23 квітня 2025 року кафедра менеджменту організацій Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» організувала круглий стіл на тему «Європейський досвід популяризації історичної спадщини та культурного туризму». Захід проходив у межах виконання освітнього проєкту European experience in the promotion of heritage and cultural tourism (101085171 – EEPHCT – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH, EEPHCT) програми Erasmus+ Jean Monnet. Метою круглого столу стало обговорення актуальних викликів у сфері популяризації культурної та історичної спадщини в Україні. Учасники аналізували європейські практики й шукали ефективні шляхи їхнього впровадження через співпрацю між освітніми установами, бізнесом та органами влади.
Круглий стіл розпочався із привітального слова Олега Карого, доктора економічних наук, професора, завідувача кафедри менеджменту організацій Львівської політехніки. Він наголосив на важливості подібних заходів для розвитку фахових дискусій, формування міжгалузевих зв’язків та популяризації європейських підходів до управління культурною спадщиною і туризмом.
У ході круглого столу прозвучали змістовні виступи експертів та практиків галузі:
- Назарій Іваницький, директор готелю «Пальма» (м. Львів), асистент кафедри фізичного виховання, спорту і здоров’я Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, майстер спорту України міжнародного класу, поділився аналітичними спостереженнями у доповіді «Тенденції розвитку готельного бізнесу в Україні в умовах війни»;
- Денис Головецький, керівник відділу з лідогенерації в маркетинговому діджитал-агентстві PI Metaverse, виступив на тему «Вплив цифрових маркетингових інструментів на стратегічний розвиток туристичного бізнесу», акцентуючи на ролі сучасних технологій у просуванні туристичних продуктів.
Участь у дискусійній частині заходу взяли також запрошені практики, які поділилися власними спостереженнями та практичними кейсами з культурної і туристичної сфери. Оксана Мельник, менеджерка туристичного агентства «Мохіто тур», розповіла про сучасні запити туристів, особливості організації подорожей у складних умовах та роль персоналізованих сервісів у підвищенні лояльності клієнтів. Вікторія Юзва, тревел-блогер і підприємиця, поділилася власним досвідом просування туристичних напрямів через соціальні мережі, наголосивши на важливості автентичності, візуального контенту та індивідуального підходу до аудиторії. Марія Супрун, керівниця комунального закладу «Дрогобицький культурно-освітній центр ім. Івана Франка» Дрогобицької міської ради, у своєму виступі акцентувала увагу на важливості локальних ініціатив у сфері збереження історико-культурної спадщини. Вона презентувала практичний кейс м. Дрогобича, зокрема зусилля громади, влади та культурних інституцій у збереженні історичних об’єктів і формуванні культурно-туристичних маршрутів.
Із своїм досвідом поділилися присутні на круглому столі працівники Львівської політехніки. Зокрема, Ігор Кулиняк, керівник проєкту, к.е.н., доцент кафедри менеджменту організацій ІНЕМ, окреслив виклики та нові можливості трансформації туристичної індустрії України в умовах війни, підкресливши важливість адаптаційних стратегій. Катерина Ярмола, доктор філософії, асистентка кафедри менеджменту організацій, презентувала результати дослідження «Оцінювання впливу факторів на вибір туристичних продуктів споживачами». Світлана Коваль, асистентка кафедри МО, у своєму виступі проаналізувала використання технологій нейромаркетингу в туризмі, звертаючи увагу на емоційні аспекти споживчої поведінки, а Олеся Лемішовська, к.е.н., доцентка кафедри обліку та аналізу ІНЕМ, ознайомила присутніх з історичним аспектом організації етнонаціональних освітньо-культурних проєктів у доповіді «Ревізійний союз українських кооператив – організатор і координатор етнонаціональних освітньо-культурних проєктів (друга половина ХІХ – середина ХХ ст.)».
До активного обговорення та дискусії, що відбувалися після основних доповідей, долучилися й інші учасники круглого столу – представники академічної спільноти, фахівці туристичної галузі та культури. Обговорення охоплювало широке коло питань: від викликів, з якими стикається туристична індустрія в умовах воєнного стану, до інноваційних підходів у промоції культурної спадщини. Учасники ділилися власним досвідом, ставили запитання доповідачам, ініціювали ідеї нових проєктів і можливих форматів міжсекторальної співпраці. Така жива взаємодія стала підтвердженням актуальності теми та потреби у подібних платформах для обміну думками і напрацювання спільних рішень.
Докладніше про проєкт EEPHCT:
