27 січня ректор університету Юрій Бобало представив звіт про основні результати роботи колективу у 2021 році. Саме завдяки таким щорічним звітам можемо відслідкувати основні тенденції розвитку університету, а також спеціальності, пріоритетні для випускників на основі ПЗСО.
Держава потребує більше технарів
Закономірно, що ті, хто складає ЗНО на високі бали, прагнуть навчатися не лише в престижному університеті й на омріяній освітній програмі, а й потрапити на бюджет. Однак кількість бюджетних місць буває різною.
Отож проаналізуймо, на які спеціальності на сьогодні в нашому університеті державного замовлення є більше і як воно змінюється упродовж останніх років на різних освітніх програмах.
Згідно з динамікою вступних кампаній, за останні 5 років кількість державних місць змінювалася від 2825 у 2017 р. до 2755 у 2021 р. Проте на різних спеціальностях усі ці місця розподілені нерівномірно. Так, наприклад, упродовж останніх років зменшується кількість державного замовлення у деяких інститутах гуманітарного профілю, а натомість росте у технічних, особливо у сфері ІТ, що свідчить про те, що спеціалісти в цій галузі стають більш затребуваними.
Порівнюючи кількість державних місць в ІНЕМ у 2017, 2019 та 2021 роках, бачимо, що їхня кількість змінювалась із 203 до 215, а згодом – до 157. ІСТР у ті самі роки прийняв 48, 33 і згодом – 37 державників. Натомість кількість бюджетників ІКНІ зросла від 447 під час вступної кампанії у 2017 р. до 611 під час вступної кампанії у 2021 р. Схожа ситуація при порівнянні даних 2017 й 2021 рр. спостерігається і в ІКТА, де кількість бюджетників збільшилася з 314 до 421, в ІТРЕ – зі 115 до 192, а також в ІБІС – зі 128 до 199.
Послідовно кількість платників зростає на спеціальностях, що мають менше державного замовлення, адже вони досі залишаються затребуваними серед випускників. Скажімо в ІНЕМ, попри зменшення кількості державного замовлення, спостерігається більший набір платників: 369 – у 2017 р., 483 – у 2019 р. і 372 – у 2021 р.
Відповідальний секретар приймальної комісії Львівської політехніки Михайло Гончар стверджує: університет міг би набрати будь-яку кількість платників, проте для того, щоб забезпечити високий рівень якості знань, набір усе ж треба обмежувати, адже інформація сприймається набагато краще, коли студент вчиться у невеликій групі.
Програмісти: вимога часу чи престижність?
Станом на сьогодні ІТ-спеціальності посідають перше місце в списках побажань багатьох вступників. Людині покоління Z важко уявити, що колись могло бути по-іншому. А якщо навіть і було, то які ж професії обирали випускники шкіл? Насправді ще тридцять років тому, у часи заводів та великого виробництва, були дуже затребувані інженерні спеціальності, які, як не дивно (!) досі відіграють одну з провідних ролей на ринку праці. З 1998 до 2008 років, у період активного становлення банків та залучення іноземних інвестицій, відбувся сплеск економічних спеціальностей, а ЗВО активно випускали економістів, маркетологів, менеджерів та фінансистів. І, переходячи до очевидного й сьогоденного, майже десятиліття ІТ-спеціальності домінують як серед охочих вступити в університет, так і на ринку праці. Так, у 2021 р. у Львівській політехніці було подано 2528 заяв на спеціальність «комп’ютерні науки», 1969 – на інженерію програмного забезпечення, 1872 – на комп’ютерну інженерію і 2317 – на кібербезпеку. Міжнародні відносини та менеджмент також досі користуються попитом: у 2021 р. на менеджмент свої заяви подали 1698 вступників, а на міжнародні відносини – 1022.
