Доцент і двоє студентів кафедри автомобілебудування Інституту інженерної механіки та транспорту розробили нову методику роботи вітроенергетичних установок.
– Наша кафедра враховує важливість енергоощадних технологій. Заощаджувати енергію можна різними способами, зокрема велику популярність нині мають сонячні електричні батареї, але, вважаю, робити це потрібно у комплексі. Над цією тематикою я працював ще під час своєї докторської, тому вже мав доробки про використання комплексу сонячних батарей та вітроенергетичних установок – окремо вони не дуже ефективні. Ми створили вітроенергетичну установку, модифікували її, – коментує керівник проекту Роман Зінько.
Роботу над установкою науковець розпочав ще 2013-го. Півроку тому викладач згадав про свій проект і вирішив знову взятися за нього. На підмогу залучив двох студентів – четвертокурсників кафедри АБ Богдана Скорика та Володимира Рудого.
– Ми взяли вісь та встановили на неї колесо, обладнане лопатями. Далі випробовували створене за допомогою аеродинамічної труби, що має Політехніка. Установку продували повітрям, вона виробляла електричний струм, за допомогою встановлених датчиків визначали її ефективність. Ми тестували лопаті, різні режими їх розташування і руху. Після кожного тестування модифікували розробку. Працювати було цікаво, ми прагнули хорошого результату. Коли щось не вдавалося, Роман Володимирович допомагав. Працювали після пар, щодня приблизно по годині, – розповідає Богдан.
Результатом випробувань став комплекс методик, які можна застосовувати при встановленні вітрових станцій, та оптимізації їхньої роботи.
– Ті лопаті, що ми розробили, починають працювати при швидкості вітру 3–4 м/с, і дають такий же хороший результат, як установки, для роботи яких цей показник має сягати 7 м/с. Хотілось би, щоб хтось замовив таку установку. Ми маємо дослідний макет, але для виготовлення прототипу потрібні кошти. Тому нині я веду перемовини з фірмою EcoEst про можливість виготовлення й встановлення згаданого комплексу з сонячних батарей та нашої вітроенергетичної установки. Такий комплекс дуже ефективний: нема сонця – є вітер, і навпаки. Він надзвичайно актуальний, особливо взимку: у цей період освітленість низька, тож ефективність сонячних батарей сягає всього 30%. Окрім цього, зразки, встановлені на дахах, часто засипає снігом, тож вони взагалі не працюють. А вітрів у нас аж забагато, – каже доцент Зінько.
За словами пана Романа, робота над проектом має не лише суспільну, але й освітню мету. У навчальній програмі студентів – здебільшого теорія, а робота над вітроенергетичною установкою дала змогу політехнікам попрактикуватися. Нещодавно Богдан і Володимир уже продемонстрували здобуті знання, взявши участь у Подільському відкритому конкурсі науково-технічних робіт учнів та студентів «Енергоефективність у промисловості, сільському, міському та домашньому господарствах», що його організував Хмельницький технічний університет, де посіли друге місце у секції «Вища освіта».
