28 березня 2025 року в межах виконання проєкту «Глобальне відповідальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога» (EU_LEAD) за підтримки програми Erasmus+ напряму Жан Моне відбулася публічна онлайн-лекція Вадима Желтовського – доктора політичних наук Варшавського університету, голови Варшавського відділення Польського товариства європейських студій, експерта групи радників голови Комітету Європейського Союзу Сейму Республіки Польща на тему «Європарламент як трендсеттер змін закордонної політики Європейського Союзу».
Варто відзначити, що тематика, яку порушив Вадим Желтовський, зумовила чималий інтерес не тільки у студентів, але й у представників влади (Рівненська міська рада), а також і колег з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Загалом до заходу долучилося 55 учасників.
Під час лекції акцентовано увагу на ролі Європейського парламенту (ЄП) у перегляді східної політики ЄС у світлі повномасштабної російської агресії проти України. Особливу увагу Вадим Желтовський приділив трансформації підходу ЄП до питання формування східної політики після виборів 2019 року та після російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. З метою визначення трансформаційного потенціалу ЄП в інституційній системі Європейського Союзу (ЄС) щодо східного виміру його політики сусідства спікер проаналізував окремі резолюції та рекомендації, а також ключові політичні звернення лідерів держав-членів ЄС. Окрім цього, лектор сфокусувався й на головних політичних зверненнях лідерів ЄП, Європейської Ради та Європейської Комісії. Як окремий кейс було взято до уваги головування Польщі в Раді ЄС (з 1 січня 2025 року), пріоритети Варшави (оборона і безпека, захист людей і кордонів, протидія іноземному втручанню та дезінформації, забезпечення безпеки та свободи бізнесу, енергетичний перехід, конкурентоспроможне та стійке сільське господарство, безпека здоров’я) та їхнє значення для євроінтеграційного треку України.
Наголошено на контексті зовнішньополітичної структурної конкуренції між ЄС та росією з особливим акцентом на ролі згаданих інституцій у процесі вироблення зовнішньої політики, а також на характері підтримки ЄС процесів демократизації в регіоні Східного партнерства (СхП) до 24 лютого 2022 року.
Лектор висловив гіпотезу про те, що політика розширення ЄС залежить від типу політичного керівництва інституцій Європейського Союзу та урядів держав-членів у контексті структурної зовнішньої політики ЄС. Констатовано той факт, що політика розширення ЄС перед повномасштабним вторгненням росії в Україну характеризувалась домінуванням трансакційного підходу у відносинах ЄС – росія та відсутністю політичної волі.
На завершення лекції спікер зробив спробу оцінити кроки, здійснені Європарламентом з метою реформування східної політики ЄС та посилення підтримки процесів європеїзації в державах-партнерах, спрямованих на демократичну трансформацію регіону. Перспективи трансформації політики розширення ЄС Вадим Желтовський показав на прикладі дискурсу парламенту ЄС та окреслив такі основні наративи трансформаційного лідерства ЄС:
- ЄС як самостійний актор геополітичних відносин;
- ЄС як трансформаційна сила на міжнародній арені;
- ЄС як промоутер європейських цінностей серед держав-членів і кандидатів;
- «Особлива відповідальність» ЄС перед Україною у світлі військової агресії росії.
У ході лекції Вадим Желтовський часто наводив різні приклади й зі свого стажування у Європарламенті, анонсував актуальні можливості проходження стажування також для викладачів і студентів у ЄП.
Студентська молодь та всі присутні мали змогу ставити запитання закордонному лектору, з-поміж яких – позиція угорських європарламентарів щодо вступу України в ЄС, фінансова підтримка нашої держави, майбутнє ініціативи ЄС Східне партнерство та можливі траєкторії розвитку ініціативи Брюсселі тощо.
Команда проєкту EU_LEAD щиро вдячна Вадиму Желтовському за чудовий виступ, а також усім учасникам лекції, та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.
З докладнішою інформацією про EU_LEAD можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.
