Доцентка кафедри туризму ІСТР Мар’яна Сеньків провела вебінар про Вікімандри та їх використання в освіті

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки
Скріншот з онлайн-заходу

23 січня Мар’яна Сеньків, доцентка кафедри туризму Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола Львівської політехніки, провела тренінг на тему «Як використовувати Вікімандри». Вебінар могли відвідати всі охочі. На ньому обговорювали Вікімандри та їх функції, редагування статей на ресурсі й поради з використання його в освіті. Спікерка заходу також розповіла про своє знайомство з вікіпроєктами та впровадження їх у навчальний процес.

Вікімандри – це один з вікіпроєктів, сестринський до Вікіпедії. Його метою є збір у єдину систему практичних відомостей про туристичні місця і теми в усьому світі. Інформацію надають здебільшого якраз мандрівники, що відвідали певне місце. Путівник доступний 25 мовами, українською – з 2012 року. Інтернет-портал створений на програмному рушію MediaWiki, а підтримує його фонд «Вікімедіа» – власник низки вікіпроєктів, зокрема Вікіпедії.

Пані Мар’яна працює з вікіпроєктами з 2017 року, коли вперше завантажила у Вікісховище світлину українських Карпат, а згодом написала там статтю – про музей у рідній сільській школі. На цей час вона вже має понад 1600 редагувань. Як виявилося, вікіпроєкти можна ефективно використовувати в освіті як у ЗВО, так і в школах.

– Я зрозуміла, що інструменти Вікіпедії та інших вікіпроєктів, зокрема Вікімандрів, будуть цікаві також моїм студентам, і не просто цікаві, а й корисні для навчання. Я дізналася про освітню програму Вікіпедії у 2021 році, під час однієї з конференцій для вікіспільноти в Києві, і з того часу впроваджую її у Львівській політехніці. Вікімандри є частиною цієї програми. Спочатку організовувала вікітренінги лише для студентів, а минулого року з’явилося натхнення провести літню вікішколу для старшокласників. З допомогою колег із кафедри туризму та ГО «Вікімедіа Україна» вдалося втілити цей задум. Це була перша вікішкола для старшокласників в Україні, – каже Мар’яна Сеньків.

Пані Мар’яна радить запропонувати учням знайти на Вікімандрах статтю про рідне чи бажане для відвідування місто, виправити її, якщо потрібно, започаткувати таку, якщо її немає, скласти списки закладів із короткою інформацією про них. А студенти можуть ознайомлюватися та редагувати сторінки про туристичні маршрути, розмовники. Це також ефективний інструмент для тренування граматики, орфографії, написання текстів із чітким стилем та шаблоном, причому не обов’язково лише українською. Внесок учнів легко можна оцінити через платформу Prоgrams & Events Dashboard.

– Звісно, Вікімандри як туристичний путівник дуже добре підходять для навчання студентів туристичних спеціальностей. До проведення вікітренінгу зазвичай залучаю досвідчених вікіпедистів. Якщо вдається організувати живий тренінг, то його проводять місцеві представники вікіспільноти, наприклад Сергій Липко, Павло Сохан. А якщо захід онлайн, то його можуть проводити відомі вікіпедисти з інших регіонів України. Зокрема, у 2022 році це був Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Сама теж проводжу вікітренінги – для цього нещодавно пройшла спеціальний курс для тренерів вікізаходів. Після вікітренінгу студенти під нашим спільним керівництвом створюють нові й доповнюють наявні статті у Вікіпедії або Вікімандрах. Оцінити внески студентів також запрошую когось із досвідчених вікіпедистів. Наприклад, цього року був Віктор Семенюк, відомий у вікіспільноті як Visem, – розповідає пані Сеньків.

Серед мінусів для викладачів вона відзначає те, що статті авторства студентів часто не витримані у стилі Вікімандрів, їх перевірка та відстеження потребують багато позааудиторного часу.

– Завдання, які передбачають поліпшення або доповнення статей у Вікімандрах, сприяють розвитку медіаграмотності та критичного мислення у студентів. Вікімандри охоплюють статті різних типів: туристичні дестинації, маршрути, розмовники, статті на загальні туристичні теми. Це дає змогу бути креативними у виборі завдань, які можуть бути хорошим доповненням до практичних, лабораторних чи контрольних робіт. Робота з програмним рушієм MediaWiki дуже корисна, адже ця технологія є поширеною і її часто використовують різноманітні вебсайти. Ми стараємося привернути увагу студентів до принципів авторського права, а також до того, шо важливо користуватися різними джерелами під час написання тексту. Не можна просто скопіювати чийсь текст і додати до своєї статті – такі дії у вікіпроєктах заборонені, і в разі зловживань відповідальні адміністратори вилучають статті, – наголошує доцентка.

Учні, працюючи з Вікімандрами, діляться своїми туристичними враженнями або розповідають про рідний край, беруть участь у конкурсах, отримують сертифікати та сувеніри, спілкуються з досвідченими вікіпедистами, зрештою роблять щось корисне для суспільства.

На думку пані Мар’яни, використовувати в освіті можна й інші вікіпроєкти, які стануть корисними для студентів різних спеціальностей.

