Це вирішальне слово «рейтинг»: відтепер студенти Університету отримуватимуть стипендії відповідно до нового Положення

Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»
фасад головного корпусу Політехніки

Наприкінці лютого студенти Львівської політехніки отримають стипендії, відповідно до Положення про стипендіальне забезпечення, затверджене на Вченій раді університету. Причиною його схвалення стали нововведення Кабміну про те, що на стипендію можуть претендувати 40 – 45% студентів, які навчаються на бюджеті.

Стипендія більша, кількість стипендіатів – менша

Відтепер розмір мінімальної стипендії становить 1100 грн, підвищеної – 1601 грн. Студенти окремих спеціальностей отримуватимуть 1400 грн. і 2037 грн. У Політехніці це стосується тих, хто вивчає науки про Землю; електроенергетику, електротехніку й електромеханіку; атомну енергетику; теплоенергетику; прикладну фізику та наноматеріали.

За результатами семестрового оцінювання, стипендіальні комісії кожного інституту складають рейтинг. На перших курсах бакалаврату і магістерки його формують за спеціальностями, на всіх решта – за напрямами.

– Відповідно до цього, перші 45% найуспішніших отримуватимуть стипендію. Особисто я наполягав на тому, щоб це було 40%. Чому? А тому, що ті 5%, які залишаться у нашому розпорядженні, ми змогли б розподіляти на відрядження студентів на олімпіади й конкурси, на іменні стипендії, зрештою, на допомогу у хворобі чи скрутному матеріальному становищі студента. Досі на такі витрати ми мали додаткові 10% до стипендіального фонду. Тепер держава радше їх не надаватиме, – пояснює голова стипендіальної комісії професор Орест Лозинський.

Ще одна особливість змін, принаймні у Львівській політехніці, полягає в тому, що якщо досі для отримання стипендії треба було мати не менше 71 бала, то тепер наявність стипендії залежить лише від місця у рейтингу.

За правилами, визначеними Кабміном, рейтинг студента повинен складатися не менше, як на 90% із його успішності і до 10% – із можливих додаткових балів. Для політехніків це становитиме 95% і 5% відповідно. Тобто для визначення рейтингу успішності студента, рейтингову семестрову оцінку множитимуть на 0,95, а додаткові бали – на 0,05. Ці бали сумують й отримують рейтинг студента. Звісно, що рейтингова семестрова оцінка може бути лише результатом навчальної успішності. Додаткові бали можна отримати за участь у наукових конференціях, олімпіадах, громадському житті університету чи свого інституту, спортивній діяльності. Кожен показник має певну кількість можливих балів.

Відмінник без стипендії і трієчник – зі стипендією

Така парадоксальна ситуація очікує відмінників, які вчаться разом зі сильними студентами, і доволі втішна для тих, попереду кого у рейтингу – люди з низькими балами.

Річ у тім, що у Постанові Кабміну не прописано – обмежувати право на стипендію певним балом чи ні. Навчальний заклад повинен це вирішити самостійно. У Львівській політехніці за наполяганням представників студентського самоврядування, які входять до стипендіальної комісії, обмеження зняли. Позиція тих, хто «за» – щоб якомога більше студентів отримали стипендію. Відтак студенти, які колись із результатом 58 – 60 балів навіть мріяти про стипендію не могли, тепер її можуть мати (наприклад, на певних напрямах в ІІМТ чи ІТРЕ). Натомість постраждали архітектори, економісти, комп’ютерники, де на окремих напрямах стипендію втратили ті студенти, які мають 80 – 86 балів.

Ще одна парадоксальна ситуація – з кандидатами на підвищену стипендію. Відтепер на такі виплати можуть претендувати лише круглі відмінники. Отож, студент, який має понад 93 бали, але при цьому схопив четвірку, отримає звичайну стипендію, а його товариш – круглий відмінник – підвищену, незважаючи на те, що його рейтинг – трохи більше 90 балів. Однак круглий відмінник, який має 88 балів, уже отримає звичайну стипендію.

Ще одна важлива умова допуску студента до стипендії – це відсутність заборгованостей і талонів. Тобто якщо студент має навіть високу успішність, а один іспит «завалив» і пересклав його на комісії на високий бал, претендувати на стипендію вже не може.

Ахіллесові п’яти соціалок

Крім академічної стипендії, ще є соціальна, що не залежить від місця у рейтингу. Її може отримувати студент, який належить до певної категорії. Це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; діти шахтарів зі стажем підземної роботи не менше 15-ти років або якщо їхні батьки-шахтарі загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами І або ІІ групи; особи, які визнані учасниками бойових дій та їхні діти; діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів; діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадського протесту; внутрішньо переміщені особи. Під час підготовки цього матеріалу Кабмін додав до переліку дітей-інвалідів, інвалідів 1 – 3 групи, дітей із сімей, які мають статус малозабезпечених. Також сюди ввійдуть соціальні стипендії за рішенням Верховної Ради. Однак відповідної постанови про це наразі немає.

Як повідомила редакції провідний спеціаліст бухгалтерії Львівської політехніки Інна Уголькова, питання соціальних стипендій досить болюче, адже їх затримують. Принаймні на сьогодні виплат за січень ще не було. Щоб отримати соціальну стипендію, треба зібрати відповідний пакет документів, який ретельно перевірятимуть не лише у бухгалтерії Політехніки, а й у відділі соціального забезпечення. Насамперед з’ясовуватимуть, чи студент не мав заборгованостей, комісій і чи не отримав академічну стипендію, адже претендувати можна лише на одну стипендію. Виняток – сироти, які можуть одночасно отримувати дві стипендії – академічну і соціальну. Розмір соціальної стипендії для дітей-сиріт, які навчаються у виші III – IV рівня акредитації, становить 2 тис. грн, для інших категорій – 1 тис. грн.

Замість післяслова

Рейтингові списки студентів бюджету, яким призначено академічну стипендію за результатами зимової сесії, вже складено. З ними можна ознайомитися на дошках оголошень своїх інститутів або ж на сайті Політехніки. За логікою Мінфіну, зміни у виплаті стипендій мали б заохотити студентів до більш старанного навчання, адже відтепер вони конкуруватимуть між собою, виборюючи власне право на стипендію. Чи так це буде, чи не знизиться якість навчання внаслідок того, що студенти щораз більше вдаватимуться до підробітків і чи завжди стипендію отримуватиме той, хто на неї заслуговуватиме, – покаже час.