Пропрацювавши десять років в IT, Ірина Стельмах дала відповідь на запитання про перспективність роботи в цій галузі в Україні й за кордоном:
– В Україні в IT-галузі співпрацюють за такою системою, де потрібно зареєструватися як фізична особа – підприємець третьої групи, що сплачує податок, який становить близько 5 %, а разом з іншими виплатами може сягати й 10 %. На противагу цьому, в Норвегії податок становить майже 50 % – це перший момент, який треба знати. Не у всіх країнах Європи та Америки таке оподаткування, проте такої зарплатні, як в Україні, в IT-працівників за кордоном немає.
Другий момент – треба знати, який зараз ринок. Через світову інфляцію, глобальну кризу, яку спровокувала й підживлює війна в нашій країні, харчова промисловість і деякі інші галузі працюють по-іншому. На ринку наче затишшя, коли інвестори не дають грошей, всі зупинились і чекають, що буде далі. У зв’язку з цим компанії не набирають людей, не підвищують зарплатню. Усе наче стабілізувалось і затихло. Таку ситуацію можна спостерігати на ринку в Україні й за кордоном. Тому, ймовірно, коли закінчиться війна, ситуація вирівняється і на українському, і на норвезькому ринках.
І третє – варто розуміти, як загалом розвиватиметься IT. Тоді можна говорити про відкриття нових позицій, які пов’язані з опрацюванням даних, що згенерував штучний інтелект, про позиції, яких ще не створили і про які можна лише фантазувати. Вони, ймовірно, будуть і в норвезькій IT-галузі, і в українській, і в європейській загалом.
Та важливо розуміти: якщо війна в Україні не закінчиться найближчим часом, то справді є ризик, що в ІТ будуть зміни. Адже клієнти завжди дивляться на те, звідки розробники, і вони диференціюють Україну як країну з підвищеним ризиком, тому що в нас блекаути, які не дають змоги перманентно працювати протягом дня, у нас стаються обстріли і є ймовірність того, що хтось може не витримати й виїхати, покинувши роботу. Це все додаткові ризики, які оцінюють інвестори та клієнти.
Тож є підвищений ризик того, що через війну ІТ в Україні не так швидко розвиватимуться. А втім, от я, наприклад, живу в Норвегії, проте працюю зараз на українську компанію, яка співпрацює з Америкою, а податки сплачую Україні. Тож, коли я працюватиму в Норвегії, у мене в будь-якому разі є ідея співпрацювати з українською компанією, щоб, власне, податки надходили в Україну. Тому, якщо говорити про особисті інтереси й те, на що ми націлені щодо суспільства, то все-таки я обираю українську IT-сферу.
