Кафедру створено у 1962 році в період розвитку напівпровідникової техніки, ядерної енергетики і космічних досліджень із назвою «Напівпровідникове та електровакуумне машинобудування» (НЕМ).
Циклофазотрон першої у світі термоядерної системи «Токамак-3ТМ», у якому застосовані ущільнювачі високовакуумних з’єднань, розроблені колективом кафедри
Основним завданням кафедри на той час була підготовка фахівців з дослідження, розроблення та експлуатації технологічного обладнання і пристроїв, які застосовувалися у виробництві напівпровідникових і електровакуумних приладів, в системах з надвисоким вакуумом, в системах космічних апаратів.
Освітня діяльність
Засновниками і першими викладачами кафедри, на яких було покладено методичне забезпечення навчального процесу були Беспалов К.І., Сілін Р.І., Штанков О.Б., Михайлишин Ю.М., Кожункіна Д.І., Ткаченко М.Д., що перейшли з кафедри «Технологія машинобудування, металорізальні верстати і інструменти», а також Василенко І.Н., Кодра Ю.В., Стоцько З.А., Марець В.М., Стратіневський Г.Г., Мінєєва В.І.
Кафедру очолювали доцент, к.т.н. Беспалов Костянтин Іванович (1962 – 1977 р.р.), доцент, к.т.н. Кодра Юрій Васильович (1977 – 1987 р.р.), професор, д.т.н. Стоцько Зіновій Антонович (1987 – 2021 р.р.).
Значний вклад у формування лабораторної і матеріально-технічної бази вніс перший завідувач лабораторії Городник Я.Є., під керівництвом якого лабораторії кафедри були оснащені відповідним на той час обладнанням. Розпочату ним справу продовжили Яськов В.В., Майор В.І. і Сенишин В.В. Роботу з організації та оформлення методичної документації виконували старші лаборанти Білевич В.І. та Капій Д.М.
9 грудня 1964 року відбувся перший випуск фахівців спеціальності «Напівпровідникове та електровакуумне машинобудування». Головами Державних екзаменаційних комісій були провідні спеціалісти і керівники науково-дослідних організацій і промислових підприємств, а саме Конькін М.П., Боріц А.М., Козаченко В.Л., Кутяк А.О., Бойко В.І., Гладиш Р.В., Приставський П.А., Лобас М.М., Краєвський В.Й., Козіброда Я.І., Ждиняк З.І.
Одне з перших засідань Державної екзаменаційної комісії, справа наліво: Штанков О.Б., Конькін М.П. (директор заводу кінескопів), Боріц А.М. (головний механік заводу кінескопів), Стрєльцов П.М., Кодра Ю.В.
У 1966 році на кафедрі відкрита аспірантура. Першим аспірантом, який захистив кандидатську дисертацію, став Стратінєвський Г.Г.
Тривалий час (орієнтовно 1979 – 1987 р.р.) на виробничому об’єднанні «Кінескоп» діяла філія кафедри, де заняття із студентами проводили провідні спеціалісти цього підприємства Понятовський В.Г., Устінов А.В., Буданов Г.П.
У 1992 році кафедра змінила назву на «Електронне машинобудування» (ЕМБ). У відповідності до призначення кафедра підтримувала тісні зв’язки з підприємствами електронної промисловості, які належали до однієї із провідних галузей народного господарства і мали значний науково-технічний потенціал, новітні технології та передову виробничу базу. Крім виконання основних функцій на цих підприємствах розробляли і виготовляли технологічне обладнання для інших галузей промисловості, зокрема для легкої і харчової промисловостей. Це сприяло тому, що у період переходу промисловості на ринкові відносини у квітні 1999 року на кафедрі була відкрита нова спеціальність «Обладнання переробних та харчових виробництв». Частина студентів була переведена на навчання за цією спеціальністю, і вже 17 грудня 2001 року відбувся перший захист дипломних проектів.
Відповідно до вимог часу в 2014 році кафедру було перейменовано втретє на «Проектування та експлуатація машин» (ПЕМ).
Наукова діяльність
З часу заснування кафедри у 1962 році її колектив активно виконував держбюджетну та госпдоговірну науково-дослідну роботу за науковим напрямом «Дослідження технологічних і конструкторських факторів проектування технологічного обладнання».
