний сектор, підприємства енергетичної, харчової та інших галузей промисловості, побуту й комунальної сфери. Щодо енергетики, то хіміки-технологи залучені й до виробництва альтернативних джерел енергії — біогазу та біометану, а це необхідно з погляду диверсифікації джерел енергії.
— Те, що одночасно акредитовані «Хімічні технології неорганічних речовин і водоочищення» та «Технічна електрохімія», — випадковість?
— По суті, ці два напрями хімічної технології тісно переплетені. Насамперед їх об’єднують такі масштабні виробництва, як синтез хлору та каустичної соди, одержання водню для «зеленої» енергетики, виробництво алюмінію та магнію, перероблення вторинної металовмісної сировини тощо.
Також ці напрями поєднують питання протикорозійного захисту. Адже металеве обладнання, трубопроводи та конструкції як у технологіях неорганічних речовин, так і в технологіях електрохімічних виробництв потребують різних методів захисту від корозії. Варто додати, що це надзвичайно актуально й у будівельній, енергетичній та інших галузях. Хіміки-технологи, що навчалися за обома ОПП, можуть також застосовувати здобуті знання для розроблення технологій та апаратурного оформлення процесів очищення природних і стічних вод.
Має бути мозковим центром
Своєю чергою гарант ОПП «Технічна електрохімія» — доктор технічних наук, професор кафедри ХТНР Орест Кунтий — наголосив на тому, що в ОПП «Технічна електрохімія» чимало напрямів, серед яких основними є електрохімічний синтез речовин, електрометалургія — одержання кольорових і шляхетних металів (цинку, марганцю, хімічно чистих міді, нікелю, золота, платини тощо), промислова гальванотехніка (нанесення протикорозійних, декоративних і функціональних покриттів), корозія металів і протикорозійний захист, електрохімічна енергетика (виробництво хімічних джерел струму), електрохімічний каталіз, електрохімічна інженерія наноматеріалів і нанокомпозитів — один з найсучасніших трендів у світовій науці.
— Вважаємо, що наш університет спільно із Західним науковим центром НАН України має бути своєрідним мозковим центром технічної політики регіону. До головних завдань такого центру мало б належати прогнозування коротко- і довгострокових потреб в інженерах-технологах хіміко-технологічного профілю. Тоді не було б труднощів у формуванні студентських груп на магістерському рівні.
На жаль, низький рівень підготовки в школах майбутніх абітурієнтів із предметів природничих наук, передусім хімії та фізики, масовий виїзд випускників шкіл за кордон, непопулярність багатьох інженерних спеціальностей призвели до дуже малих наборів студентів. Така тенденція зумовлює відтік науково-педагогічних працівників, занепад науково-технічної та методичної бази й загалом руйнування науково-педагогічних шкіл університетської підготовки фахівців для базових галузей економіки України та її оборонної сфери.
Якщо не вжити відповідних державницьких заходів, відновлення промисловості після перемоги України у війні може бути ускладнене браком інженерів. Попри те, що є потреба в хіміках-технологах, про що свідчать постійні запити підприємств, зокрема оборонної галузі, сьогодні формування груп на магістерському рівні часто ускладнюється через морально застаріле нормування кількості студентів у групі.
Зважаючи на статус автономності університету та потребу збереження підготовки спеціалістів магістерського рівня, наукових шкіл і кадрового потенціалу, вчена рада ІХХТ запропонувала як тимчасовий захід переглянути чинний у Львівській політехніці критерій чисельності студентів під час формування груп магістрів, тобто пом’якшити вимоги щодо кількості студентів у групах на рівні магістратури.
Такий захід дасть змогу зберегти школи підготовки технічних фахівців вищої кваліфікації в нашому університеті. Він також буде демонстрацією державницького підходу та поваги Львівської політехніки до фаху інженера. Проте така ініціатива ІХХТ не знайшла підтримки на Вченій раді університету.
З боку проректора з економічних питань аргументом проти формування малих груп була неекономічність такого підходу. За такою логікою, наприклад, бібліотеки теж економічно збиткові, як і державні ЗВО загалом.
Завідувач кафедри ХТНР, доктор технічних наук, професор Зеновій Знак підсумував:
— Незважаючи на труднощі з набором студентів на хіміко-технологічні спеціальності й формуванням повноцінних (не менш як 10 студентів) груп, обидві ОПП — у постійному вдосконаленні й розвитку. Зокрема, цього року ми запустили на кафедрі ХТНР процес удосконалення методики (диджиталізацію) викладання освітніх компонентів (дисциплін) на обох ОПП, присвячених підготовці води й очищенню водних стоків, виконуючи міжнародний освітній проєкт програми Erasmus+ КА2 — розвиток потенціалу під назвою «Посилення цифрових навичок у вищій освіті у водному секторі» (грант 101178708 — DigiSkills — Erasmus-EDU-2024-СВНЕ, 2025–2027 роки).
Виконання науково-дослідного проєкту 2020.02/0309 за грантової підтримки НФДУ у 2020–2023 роках на тему «Дизайн поліфункціональних наноструктурованих моно- та біметалів з електрокаталітичними та антимікробними властивостями» дало змогу купити нове сучасне обладнання, яке вже використовується, зокрема для виконання науково-дослідних робіт студентами-магістрантами обох ОПП.
А нещодавно Львівська обласна військова адміністрація запропонувала з ініціативи ГО «Громадський комітет для вшанування пам’яті українських героїв» нашому університету розглянути впровадження в ньому ОП «Хімічна технологія енергонасичених матеріалів». Тобто, зважаючи на потребу релокації підприємств такого профілю зі східних регіонів України й актуальність підготовки відповідних спеціалістів, Львівська політехніка вже зараз може забезпечити таку підготовку. Адже освітні компоненти вибіркового блоку-лінії 3 «Енергоконденсовані речовини і матеріали» ОПП «Хімічні технології неорганічних речовин і водоочищення», а також окремі освітні компоненти ОПП «Технічна електрохімія» можуть стати основою для цієї нової ОПП.
