Лінгвістично-освітній центр Львівської політехніки створений понад десять років тому, щоб дати можливість студентам краще освоїти іноземну мову. На початках акцент робили на англійській. Охочих студіювати мову було дуже багато. Свою діяльність Центр зосередив виключно на навчанні студентів Політехніки. Поступово функції підрозділу розширювались і вийшли за межі університету. До вивчення мови долучалися випускники шкіл та інші категорії людей, які прагнули вдосконалити свої мовні навички. Згодом студентам запропонували курси з вивчення німецької, польської, а також італійської мов. Курси здобули популярність серед студентів і поширилися серед більшої аудиторії слухачів. Був період, коли ЛОЦ організовував літні школи для дітей та мовні клуби для дорослих, де в неформальній атмосфері за горнятком кави або чаю люди могли поспілкуватися.
— З початком повномасштабної війни, — розповідає керівниця Лінгвістично-освітнього центру Ольга Левицька-Ревуцька, — активність завсідників клубу згасла, і потреба у мовних клубах відпала, а організовувати дитячі літні школи не дозволяє нині фінансування, адже, щоб забезпечити дітям цілоденний активний відпочинок і навчання, потрібні чималі кошти.
— На яких трьох китах тримається нині діяльність Центру?
— Сьогодні Лінгвістично-освітній центр пропонує курси з вивчення англійської мови на всіх мовних рівнях — від А0/А1 до С1/С2. Нашими слухачами є абітурієнти та вступники до магістратури, а також ті, що прагнуть працювати або навчатися за кордоном і хочуть «підтягнути» свої знання до відповідного рівня. Інша категорія слухачів — науковці, які мають намір здобути вчене звання. На підставі укладеної угоди між Представництвом видавництва Oxford University Press в особі голови Г. А. Морріс і ректором Національного університету «Львівська політехніка» пропонуємо їм тестування на базі онлайн-платформи за двома напрямами: Use of English — граматика та словниковий запас і Listening — розуміння мови на слух. Відповідно до того, на який мовний рівень «замахнувся» студент чи науковець, у нас розроблені програми курсів. Після успішного проходження курсів слухачі крім того, що одержують сертифікат про підвищення кваліфікації, можуть скласти Oxford Online Placement Test. Результати тесту визнаються Міністерством освіти і науки України для присвоєння вчених звань доцента та професора.
— Кілька слів про переваги сертифіката?
— Великий плюс документа в тому, що він не має строку дії і його визнають за кордоном, якщо немає інших вимог. Сертифікат видають на бланку Львівської політехніки двома мовами — українською й англійською — та підтверджують гербовою печаткою.
— За якими підручниками навчаються слухачі курсів?
— Це залежить від рівня підготовки. Є групи, які мають добрі комунікативні задатки, але кульгають у граматиці, а є й такі, що навпаки. На першому занятті викладач проводить тестування, щоб зорієнтуватися, який підручник запропонувати. Переважно слухачі навчаються за оксфордськими виданнями. Крім того, у 2018 і 2020 роках фахівці ЛОЦ уклали підручники для вивчення польської та англійської мов серії Lingvo Hook, які теж використовують наші викладачі впродовж навчання на курсах. Мовний рівень В2 налаштований на те, щоб слухач зміг скласти Oxford Online Placement Test. Також нещодавно ми запустили рекламу інтенсивного курсу підготовки до тестування з англійської мови. Впродовж усього навчання студенти проходять різноманітні тестування, виконують типові для Оксфордського онлайн-тестування завдання, що розробили наші викладачі. Вони орієнтуються в тематиці, запитаннях і завданнях, оскільки свого часу самі складали цей іспит. Звичайно, щоразу завдання різні, і людський фактор спрацювати тут не зможе. Машина генерує для кожного слухача унікальний пароль для входу в систему та формує завдання, орієнтуючись на їхній рівень знань. Тестування починається з найвищого рівня. Якщо студент відповідає правильно, то система генерує складніші завдання, якщо ні — створює простіші запитання. Інколи студенти запитують, на який рівень вони можуть претендувати зі своїми знаннями. Сказати напевно не можна — від А1 до С2. Ми не знаємо, що буде генерувати система — це абсолютно автоматизований, конфіденційний тест. Від адміністратора ми отримуємо лише результати.
