В епоху COVID-19 перенесення публічних заходів стало звичною справою. Однак у далекому 1877 році зміна дати відкриття новозбудованих приміщень Цісарсько-Королівської Технічної академії мала зовсім інші передумови.
Йдеться про сучасні головний та 9-й корпус – тоді будинок хімічної лабораторії Львівської політехніки. Ділянку для будівництва Галицьке Намісництво придбало ще у 1872 р. в Марії з роду Яблоновських, графині Фредро. Територія площею трохи більше 6 моргів коштувала 42 000 золотих ринських (слід зазначити, що загальна вартість реалізації проєкту – 1 300 000).
Для проведення будівництва було створено Будівельний комітет у складі семи осіб під головуванням тогочасного намісника Галичини А. Голуховського. «Тендер» на будівництво отримало Галицьке товариство виробництва цегли і будівництва (повна назва – Towarzystwo Galicyiskie wyrobu cegieł maszynowych i predsiębiorstwa budowli we Lwowi), керівником якого був Зигмунт Кендзерський (Zygmunt Kędzierski), а його заступником – Альфред Каменобродський (Alfred Kamienobrodzki). Автором проєкту головного будинку та хімічної лабораторії став Юліан Захарієвич.
Фактично 1873 р. був підготовчим до будівництва. Лише у травні 1874 року значна частина фундаменту для будинку лабораторії була вимурувана, а на кінець липня практично завершеним був і фундамент під головний корпус. Узимку 1874–1875 рр. здійснювалось тимчасове покриття дошками головного будинку для захисту від опадів. Відомо, що у час найінтенсивнішої роботи (1875 рік) на будівництві щоденно працювали близько 600 осіб: 240 мулярів, 40 теслів, 30 каменярів і 300 помічників.
У листопаді 1875 р. головна будівля була майже повністю перекрита. Але через безперервні дощі роботи у цьому році були припинені. Будівельне товариство влаштувало з цього приводу бенкет, на який було запрошено членів Комітету будівництва з Намісництва, професорів академії, членів Товариства – разом 36 осіб. Бенкет відбувався у залі будинку лабораторії, а в підвалах цього будинку частували понад 200 мулярів, 80 мулярських помічників, 60 теслів та інших працівників, які впродовж року працювали на будівництві.
Навесні 1876 року роботи відновилися, і, як відомо, за мулярські, каменярські, цегельні, бляхарські, столярські і склярські роботи в період 15 травня – 15 червня 1876 р. Товариство представило рахунок на 34 478 золотих.
У вересні 1876 р. Товариство здало Будівничому комітету хімічну лабораторію. 6 червня 1877 р. у листі до Галицького намісництва тодішній ректор Технічної академії Август Фройнд повідомив про те, що переїзд до нової будівлі планує завершитись до кінця липня 1877 р. А 24 червня 1877 р. Ю. Захарієвич у листі до Намісництва повідомляв про розміщення на аттику скульптурної групи «Інженерія, Архітектура, Механіка» авторства Леонарда Марконі та написів «Litteris et artibus» і «Franciscus Josephus, Austriae Imperator, A. D. 1877». У часописі Gazeta Lwowska писали, що «місто прикрасила споруда, яка хоч і не має всіх зовнішніх рис пишної, монументальної архітектури, проте своїми розмірами та величчю перевершує всі споруди, крім Дому інвалідів» (сучасний Львівський державний університет безпеки життєдіяльності). «… Сьогодні ця споруда є найгарнішою у Львові».
На засіданні Колегії професорів 20 липня 1877 р. було ухвалено, щоб посвяту обох будівель та відкриття нового навчального року проведуть 25 жовтня. В архіві зберігаються зразки запрошень для поважних гостей та програма заходу на 25 жовтня, яка включала Службу Божу, зібрання професорів в актовій залі, виступ Міністра К. Штремаєра, промови попереднього та новообраного ректорів. Однак, через технічні доопрацювання у приміщенні, Колегія професорів звернулася до Міністерства з пропозицією призначити урочисте відкриття на середину листопада. 31 жовтня 1877 р. Головний будинок було передано у користування.
А урочиста посвята відбулася 15 листопада, детальніше про цю подію – в окремому дописі.
