Вшановуючи 83-тю річницю страшного злочину ― розстрілу на Вулецьких пагорбах пів сотні вчених, які працювали у вищих освітніх закладах Львова, у Національному університеті «Львівська політехніка» відкрили банерну виставку «Hic mortui vivunt...» («Тут мертві живуть...»).
Розстріл львівських науковців у липні 1941-го став продовженням нацистської акції «Надзвичайного утихомирення» зі знищення польської інтелектуальної еліти, проведеної у квітні-червні 1940 року.
— Раз на рік День пам’яті про загиблих вчених у трагедії на Вулецьких пагорбах повертає нас до тих подій. Водночас ми аналізуємо й те, що відбувається в нашій країні зараз, адже знову проживаємо роки, коли українську інтелігенцію винищують, — наголосив Юрій Бобало, ректор Львівської політехніки.
До вшанування пам’яті страчених науковців долучилося Генеральне консульство Республіки Польща у Львові.
— Сьогодні ми згадуємо трагічні події 1941 року, які були наслідком дій, що почалися ще у вересні 1939 року. Це відбувалося й у Польщі та стало спільною частиною історії поляків і українців, — зауважив Томаш Коваль, консул із політичних й економічних питань Генерального консульства Республіки Польща у Львові.
До слова також запросили керуючу справами виконавчого комітету Львівської міської ради Наталію Алєксєєву. У своєму виступі пані Алєксєва, зокрема, наголосила:
— За кожним із цих людей стоїть не тільки відданість своїй справі, а стоять родини, які зазнали великого болю.
Про трагедію та її наслідки для Львівської політехніки тих років розповів Іван Хома, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини.
― На окупованих нацистською Німеччиною землях Радянського Союзу була розпочата підготовка до подібних заходів, щоб змусити інтелігенцію виявити свою лояльність до нової тоталітарної системи, яка увійшла в місто.
Львівська політехніка пам’ятає про своїх професорів, які були розстріляні німецькою владою в 1941 році. З нагоди 83-ї річниці цієї трагічної події відкрито банерну виставку, про яку розповів керівник Центру промоції Львівської політехніки Андрій Павлишин:
― Звісно, ми не можемо відтворити всіх жахів трагедії, яка відбувалася 83 роки тому, але закцентували увагу на найважливіших моментах, а саме на обставинах тих подій. Ми представили вісьмох політехніків, які загинули в ті дні, та загалом жертвами нацистів тоді стали понад 40 львівських науковців і членів їхніх сімей.
Назва банерної виставки — «Hic mortui vivunt...» («Тут мертві живуть...») — має аналогічне значення до вислову про Александрійську бібліотеку «Тут мертві промовляють, живі нехай мовчать». Віддаючи данину пам’яті жертвам Вулецьких пагорбів, ми маємо розуміти: вони до нас промовляють, що це не має ніколи повторитися.
Модерувала захід проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Наталія Чухрай. Після слів промовців Наталія Іванівна подякувала й запросила всіх присутніх до участі в завтрашньому поминальному заході на Вулецьких пагорбах.
