Доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», член Національного агентства з питань забезпечення якості вищої освіти Ігор Олексів дає рекомендації щодо вдосконалення підготовки докторів філософії в українських закладах вищої освіти.
На сьогодні якість освітньо-наукових програм доктора філософії є однією із передумов успішного розвитку вищої освіти в Україні загалом. Справді, здобувачі вчених ступенів є основним джерелом кадрового забезпечення ЗВО. Відповідно, якість здобувачів PhD на перспективу визначає якість досліджень та викладання в університетах.
В останні роки українська освіта зробила декілька суттєвих кроків до вдосконалення якості програм для докторів філософії та процедури захисту PhD-дисертацій. Зокрема, відбулося впровадження структурованих програм доктора філософії в українських ЗВО, а також імплементується експеримент, спрямований на захист дисертацій на разових спеціалізованих вчених радах. Досвід європейських університетів та практика впровадження нововведень дає змогу сформувати рекомендації щодо подальшого вдосконалення підготовки докторів філософії в українських ЗВО.
- Забезпечення комплексності та різноманіття щодо реалізації освітньої компоненти. Вивчаючи європейський досвід, зауважимо, що в європейських університетах програми докторів філософії є доволі різноманітними. Наприклад, у Кінгстонському університеті (Лондон, Великобританія) при реалізації освітньої складової основна увага приділяється вивченню методів дослідження. Натомість у Кінгстонській школі бізнесу інтенсивна підготовка у галузі методів дослідження здійснюється через викладання відповідного просунутого (advanced) курсу. Зважаючи на європейський досвід, важливо, щоб українські університети, запроваджуючи структуровану модуль підготовки докторів філософії, мали високий рівень автономії при розробці, організації та реалізації освітньо-наукових програм. Як відомо, Постанова Кабінету Міністрів № 261 «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)» визначає чотири блоки компетентностей, якими має оволодіти майбутній доктор філософії. Однак траєкторія набуття цих компетентностей має визначатися ЗВО та самими здобувачами освіти, у залежності від специфіки їх дослідження. Відповідно, неправильним є вимагати від університету шаблонного «вписування» в освітню програму доктора філософії назв блоків предметів та самих предметів, які відповідають назвам блоків та компетентностей, що перелічені в ПостановіКабінету Міністрів № 261. Необхідно забезпечувати це досягнення в освітній діяльності.
- «Озброєння» майбутніх докторів філософії. Досвід європейських університетів свідчить, що одним із ключових завдань докторської підготовки є набуття аспірантами компетентностей для здійснення якісного наукового дослідження. Тобто, доцільним є розвиток програм доктора філософії з метою формування у здобувачів освіти здатності коректно обирати та застосовувати методи дослідження, а також використовувати наукометричні бази даних. Огляд сучасних європейських PhD програм дозволяє зробити висновок, що викладання методів дослідження є фактично їхньої основною частиною. Для прикладу: в Університеті Леона Козьмінського (Варшава, Польща), який спеціалізується на управлінських та економічних науках, студентам пропонується чотири блоки курсів, а саме: вступні предмети, дослідницькі методи, дослідницькі компетентності та дослідницькі семінари. Стосовно ж наукометричних баз даних, то тут важливо зазначити, що більшість українських ЗВО мають до них доступ. На жаль, часто трапляється, що здобувачі доктора філософії або не знають про їхнє існування, або не вміють ними користуватися.
- Однією із вимог Національного агентства є забезпечення «критичної маси» досліджень за певною тематикою. У цьому контексті доцільно звернутися до пункту 2.1 Зальцбург ІІ. Рекомендації (Salzburg II Initiative Recommendations of the European University Association (EUA Council for Doctoral Education), 2010), який говорить: «Інституції повинні формувати критичну масу та різноманіття досліджень. Критична маса не обов’язково означає велику кількість дослідників, а швидше якість досліджень». Із зазначеного можна зробити висновок, що важливим є не кількість дослідників чи/і аспірантів, а рівень досліджень, які проводяться за конкретною тематикою. На сьогодні часто українським університетам бракує достатньої кількості якісних досліджень для реалізації PhD програми на високому рівні. Розв’язання цієї проблеми може бути здійснене з урахуванням пункту 2.1 Зальцбург ІІ. Рекомендації таким чином:
- залученням до викладання на програмі науковців з інших інституцій;
- формуванням спільних/регіональних програм доктора філософії розроблених кількома інституціями, кожна із яких зробить свій внесок у їхню успішну реалізацію.