19 листопада 2022 року в режимі онлайн відбувся Міжуніверситетський круглий стіл «Буття та деструкція», організаторами якого були Громадська організація «Інститут філософії, логіки і соціології» та кафедра філософії Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка».
- Завідувач кафедри філософії Львівської політехніки Ігор Карівець виступив з доповіддю «Життя і смерть: трансформація у воєнний час». Історики вважають, що війна прискорює зміни, реформи, вона є своєрідним «двигуном прогресу». З іншого боку, війна – це деструкція, руйнування і смерть. Відтак, існує парадокс війни. І людині треба прийняти цей парадокс.
- Професор кафедри філософії, соціології та політології імені професора В. Г. Скотного Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Володимир Возняк розмірковував на тему «Онтологічні підстави зла і деструкції». Людина руйнує, бо має почуття заздрості. Заздрість спонукає людину чинити деструктивно, тому зло є в цьому почутті.
- Доцентка кафедри філософії Криворізького державного педагогічного університету Оксана Панафідіна в доповіді «Метафізика проти деструкції: конструктивістська версія філософії процесу» зосередилася на філософії процесу, яка розглядає реальність як певну дійсність, що перебуває у становленні. Дійсність складається з дій людей, тому вона мінлива. Дії бувають деструктивні й конструктивні. Відтак, головне – віднайти динамічну рівновагу між ними, щоб уникнути тотальної деструкції.
- Директор громадської організації «Інститут філософії, логіки і соціології», професор, гостьовий лектор Львівської православної богословської академії Віктор Петрушенко доповів про «Характеристики буття у праці М. Гайдеґґера «Теза Канта про буття»». Буття, стверджував Кант, не можна пізнати через характеристики (предикати) речей, але Гайдеґґер з цим твердженням не погоджувався. Він вважав, що Кант помилився, бо буття є предикатами речей, але ці предикати не є реальними. Тобто, буття не є «реальним предикатом речей».
- Доцентка кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Львівського медичного інституту Оксана Петрушенко доповіла про «Культурну глобалізацію, її конструктивні та деструктивні прояви». Сьогодні гостро постає проблема міжкультурної комунікації в умовах глобалізації. З одного боку культури зближуються, а з іншого – ворогують між собою, не сприймають одні одних. Необхідна висока культурна освіченість, щоб розуміти інші культури та сприймати їхні цінності. Культурна зрілість глобалізованої людини полягає в тому, що вона не може ненавидіти інші культури та не вивищує свою власну над ними.
- Старша викладачка кафедри філософії Львівської політехніки Олександра Стебельська доповіла про «Мистецтво як свідчення». Доповідачка аналізувала деякі мистецькі роботи з точки зору репрезентації деструкції війни. Художні образи деструкції війни, створені митцями, є певною психотерапією, можливістю звільнитися від травматичного впливу війни.
Всі доповіді були актуальними в контексті подій, що відбуваються в нашій країні. Вони допомогли глибше зрозуміти їх з погляду екзистенції людини як психофізичної та духовної істоти.
