Днями в Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» з ініціативи кафедри історії України та етнокомунікації Інституту гуманітарних і соціальних наук відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина в еру глобалізації: теоретичні та прикладні аспекти».
Модератор заходу, завідувач кафедри професор Поліна Вербицька тепло привітала учасників наукового зібрання, висловила сподівання, що й надалі питання культурної та історичної спадщини у час тотальної глобалізації буде викликати зацікавлення в академічних колах. Про це говорили також у своєму вітальному слові заступник директора Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки Ірина Бєлоус та заступник директора Інституту гуманітарних та соціальних наук Зоряна Куньч.
Серед учасників конференції були науковці та дослідники зі Львова, Збаража, Луцька, Полтави, Харкова, Чернігова, очільники музеїв, бібліотек, архівів, інших наукових центрів та організацій.
Старший науковий співробітник відділу політичного аналізу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Тетяна Гранчак зробила детальний аналіз соціокультурного дискурсу вітчизняних наукових бібліотек. Особливий акцент вона зробила на питаннях, які торкалися трагічних сторінок історії України, Голодомору 1932–1933 років, Чорнобильської катастрофи тощо.
Про історичні пам’ятки міста Добромиля розповів завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Кріль.
На конференції розглядали також питання національної ідентичності, культурних процесів у площині європейської інтеграції. Особливу увагу її учасники зосередили на музейних установах, які є осередками історичної пам’яті та плекання культури пам’яті.
Під час пленарного засідання відбулась презентація проекту «Інтерактивний Львів», координатором якого є випускниця Інституту архітектури Львівської політехніки Ольга Заречнюк. Вона розповіла, що розробка подає історію міста у формі веб-сайту, де відображена енциклопедична частина, карти, дослідна частина тощо.
Учасникам конференції також презентували науково-популярне видання «Львівська політехніка в пресі (1844–1900)», творцями якого є колектив кафедри історії України та етнокомунікації Львівської політехніки.
У рамках конференції відбулося засідання «круглого столу» на тему «Особливості підготовки фахівців зі спеціальності «Музеєзнавство і пам’яткознавство» у контексті реформування вищої освіти в Україні».