«Нове розстріляне відродження» ― так уже назвали нищення московитами молодої генерації митців, поетів, письменників… Їхніми жертвами вже стали десятки постатей, які відкривали Україну світові, які творили модерну Україну, які через свою творчість, волонтерське служіння стали голосом народу, що волає до світу про несправедливу війну і геноцид у центрі Європи.
Смерть Вікторії Амеліної стала страшним ударом для всіх, хто хоча б раз її чув, був знайомий із її письменницькою, громадською, волонтерською діяльністю.
Для Львівської політехніки це ще одна непоправна втрата: Вікторія Амеліна ― випускниця Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій (у 2007 році здобула ступінь магістра комп’ютерних технологій).
― Це була дуже відповідальна студентка. Вікторія вирізнялася серед інших студентів своєю старанністю, поміркованістю і відкритістю. Відчувалося, що її шанували й однокурсники. Довкола неї завжди збиралася молодь. На кафедрі бережемо про Вікторію найтепліші спогади. Надзвичайно боляче, що ця війна забирає талановитих людей, які так багато робили і зробили б для процвітання нашої країни, ― наголосив завідувач кафедри програмного забезпечення ІКНІ Дмитро Федасюк.
Після вторгнення Росії Вікторія приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Її діяльність полягала в розслідуванні злочинів російської армії під час окупації в різних частинах нашої країни. Минулоріч Вікторія в селі Капітолівка поблизу Ізюма знайшла щоденник українського письменника Володимира Вакуленка, якого закатували росіяни.
Незабаром за кордоном вийде друком перша книжка Вікторії англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War. У ній письменниця розповідає про українських жінок, які документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни.
Твори Вікторії Амеліної публікували польською, чеською, німецькою, нідерландською й англійською мовами.
У 2021 році Вікторія стала лауреаткою літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
Згадуючи про Вікторію, друзі та знайомі розповідають про її надзвичайну щирість і відкритість, про доброту і готовність допомагати. Вона жертвувала тисячі гривень на Маріупольський книжковий фест, за її кошт придбали відеопроєктор для музею в м. Рубіжне Донецької обл., за її співфінансування кілька років тому заснували літературний фестиваль у селищі Нью-Йорк, що на Донеччині.
Прощання з Вікторією Амеліною відбудеться завтра, 5 липня, в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові з 15:00. Поховають Вікторію на Личаківському цвинтарі.
