Про цю виставку за участю Надзвичайного і Повноважного посла Латвійської Республіки в Україні Юріса Пойканса (до речі, виступав на відкритті виставки українською мовою) вже повідомляли на сайті нашого університету. Повна її назва звучить так: «Державне будівництво Латвії ХІХ–ХХІ століть та стиль модерн в архітектурі: Рига та Латвія».
Латвійських гостей прийняв ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало. У зустрічі взяли участь посол Юріс Пойканс, головний архітектор столиці Латвії міста Риги Гвідо Прінціс, декан Ризького Інституту архітектури професор Улдіс Суковскіс та доктор Яніс Крастінс, головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Львівської політехніки професор Олег Матвійків, заступник проректора з наукової роботи Університету Лілія Жук.
У рамках виставки відбулася зацікавлена фахова розмова архітекторів Львова (переважно з Інституту архітектури Університету) та Риги. Перед тим, як викласти суть цієї розмови, наведемо коротеньку географічну та історичну довідку.
Столиця Латвії Рига – найбільше місто у Прибалтиці. Його населення за переписом 2016 року становило 639 тисяч 230 осіб. Місто розташоване на берегах ріки Даугава неподалік від її впадіння у Ризьку затоку. Тривалий час Латвія перебувала у складі Російської імперії. Анексія Латвії СРСР відбулася відповідно до зловісного пакту Молотова-Ріббентропа. 17 червня 1940 року на вулицях Риги з’явилися радянські танки. Незалежна країна стала Латвійською РСР. Тисячі національно свідомих латишів були репресовані сталінським режимом
Для відновлення зруйнованої німецькими окупантами промисловості і створення нових галузей до Латвії з усіх куточків Радянського Союзу було скеровано сотні тисяч робітників та інженерів (переважно етнічних росіян). 3 1950 по 1980 рік населення Риги зросло у 7 разів!
4 травня 1990 року Верховна Рада Латвійської РСР прийняла Декларацію про відновлення незалежності Латвійської Республіки. 3 березня 1991 року цей документ був підкріплений всенародним опитуванням.
Рига є привабливим туристичним центром Європи. Центральна частина міста внесена у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Модератором зацікавленої професійної розмови архітекторів Львова і Риги була доцент кафедри дизайну та основ архітектури Ореста Ремешило-Рибчинська. Ось що вона розповіла журналісту прес-служби Львівської політехніки:
– Першим ми надали слово головному архітекторові Риги Гвідо Прінцісу. Він говорив про збереження безцінної архітектурної спадщини, зокрема, про те, як сьогодні вдається зберігати історичне ядро столиці Латвії, як у радянський період розвивалося місто і які нині перспективи нових мікрорайонів. Пізніше до розмови підключилися наші фахівці, які досліджують подібну проблематику містобудування і реставрації. Я, до прикладу, повідомила про те, що нещодавно на кафедрі містобудування відбувся воркшоп, присвячений забудові окремих мікрорайонів Львова.
– Як це робиться у нас, ми усі є свідками. А чим цікавий і повчальний для нас архітектурний досвід латвійців?
– Ризькі архітектори також вдаються до будівель-вставок у центральній частині міста. Але вони прагнуть зберегти цільність архітектурного середовища, щоб не було якогось агресивного втручання у старі квартали, щоб не знищувати історичний простір. У нас, скажімо, знищено історичний простір довкола пам’ятника Адаму Міцкевичу. Дуже важливо зберегти містобудівну структуру міста. Якщо вулички були вузенькими, то треба так і зберігати їх вузенькими. Дуже важливо дотримуватися вимог інсоляції, щоб багатоповерхівки не перекривали сонячні проміння сусіднім будинкам.
– На цій зустрічі був присутній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський...
– Він неодноразово бував у Ризі, його запрошували як члена журі на деякі конкурси. Пан Юліан знає особисто багатьох відомих латиських архітекторів, і про це було приємно дізнатися нашим гостям. Рига подає приклад новаторських креативних проектів забудови міста. Мій син Адріан Рибчинський, який зараз навчається у аспірантурі в Естонії, запитав, що робиться у Ризі для розв’язання проблем внутрішніх просторів, тобто двориків. Гості відповіли, що усі подвір’я – це є приватна зона мешканців. Тому архітектори дуже опосередковано можуть пропонувати розв’язання проблем цих територій. Дуже багато розмов проводиться з мешканцями, щоб вони правильно розуміли, як ці внутрішні простори мають використовуватися і виглядати.
Ще були цікаві запитання від працівників нашої кафедри, зокрема доцента Сергія Мільчевича, як розв’язують проблему реклами у центральній частині міста і так званих сіті-лайтів. Головний архітектор Риги сказав, що вони над цим дуже багато працюють, щоб реклама не тяжіла над архітектурним середовищем, а була прикрасою міста, як мала архітектурна форма.
У творчій дискусії взяли участь завідувач кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини професор Микола Бевз, доцент кафедри архітектурного проектування Антон Коломейцев, доцент кафедри дизайну архітектурного середовища Богдан Гой, а також студенти Інституту архітектури.
З цікавою лекцією виступив професор архітектури Яніс Крастінс щодо стилю модерн в архітектурі Латвії у ХІХ–ХХ століттях. Ця тема особливо зацікавила доцента кафедри дизайну і основ архітектури Тетяну Казанцеву. Адже вона готує докторську дисертацію, певною мірою дотичною і до стилю модерн.
Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський відзначив, що у нашому місті є велика проблема збереження архітектури ХІХ – початку ХХ століть. Тому досвід рижан є для нас надзвичайно цінним.
Відбулася розмова і в дирекції нашого інституту. І ми, і наші гості, зокрема Улдіс Суковскіс, виявили зацікавлення у налагодженні співпраці щодо участі студентів обох ВНЗ у розробці спільних проектів, конкурсів проектів. Назагал, наші гості були приємно подивовані, шо наші студенти і викладачі так добре знають історію і теорію архітектури Латвії.
Доцент кафедри дизайну і основ архітектури нашого інституту Тетяна Казанцева, яка викладає історію архітектури, взяла участь в екскурсії Львовом разом із гостями з Латвії. Вони були неприємно здивовані тим, як спотворює обличчя старовинного міста непродумана сучасна забудова. Пані Тетяна відзначила також відкритість і прихильність наших гостей до архітектурної спільноти Львова. Вони щиро запрошували львів’ян частіше приїздити до Риги, брати участь у різноманітних конференціях, симпозіумах, виставках.
P.S. Журналіст прес-служби Львівської політехніки поспілкувався із гостями на суспільно-політичну тематику. Латвія засуджує російську агресію на Сході України, анексію Криму. Чимало поранених бійців із зони АТО проходять лікування і реабілітацію у клініках Латвії. І надалі, хоч не так гостро, стоїть проблема міжнаціональних стосунків. Російська меншина ініціювала проведення референдуму щодо надання російській мові статусу другої державної мови. Але цей референдум з тріском провалився. Згадали ми і легендарні латвійські радіоприймачі «Спідола», мікроавтобуси «Рафіки». Ця продукція вже давно не випускається. Натомість Латвія посідає одне з провідних місць у Європі щодо виробництва високоякісної аграрної продукції і зацікавлена у співпраці з Україною у цій сфері.
