Як уже повідомляли, в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася науково-практична конференція «Інноваційні комп’ютерні технології у вищій школі». Її учасники представляли різні регіони України. Вони розглядали актуальні проблеми використання інтерактивних комп’ютерних та інфокомунікаційних технологій в організації навчального процесу та діяльності вищих навчальних закладів.
Ми зустрілися з одним із організаторів віртуального навчального середовища у Львівській політехніці заступником директора Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки доцентом Леонідом Озірковським. Це вже не перша подібна конференція. Чим вона відрізняється від попередніх?
– Оскільки це сьома конференція, – наголосив Леонід Озірковський, – то накопичено вже певний досвід, простежується певна системність напрацьованого матеріалу, повідомлень і доповідей учасників цих корисних зібрань. Раніше ми робили акцент на технологію наповнення віртуального навчального середовища, нових способів представлення знань, напрацювань, які існують у паперовому вигляді. Вирішувалося, зокрема, питання, як представити ці знання у віртуальному навчальному середовищі. Це наповнення триває й досі. Якщо рік тому у нас було у віртуальному навчальному середовищі 500 курсів, то тепер маємо 1,5 тисячі курсів, готових до використання. А всіх дисциплін у Львівській політехніці 4 тисячі. Отже, 30 відсотків цих курсів вже представлені в електронному вигляді. Це добрий показник.
– Це означає, що студент може знайти через Інтернет усі лекції з тієї чи іншої дисципліни?
– І не тільки! Є повний навчально-методичний комплекс, починаючи з робочої програми дисципліни. Є усі лекції як у форматі тексту, так і наборів слайдів-презентацій, усі лабораторні роботи включно з віртуальними тренажерами, методичні вказівки до всіх практичних робіт, усі тести, за якими студент може перевірити свої знання. Є тут також індивідуальні завдання, контрольні. Мало того, все це наповнення перевірено на відповідність, викладачам даних курсів видано сертифікати. Зараз робимо акцент на методику застосування цього наповнення у практичній роботі: як простіше та ефективніше донести знання на заняттях зі студентами.
Я б хотів відзначити доробок кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук, яку очолює Геннадій Леонідович Вознюк. На цій загальноуніверситетській кафедрі розробили шість чи сім сертифікованих дисциплін, у яких є надзвичайно цікаві тести. Вони спрямовані не лише на перевірку знань, а більшою мірою – на навчання. Якщо студент вибрав неправильну відповідь, то тут же у коментарі він отримує інформацію, де і що йому слід прочитати чи повторити. Якщо відповідь правильна, то видається рекомендація, де можна продовжити навчання чи поглибити свої знання.
Варто сказати і про Андрія Фоменка, працівника Центру інформаційного забезпечення. Він продемонстрував досить цікаву технологію та методологію дистанційного проведення лекцій. Студенти, скажімо, у наших філіалах можуть не лише слухати лекцію в режимі відеоконференції. Їх можна викликати до «дошки» і залучити до активного сприйняття матеріалу. Це особливо цінно для заочників, які не завжди можуть приїхати до Львова. Такі лекції можна подивитися і у запису.
Частина доповідей, що прозвучала на конференції, була представлена в он-лайн режимі через нову мультимедійну аудиторію 226 головного корпусу університету. Ця конференція особлива ще й тим, що побільшало нових учасників з різних кафедр провідних ВНЗ України. До речі, взяли у ній участь і представники такого нетрадиційного вищого навчального закладу як Національна академія Служби безпеки України. Вони були подивовані високим рівнем організації віртуального навчального середовища і у Львівській політехніці, і в університетах Києва.