У 1965 році при кафедрі створено три науково-дослідні лабораторії автоматизації виробничих процесів у приладобудуванні, вакуумної техніки і плівкових покрить із дослідно-експериментальною дільницею. У 1977 – 1991 р.р. діяла галузева лабораторія «Герметизація пневмогідроагрегатів».
У лабораторії автоматизації виробничих процесів були розроблені прогресивні для того часу унікальні установки для дослідження електронно-оптичних систем електронно-променевих приладів, конструкції електронно-оптичних систем електронно-променевих приладів, придатних для автоматизованого складання, автоматичне обладнання для формування гофрованих виробів із металевої стрічки з одностороннім легкопошкоджуваним покриттям, прогресивні технології і обладнання для плівкових покрить. Над цією тематикою працювали викладачі Кодра Ю.В., Стоцько З.А., Василенко І.Н., Марець В.М., Яськов В.В., інженери Пальчевський Б.О., Гаврильченко О.В., Завербний А.Р., Білевич Б.О., Устінов А.В., Віталіш Я.П., Федоршак І.М., Демчук С.Г., Крупа М.В., Гагушко М.О., Мишачков Ю.Г.. Всіма роботами успішно керував тодішній завідувач кафедри Беспалов К.І. (1962 – 1977 р.р.).
Налагодження лабораторної установки (фото 1976 року), справа наліво: Беспалов К.І. (завідувач кафедри), Іванський М.І. (лаборант), Стратінєвський Г.Г. (доцент), Сенишин В.В. (завідувач лабораторії)
У 80-тих р.р. 20 ст. під керівництвом завідувача кафедри Кодри Ю.В. (1977 – 1987 р.р.) у лабораторії автоматизації виробничих процесів було розроблено автоматизоване технологічне обладнання для аерозольного нанесення емісійних та ізоляційних покрить на деталі і вироби типу тіл обертання, а також на деталі складної геометричної форми, пристрої для активного автоматичного контролю товщини покрить у процесі їх нанесення, комплект прецизійних пристроїв і установок для лиття металізаційних та керамічних плівок, автомати для контролю лінійних розмірів та сортування циліндричних та плоских деталей на розмірні групи, автоматичні установки для рихтування плоских та тавроподібних деталей, автомати для контролю витрат рідини через сопла розпилювачів, автоматичні установки для контролю розподілу рідини у факелі розпилу, автомати для складання виробів з циліндричних деталей за їх взаємного вторинного орієнтування.
Налагодження потокової лінії для виготовлення катодно-підігрівного вузла електронно-променевих трубок (фото 1975 року), справа наліво: зав. лаб. Пальчевський Б.О., доц. Кодра Ю.В., с.н.с. Завербний А.Р.
У лабораторії вакуумної техніки і у галузевій лабораторії плідно працювали викладачі та інженерно-технічні працівники Стратінєвський Г.Г., Цибко Б.І., Яськов В.В., Шеремета Р.М., Огар П.М., Долотов О.М., Гурняк Л.І., Зацарний В.О., Ткачик Л.С., Корсак І.І., Волков О.В., Ворощук А.Ф., Кокотко Я.М., Волошин Б.Я., Дмитренко (Николайчук) Н.Н., Вінніцький І.Р. Ними були розроблені ущільнювальні високовакуумні з’єднання циклофазотрона першої у світі термоядерної системи «Токамак-ЗТМ», що було відзначено на державному рівні, високовакуумні системи життєзабезпечення космічних апаратів періоду 1978 – 1991 р.р., а також більше десяти рекомендаційних керівних технічних матеріалів та галузевих стандартів із розробки ущільнювальних вузлів для вакуумних систем та систем високого тиску.
Налагодження експериментальної установки (фото 1986 року), справа наліво: Огар П.М., Шеремета Р.М.
Співробітниками та випускниками кафедри захищено декілька докторських дисертаційних робіт, серед них роботи завідувача кафедри пакування і автоматизації виробничих процесів Луцького національного технічного університету Пальчевського Б.О., проректора з наукової роботи Братського державного університету Огара П.М., завідувача кафедри Іркутського державного університету шляхів сполучення Долотова О.М., директора Інституту інженерної механіки та транспорту Львівської політехніки Стоцька З.А., завідувача кафедри технології машинобудування Львівської політехніки Грицая І.Є. та більше двадцяти кандидатських дисертацій.