Це книжка без перебільшень – унікальна: наукове видання, яке виходить у світ уже вп’яте... Відома вчена-мовознавець Ірина Фаріон досліджує взаємини між мовою і людиною, мовою і нацією, мовою і державою в онтологічно-діяхронному розтині: мова не лише передумова буття людини і суспільства – вона основа його творення упродовж століть (від ХI до середини ХIХ століття). Унікальність і феноменальність української ситуації у тому, що не держава стояла на сторожі мови, а мова забезпечила собою всі можливості для відродження нації та держави. Цей феномен криється у метафоричному визначенні мови як «краси і сили». «Краса» – це найвідкритіший звуковий бік мови, а «сила» – це її суспільно-креативна роль в українському націє- та державотворенні. Краса і сила мови – це те, що «двигнуло з упадку ту масу, якій, бачилося, не було рятунку» (Іван Франко).
Позаяк мова – справа усіх і кожного, то це нетрадиційне лінгвістичне дослідження адресоване усім мовцям.
