11 лютого 2023 року відбувся Міжнародний круглий стіл «Казимир Твардовський. Філософія в системі наук та гуманітаристики», організований кафедрою філософії Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки. У роботі наукового зібрання взяли участь 33 особи, з них 12 доповідачів, з України, Польщі, Ірландії та Нідерландів.
Зарубіжні доповідачі розпочинали свої доповіді словами підтримки українців в їхній боротьбі за свободу та незалежність проти росії.
- Професорка Анна Брожек (Університет Варшави, Польща) виступила з доповіддю на тему «Академічний етос у школі Твардовського», в якій проаналізувала поняття академічного етосу, його структуру та значення для розвитку філософії як науки у філософській школі, заснованій Казимиром Твардовським.
- Професор Пітер Саймонс (Трініті Коледж, Дублін, Ірландія) доповів на тему «Казимир Твардовський був правий: істина абсолютна», зазначивши, що концепція істини Казимира Твардовського для сучасної постмодерністичної науки та філософії звучить дивно, адже Твардовський був переконаний у незмінності істини.
- Професорка Марія ван дер Шаар (Університет Лейдена, Нідерланди) у своїй доповіді «Твардовський, Фреге та об’єктивність логіки» порівняла підходи Твардовського та Фреге до логіки та наголосила, що обидва вчені вважали логіку незалежною від суб’єктів мислення.
- До метафілософських питань звернувся у своїй доповіді «Шанобливе ставлення до філософії як умова та ознака її справжності» професор Віктор Петрушенко (громадська організація «Інститут філософії, логіки і соціології», Львів). На його думку, філософія здобуде втрачену повагу суспільства тільки тоді, коли самі професійні філософи виконуватимуть філософську роботу якісно, аргументовано й навіть ризиковано, виявлятимуть високий інтелектуальний рівень.
- Завідувач кафедри філософії Ігор Карівець (Національний університет «Львівська політехніка») у своїй доповіді «Чи філософія – це гуманітарна наука?» порушив питання класифікації наук та місця філософії в цій класифікації. Специфіка будь-якої науки, незалежно від того, чи вона технічна, природнича, чи математична, полягає у тому, що вона є витвором людського розуму й бажання здобути знання. Тому тією чи іншою мірою кожна наука є гуманітарною – творінням людини.
- Доцент Дмитро Сепетий (Запорізький державний медичний університет) своєю доповіддю «Філософія як світоглядне мислення» продовжив метафілософські роздуми про саму філософію, зосередившись на питанні, чи філософія – це наука, світогляд, мистецтво?
- Доцентка Ольга Гончаренко (Львівське філософське товариство імені Казимира Твардовського) виступила з доповіддю «Чому сьогодні важливо відстояти достойність університету?». Твардовський вважав університет «храмом істини», об’єктивності та незалежності від політичних інтересів, догматизму. І достойність університету полягає саме у дотриманні цих важливих для суспільства та індивідів цінностях.
- Доповідь професора Федора Медвідя (Міжрегіональна академія управління персоналом, Київ) стосувалася «Філософії права в системі наук та її співвідношення з філософією». Чи потрібна філософія права самим правникам? Філософія права належить до юридичних наук, які, своєю чергою, базуються на нормах тощо. Але, з іншого боку, філософія права – це наука про право як таке. Правники дуже часто ігнорують філософію права, бо не розуміють її значення для юриспруденції.
- Професор Ігор Білецький (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) у своїй доповіді «Постмодерністська епістемологія та емансипація гуманітарних наук» зазначив, що ситуація постмодерну у філософії є проявом, наслідком та передумовою процесу звільнення гуманітарних наук від авторитету природничих наук, які були взірцевими для філософії за доби Модерну.
- Професорка Наталія Вяткіна (Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ) у своїй доповіді «Логічна термінологія Львівсько-Варшавської школи: проблема перекладу або вибір перекладача» зосередилася на відповідності українських перекладів з польської логічних термінів та понять, зокрема таких як «ім’я», «уявлення», «виображення».
- Доцентка Олена Астапова-Вязміна (Черкаський державний технологічний університет) виголосила доповідь «Казимир Твардовський та Бернард Больцано про смислотворчі аспекти проблеми існування уявних предметів», у якій розглянула поняття «безпредметна уява» та «уявний предмет» та як вони функціонують у філософії, науці та мистецтві.
- Доцентка Оксана Панафідіна (Криворізький державний педагогічний університет) у своїй доповіді «Проблема суб’єктів філософії: спроба концептуалізації» класифікувала мислителів згідно із внеском у розвиток філософії, й ця класифікація виявляє різну їхню стратегію мислення.
За результатами роботи Міжнародного круглого столу «Казимир Твардовський. Філософія в системі наук та гуманітаристики» буде видано збірник матеріалів.
