14 травня, напередодні Дня вишиванки, в Актовій залі Львівської політехніки відбулася лекція на тему «Українська вишита сорочка — минуле та сучасність», яку прочитав Леонід Мартинчик — історик, етнограф, телеведучий, інфлуенсер та експерт у галузі моди.
З вітальним словом до присутніх звернувся керівник Центру промоції Львівської політехніки Андрій Павлишин, наголосивши на тому, що Леонід Мартинчик завжди знаходить влучні аргументи, чому українська вишивка є актуальною, стильною та важливою:
— Голос Леоніда звучить у соціальних мережах і на телебаченні, оскільки він є телеведучим: він розповідає всім українцям про наші національні скарби та духовну спадщину. Сьогодні маємо особливу нагоду послухати пана Леоніда про українську вишиту сорочку — про її минуле та сучасність.
Леонід Мартинчик розпочав свій виступ зі щирої подяки Львівській політехніці за можливість звернутися до численної аудиторії в одному з найдавніших навчальних закладів України. Його лекція вирізнялася високим інтелектуальним рівнем і насиченістю змісту: кожна хвилина була наповнена ґрунтовним фактажем, що супроводжувався якісною візуалізацією.
Презентаційні матеріали лектора складалися з понад двохсот слайдів: це органічно доповнювало виступ і допомагало акцентувати увагу на ключових деталях та символах. В Актовій залі панувала особлива атмосфера інтелектуальної спраглості й зосередженості: усі присутні зі щирим захопленням вловлювали кожну думку, що лунала з уст історика. Список джерел, які лектор використовував для підготовки лекційного матеріалу, становить щонайменше п’ять десятків позицій.
У межах лекції пан Леонід охарактеризував типологічні риси вишитих сорочок різних історико-етнографічних регіонів України, а також окреслив трагічні сторінки періоду радянської влади — голодомори, репресії та примусові депортації українців з етнічних територій. Етнограф проаналізував особливості вишитих сорочок Бойківщини, Гуцульщини, Буковини, Буджака, Поділля, Слобожанщини, Сіверщини, Північного Причорномор’я та інших регіонів. На основі розповіді історика можна зробити висновок про виняткове розмаїття регіональних традицій, унікальність орнаментальних мотивів і нерозривний зв’язок вишивки з історією, культурою та духовністю українського народу.
Леонід Мартинчик також звернув увагу на процеси спрощення та викривлення української культури, які особливо посилилися в радянський період. Йшлося про вульгаризацію, уніфікацію та стандартизацію національного одягу, що призводило до втрати регіональної самобутності. Радянська влада намагалася створити «уніформу» для українців, однак ці шаблони та спрощення є неприпустимими в контексті розбудови національної ідентичності.
На переконання Леоніда Мартинчика, вишита сорочка впродовж століть була для українців не просто елементом гардеробу, а символом гідності й національної самоідентифікації. Сьогодні носіння вишитої сорочки набуває особливої ваги — як світоглядний вибір, маркер ідентичності та спосіб окреслення культурних кордонів. У зв’язку з цим надзвичайно важливо не лише носити вишиванку, а й досліджувати та плекати рідну культуру, віднаходити себе в ній, утверджувати свою ідентичність і нести правду про неї у світ:
— Після всіх репресій і знущань з українців важко уявити, як взагалі можна захоплюватися російськими піснями чи прагнути бути частиною тієї культури, яка була знаряддям поневолення. Це можуть робити хіба що ті, хто не знає української історії або не хоче бачити правду. Коли усвідомлюєш масштаб переслідувань, спрямованих проти українського народу, будь–який дотик до ворожої культури викликає неабияку відразу.
Леонід Мартинчик активно підтримує українське військо: його великий просвітницький проєкт «Генокод українців» допомагає збирати кошти на потреби Збройних сил України. Цей проєкт виник із прагнення пробуджувати любов до України через пізнання її культури, історії, етнографії та мистецтва. Уже третій рік поспіль усі кошти, зібрані з продажу квитків і благодійних аукціонів у межах лекцій та заходів проєкту, Леонід спрямовує на конкретні потреби ЗСУ. За понад три роки таким чином вдалося зібрати близько чотирьох мільйонів гривень.
