На цьому наголошує старший викладач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Роман Кузьмин. Наукова група кафедри ІМКС (Роман Кузьмин, Ростислав Мельник, Андрій Цебенко, Юлія Курдина і завідувачка кафедри Поліна Вербицька) з таким підходом вивчає історію університету, відкриваючи її нові сторінки. Одна з царин дослідження – минуле університетської науки. До 75-річчя науково-дослідної частини Роман Кузьмин і його колега Ростислав Мельник готують монографію. Що у ній буде висвітлено? Фактично всю історію науково-дослідної частини, початок якої – науковий сектор, створений у Політехніці 11 грудня 1944 року. Це був перший окремий підрозділ, що почав координувати науковий розвиток тодішнього Політехнічного інституту. А 30 грудня 1978 року науковий сектор реорганізували в науково-дослідну частину, що відтоді вже мала інші завдання, цілком іншу структуру, розширені повноваження, мережу лабораторій і ввійшла в підпорядкування проректора з наукової роботи.
– Книжка – на етапі завершення і наповнення фактажем з архівних матеріалів. Її видання заплановане на перший квартал 2020 року, – розповідає один з її авторів, старший викладач кафедри ІМКС Роман Кузьмин.
Співрозмовник зауважує, що основна робота при укладанні цього видання зводилася до праці в архівах. Відтак на урочистому святкуванні ювілею науково-дослідної частини, що відбудеться 11 грудня, наукова група кафедри, яка вивчає історію Львівської політехніки, планує записати інтерв’ю з відомими науковцями університету.
– Погодьтеся, через кілька років ці спогади будуть унікальними. Скажімо, сьогодні ми не маємо змоги почути ні Стефана Банаха, ні інших видатних науковців, адже коли вони жили, такої можливості не було, тому вони залишили нам лише мемуари. Ми ж тепер використаємо сучасну техніку і запишемо голоси й таким чином укладемо авдіоархів, – пояснює пан Кузьмин.
Певні напрацювання з історії Політехніки вдалося здійснити до 200-річчя університету (скажімо, видати монографію Романа Кузьмина і Юлії Курдини «Doctores Honoris Causa Львівської політехніки»). Історики вивчають документи, що охоплюють усі періоди розвитку університету (австрійський: 1817–1918, польський: 1919–1939, радянський: 1939–41 і 1944–1991), а також беруть участь у заснуванні експозиції музею історії Львівської політехніки, який розшириться не лише просторово і переміститься до колишньої машинної лабораторії, а й стане інтерактивним. Там провадитимуть конференції, наукові заходи.
