Мар’яна Гавран, доцентка кафедри іноземних мов гуманітарно-соціального спрямування Інституту гуманітарних та соціальних наук, з 24 по 28 березня перебувала у Варшавському технологічному університеті у межах програми академічної мобільності Erasmus+. Під час візиту вона провела заняття з англійської мови для студентів і мала зустрічі з викладачами та представниками університету.
— Вам раніше було відомо про академічну мобільність викладачів у програмі Erasmus+?
— Так, звичайно. Я не лише знаю про академічну мобільність викладачів нашого університету в програмах Erasmus+, а й у 2023 році сама брала участь у міжнародному тренінгу в межах програми академічної мобільності Erasmus+ KA1. Це було в Науково-технологічному університеті Алпарслана Тюркеша (Адана, Турецька Республіка). Відтоді активно працюю над поширенням інформації серед викладачів кафедри іноземних мов і студентів університету про освітні проєкти, тренінги та можливості програми Erasmus+, яка впродовж більш як 30 років підтримує освіту, навчання, спорт та молодь, ініціюючи академічні й культурні обміни між студентами, викладачами та дослідниками по всій Європі. Однією з ключових складових цієї програми є академічна мобільність викладачів. Завдяки цьому відбувається підтримка міжнародного співробітництва й обміну досвідом між закладами вищої освіти різних країн.
— Це ваш перший досвід взаємодії з іноземними студентами?
— Саме так, це мій перший досвід роботи зі студентами країни Європейського Союзу в межах програми академічної мобільності викладачів Erasmus+.
— Які зміни ви внесли б у навчальний процес після зустрічей з викладачами Варшавського технологічного університету?
— Під час візиту до Варшавського технологічного університету, в процесі проведення занять і дискусій зі студентами й викладачами, нам вдалося виділити багато спільних рис і досягнень наших університетів, починаючи від часу їх заснування до сучасного етапу розвитку. Загалом сучасний навчальний процес в обох університетах суттєво не відрізняється, адже здійснюється відповідно до Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, яка визначає навчальне навантаження студентів, необхідне для досягнення очікуваних результатів. Однак значно відрізняє навчальний процес Варшавського технологічного університету від Львівської політехніки те, що там студенти у процесі формування індивідуальних траєкторій навчання повинні обирати курси для вивчення іноземної мови відповідно до свого рівня володіння. Заняття мають становити загалом 180 годин аудиторного вивчення на першому (бакалаврському) рівні. Тобто студенти з каталогу дисциплін Центру іноземних мов можуть записатися на курс ділової іноземної мови, іноземної мови за професійним спрямуванням, загальної англійської мови рівня В2+ чи С1, англійської мови на основі вивчення проєктів (PBL) тощо. Паралельно можна вивчати італійську, іспанську чи інші іноземні мови. Важливим є те, що студенти до здобуття бакалаврського ступеня мають підтвердити сертифікатом знання англійської мови на рівні В2. Також варто відзначити одну важливу річ, яка справді відрізняє нас від викладачів польського університету, — це річне навчальне навантаження, яке становить лише 360 аудиторних годин за значно вищої заробітної плати.
— Які інноваційні методи ви використовували в роботі зі студентами?
— Працюючи зі студентами Варшавського технологічного університету, я проводила заняття з ділової іноземної мови (рівень В2) і загальної англійської мови (рівнів В1–В2 та С1), де активно використовувала інноваційні методи навчання. Вони допомагають студентам найперше розвинути комунікативні навички, критичне мислення та міжкультурну обізнаність. Основна увага була зосереджена на проєктному навчанні та реальному спілкуванні, тому заняття були побудовані навколо презентаційних матеріалів, які після демонстрації обговорювали відкрито та в групах. Це стимулює вміння висловлювати аргументовану думку, виокремлювати спільне і відмінне, коментувати чи ділитися враженнями. Використовували також відеоматеріали, після перегляду яких студенти в груповій роботі аналізували освітні системи чи економічний поступ країн, презентували свої бізнес-ідеї тощо. Вважаю, що такі методи найкраще сприяють поглибленому засвоєнню мови та формуванню академічних, професійних і міжкультурних компетентностей.
— Які нові ідеї ви плануєте розробляти для спільного міжнародного проєкту з Варшавським технологічним університетом?
— Завдяки академічній мобільності здобуто новий досвід і вміння для розроблення інноваційних навчальних курсів. Тому розпочато роботу над спільним курсом з удосконалення м’яких навичок для працевлаштування через вивчення англійської мови, який заплановано як вибірковий. Водночас є напрацювання щодо написання нового освітнього проєкту Erasmus+.
— Як зміцнення співпраці між кафедрою іноземних мов Львівської політехніки та Центром іноземних мов Варшавського університету вплине на навчання студентів обох університетів?
— Безперечно, така співпраця відкриває нові можливості для підвищення якості вивчення іноземної мови, а також сприятиме розвитку міжкультурних, академічних і професійних компетентностей студентів обох університетів. Передбачаємо, що завдяки новим напрацюванням, мовному курсу та майбутнім проєктам вдасться підвищити рівень знання англійської мови студентів, поліпшити навички комунікації та роботи в міжнародних командах. Водночас, завдяки тіснішій співпраці, ми сподіваємося залучити більше студентів до академічної мобільності, підвищити їхню конкурентоспроможність і усвідомлення своєї значущості у творенні спільного європейського майбутнього.
— Ви мали певні труднощі під час організації та проведення занять з іноземними студентами?
— Ні. Все відбувалося згідно з планом мого перебування у Варшаві, який був заздалегідь ретельно продуманий і узгоджений з пані Доротою Хромінською з Центру іноземних мов. Тому проведення занять не спричинило жодних труднощів, навпаки — сприяло розвитку моїх професійних навичок і розширенню мого світогляду, дало задоволення і створило відчуття єдності з європейським академічним середовищем.
— Чи були моменти, які вас вразили під час цієї поїздки?
— Особливо приємним було спілкування зі студентами, які ставили цікаві й відкриті запитання про ситуацію в Україні, життя та умови навчання українських студентів в умовах війни. Вагомою є підтримка викладачів Центру іноземних мов Варшавського технологічного університету, а особливо пані Дороти Хромінської. Усі вони впродовж уже кількох років ініціюють спільні зустрічі, вебінари та проєкти з кафедрою іноземних мов (тепер — кафедрою іноземних мов гуманітарно-соціального спрямування та кафедрою іноземних мов технічного спрямування). Вразив також рівень відкритості, щирості спілкування й підтримки Патриції Клюз із Центру міжнародної співпраці та інших викладачів Варшавського технологічного університету.
