Земельну реформу побудовано так, що все це мотивує землевласників уважніше ставитися до кадастру, до своєї власності, до того, як вона відображена в документах, до заповнюваності кадастру. Земельна реформа викликає низку питань ще й у землевпорядників, які починають працювати в нових для себе умовах.
Нові виклики вимагають нових рішень, і саме спільна праця над розробкою механізмів розв’язання проблеми є найбільш ефективним способом у цьому питанні. Власне, для цього в межах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інтеграційні процеси у галузі землеустрою та геодезії» зібрали геодезистів із різних університетів.
«Кафедра кадастру територій, яка є співорганізатором конференції, досить відома й важлива кафедра у Львівській політехніці, і ми раді, що сьогодні можемо приймати цю науково-технічну конференцію. Це чудова нагода для фахівців, науковців із різних областей України обмінятися досвідом, обговорити нагальні питання. Ми розуміємо, що земельна реформа тільки стартувала, вона не закінчується і ще довго буде продовжуватись, і її розвиток та впровадження неможливий без створення нових ідей, механізмів, моделей роботи. Я переконаний, що ваш професіоналізм, досвід, уміння зможуть ефективно модернізувати сучасну систему управління земельними ресурсами, і зможуть оптимізувати процеси, які відбуваються в земельних фондах», – зазначив Олег Матвійків, перший проректор університету.
Директор Інституту геодезії Корнилій Третяк сконцентрував увагу присутніх на важливості цієї конференції, адже сьогодні сфера кадастру, землекористування та землевпорядкування як ніколи потребує реорганізації, осучаснення.
«Ми бачимо позитивні зміни у веденні кадастру, що відзначає наші наміри навести лад у деяких проблемних питаннях галузі. Передовсім я хотів би дещо сказати про систему відліку, яка сьогодні існує. Вона – як скелет людини, без якого не можна існувати, так само не може й земельна реформа існувати без оновленої системи відліку. 90% робіт використовують застарілу систему, яка працює від 60-х років минулого століття, й вона вже давно повинна відійти в минуле. Сьогодні ми мусимо використовувати сучасні засоби, будувати нову, діючу мережу. Але є позитив – рік тому Україна почала під’єднуватися до Європейської системи висот, і ми відходимо від Балтійської системи, бо не можемо її підтримувати, це дуже важливий крок. Також у нас є проблема в освіті, на сьогодні в Політехніці є одна спеціальність – геодезія та землеустрій. Треба відходити від цього, бо в Україні є більше 40 навчальних закладів, які готують фахівців цієї спеціальності. Та, на жаль, у багатьох закладах немає досвідчених науковців, кандидатів наук у цій галузі, як це є у Львівській політехніці», – зазначив Корнилій Романович.
Організовували цей захід ГО «Всеукраїнська спілка сертифікованих інженерів – землевпорядників» та кафедра кадастру території, що зумовило концентрування доповідей саме на практичних питаннях. Сьогодні всі наукові розробки та питання мають виходити за межі університетів і реалізовуватися в практичних аспектах процесу здійснення кадастру територій.