— Чи надається можливість переглянути результати, щоб проаналізувати допущені помилки?
— Система міжнародних тестувань не передбачає аналізу помилок і розгляду апеляцій.
— Що пропонує ЛОЦ для поліпшення розвитку мовлення?
— Ми окремо розробили комунікативний курс, клуби за інтересами, програму літньої школи. Розуміємо, що виклики сьогодення роблять молодь прагматичною: молоді люди не готові проводити багато часу в аудиторіях для вивчення граматики та лексики, вони переглядають фільми англійською, слухають музику, вдосконалюються по змозі в мовному середовищі і спілкуватися на побутовому рівні можуть. Але треба розуміти, що вивчити іноземну мову онлайн складно. Адже це гра, інтерактив, певні ситуації, які вимагають присутності в аудиторії.
— Для яких ще категорій, окрім студентів і викладачів, можуть бути організовані курси?
— Для будь-кого, зокрема й для однієї особи, якщо вона має можливість оплатити курс. Групи відрізняються за віком та рівнем підготовки — від школярів до людей похилого віку, від новачків до тих, хто вдосконалює свої знання на рівні С1.
— Яка тривалість курсу?
— 84 академічні години. Це приблизно 4–4,5 місяця за умови двох занять на тиждень.
— Чи компенсуються слухачам пропуски занять з поважних причин?
— Так. Курс записується, і пропущені години можна переглядати неодноразово.
— Жоден з інститутів університету не брався організовувати курси з вивчення іноземних мов? Чим спокусився на цей крок ІАДУ?
— Створення ЛОЦ було викликом часу: студенти та викладачі мали потребу вивчати мови понад обсяги, встановлені навчальними програмами в університеті. А на той час в Інституті післядипломної освіти (так свого часу називався ІАДУ) були люди, які ініціювали створення такого Центру — Богдан Крохмальний і Мар’яна Захарчук. Інститут післядипломної освіти завжди був флагманом з організації різноманітних курсів, оскільки маємо великий досвід у цій сфері. Реагуючи на новий закон щодо знання іноземних мов особами, що обіймають посади на державній службі й мають чи не найбільшу потребу спілкуватися англійською з іноземцями як в Україні, так і під час поїздок за кордон, ми розробили спеціальний курс для цієї категорії слухачів. З роками ми набули досвіду, сформували чудову команду фахівців, маємо високу оцінку від наших численних випускників, проте нам би хотілося, щоб наші слухачі мали доступ до більш сучасних, естетичних аудиторій, у яких панувала б атмосфера затишку та академічності. Адже пройти курс іноземної мови, щоб підвищити свою кваліфікацію, — це добре. «Підтягнутися» до вищого мовного рівня студентові й поїхати навчатися за кордон — це шанс, можливість розвиватися. Пройти Оксфордський іспит і здобути вчене звання — це успіх. Не завалити іспиту з іноземної під час вступу до магістратури — похвально. Здобути добру підготовку до незалежного тестування і з першого разу стати студентом університету — це круто…
— Чи практикуєте залучення до викладання іноземної мови викладачів-практиків з інших країн?
— Зараз ні. Свого часу ми дуже гарно співпрацювали з норвезькими й американськими колегами та волонтерами молодіжної організації AIESEC. Англійська, правда, не завжди була їхньою основною мовою, тому ми частіше запрошували їх як гостьових лекторів. Але ця співпраця була цікавою та корисною. На сьогодні проблема в тому, що більшість іноземців бояться їхати в Україну через війну. Бояться, і до себе не кличуть, бо відповідають за тих студентів, які не повертаються до своєї країни. Такі випадки сьогодні є. А коли говоримо про обмін студентками, то нам закидають гендерну нерівність. Європа болісно реагує на гендерні питання.
— Що можете запропонувати тим, що мають наміри стати перекладачами?
— Перекладачів не готуємо. Це поле діяльності кафедр прикладної лінгвістики та іноземних мов.