Завжди популярними залишаються архітектура та містобудування, а також будівництво. Спеціалісти цих галузей завжди затребувані державою, тож закономірно, що на цих спеціальностях багато бюджетних місць. Наприклад, в ІБІС цьогоріч було 175 бюджетних місць, а в ІАРХ – 178.
Вступні іспити та прохідні бали
Процедура вступних іспитів за останні роки теж дуже сильно змінилася, що вплинуло на ширші можливості для абітурієнтів. До 2008 р. вони відбувалися безпосередньо в університеті, відповідно до прийнятих положень. Зазвичай було три предмети для екзаменування, на основі результатів яких формувався загальний рейтинговий список, згідно з яким і відбувався вступ. Комфорт такого складання вступних іспитів був сумнівним, адже вони в різних ЗВО відбувалися того самого дня, тож доводилося обирати, куди саме вступати. І лише з 2008 року ЗНО стало обов’язковим для всіх абітурієнтів. Це дозволило подавати результат свого тестування у різні освітні заклади, а також створило рівні конкурентні вимоги, оскільки усі тестові завдання ЗНО – однакового рівня складності. Така практика гарантує вступникам із високими балами навчання в омріяних ЗВО. Ті ж, хто отримав нижчі бали, в будь-якому разі проходять на навчання по котромусь із пріоритетів, а платниками стають вступники з низькими балами ЗНО. При цьому найвищі прохідні бали – на найбільш затребуваних спеціальностях або ж на тих, де дуже мало державних місць.
У Львівській політехніці у 2021 році найвищий прохідний бал – 196,4 (!) – був на спеціальність «системний аналіз», на якій є 33 бюджетних місця. Міжнародні економічні відносини – спеціальність, де тільки 8 бюджетних місць, отримала прохідний бал 195,993. На одне бюджетне місце там припадало 55 заяв. Журналістика із шістьма бюджетними місцями мала прохідний 195, а на одне державне місце припадало 94,75 заяв. Бачимо також, що кількість заяв на одне державне місце на цю спеціальність щороку зростає: у 2017 році було 35,20 заяв, у 2019 р. – 59,91, а в 2021 р. – 94,75.
Прохідні бали на філології й інженерії програмного забезпечення становили відповідно 194,9 і 193,5. Туди подають документи вступники з високими вступними балами, що в результаті створює високі прохідні.
А що каже ринок праці?
Згідно з Барометром ринку праці України – дослідженням, що проводить кадровий портал grc.ua спільно з «1+1 media» та сервісом для проведення опитувань Liberty Report, найбільш затребуваними є фахівці IT-індустрії, телекомунікацій, продажів, маркетингу та транспорту. Також великого значення для бізнесу набули онлайн-комунікації та вміння пристосовуватися до розвитку технологій у зв’язку з пандемією Covid-19. З-поміж тенденцій, що спостерігаються серед роботодавців, – посилення внутрішніх комунікацій, а важливі риси для кандидата на посаду – вміння працювати в команді та здатність якісно взаємодіяти з людьми.
Також це дослідження передбачає: до 2025 року більшість співробітників складатиметься з покоління Z та міленіалів. Натомість, згідно з даними Державного центру зайнятості, найбільше вакансій є у сферах переробної промисловості, сільському господарстві, гуртовій та роздрібній торгівлі, в освіті, а також у державному управлінні та обороні. Якщо ж проаналізувати ситуацію на сайтах пошуку роботи, таких як robota.ua, то можна стверджувати про значну кількість вакансій у сфері ІТ, гуртової та роздрібної торгівлі, дистрибуції.
Отже, на ринку праці спостерігаємо тяжіння до технічних спеціальностей, особливо до тих, що пов’язані з IT-галуззю. Проте це не означає, що фахівці гуманітарних спеціальностей враз стали непотрібними.
Для здорового функціонування суспільства необхідні фахівці всіх царин, а найважливішим при прийнятті на роботу досі залишається високий рівень фахових знань, і саме такий рівень знань Львівська політехніка може надати своїм студентам.