Вибір навчальних дисциплін студентами

Вибір навчальних дисциплін студентами

Національного університету «Львівська політехніка»

Порядок вибору навчальних дисциплін студентами Національного університету «Львівська політехніка» розроблено відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VІІ, Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Львівська політехніка» та інших внутрішніх нормативних документів Національного університету «Львівська політехніка». Порядок визначає процедуру вибору та оформлення запису студентів на вивчення навчальних дисциплін.

Вибір навчальних дисциплін студент здійснює в процесі формування свого індивідуального навчального плану у межах дисциплін, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця.

Вибіркові навчальні дисципліни студенти можуть обирати:

‒ для бакалаврського рівня підготовки ‒ на 2, 3 і 4 курсах (студенти, які вступили на навчання на базі повної загальної середньої освіти або на основі ступеня «фахового молодшого бакалавра»);

‒ для магістерського рівня підготовки ‒ у 2 семестрі.

Вибір дисциплін студентами магістерського рівня освітньої програми "Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг"

Студенти магістерського рівня підготовки, які навчаються за спеціальністю F3 «Комп’ютерні науки» освітньо-професійною програмою «Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг» можуть здійснювати свій вибір дисциплін таким чином.

Вибіркова частина цієї освітньої програми складається з двох частин, однією з яких є блоки: «Вибірковий блок 1: Інтелектуальні системи моніторингу»;  «Вибірковий блок 2: Моделювання систем комп’ютерного моніторингу», а другою – «Вибіркові компоненти інших освітньо-професійних програм».

Вибірковий блок 1 містить одну освітню компоненту циклу загальної підготовки «Глобальні проблеми сучасності» (3 кредити) і три освітніх компоненти циклу професійної підготовки «Прикладні системи штучного інтелекту та інженерія знань» (9 кредитів), «Паралельні обчислення та GRID-технології» (5 кредитів), «Сучасні системи передачі та обробки інформації» (5 кредитів).

Вибірковий блок 2 містить одну освітню компоненту циклу загальної підготовки «Міжнародні відносини та глобальні виклики» (3 кредити) і три освітніх компоненти циклу професійної підготовки «Технології розробки розподілених систем еколого-економічного моніторингу» (9 кредитів), «Математичне моделювання систем еколого-економічного моніторингу» (5 кредитів), «Робототехнічні системи мобільного моніторингу» (5 кредитів).

Основна суть дисциплін, які вивчаються у першому вибірковому блоці стосується вивчення сучасних інформаційних технологій для проектування інтелектуальних систем моніторингу, зокрема використання штучного інтелекту, складних багатоядерних систем, які базуються на принципах паралельної обробки інформації, принципів передавання та обробки інформації з використанням Інтернету речей. Знання, отримані в процесі вивчення полягають у розкритті математичних особливостей базових понять баз знань та формуванні рекомендацій щодо застосування різних типів технічних засобів при вирішенні задач проектування, побудови та підвищення ефективності їх використання. Увага звертається на визначенні понять «база знань», «інтелектуальна система», наводиться їх категоріальний опис; розглядається класифікація баз знань та описуються  епістемологічні аспекти комп’ютерного моделювання; досліджуються схеми аналізу даних та видобування знань в рамках об’єктно-орієнтованого підходу та принципів Semantic Web. Також набуваються практичні та теоретичні навички розробки, застосування та аналізу паралельних алгоритмів, розвиток практичних основ виявлення паралелізму, робота із розподіленими алгоритмами. Для обміну інформацією в межах інтелектуальної системи моніторингу використовуються системи передачі та обробки екологічної інформації, тому у вибірковому блоці вивчаються процеси дослідження і моделювання, їх моніторинг і особливості сучасного налаштування та адаптації, системний підхід до збору інформації про природні явища, використання систем GPS, застосування систем передачі та обробки інформації для вирішення задач екологічного моніторингу даних, способи їх зберігання та опрацювання, основи моделювання і безпеки систем Інтернету речей.

