Аліна Пилипенко – здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Міжнародна економіка», студентка кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки, – поділилася враженнями про особливості навчання в німецькому Університеті прикладних наук Ашаффенбурга, що проходило за програмою академічної мобільності.
– Доброго дня, Аліно! Завершився осінній навчальний семестр, під час якого ви за програмою академічної мобільності відповідно до угоди про співпрацю між Національним університетом «Львівська політехніка» та Університетом прикладних наук Ашаффенбурга (м. Ашаффенбург, Німеччина) проходили навчання на факультеті бізнес-адміністрування і права. Як дізналися про цю можливість і чому вирішили спробувати пройти навчання саме там?
– Будучи студенткою IV курсу за спеціальністю «Менеджмент», я хотіла поїхати навчатись за кордон, мене цікавила саме Німеччина, тому що це прогресивна країна з провідною економікою. Я зв’язалася з викладачами своєї кафедри та дізналась, що є можливість поїхати навчатись до Німеччини за програмою академічної мобільності. Проте була одна умова: мені треба було вступити на магістратуру за іншою спеціальністю – «Міжнародні економічні відносини». І я жодного разу не пошкодувала!
– Що потрібно для того, щоб поїхати на навчання за кордон за програмою академічної мобільності?
– Для поїздки на навчання за кордон необхідні бажання і документи. Передусім, людина має розуміти, чому вона хоче поїхати, й бути готовою до різних життєвих ситуацій. Стосовно документів, то передусім необхідно мати сертифікат на знання мови (або ж скласти іспит, який підтвердить рівень), також потрібно заповнити низку документів для оформлення відряджень, індивідуального графіку та інше (список може змінюватись відповідно до обраної програми).
– Перебуваючи весь семестр на навчанні в Університеті прикладних наук Ашаффенбурга у Німеччині, яку відмінність ви побачили між німецькою та українською системами навчання?
– Для мене основна відмінність полягала у тому, що ми мали досить багато активностей упродовж семестру. Щотижня ми відвідували різні заходи або компанії, де дізнавались про тонкощі ведення бізнесу, виробничі процеси та менеджмент цих компаній, а також мали можливість ставати частинкою команди. Для місцевих студентів є дуже багато можливостей проходження практики у різних компаніях. Керівництво підприємств зацікавлене у молодому поколінні, їх залученні до своїх компаній та навчанні майбутніх спеціалістів.
– Як ви вважаєте, що було б доцільно врахувати із німецької системи освіти і застосувати для покращення освітньо-професійної програми «Міжнародна економіка» для магістрів?
– Я би перейняла досвід Німеччини, а саме Університету прикладних наук Ашаффенбурга, із залучення студентів до реального бізнесу. Влаштовувати екскурсії до різних підприємств і запрошувати спікерів, що є успішними власниками бізнесів. Це, на мою думку, значно підвищить рівень зацікавленості студентів до певних сфер діяльності й допоможе визначити життєві пріоритети.
– Які практики української системи освіти ви могли б запропонувати викладачам з Німеччини?
– Мені бракувало теоретичної складової, а саме пояснень викладачів. Доволі часто на парах ми робили різні завдання, а теоретичну частину змушені були опрацьовувати самостійно. У випадку з предметами, де немає необхідності у розрахунках, це може спрацювати, але розв’язувати задачі без пояснень – дуже важко, майже неможливо. У такі моменти я згадувала, як викладачі Львівської політехніки детально все пояснювали, тож мені цього не вистачало у Німеччині.
– Які навички та можливості ви отримали для себе після завершення академічної мобільності в німецькому Університеті прикладних наук Ашаффенбурга?
– Безумовно, я здобула нові знання у сферах міжкультурних комунікацій, тонкощів ведення бізнесу у Європейському Союзі, підвищила рівень знань німецької мови, проте я також здобула нових друзів. В одному місці зібралось дуже багато молодих, амбіційних та перспективних людей, з якими я досі підтримую зв’язок. Можливо, у майбутньому це призведе до нових інтеграцій українського та закордонного бізнесів.
