Студенти Політехніки активно реалізовують себе в різних напрямах. Часто бачимо, як вони, ще навчаючись, уже досягають помітних результатів у бізнесі чи професійній діяльності. Серед таких — Діана Батюк, студентка кафедри обліку та аналізу Інституту економіки і менеджменту.
Діана — передусім студентка-відмінниця. Вона активно провадить наукову діяльність, розробляє практичні рекомендації для вдосконалення роботи реальних підприємств і долучається до суспільно важливих проєктів.
У цьому інтерв’ю ми розкрили всі ці аспекти й знайомимо вас із ще однією успішною студенткою Львівської політехніки — Діаною Батюк.
— Діано, який момент у твоєму житті найбільше вплинув на те, ким ти є зараз?
— Насправді багато подій вплинули на мене, але мені здається, що це почалося ще зі шкільних років, коли в нас змінилася вчителька історії. Вона була дуже активною на різних заходах і мотивувала нас також долучатися. Саме тоді моя активна діяльність стала набирати обертів, і в моєму житті з’явилося більше різних подій.
— Що у твоїй спеціальності тебе найбільше зацікавило?
— Насправді це дуже цікава тема для мене, адже я завжди любила математику. Спочатку я хотіла піти в економіку, бо знала, що вона пов’язана з цією дисципліною. Також мене приваблювали різні соціальні напрями, і я довго вагалася між ними, тому що економіка охоплює багато сфер. Найбільше мене зацікавили фінанси та облік, бо вони тісно пов’язані з математикою.
На мій вибір вплинули й родичі: моя хрещена — бухгалтерка. Вона розповідала, над чим працює, які має обов’язки, і казала, що важливо обирати спеціальність так, щоб потім не було важко знайти роботу. Це не основний критерій, але він теж був у моєму списку.
Та найбільший вплив на мій вибір мали батьки, бо вони, як і більшість батьків, переживали за мій вступ. Я також багато читала про кафедру обліку та аналізу й зрозуміла, що там багато можливостей. Тобто ти не обмежений однією посадою — є можливості кар’єрного зростання як вертикального, так і горизонтального, можна охоплювати різні напрями. Для мене це був ключовий момент у виборі спеціальності.
— Що виявилося найважчим, коли ти почала працювати над реальними справами підприємств?
— Найважче, мабуть, визначити, чого від тебе хочуть, коли завдання не сформульовано конкретно. Коли воно абстрактне, я зрозуміла, що потрібно дуже багато уточнювати: яку інформацію збирати, що саме треба зробити, в яких обсягах, як деталізувати той чи інший напрям. Думаю, це дуже важливо.
— Ти працюєш у напрямі своєї спеціальності й даєш різні рекомендації. Як ти вважаєш, у чому може бути головна слабкість сучасних українських підприємств з погляду фінансового обліку?
— Важко відповісти, тому що рекомендації я надаю здебільшого загальні та з погляду зовнішнього користувача. Поки що я не давала детальних рекомендацій з обліку — це радше поради з позиції зовнішнього спостерігача. Тому виділити проблеми наразі складно.
— У тебе були моменти, коли хотілося все кинути?
— Ніколи не буває так, щоб усе було ідеально. Навіть якщо в одному напрямі все добре, усе одно виникають побутові чи родинні проблеми, які треба вирішувати. Цей семестр для мене дуже завантажений — багато різних проєктів одночасно, й іноді здається, що нічого не встигаю. Але якщо правильно розподілити свій час, усе можна встигнути, навіть більше.
У межах гуртка «Лідери змін», яким керує наш викладач і професор кафедри обліку та аналізу Володимир Чубай, відбувалися тренінги з тайм-менеджменту. Їх проводить PwC Lviv SDC — міжнародна компанія, що надає послуги у сфері менеджмент-консалтингу та аудиту, а також організовує тренінги для студентів. Нас водили на ці заняття, де розповідали про різні техніки планування часу. Мені це справді допомагає встигати все.
