На початку 2023 року у Львівській політехніці провели опитування науково-педагогічних працівників щодо визначення їхньої лояльності до університету як місця праці. Також була можливість оцінити роботу загальноуніверситетських підрозділів.
– Загалом в опитуванні взяли участь 499 науково-педагогічних працівників, що становить 23,2 % від загальної чисельності штатних НПП. Цей показник свідчить і про репрезентативність вибірки, і про готовність викладачів бути залученими до процесів змін, які відбуваються в університеті, впливати на ці зміни. Водночас небажання деяких працівників брати участь в опитуванні, відкрито відповідати на запитання анкети може свідчити про наявність демотивувальних чинників у роботі, а також про страх появи конфлікту інтересів з тими структурними підрозділами, роботу яких оцінювали під час опитування, – пояснила завідувачка відділу навчання та розвитку персоналу Львівської політехніки Надія Любомудрова.
Для визначення лояльності викладачів до Львівської політехніки як організації-роботодавця використали метод eNPS (Employee Net Promoter Score), який відображає ймовірність того, що працівники порекомендують університет як місце праці. За підсумками опитування визначили, що ця величина становить 67 %. Згідно з прийнятою шкалою індексу лояльності, таке значення свідчить про дуже високу лояльність політехніків.
Якщо проаналізувати, за які саме переваги рекомендують Львівську політехніку, то першочергово:
- за можливості професійного розвитку – понад 67 % опитаних;
- за сприятливе середовище для роботи та спілкування – 61,4 %;
- за забезпечення стабільності – 56,9 %.
Відповідаючи на це запитання, викладачі мали змогу обирати кілька варіантів, а також дати свій коментар. Серед індивідуальних коментарів стосовно переваг університету назвали:
- задоволення від роботи зі студентами;
- гнучкий графік роботи;
- традиції та репутація університету;
- стабільність виплати заробітної плати.
Аналіз коментарів допоміг виявити причини, через які викладачі не рекомендували б Львівську політехніку як місце праці, а саме:
- неконкурентна заробітна плата;
- забагато бюрократичних процедур.
– Опитування передбачало оцінювання роботи загальноуніверситетських підрозділів за шкалою від «відмінно» до «незадовільно». До переліку обрали ті відділи, з якими викладачі комунікують за майже всіма напрямами роботи кафедр. Проаналізувавши результати опитування, можна зробити висновок про різний рівень безпосередньої взаємодії НПП із працівниками підрозділів упродовж року. Частково така комунікація відбувається онлайн через використання інформаційних систем університету, надсилання інформації, різних документів корпоративною е-поштою тощо, – додала Надія Петрівна.
За даними опитування, найбільше впродовж року НПП безпосередньо комунікували з працівниками відділу кадрів – 94,5 % учасників та з працівниками відділу кадрового забезпечення (документальний супровід прийняття на роботу) – 90,4 %. Послуги саме цих підрозділів найзатребуваніші серед науково-педагогічних працівників.
Загалом більшість НПП позитивно оцінюють роботу сервісних підрозділів університету, всі відділи дістали оцінки «відмінно», «добре», «задовільно». Набагато менше оцінок «незадовільно», і, судячи з коментарів, це випадки з персоніфікованою комунікацією, небажання докласти зусиль для вирішення конкретної ситуації.
Та є серед підрозділів два, роботу яких оцінено без жодної оцінки «незадовільно». Це – Науково-технічна бібліотека (верифікування публікацій) і Група комерціалізації наукових досліджень та захисту об’єктів права інтелектуальної власності НДЧ. Проте варто враховувати різний рівень затребуваності конкретних послуг цих відділів і реальну взаємодію з працівниками, яка в НТБ була майже в 3,5 раза більша – 448 осіб, а в ГКНДЗОПІВ – 138 осіб (72,1 % опитаних не взаємодіяли з цим підрозділом). Можна зауважити, що цифровізація бізнес-процесів в університеті, налагодження ефективної онлайн-комунікації подекуди дуже сприяють злагодженій роботі працівників загальноуніверситетських підрозділів і НПП. У результаті найбільшу кількість оцінок «відмінно» дістала НТБ.
Досить різною (нерівномірною) була активність викладачів за ННІ. Цей показник відповідає рівню залученості викладачів у кожному ННІ. Зокрема, найвищий рівень залученості спостерігаємо в ІНЕМ (41 % викладачів інституту взяли участь в опитуванні), ІХХТ (40,2 %), ІППО (38,3 %).
Активність викладачів за критерієм віку: найактивніша вікова категорія – 35–45 років, ті, хто виявляє більшу мотивацію бути залученими і впливати на процеси, які відбуваються в університеті. Можна зробити висновок, що саме ця категорія орієнтована на триваліші трудові відносини, тому готові активно долучатися і впливати на зміни в університеті. Працівники віком понад 65 років виявили низьку активність (лише 39 осіб – 7,9 %), їхня мотивація до вдосконалення роботи загальноуніверситетських підрозділів найнижча, хоча ця категорія серед працівників є досить численною.
Більш ніж 66 % тих, хто брав участь в опитуванні, – працівники зі стажем роботи у Львівській політехніці понад 10 років. Можна вважати, що більшість працівників таки ідентифікує себе з університетом, приймаючи корпоративні цінності.
У процесі опитування викладачі мали можливість прокоментувати свою оцінку та висловити пропозиції щодо поліпшення роботи конкретного відділу. Зауваження, пропозиції та коментарі викладачів надіслані профільним проректорам для аналізування й ухвалення управлінських рішень.