У читальній залі Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки 14 червня відбувся вечір пам’яті відомого українського мистецтвознавця, лауреата Шевченківської премії, незмінного впродовж 50 років директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Возницького. Організаторами заходу стали УФОТО, Львівський Фотомузей та НТБ Національного університету «Львівська політехніка».
Вечір розпочався з перегляду документальної стрічки про життєвий шлях «ангела-охоронця замків». У своїй вступній промові директорка організації «Благодійний фонд Нагірних» Наталія Філевич поділилася спогадами про Бориса Возницького.
«Цей вечір ми вирішили зробити по-справжньому неординарним. Тим, хто пам’ятає Бориса Григоровича, було радісно переглядати документальну стрічку. Та водночас досить сумно, що ми вже ніколи не побачимо, йдучи вулицею Коперника, його високої постаті з накинутим піджаком і Зіркою Героя. За життя він отримав надзвичайно багато нагород і створив потужний колектив музейників. Двері робочого кабінету Возницького були завжди відчинені для гостей. До нього міг зайти будь-хто та з будь-яким проханням. У нашій пам’яті Борис Григорович залишиться назавжди», – наголосила Наталія Філевич.
Саме завдяки Борисові Возницькому львів’яни мають змогу щодня споглядати збережений храм святого Андрія, Музей книги, будівлю палацу Потоцьких, музеї першодрукаря Івана Федорова й «Русалки Дністрової». Також знаному культурному діячеві належить ідея створення популярного туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини», що охоплює Олеський, Золочівський, Підгорецький та Свірзький замки. Загалом Борис Возницький створив 16 музейних комплексів.
«Передовсім це не вечір пам’яті, – зауважив голова Українського фотографічного товариства, відомий львовознавець колекціонер і фотограф Роман Метельський. – Це вечір спогадів про видатного львів’янина Бориса Григоровича Возницького. Сьогодні в читальній залі присутні ті, хто був з ним особисто знайомий чи просто небайдужий до його творчості. Цю подію ми створили, щоб пригадати важливі та щасливі миті з життя Бориса Возницького».
На захід завітала донька Бориса Григоровича – Лариса Возницька-Разінкова. Жінка зворушила публіку своїми історіями про батька, а також подарувала Науково-технічній бібліотеці Політехніки видання «Собор Бориса Возницького. Спогади, роздуми».
Серед почесних гостей події була і старша наукова співробітниця Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького Марія Сойко. Вона виголосила теплі слова про мистецтвознавця.
«Борис Возницький любив своє життя, дітей, роботу та рідну країну. Своєю працею він показував це щосекунди. Досить рідко зустрінеш людину, яка настільки захоплена своїм ділом. Сьогодні для України настали нелегкі часи. Ми знаємо, що Борис Григорович розпочинав свій шлях за схожих обставин. Та, попри перешкоди, він завжди прагнув збагатити і возвеличити свою країну. Вірю в те, що невдовзі в Україні з’явиться культурний діяч, який продовжить цю справу», – зазначила жінка.
Наприкінці події гості мали змогу переглянути книжкову виставку, яку підготували працівники Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки.