У вибірковому другому блоці вивчаються принципи моделювання систем комп’ютерного моніторингу, основною ідеєю яких є формування моделей, що використовують технології розробки розподілених систем еколого-економічного моніторингу, вивчення основ математичного моделювання для формування прогнозів функціонування систем екологічного та економічного моніторингу, проектування на основі сформованих моделей робото технічних систем моніторингу. Після вивчення другого вибіркового блоку будуть отримані знання про сучасні методи та засоби високопродуктивних розподілених обчислень для галузі екологічного моніторингу, сформовані вміння і навички, необхідні для раціональної експлуатації розподілених комп'ютерних систем. Також здобувачі вивчать принципи проектування програмного забезпечення, що працює в системах з загальною та розподіленою пам'яттю, а також зможуть вдосконалити програмну культуру для майбутньої діяльності. Математичне  моделювання систем еколого-економічного передбачає вивчення основ математичного моделювання, методів аналізу динамічних систем, способів застосування моделей для  управління природними ресурсами та оцінки екологічного стану території, методів прогнозування та оцінка екологічних ризиків, а також інструменти та програмні засоби для моделювання еколого-економічних процесів. Ще одна частина вибіркового блоку пов’язана з отриманням студентами знань про методи побудови робототехнічних систем для екологічного моніторингу. Після завершення навчання майбутні фахівці отримають вміння і навички, які необхідні для раціональної експлуатації роботизованих систем, використання принципів проектування програмного та апаратного забезпечення для цих систем, алгоритмів комп’ютерного моніторингу.

Вибіркові компоненти інших освітніх програм – це «Технології великих даних в системах комп’ютерного моніторингу», «Менеджмент проектів з розробки програмного забезпечення», «Методи оптимізації нейронних мереж». Всі ці компоненти мають обсяг 5 кредитів (150 годин). Силабуси цих дисциплін містяться на сайті Національного університету «Львівська політехніка» у розділі опису освітніх програм.

Вибір дисциплін студентами бакалаврського рівня освітньої програми "Комп'ютерні науки"

Студенти бакалаврського рівня підготовки, які навчаються за спеціальністю F3 «Комп’ютерні науки» освітньо-професійною програмою «Комп’ютерні науки» можуть здійснювати свій вибір дисциплін як на основі вибору певного напрямку підготовки, так і з дисциплін інших освітньо-професійних програм.

Вибіркова частина освітньо-професійної програми передбачає вибір дисциплін циклу професійної підготовки за напрямками: «Вибірковий блок 1: Розроблення прикладного програмного забезпечення» та «Вибірковий блок 2: Програмування компонентів кіберфізичних систем», - а також дисциплін з блоку «Вибіркові компоненти інших освітньо-професійних програм».

Вибірковий блок 1: Розроблення прикладного програмного забезпечення містить такі освітні компоненти:

• «Алгоритми та структури даних» (4 кредити)
• «Розробка комп’ютерних ігор» (4 кредити)
• «Технологія створення програмних продуктів» (4 кредити)
• «Технології сховищ даних» (5 кредитів)
• «Крос­платформне програмування» (курсова робота, 1 кредит)
• «Аналіз та візуалізація даних» (5 кредитів)
• «Технології розподілених систем та паралельних обчислень» (5 кредитів)
• «Розробка програмного забезпечення під мобільні платформи» (5 кредитів)
• «Хмарні технології» (4 кредити)
• «Проєктування компонентів систем ІоТ» (4 кредити)
• «Інтернет-­проєкт» (курсова робота, 1 кредит)
• «Технології NoSQL та обробка великих даних» (5 кредитів)
• «Управління ІТ-проєктами» (3 кредити)

Вибірковий блок 2: Програмування компонентів кіберфізичних систем містить такі освітні компоненти:

• «Інтерфейси та протоколи передачі даних» (4 кредити)
• «Теорія автоматичного керування» (4 кредити)
• «Надійність програмних систем» (4 кредити)
• «Проєктування розподілених систем» (5 кредитів)
• «Проєктування розподілених систем» (курсова робота, 1 кредит)
• «Системи розпізнавання мови та обробки зображень» (5 кредитів)
• «Аналіз, обробка та зберігання великих даних» (5 кредитів)
• «Безпровідні мережі та технології» (5 кредитів)
• «Сенсори кіберфізичних систем» (4 кредити)
• «Цифрова обробка сигналів» (4 кредити)
• «Проєктування компонентів кіберфізичних систем» (курсова робота, 1 кредит)
• «Алгоритми машинного навчання та обробки даних в ІоТ» (5 кредитів)
• «Впровадження та супровід програмного забезпечення» (3 кредити)

Основна спрямованість дисциплін, що входять до першого вибіркового блоку, полягає у формуванні у студентів комплексних знань та навичок для створення сучасного прикладного програмного забезпечення. Навчальний процес починається з фундаментальних основ – «Алгоритмів та структур даних», що є базисом для будь-якого якісного програмування. Далі студенти занурюються у розробку продуктів для різних платформ та індустрій, зокрема «Розробку комп’ютерних ігор» та «Розробку програмного забезпечення під мобільні платформи». Окрема увага приділяється сучасним підходам до роботи з даними, що включає вивчення «Технологій сховищ даних», «Аналізу та візуалізації даних», а також «Технологій NoSQL та обробки великих даних». Студенти опановують передові архітектурні рішення, такі як «Хмарні технології» та «Технології розподілених систем та паралельних обчислень», що є стандартом для високопродуктивних додатків. Практичне закріплення навичок відбувається через курсові роботи з крос-платформного програмування та розробки інтернет-проєктів. Завершує блок дисципліна «Управління ІТ-проєктами», яка надає знання для організації процесу розробки від ідеї до релізу продукту.

У межах другого вибіркового блоку студенти зосереджуються на програмуванні систем, що тісно взаємодіють з фізичним світом, – кіберфізичних систем. Ключова ідея блоку – поєднати програмну інженерію з апаратними компонентами, сенсорами та мережевими технологіями. Студенти вивчають фундаментальні принципи передачі інформації в «Інтерфейсах та протоколах передачі даних» та «Безпровідних мережах», а також отримують знання про «Сенсори кіберфізичних систем». Теоретичною основою для керування такими системами є «Теорія автоматичного керування» та методи «Цифрової обробки сигналів». Важливий акцент робиться на інтелектуальній складовій: студенти опановують «Системи розпізнавання мови та обробки зображень» та «Алгоритми машинного навчання та обробки даних в ІоТ». Значна увага приділяється роботі з великими масивами інформації в межах курсу «Аналіз, обробка та зберігання великих даних». Під час навчання здобувачі освіти вчаться проєктувати надійні та відмовостійкі програмні рішення, що є критично важливим для кіберфізичних систем. Практичні навички закріплюються під час виконання курсових робіт з проєктування розподілених та кіберфізичних систем.

Вибіркові компоненти інших освітньо-професійних програм містять дисципліни з циклу загальної підготовки та циклу професійної підготовки. Дисципліни загальної підготовки мають обсяг 3 кредити (150 год.). Для студентів 2025 року вступу студенти мають можливість вибору 2 дисциплін загальної підготовки з такого набору: "Економіка та бізнес" / "Менеджмент і лідерство" / "Технологія розвитку критичного мислення" (3 семестр) та "Інформаційний маркетинг та менеджмент" / "Основи ІТ-права" / "Основи міжнародного ІТ бізнесу" (4 семестр). Дисципліна професійної підготовки 6 кредитів (180 год) вивчається в 6 семестрі. Студенти можуть вибрати одну з наступних дисциплін: "Проектування програмних систем", або "Новітні технології розроблення програмного забезпечення", або "Чисельні методи".

Силабуси дисциплін містяться на сайті Національного університету «Львівська політехніка» у розділі опису освітніх програм.