30 серпня в стінах Львівської політехніки відбулася зустріч представників Інституту геодезії із Євгеном Диким – новим керівником Національного антарктичного наукового центру.
На початку зустрічі директор ІГДГ Корнилій Третяк доповів про дослідження політехніків в Антарктиді в період від 2002 до 2018 року, зокрема про цьогорічну сезонну експедицію.
– У перспективі ми бачимо продовження наших поточних досліджень, зокрема використання безпілотних літальних апаратів для охоплення більших площ, заміну перманентної ГНСС-станції та видання Атласу наукових досліджень, які політехніки провадили в Антарктиді, – закінчив виступ професор Третяк.
Опісля керівник НАНЦ розповів про зміни в роботі Центру. Незважаючи на короткий термін перебування на посаді, всього 7 місяців, він уже встиг запровадити нововведення – тепер Антарктида відкрита й для жінок – вони можуть на рівних із чоловіками умовах подаватися на конкурс. Окрім цього, на станції значно покращилася якість інтернету – обсяг трафіку збільшили у двадцятеро.
На початку Євген Дикий запевнив, що НАНЦ продовжуватиме співпрацю з Політехнікою. Також він розповів, що, незважаючи на складні для України часи, Центр, все-таки, продовжує отримувати фінансування, тому Державна програма досліджень в Антарктиці не зазнає скорочень, більше того, в перспективі є шанси на її розширення.
– Мій короткотривалий досвід директора довів, що навіть із тим фінансуванням, яке ми маємо нині, можна непогано дати собі раду, якщо розумно підійти до витрат. Так, порівняно з річним бюджетом Французького полярного інституту, що становить 280 млн €, наші 2 з лишком млн € навіть згадувати непристойно. Але якщо врахувати, що загальний бюджет науки України цьогоріч становить 200 млн €, з яких 1% йде на державну програму досліджень в Антарктиці, з’являється більше відчуття відповідальності – ми повинні мати реальні результати роботи там, – поділився очільник НАНЦ.
За словами Євгена Дикого, зазнала змін система оцінювання виконаних досліджень: публікації в реферованих журналах, цитування цих публікацій та імпакт-фактори журналів, виступи на міжнародних наукових конференціях, симпозіумах тощо – основні критерії вартості роботи. Відповідно до цього, буде відбуватися перерозподіл коштів програми – це вимога МОН. Таке рішення Міністерства може розчарувати дослідників, оскільки публікації у журналах, що входять до науково-метричних баз, та закордонні відрядження вимагають додаткових фінансових витрат, інколи чималих. Однак засмучуватися рано – пан Дикий пообіцяв підтримку НАНЦ:
– Якщо ми вже витрачаємо, щонайменше, 5000 $ на відрядження одного сезонника, то пошкодувати для цього ж науковця ще 500 $ на закордонне відрядження, де він представить результати досліджень – не економія грошей, а праця на вітер та змарновані раніше 5 тисяч. Позиція Центру однозначна: є що представляти – участь ми оплатимо. Те ж і з публікаціями: ці гроші ми знайдемо завжди, бо в масштабах щорічних витрат це взагалі не гроші, а без представлення результатів досліджень – незрозуміло, для чого ми цю станцію утримуємо. До речі, цього літа вже кілька дослідників змогли скористатися такою можливістю.
Зважаючи на запити МОН, Антарктичний центр висунув низку вимог до охочих подаватися на конкурс. Відтак апліканти повинні чітко визначити: наскільки новими й потрібними є запропоновані дослідження, як саме вони вписуються у загальносвітові, де можуть бути опубліковані результати проведеної роботи і що саме потрібно від НАНЦ для її виконання.
– Основне – з’ясувати, наскільки дослідження є оригінальним порівняно з тим, що вже зроблено або роблять за кордоном, і чи ми докладаємо бодай маленьку цеглинку в розвиток світової науки. Якщо ми (українці. – Ред.) робимо щось, бо ми раніше цього не робили, але це давно вже зробили, наприклад, американці – це викинуті на вітер 2 млн €. Отак реально стоятиме питання оцінки проблематики, – наголосив Євген Дикий.
Ідею створення Атласу досліджень львівських політехніків в Антарктиді керманич НАНЦ прийняв схвально й запропонував втілити її до 200-річчя відкриття Антарктиди, яке людство відзначатиме 2020 року. Водночас він попросив допомоги: МОН вимагає, щоб «Український антарктичний журнал» впродовж поточного року потрапив до Scopus, тому досвід Львівської політехніки в цьому питанні знадобиться.
На запитання, чи зможуть студенти потрапити до Антарктиди, Євген Дикий відповів:
– Ми не Америка, щоб могти собі це дозволити. Ми доживемо до цього, але це питання не одного року. Для аспірантів ця можливість вже є. Стосовно студентів і особливо розумних школярів: для них Антарктида відкрита через участь в обробці даних, які привезли наші науковці.
Наразі Національний антарктичний науковий центр працює над поновленням довготривалих сезонних досліджень, аби науковці мали змогу повноцінно виконувати свою роботу.
