7 січня 2021 року виповнилося 103 роки від смерті видатного українського мінералога, геолога і громадського діяча Юліана Григоровича Медведського. Він народився в Перемишлі 18 жовтня 1845 року в сім’ї скриптора місцевого магістрату українця Григорія Медведського (Нєдзвєцкі) та Софії, з дому Франца і Марії Ступницьких.
Юліан Медведський отримав початкову освіту в головній нормальній школі (Hauptschule) у Перемишлі, яка складалась із чотирьох класів, де досконало оволодів німецькою мовою, а також вивчав латину і давньогрецьку мови. На початку 1860-х років у гімназії серед української гімназійної та студентської молоді набирає розмаху таємне товариств «Громада», заснована близьким другом і земляком Анатолем Вахнянином. До неї також належав гімназист Медвецький, будинок якого, з цього часу, перетворився на осередок українського молодіжного життя Перемишля.
У 1864 р. Юліан Медведський вступив до Віденського університету і розпочав навчання як ординарний слухач на теологічному відділі, де провчився у 1864–1866 рр. Згодом він перевівся на філософський відділ, де у 1866–1872 рр. вивчав мінералогію і геологію. У 1866 р. вже згаданий Анатоль (Наталь) Вахнянин виступив ініціатором заснування у Відні окремого студентського Руського товариства «Січ», пізніше Українське академічне товариство «Січ», і став його першим головою. Серед перших 27 членів-засновників товариства «Січ» у Відні був і Ю. Медведський. Члени товариства збирались щосуботи в окремій кімнаті ресторану, де обговорювали новини, ділились політичними та культурно-освітніми поглядами, активно виступали проти введення польської мови як офіційної в Галичині. Водночас українське студентське товариство зустрічало шалений опір з боку студентів-«москвофілів» та російського посольства, яке їх фінансувало та підтримувало.
Попри активну громадську діяльність, Юліан Медведський з 1868 р. розпочинає активну наукову діяльність в цісарсько-королівському Мінералогічному кабінеті, пізніше у ц. к. Геологічному закладі у Відні. Через активну наукову діяльність, навчання у Віденському університеті закінчив лишень у кінці 1872 року.
З вересня 1873 р. Юліан Медведський отримав посаду ординарного професора кафедри мінералогії і геогнозії в цісарсько-королівській Технічній академії у Львові. Юліан Медведський став першим професором-українцем в історії Львівської політехніки. Також він тричі обирався ректором нашого освітнього закладу (1879–1880, 1884–1885, 1887–1888 рр.), зокрема був першим ректором-русином, як тоді традиційно називали українців в імперії Габсбургів. Двічі обирався деканом Школи технічної хімії у 1875/76–1876/77 рр.
Після переїзду до Львова Юліан Медведський долучився до роботи українського товариства «Просвіта». Таємним голосуванням на XI загальних зборах 16 жовтня 1879 р. Юліана Медведського обрано до Виділу товариства «Просвіта». Також, Юліан Медведський був членом-засновником («членом-основателем») Товариства імені Т. Шевченка, пізніше Наукового товариства імені Т. Шевченка (НТШ). Поряд з українськими культурними-освітніми інституціями Ю. Медведський був одним із засновників і багатолітнім керівником Польського товариства природознавців ім. Коперника у Львові.
Злам XIX–XX століть був вершиною наукового та суспільного визнання українського науковця. 12 листопада 1887 р. його обрано членом-кореспондентом Математично-природничого відділу Академії наук у Кракові. Дещо пізніше він стає членом Фізіографічної комісії Академії, і, як результат, 9 травня 1893 р. Ю. Медведського обрано дійсним членом Краківської академії. З 1908 р. Ю. Медведський вийшов на пенсію і наступного року отримав звання почесного професора (Honorar professor) Вищої технічної школи у Львові. У жовтні 1912 р. Гроно професорів Вищої технічної школи у Львові надало українському професору одне з перших почесних звань doctor honoris causa.
Помер Юліан Медведський 7 січня 1918 р. у віці сімдесяти трьох років та урочисто похований на Личаківському цвинтарі у Львові.