Лабораторії Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола фактично постійно задіяні на повну ― науковці Львівської політехніки працюють над новими розробками, зокрема й над тими, що стосуються питань екології. Завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування ІСТР Мирослав Мальований у межах інформаційного проєкту #Політехніка_екологічна розповів про те, які напрями діяльності сьогодні пріоритетні.
― Тему екології наймасштабніше в нас розвивають дві кафедри ― екології та збалансованого природокористування й екологічної безпеки та природоохоронної діяльності. Ми готуємо студентів за спеціальністю «екологія» (101) і «захист навколишнього середовища» (186). Також провадимо наукову роботу. Наприклад, кафедра екології та збалансованого природокористування бере участь у трьох екологічних грантах за програмою Erasmus+ KA2. За одним із них створюємо для магістрів освітній кліматичний блок, у межах якого вони вивчають усі проблеми адаптації до змін клімату та шляхи їх подолання. А в межах другого ― працюємо над імплементацією проблем адаптації до змін клімату для різних спеціальностей на всіх рівнях навчання. Вважаю, що не тільки для магістрів спеціальності «екологія» та «охорона довколишнього середовища», а й для інших спеціальностей варто вводити окремі предмети з цього блоку відповідно до їхнього напряму навчання, ― каже Мирослав Мальований.
Також науковці ІСТР виграли грант Національного фонду досліджень України, за яким працюють над рекультивацією порушених земель і утилізацією відходів. Окремо мають договір про розроблення технології для очищення фільтратів сміттєзвалищ, яку нещодавно представляли. Це досить широкий спектр досліджень у галузі екології й вагомий внесок у розвиток екологічної політики Львівської політехніки.
«Екологічна освіта має стосуватися всіх»
На думку вченого, у Політехніці є всі передумови, щоб провести сертифікацію університету в системі ISO 14000, яка пов’язана з екологічним менеджментом.
― Україна, на жаль, дещо відстає від світових трендів і вимог. У всьому світі в університетах є навчальний курс, який стосується освіти задля сталого розвитку. У нас теж свого часу був курс «екологія», орієнтований на різні спеціальності, а тепер він ― на вибір. Мушу сказати, що цей курс популярний фактично в усіх інститутах. Ще один важливий предмет ― адаптація до змін клімату. В необхідності цих знань немає жодного сумніву, тому ми беремо участь у грантах Erasmus+ КА2, які передбачають розвиток потенціалу вищої освіти, ― додав Мирослав Степанович.
На сьогодні варті особливої уваги навчальні проєкти CLIMAN та ClimEd. Розповімо про них докладніше.
Проєкт CLIMAN передбачає запровадження багаторівневої освіти та професійне навчання з питань кліматичних послуг, адаптації до змін клімату і їх пом’якшення в локальному, національному й регіональному масштабах. Його координує Нідерландська бізнес-академія, а співкоординатором в Україні є університет «КРОК». Мета проєкту CLIMAN ― допомогти університетам Грузії, Республіки Білорусь і України стати центрами розвитку досліджень кліматичного менеджменту для пришвидшення інтеграції у світовий кліматичний ринок і реалізації світових вимог із кліматорегулювання через впровадження найкращих європейських практик у сфері запобігання зміні клімату, адаптації та мінімізації наслідків.
― Цей проєкт націлений на оновлення магістерських програм завдяки розробленню міждисциплінарного навчального модуля «Кліматичний менеджмент». Заплановано, що при університетах-партнерах створять консультаційні центри кліматичного менеджменту, а викладачі повинні забезпечити їх сталий розвиток. Окрім того, розробити рекомендації для промислового, транспортного, енергетичного, туристичного секторів і місцевих органів влади у сфері запобігання зміні клімату, адаптації та пом’якшення наслідків. Це сприятиме розвитку і зміцненню інституційного потенціалу університетів. Важливо створити синергію освітніх, наукових, управлінських та промислових компонентів для управління кліматом і запобіганню зміні клімату, ― пояснив Мирослав Мальований.