— Крім тайм-менеджменту які ще навички допомагають тобі бути відмінницею?
— Насамперед дисциплінованість і вміння не відкладати все на останній момент. Багато хто думає: якщо контрольна робота здається легкою і її можна виконати за один вечір, то можна тягнути до крайнього терміну. Але так краще не робити, бо спочатку завдання здається простим, а коли починаєш виконувати — з’являються нюанси. Можливо, треба буде порадитися з одногрупниками чи викладачами або затвердити тему, а робити це в останній день нікому не до вподоби, і викладачі цього теж не люблять. Тому варто починати працювати одразу, поступово, а не навалювати все на останній момент. Саме така послідовність і дисципліна найбільше допомагають мені бути відмінницею.
— Розкажи, будь ласка, про проєкт чи дослідження, від якого ти дістала найбільше задоволення.
— Зараз ми працюємо над проєктом «Зростай гідним України». Це дуже важливий, корисний і цікавий проєкт, у якому для мене відкривається багато нового. Наразі там більше технічних моментів, бо ми на стадії запуску — ще підбір відео, складання всіх запитань. Часто згадую свою вчительку історії, коли натрапляю на знайомі факти: думаю, «я ж це вже десь чула», — і дуже вдячна їй. Від цього проєкту дістаю неймовірне задоволення і впевнена, що його буде ще більше, коли побачу віддачу учасників, які справді проходитимуть відео й дізнаватимуться нове.
Це відбувається в межах клубу «Особистий шлях», і я також хотіла б про нього розповісти. Клуб — дуже хороша можливість для багатьох студентів і школярів, бо він надає систему балів: якщо за певний час набираєш потрібну кількість балів, можеш обміняти їх на різні призи. На сайті є перелік, на що саме можна використати ці бали. Якщо за пів року чи рік набереш 50 балів, то з’являється можливість взяти участь у фіналі змагання за цільову стипендію. Вона спрямована на досягнення мрії № 2, адже мрія № 1 — щоб Україна швидше перемогла. Це справді класна можливість. Ми були на заході, куди нас запросили як глядачів, і там дівчина з 11-го класу, яка перемогла у змаганні за цю стипендію, здійснила свою мрію № 2 — написала й видала книжку. Дуже приємно бачити людей, які досягають своїх цілей, переживають класні емоції й діляться ними. Це надзвичайно мотивує.
— Чи бачиш якісь труднощі в навчанні за своєю спеціальністю?
— У кожного викладача свій підхід і вимоги. Але здебільшого, якщо ходити на пари, здавати все вчасно й виконувати роботи якісно, проблем із викладачами не буде. Можуть виникати деякі розбіжності в поглядах, але загалом усе добре.
Щодо спеціальності, то, на мою думку, облік і оподаткування зараз не такі популярні — можливо, більший фокус на менеджмент і маркетинг. Але, як на мене, облік більш практичний і затребуваний, і в нашій спеціальності немає нічого надто складного. Навіть те, що пов’язано з математикою, не лякає — тут немає «страшної» вищої математики, як дехто думає. Вища математика, скажу по секрету, у всіх економістів на першому курсі однакова. Тож проблем із навчанням немає: якщо вчитися, відвідувати пари й слухати викладачів, усе можна зрозуміти.
Дуже хотіла б подякувати Володимирові Чубаю, бо він залучає студентів до різних активностей і проєктів, організовує тренінги та створює багато можливостей. Я щиро вдячна йому — він дуже допоміг мені.
— Чи плануєш далі розвиватись у сфері обліку та аналізу?
— Надалі мій основний напрям — облік і оподаткування. У планах на найближчий рік — вступ до магістратури саме за цією спеціальністю. Звісно, у мене є додаткові хобі, які я теж хочу розвивати. Але якщо говорити про навчання та роботу, то наразі змінювати спеціальність я не планую.
