Нинішній візит до Львова Генерального директора Європейської комісії з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення ЄС Крістіана Даніельссона був пов’язаний з інспекцією ефективності фінансування низки проектів програм Євросоюзу, які нині уповноважені інституції реалізують на території Львівщини. Високий гість хотів, зокрема, довідатися, як використовують грантові кошти Horizon 2020 – дослідницького проекту, координованого в Україні Національним університетом «Львівська політехніка».
Відтак 19 лютого до Університету завітала представницька делегація на чолі з паном Даніельссоном, до якої також увійшли Кестутіс Лянчінскас, голова EUAM в Україні, Петер Вагнер, керівник Групи підтримки України, та Беренд де Гроот, керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні.
Зазначимо, що попри жорсткі часові межі, якими зазвичай обумовлені подібні візити, зустріч «євроревізорів» зі львівськими політехніками дещо затяглася. Але тому була виправдальна причина: Крістіан Даніельссон дуже зацікавився історією найстарішого і найбільшого в Україні та Східній Європі технічного університету. Тому, вітаючи гостей, ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало провів для них коротку, але змістовну екскурсію головним корпусом Університету, зокрема історичною Актовою залою.
Згодом, звертаючись до поважних гостей, ректор Юрій Бобало зазначив:
– Львівська політехніка вже давно практично долучилася до творення спільного «європейського дому», розвиваючи плідну співпрацю з усіма країнами ЄС. Так, зважаючи на важливість популяризації Програми «Горизонт 2020», у Львівській політехніці функціонують два національні контактні пункти реалізації цієї програми за тематичними напрямами «Дії Марії Склодовської-Кюрі» (для розвитку навичок, навчання і кар’єри), а також «Інформаційні та комунікаційні технології». На наш погляд, інтеграція української наукової спільноти до всіх дій згаданої програми ЄС із досліджень та інновацій сприятиме більшій спеціалізації відповідно до науково-технічного сектора ЄС, а також прогресивній перебудові системи здійснення досліджень в Україні. Тому вважаю, що візит Генерального директора Європейської комісії з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення ЄС пана Крістіана Даніельссона до Львівської політехніки – це важлива для всієї академічної спільноти подія, що закладає ще одну міцну підвалину у зміцнення українсько-європейських відносин.
Принагідно нагадаємо, що з березня 2017 року Україна стала асоційованим членом у Рамковій програмі ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020», що передбачає можливість виходу України на рівень партнерства з ЄС у сфері науки та технологій. Це дає змогу значно підвищити рівень залучення українських науковців, університетів, науково-дослідних організацій та установ до спільних європейських наукових досліджень, а також створює основу для структурних реформ у науково-інноваційній сфері України. Один із завершених Університетом у минулому році проектів – створення ХАБ-лабораторії з Інтернету речей. Це перший проект в Україні, що був реалізований згідно із каскадним фінансуванням Horizon 2020. До речі, це єдина лабораторія в Україні, яка входить до мережі європейських цифрових хабів.
Цьогоріч науковці Львівської політехніки задіяні у реалізації двох таких проектів: у межах Програми EURO-2 (Eurofusion), керівник – професор кафедри напівпровідникової електроніки Інеса Большакова, а також проекту IMAGE. Саме презентацію другого проекту, про який вже неодноразово розповідали, провів для присутніх його керівник, професор кафедри телекомунікацій Анатолій Андрущак. Він також представив іноземних партнерів проекту з університетів та інноваційних фірм із Німеччини, Франції та Польщі.
Натомість Крістіан Даніельссон, виступаючи на презентації, наголосив на важливості розвитку сучасної професійно-технічної освіти в Україні. Він зазначив, що в Європі середньотехнічна освіта є популярною й не відокремленою від вищої освіти, а також однаково трендовою. Також ішлося й про питання працевлаштування випускників Львівської політехніки. Загальноєвропейський ринок праці є дуже важливим, але випускники українських технічних ВНЗ мають не лише отримувати хорошу освіту, але й також і мотивацію залишатися в Україні. Що ж до проекту IMAGE, то було наголошено, що це не лише фінансові можливості, а також свідчення того, що українські науковці можуть прозоро та конкурентно вигравати такі перспективні для наукових досліджень проекти.