Проєкт ClimEd передбачає розроблення компетентнісно-орієнтованих концепцій професійної освіти в галузі кліматичного обслуговування та додаткової освіти для фахівців залежних від клімату галузей економіки.
― Це насамперед напрацювання навчальних і навчально-методичних матеріалів, підготовка дистанційних і змішаних курсів, щоб сформувати методичне забезпечення для безперервної й комплексної професійної підготовки фахівців у галузі кліматичного обслуговування. А також розроблення масових відкритих онлайн-курсів у галузі змін клімату та адаптації до них для широких мас населення з урахуванням концепції освіти впродовж усього життя.
«Працюємо над очищенням і рекультивацією забруднених ґрунтів»
Також науковці ІСТР мають чимало цікавих розробок, які стосуються очищення ґрунтів та води. Нещодавно представили напрацювання, спрямовані на очищення фільтратів і рекультивацію порушених земель. Застосувавши їх, вдасться частково використовувати відходи, щоб, змішуючи їх з іншими компонентами, створити родючий шар.
― Проблема очищення фільтратів актуальна для всього світу й України зокрема. Львівська політехніка отримала грантові кошти від Міністерства освіти і науки, щоб розробити доступну комплексну технологію очищення цих фільтратів. Ця технологія має дві стадії: аеробне біологічне очищення, яке розробляла Львівська політехніка, та реагентне очищення, над яким працювали науковці ЛНУ ім. І. Франка. Ми об’єднали наші напрацювання в комплексну технологію. Тепер досліджуємо перебіг обох стадій. Кожен із фільтратів вирізняється особливостями, тому треба встановлювати оптимальні моделі очищення, ― наголошує Мирослав Степанович.
На старті проєкту науковці змайстрували спеціальну установку для компостування і вивчення взаємодії різних компонентів субстрату. Вона легка в обслуговуванні й потребує малих експлуатаційних затрат. А також створили термостатовану кімнату, щоб досліджувати, як рослини реагують на різні типи субстрату. Там забезпечили спеціальне обігрівання, рівень вологості, освітлення. Створили дослідно-промислову установку дослідження кінетики очищення фільтратів. Нині її випробовують у роботі на Грибовецькому сміттєзвалищі. Вона працюватиме там певний час, щоб можна було переконатися в її ефективності й за потреби ще вдосконалити. Такий метод широко використовують, зокрема, в Норвегії, Швеції, Великій Британії.
― Тисячі гектарів в Україні заповнені сміттєзвалищами, покинутими залізорудними та сірчаними кар’єрами, муловими полями біля каналізаційних очисних споруд… Це серйозна загроза для довкілля. І найгірше те, що їх стає більше. Тому наш проєкт «Розробка комплексної технології отримання та використання субстратів на основі органовмісних відходів і природних сорбентів для потреб біологічної рекультивації та ремедіації техногенно порушених земель», який виконуємо за грантове фінансування, має величезне значення, ― каже вчений. ― На основі осадів стічних вод утворюється субстрат, який допоможе провести біологічну рекультивацію земель. Завдяки цьому ми позбудемося двох проблем ― зменшимо кількість мулових полів і відновимо технологічно порушені землі. До субстрату додаватимемо сорбенти, які абсорбуватимуть шкідливі домішки: важкі метали, токсичні сполуки. В такий спосіб відбудеться не тільки рекультивація, а й ремедіація (очищення) забруднених земель. Це допоможе не лише озеленити порушені землі, а й очистити їх.
До розв’язання цієї проблеми ми йшли кілька років. Зокрема, досліджували способи утилізації осадів стічних вод, вивчали стан покинутих сірчаних кар’єрів на Яворівщині та в Новому Роздолі. Щоб вони відновилися самостійно, потрібні десятки або й сотні років.
― Надалі плануємо організувати низку конференцій і семінарів, щоб якнайдетальніше розповісти про результати роботи, показати фотографії, підрахунки тощо. Переконаний, що наші напрацювання будуть корисні для всієї України, – резюмує співрозмовник.
