Чи можна повернутись із забуття? Запитання риторичне. Повернутися можна, якщо знайдуться небайдужі люди, які уміють подорожувати у часі та просторі, незважаючи на дату в календарі, й дарувати нам перлини мистецтва, культури, літератури, які, здавалося б, втрачені назавжди. До когорти таких людей належить і випускниця Львівської політехніки, нині мешканка Німеччини Ольга Котик, яка переклала і нещодавно видала збірку поезій забутого німецького поета-імпресіоніста Макса Даутендая.
Напередодні відкриття ХХV Форуму видавців у Львові вона, за сприяння Міжнародного інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Львівської політехніки, провела лекцію-презентацію цієї збірки, перекладеної на українську мову.
У нашого сучасного не просто читача, а й шанувальника поезії відразу виникне декілька запитань: хто ж такий Даутендай і чим він цікавий для українського читача, чому інженер-математик за освітою Ольга Котик наважилась на переклад і видання його поезій? Мабуть, щоб почути вичерпні відповіді на ці інтригуючі запитання, треба було бути присутнім на лекції-презентації.
За всієї поваги до незнаного нам німецького поета хочеться сказати насамперед про непересічну постать перекладача, в якій органічно поєднались таланти, як колись казали, фізика і лірика. Про неї присутнім розповіла директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки Ірина Ключковська. За її словами, Ольга Котик не тільки володіє багатьма талантами, даними їй Богом, але й уміє їх застосувати. Ще навчаючись в Університеті, вона часто «пропадала» на кафедрі іноземних мов, де блискуче вивчила французьку мову, власне, диплом інженера вона захищала саме цією мовою.
Сьогодні Ольга Котик волею долі опинилась у Німеччині і є представником української діаспори у місті Нюрнберзі. Звичайно, німецьку вона також вивчила, і то не на побутовому рівні, а на достатньому для того, аби наважитись на переклад і видання німецької поезії. І треба сказати, що це їй вдалося якнайкраще. Свідченням є висока оцінка її поетичного перекладу від лауреата Шевченківської премії поета Ігоря Калинця. Під час презентації поетичної збірки він наголосив, що, читаючи переклад Ольги Котик, звернув увагу насамперед на його високу якість. За словами пана Ігоря, переклад вийшов легким і граційним, зробленим доброю українською мовою, тому читається легко і доступно, жоден рядок вірша не викликає заперечення.
Високу оцінку праці Ольги Котик дала і присутня на лекції-презентації почесний консул Німеччини у Львові, доктор юридичних наук Мирослава Дякович. Вона відзначила, що вихід такої книжки українською мовою є помітним внеском у зміцнення та розвиток українсько-німецьких культурних зв’язків.
Чому ж творчість німецького імпресіоніста Даутендая зацікавила українку Ольгу Котик? Макса Даутендая, уродженця баварського міста Вюрцбурґа, за життя прозвали «тихим та ніжним мрійником», а по смерті визнали найяскравішим представником німецького літературного імпресіонізму, що поруч із Ґеорґе, Рільке та Демелем замикає елітний фасад німецької лірики. Окрім того, Макс був першокласним художником, одним із чільних представників берлінської богеми. Його пов’язувала тісна дружба з легендарними Едвардом Мунком та Станіславом Пшибишевським.
Даутендай був невтомним мандрівником, подорожував багатьма країнами, зокрема США, Мексикою, Японією, Китаєм, Гаваями, Цейлоном, Грецією та Єгиптом. Ці поїздки були джерелом його натхнення. Тогочасна німецька публіка із захватом читала його літературні описи далеких земель.
Фатальну роль у долі митця та його творів відіграли обидві світові війни. Він помер 29 серпня 1918 року на острові Яві в статусі інтернованого німецького громадянина, не доживши два місяці до закінчення Першої світової війни. А в лютому 1945 року під час бомбардування Дрездена союзниками загинули разом із дружиною Анні майже всі Максові картини.
Український переклад поезій Даутендая вивів постать поета із забуття. Художнє оформлення цього видання виконала талановита художниця Дарія Туманова, роботи якої перебувають у фондах Львівського етнографічного музею та приватних колекціях.
На завершення варто додати, що кошти від реалізації накладу книжки як у Німеччині, так і в Україні Ольга Котик передає через довірених волонтерів на Схід України.
Світлини Йосипа Марухняка
