Нещодавно у R&D-центрі Львівської політехніки відбулось офіційне відкриття Пілотного залу виготовлення засобів медичного призначення за участі Максима Козицького, начальника Львівської обласної військової адміністрації, Степана Куйбіди, директора Департаменту економічної політики ЛОВА, Мирона Угрина, губернатора Дистрикту 2232 Ротарі Інтернешнл, Христини Бойко, директорки БФ «Фундація ЗМІН», Соломії Говорухи, керівниці БО «Благодійний фонд «Фундація КРЕДО», Володимира Ярандіна, радника директора з питань розвитку і впровадження нових технологій Корпорації ROSHEN, Юрія Бобала, ректора Національного університету «Львівська політехніка», Івана Демидова, проректора з наукової роботи, Романа Небесного, начальника Науково-дослідної частини, та науковців університету: наукового співробітника групи комерціалізації інновацій Науково-дослідної частини Олени Лукачук, керівника наукової групи Володимира Самарика, Сергія Варваренка, Наталії Носової, Володимира Боровця, Наталії Букартик, Зоряни Надашкевич, Дмитра Остапіва, Юрія Хохи та інших, а також студентів, залучених до технологічного процесу виготовлення дослідних партій гідрогелевих пов’язок.
Сучасний інноваційний Пілотний зал з відповідним обладнанням облаштовано на базі R&D-центру (НДЧ), НДЛ-1 «Розроблення та тестування нових технологій» за кошти Національного університету «Львівська політехніка», обласного бюджету, благодійників, меценатів, представників бізнесу, зокрема Ротарі Інтернешнл, БФ «Фундація ЗМІН», БФ «Фундація КРЕДО», Корпорації ROSHEN.
Ректор університету запросив гостей оглянути новостворений Пілотний зал, який став результатом системної підтримки університетом та партнерами розвитку напряму медичних технологій (MedTech) у Львівській політехніці. Рішення про масштабування лабораторної розробки до повноцінної дослідної технологічної лінії ухвалено у 2021 році, після чого розпочався активний процес будівництва й оснащення лабораторій. Істотно пришвидшили процес із початком війни – цього вимагали обставини. У березні 2022 року розпочато випуск перших дослідних партій гідрогелевих пов’язок. А тепер в університеті відкрито повноцінний Пілотний зал, який дає змогу виготовляти протиопікові, ранозагоювальні гідрогелеві пов’язки різних розмірів, оперативно реагувати на побажання практикуючих медиків з передової. На цей час завершується процес клінічних випробувань та сертифікації виробництва гідрогелевих лікувальних пов’язок, а вже в найближчих планах – відтестувати у Пілотному залі чергові розробки політехніків: технології виробництва кровоспинних та оклюзійних пов’язок – засобів медичного призначення, власне виробництво яких рятуватиме життя наших воїнів.
– Щоб підтримати вкрай потрібну в наш час ідею, минулого року Львівська обласна державна адміністрація у межах Програми інноваційного та науково-технічного розвитку виділила з обласного бюджету 700 тисяч гривень. Львівщина, до речі, першою в Україні створила таку програму. За ці гроші придбали нове обладнання, допомагаємо пройти процес сертифікації цих засобів, а сьогодні відкрили Пілотний зал, який буде спеціалізуватися на виробництві гідрогелевих пов’язок і випробуванні інших нових медичних технологій, – зазначив Максим Козицький під час відкриття.
Тут виготовлятимуть гідрогелеві засоби медичного призначення Aquior (пов’язки, серветки, бинти, маски, покривала) за унікальною технологією. Інноваційність цих пов’язок полягає в тому, що вони біодеградабельні, тобто здатні самостійно розкладатися після використання, та виготовлені з природних матеріалів, що дає змогу уникнути будь-яких подразнень на тілі людини.
Показовим є той факт, що для втілення в життя цієї технології залучено численні науково-дослідні лабораторії та кафедри трьох інститутів Львівської політехніки: Інститут хімії та хімічних технологій (кафедра ОХ, НДЛ-8, НДЛ-1), де, власне, розробили технологію, Інститут механічної інженерії та транспорту (кафедра РІТМ, НДЛ-40), де запроєктували й виготовили установку формування гідрогелевої пластини (пов’язки), тунельну ІЧ-сушку для часткового зневоднення гідрогелевої пластини та пакувальну машину, Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки (кафедра НПЕ, Лабораторія сенсорної електроніки), де розробили систему контролю вологості й температури гідрогелевої пластини.
За сумлінну працю, активну громадянську позицію та вагомий особистий внесок у впровадження проєктів військового та подвійного призначення працівників університету – начальника Науково-дослідної частини Романа Небесного, наукового співробітника групи комерціалізації інновацій Науково-дослідної частини Олену Лукачук, керівника наукової групи, професора Володимира Самарика, професора Сергія Варваренка, старшого наукового співробітника Наталію Носову та студентку Соломію Капацілу – нагороджено спеціальними подяками від начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького та директора Департаменту економічної політики ЛОВА Степана Куйбіди.
– Ми розуміємо всю важливість цих виробів не лише в мирний час, а й у важкий для нашої держави воєнний період, тому підтримуємо цей проєкт і сприяємо проходженню державної сертифікації гідрогелевих виробів медичного призначення Aquior та розвитку вітчизняного виробника засобів медичного призначення у межах Львівщини й поза нею, – підсумував Степан Куйбіда.
MedTech є одним із пріоритетних наукових напрямів у Львівській політехніці, тому створення Пілотного залу виготовлення засобів медичного призначення, без сумніву, є внеском у нашу перемогу й університетську науку, а також успішним результатом співпраці в трикутнику «наука – держава – бізнес».
