27 квітня Олександр Березко, доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Львівської політехніки та президент Eurodoc, взяв участь у круглому столі з академічної свободи Групи з питань майбутнього науки та технологій Європейського парламенту (STOA) на запрошення її голови, євродепутата Крістіана Елера. Захід відбувся в будівлі Європейського парламенту в Брюсселі й зібрав представників ключових європейських стейкголдерів у галузі науки та освіти, які обговорили перспективи правового захисту свободи наукових досліджень на європейському рівні.
Група STOA (Scientific and Technological Option Assessment) Європейського парламенту з питань майбутнього науки та технологій має на меті забезпечити комітети парламенту та інших політичних діячів незалежною, якісною й науково неупередженою інформацією про розвиток науки та технологій, можливості, які вони відкривають, а також про потенційні ризики та етичні нюанси. STOA організовує заходи, на яких політики, представники академічних кіл та інші стейкголдери обговорюють прогрес у науці та технологіях, фокусуючись на темах, які мають критичне значення для суспільства.
STOA створила платформу «Європейський форум з академічної свободи», яка пропонує стейкголдерам майданчик для обговорення шляхів захисту академічної свободи в Європі. У межах цієї ініціативи й організовано перший круглий стіл STOA з питань академічної свободи, метою якого був обмін думками з основними представниками європейської дослідницької спільноти щодо свободи наукових досліджень. Лідери STOA розуміють, що академічна свобода як рушійна сила інновацій і каталізатор генерування знань недостатньо визначена та захищена і піддається нападкам у багатьох місцях, включно з Європою – чого варті лише недавні скандали в Угорщині. Нижче наведемо кілька цитат учасників круглого столу, який проходив за модераторства євродепутата Елера.
«Академічну свободу дуже важко законодавчо закріпити, оскільки вона є «рухомою мішенню». (...) Академічна свобода в цифрову епоху не може розглядатися в тій самій парадигмі, що й в аналогову» – проф. Антоніо Лопрієно (президент ALLEA – Європейської федерації академій наук).
«Усім відомо, що наукова свобода в усьому світі відступає (...) У ЄС може бути встановлений мінімальний стандарт щодо наукових досліджень, і Боннська декларація може стати вихідною точкою для створення законодавства» – проф. Марієтта Ауер (віцепрезидентка DFG – Німецького дослідницького фонду).
«З цілісного погляду і з точки зору специфіки роботи університетів проблематично відокремлювати науку та освіту в дискусії про академічну свободу. (...) Я прошу вас продовжувати діалог з університетами, щоб не допустити небажаних наслідків у правовому захисті академічної свободи» – п. Аманда Кроуфут (генеральна секретарка EUA – Асоціації університетів Європи).
«Ми розрізняємо три елементи, коли говоримо про академічну свободу: індивідуальне право, інституційне право та зобов’язання держави» – проф. Курт Декетеляре (генеральний секретар LERU – Ліги європейських дослідницьких університетів).
Основні тези Олександра Березка
- Академічна свобода має бути визначена і закріплена в законодавстві ЄС, незважаючи на всю складність питання. Сьогодні академічна спільнота демонструє надихаючу здатність вирішувати комплексні завдання щодо управління наукою (прекрасний приклад – CoARA, Коаліція з розвитку оцінювання наукової діяльності), тому він впевнений, що це можливо.
- Будь-які законодавчі ініціативи з цього приводу повинні бути якомога більш інклюзивними, зокрема щодо вчених на ранніх етапах кар’єри, технічного наукового персоналу (які не мають і, можливо, ніколи на матимуть наукового ступеня) та осіб, залучених до «громадянської науки».
- Академічна свобода стосується всіх аспектів «академічного життя», тобто не лише досліджень, а й викладання та навчання. Саме тому узгодження між ERA та EHEA є одним із ключових завдань.
- Інституційна автономія важлива, проте це лише засіб забезпечення академічної свободи індивідуальних вчених, яка, по суті, і є основною.
- Академічна свобода – це ще й відповідальність, тобто вона передбачає дотримання загальних і галузевих стандартів, а також наукової етики. Відкрита наука і реформування оцінювання наукової діяльності матимуть неабиякий позитивний вплив на забезпечення академічної свободи.
У своєму виступі Олександр вкотре наголосив, що вторгнення росії – це не війна лише проти України, а напад на демократію, права людини, академічну свободу та саму ідею вільного світу. Цю тезу повністю поділяє Eurodoc.
