Per aspera ad astra: нариси біограми випускника Львівської політехніки Ярослава Яцківа

Кафедра історії, музеєзнавства та культурної спадщини
Ярослав Яцків

25 жовтня 1940 року – офіційний день народження астронома, дослідника космічної геодинаміки Ярослава Яцківа. Він народився у селянській сім’ї Степана та Агафії Яцкових і, за свідченням батьків, насправді у вересні 1939 року. У 1945 році розпочав навчатися в Жовчівській неповній середній школі, з 1952 р. – у Пуківській середній школі на Рогатинщині. Впродовж 1955–1960 років навчався у Львівському політехнічному інституті на новій спеціальності – «Астрономгеодезії», куди потрапив доволі випадково, оскільки планував вчитися на геологорозвідці, але не набрав достатньої кількості балів. Як згадує сам Ярослав Яцків, у перший рік він не був відмінником, але згодом надолужив у навчанні й отримував «ленінську стипендію» – найпрестижнішу на той час.

Наукову діяльність після закінчення Львівського політехнічного інституту розпочав у Полтавській гравіметричній обсерваторії АН УРСР. З 1961 року паралельно навчався в аспірантурі Державного астрономічного інституту імені П.К. Штернберга у Москві. З 1962 р. Я. Яцків пов’язав своє життя з Головною астрономічною обсерваторією (ГАО) НАН України, ставши аспірантом відомого фахівця в галузі теорії обертання Землі академіка АН УРСР Євгена Павловича Федорова. З 1975 року Я.С. Яцків очолив ГАО попри свій 35-річний вік, адже керівні посади у такому віці тоді були рідкістю.

Наукова тематика Ярослава Яцківа надзвичайно різноманітна: дослідження з теорії обертання Землі, фундаментальної астрометрії, космічної геодинаміки, а останнім часом і прикладних аспектів астрономічних досліджень. Він був ініціатором впровадження нових методів аналізу широтних спостережень і вивчення особливостей руху полюсів. Розробки київських широтників лягли в основу великої колективної роботи щодо вивчення координат полюса Землі майже за сто років. Цей координатний ряд, названий «київським», здобув світове визнання і широко застосовується в астрометрії, геофізиці та геодинаміці. Вагомий внесок Ярослав Яцків зробив також у теорію побудови і практичної реалізації глобальної земної та небесної координатних систем. Результатом його досліджень стало створення в ГАО НАН України каталогів положень позагалактичних радіоджерел та їхнє використання у побудові міжнародного стандарту небесної системи відліку. За успішне виконання програми наземних спостережень комети Галлея він має почесну відзнаку NASA.

Визнанням високого авторитету Я.С. Яцківа у світі є: обрання його віцепрезидентом Міжнародного астрономічного союзу (МАС) (1982–1986), президентом Комісії МАС «Обертання Землі» (1982–1986), співголовою секції Міжнародної геодезичної асоціації, головою дирекції Міжнародної служби обертання Землі (1992–1993), присудження йому 2003 року премії імені Рене Декарта Європейського Союзу, обрання віцепрезидентом Європейського астрономічного союзу (2004–2009), до створення якого він був причетним, та інших наукових організацій. З 1991 року вчений очолює створену з його ініціативи Українську астрономічну асоціацію (УАА), діяльність якої спрямована на координацію астрономічних досліджень в Україні. Також Я. Яцків є засновником та членом редколегії ряду наукових журналів.

У 2005 році Ярослава Яцківа було удостоєно почесного звання Doctor Honoris Causa Національного університету «Львівська політехніка». У цьому ж році його обрано Президентом Міжнародної асоціації україністів (МАУ), завданнями якої є сприяння відновленню та розвиткові українознавства, збереження пам’яток історії та культури, поширення знань про культурні надбання і наукові здобутки українського народу, проведення українознавчих наукових форумів, координація діяльності національних асоціацій у різних країнах світу.

Варто згадати, що на честь дослідника також названо одну з малих планет, відкритих у 1979 році – 2728 Яцків (2728 Yatskiv).

Обкладинка автобіографічної книги Відзнака