– Наповнення Вікісловника дуже корисне для студентів філологічних спеціальностей, Віківидів – біологічних, – зауважує вона. – Написання статей у Вікіновинах є хорошим інструментом навчання для студентів журналістики і т. д. Хоча здебільшого вікіпроєкти такі універсальні, що їх можна використовувати для навчання студентів усіх спеціальностей. Наприклад, Вікісховище – це величезна база фотографій, аудіо- та відеофайлів, які надають на умовах вільних ліцензій. Дізнатися більше про ці ліцензії корисно всім. До речі, я розробила окрему загальноуніверситетську навчальну дисципліну «Вікіпедія та вікіпроєкти в екосистемі знань». Якщо пощастить викладати її, то студенти різних спеціальностей зможуть ознайомитися з усіма вікіпроєктами та попрацювати з тими, що найцікавіші для них.

– Відчуття себе частиною глобальної спільноти, яка створює і поширює вільні знання в усьому світі, дуже цінне, – додає пані Мар’яна. – Саме тому фонд «Вікімедіа» організовує міжнародні та внутрішні вікіподії, надає стипендії, сприяє діяльності локальних вікіспільнот, дарує сувеніри тощо. Наприклад, минулого року завдяки гранту від «Вікімедіа Україна» я взяла участь у міжнародній конференції у Тбілісі, дізналася більше про вікіспільноти Центрально-Східної Європи та їхні проєкти.

Спікерка зазначає, що команда фонду «Вікімедіа» молода, згуртована та креативна. Їхня робота важлива, і їм варто розвивати свої проєкти, зокрема зробити більший акцент на ті з них, що менш відомі, ніж Вікіпедія.

Вікімандри є некомерційним ресурсом, а отже, без реклами, зміст якого створюють самі користувачі. Першою статтею в українських Вікімандрах була «Європа», нині українською доступно вже 1022 статті.

Як показує дослідження The Guardian, статті у Вікіпедії можуть сприяти збільшенню потоку туристів до міста. З’ясувалося, що навіть якщо додати лише кілька абзаців тексту й одну якісну фотографію до статті у Вікіпедії про місто, зокрема в Іспанії, то кількість ночівель у готелях зростає в середньому на 9 % упродовж туристичного сезону (з травня по жовтень), або на 270 ночівель на місяць. Та найбільший вплив редагування Вікіпедії мало на міста, про які були лише короткі й дуже короткі статті. Після додавання докладнішої інформації про історію та туристичні принади кількість проведених ночей у готелях цих міст зросла на третину за сезон, а в містах, про які були раніше дуже короткі статті (т. зв. стаб, або статті-заготовки), – майже на 20%.

На думку представників фонду, це дослідження стає одним з вагомих аргументів для вчителів, бібліотекарів і місцевої влади на користь того, чому вони мають звернути увагу на якість статей у Вікіпедії про свої міста, містечка та села і взятися за їх доповнення. Сьогодні 36 % міст, 84 % селищ та 97,5 % сіл України мають лише невеликі статті в українській Вікіпедії.

Варто зазначити, що сторінки в цьому путівнику відрізняються від однойменних у Вікіпедії. Тут не обов’язкові примітки, джерела, посилання, мова тексту колоритніша, фотографіям надано більше уваги. Через необов’язковість посилань і простішу мову довіра до авторів тут вища, акцент на мандрівниках. Зверніть увагу, що це не атлас чи брошура, не форум з оцінками та враженнями – насамперед творці статей дають практичні поради, куди поїхати, що оглянути. Статтю можна зручно завантажити у форматі PDF і роздрукувати. Доступні й офлайн-версії застосунку Wikivoyage англійською та німецькою мовами.

Не кожен об’єкт і маршрут може стати темою статті. Вони мають бути досить повні, самодостатні, однак не надто довгі, оскільки орієнтовані на те, що за ними можна швидко спланувати подорож.

Стаття кожного типу має свій «кістяк». Наприклад, по-різному пишуть про країни й окремі міста. Сайт пропонує вам вибрати тему статті та надає відповідний шаблон. Нові сторінки обов’язково мають бути пов’язані з уже наявними, тобто мати посилання з інших статей. Найкращий спосіб – створити посилання на свою статтю в уже наявній іншій і перейти за ним для заповнення. Так стануть доступні для опису розділи: «Зрозуміти», «Як дістатися», «Транспорт», «Що відвідати», «Чим зайнятись», «Що купувати», «Що поїсти», «Де розважитись», «Де зупинитись», «Де навчатись», «Як заробити», «Застереження», «Як вирішувати проблеми» та «Зв’язок».

Як вважає пані Мар’яна, у статтях про міста, районні й обласні центри варто описувати і їхні околиці, якщо поруч є селища, які мають що запропонувати туристові. Можна писати і про місця, де ви не були. Для цього варто використовувати статті про них на ресурсі іншими мовами, Вікіпедію з перефразуваннями, сайти туристичних офісів, карти та інші путівники. Доступні користувачам і розмовники, що мають поліпшити розуміння місцевих мов і забезпечити базові навички спілкування туристам.

Якщо ви вирішили створити сторінку місця на Вікімандрах, то пам’ятайте, що загалом слід уникати згадок про себе та висловлювання особистої думки, дієслів у формі наказового способу, найвищих ступенів порівняння прикметників (найкращий, найгарніший), перебільшень в описах об’єктів (приголомшливо чудовий ресторан). Зображення можуть містити пейзажі, будівлі, вулиці, фестивалі та інші скупчення людей, що мають стосунок до теми, однак не конкретних осіб. Як бачимо, проєкти фонду «Вікімедіа» мають чималий потенціал не лише як інформаційні ресурси, а й як корисні навчальні інструменти для закладів освіти.

Мар’яна Сеньків Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Мар’яна Сеньків