І в університеті буде фізкультура. Так, доведеться відвідувати пари з фізичного виховання, щоби не лише скласти з них залік, а й подбати про свій добрий тонус, необхідний для успішного навчання. Завідувач кафедри фізичного виховання Львівської політехніки Віктор Корягін запевняє, що підстав для хвилювань нема – умови й підхід до студентів сприятимуть любові до спорту.
У Стрийському парку є два спортивних корпуси, де відбуваються основні секційні заняття та змагання. 21-й корпус має дві зали для тренувань з волейболу, бадмінтону, спортивної аеробіки, а також залу для занять карате, дзюдо, самбо, греко-римською боротьбою. На третьому поверсі будівлі діє зала для тих, хто обрав загальні заняття з фізичного виховання і різні види аеробіки: спортивну і фанк. З вересня запрацює басейн. Його влітку поремонтували, тож очікують нових плавців. 22-й корпус може похвалитися п’ятьма спортивними залами. На першому поверсі – комфортна зала для настільного тенісу й зала для силових видів спорту, як-ось пауерліфтинг, армреслінг, важка атлетика та інші. На двох наступних поверхах можуть займатися легкоатлети (у залі є спеціальне гумове покриття), боксери (є ринг і все необхідне для спортсменів), баскетболісти, волейболісти, гандболісти та футболісти (у великій залі від 17 до 22 години почергово займається вісім команд: і жіночі, і чоловічі). У вересні й жовтні та у травні футболісти виходять на звичайне поле на Погулянці. Політехніки можуть займатися й фехтуванням – у корпусі, який розташований на вул. Стуса, 2, облаштовано спеціальну залу. У четвертому навчальному корпусі університету можна вправлятися у стрільбі з лука, покращувати свою фізичну форму на тренажерах, грати у настільний теніс.
– Усі зали відремонтовані, чисті, зручні. Правда, бракує ігрових зал – їх би замість одного знадобилося п’ять-сім. Адже важко не тільки тим, хто тренується регулярно, а й тим, хто б хотів організувати якісь свої змагання, скажімо, між інститутами чи у їх межах. Часто чуємо, що нам у всьому, й у спорті теж, треба переймати європейський досвід, проте забуваємо, що варто враховувати й наші можливості, традиції. Наша матеріально-технічна база все ж суттєво відстає від закордонних стандартів, крім цього, бракує доброго фізичного виховання у середній школі, тож у Політехніку приходить лише 10% студентів, які фізично підготовлені добре. Здебільшого це вихованці спортивних шкіл, – зауважує Віктор Корягін.
Перше заняття з фізичного виховання – ознайомлення з організуванням навчального процесу з цього предмету й розповідь викладачів про здоровий спосіб життя, аргументація, навіщо його дотримуватися. Опісля студенти проходять медогляд і їх ділять на групи – загальну, медичні та секції. До секцій, а їх більше тридцяти, потраплять лише ті хлопці й дівчата, що раніше вже займалися спортом і згодом зможуть захищати спортивну честь Політехніки на універсіадах Львівщини, України та інших змаганнях. Звичайно, деякі студенти спроможні досягти дуже високих результатів, як то кажуть, з нуля, але для цього їм треба обрати силові види спорту (в інших має значення спортивний досвід) й бути наполегливими. Студенти, які займалися ігровими видами спорту, але не у збірних, з часом, показавши добру гру, можуть потрапити і в їхній склад. Наступний етап, що займе другу половину вересня – жовтень, – тестування. Рівень фізичної підготовки студентів викладачі визначатимуть за допомогою бігу, вправ на гнучкість, силу, витривалість.
Загальні заняття (як і тренування) розпочинатимуться з розминки тривалістю 15 – 20 хвилин, після якої студенти виконуватимуть вправи з обраного виду спорту й застосовуватимуть їх на практиці, у грі. У першокурсників пари з фізвиховання будуть від 8 ранку до 9.30, у другокурсників – від 13.00, у третього курсу – від 14.30. Дівчата на загальних заняттях освоюватимуть аеробіку та свої вміння зможуть показати у травні на змаганнях на Кубок ректора, хлопці – або ігрові, або силові види спорту. Наприкінці семестру всі курси складатимуть залік. На його зарахування впливатиме відвідуваність пар і вправність у виконанні тестових вправ.
– На жаль, є студенти, які не виявляють потягу до фізичного виховання, вони не привчені до нього ні в родині, ні в школі. Тож не дивно, що серед 12 тисяч студентів маємо 50–60 «сачків». Та ми не відраховуємо за прогули, натомість у сесійний період організовуємо для них додаткові заняття. Мотивацією до занять спортом може бути таке моє спостереження: більшість студентів-спортсменів не курять, не зловживають алкоголем, – підсумовує завкафедри.