Хроніки Політехніки: на порозі ювілею 100-річчя назви «Львівська політехніка»

Кафедра ІМКС Львівської політехніки
фото Політехніки з архіву

Кафедра історії, музеєзнавства та культурної спадщини започатковує нову рубрику «Хроніки Політехніки», де не лише пригадуватиме про відомі та важливі факти з історії університету, а й розкриватиме маловідомі чи призабуті сторінки історії вишу.

На порозі ювілею 100-річчя назви «Львівська політехніка»

Червень – особливий місяць для одного із найстаріших технічних вузів Європи – Львівської політехніки. Саме у червні відбулися кілька особливо важливих подій для Національного університету «Львівська політехніка».

19 червня 1894 р. Галицький сейм прийняв «Принципи організації» Цісарсько-королівської вищої технічної школи у Львові, на підставі якого у 1897 р. Міністерство віросповідань та освіти Австро-Угорщини надало вишу перший організаційний статут. Цей статут окреслив правову базу університету і нормалізував його організаційну структуру, що із незначними змінами використовувалася до 1921 року. Статут, зокрема підтвердив структуру університету, що складалася з чотирьох факультетів: сухопутно-водної інженерії, будівництва, технічної хімії та машинобудування.

Власне у червні 1915 р. після повернення австрійських військ до Львова, попри війну і перетворення будівлі Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові на військовий госпіталь, у вузі відновили навчання.

28 червня 1921 р. затверджено новий статут вишу прийнятий загальними зборами професорів. Він, зокрема ввів нову назву університету – Львівська політехніка. На його підставі у Львівській політехніці функціонували факультети:

  • I факультет інженерії із відділами: дорожнім, водним та вимірювальним (навчання тривало 4,5 роки);
  • II факультет архітектури із відділами: художнім та конструкційним (навчання тривало 4 роки);
  • ІІІ факультет механіки із відділами: машинобудування, електротехнічним, гірничим та нафтовим (навчання тривало 4 роки);
  • ІV факультет хімічний із відділами: лабораторних хіміків та заводських хіміків (навчання тривало 4 роки);
  • V факультет сільського та лісового господарства із відділами: сільськогосподарським та лісового господарства (навчання тривало 4 роки);
  • VI загальний факультет із трьома групами (дослідження тривали 4 роки).

Врешті, у червні 1993 року Львівський політехнічний інститут отримав найвищий – четвертий – рівень акредитації, статус університету і назву Державний університет «Львівська політехніка».

За матеріалами досліджень історії Національного університету «Львівська політехніка» підготував Андрій Павлишин